Кожна історія фермерського господарства унікальна та не схожа на інші. А сільське господарство — це скоріш покликання, аніж фах. Вкотре цю аксіому доводить герой нашого матеріалу Григорій Бахметьєв, який вже 10 років очолює ТОВ «АДЕПТ-АГРО», що на Херсонщині.

Про те, з чого починався розвиток господарства, як інженеру за фахом вдалось освоїти агрономію як в теорії, так і на практиці, яку сівозміну має господарство, на які культури роблять ставку, яких показників урожайності вдалось досягти та чому ринок землі відкрили занадто рано — читайте далі. 

Розвиток господарства починався з 80 га, а наразі земельний банк нараховує понад 900 га. Основу зембанку складають орендовані землі місцевого населення та територіальної громади. Розмір ренти складає 10% від НГО.

«В агро я потрапив випадково. Ні за фахом, ні за останнім місцем роботи з землею пов'язаний не був. «Пробу пера» робив на фуражному ячмені, так і зрозумів, що сільське господарство — це моє. Далі почали вирощувати й інші культури та розширювати земельний банк. Надаємо гідну орендну плату та співпрацюємо з місцевою владою», — розповів аграрій.

Читати за темою: Уряд «присипляє» фермерів: коментар до законопроєкту 4046 про діяльність фермерських господарств

Цікавий факт, що пан Григорій освоював агрономію з нуля, і досі він є і керівником, і агрономом у господарстві.

«Якщо землі було б понад 1 тис. га, може, і найняв би агронома. А за такої кількості гектарів встигаю все сам: спланувати, розрахувати, дати завдання і т.д.», — додав керівник господарства.  

Сівозміна господарства складається з таких культур, як соняшник, пшениця, ріпак та горох. Площі під культурами варіюються щорічно, але левову частку відводять під пшеницю. Раніше також на підприємстві практикували вирощування кукурудзи, але через посушливі погодні умови та застаріле обладнання для меліорації поки що ця культура «на паузі». 

На думку Григорія Бахметьєва, горох є перспективною культурою, яка не тільки покращує якість ґрунту, але й має високу вартість. Проте збільшувати площі під цією культурою не поспішають, адже велика її кількість може неабияк позначитись на вартості однієї тонни. 

«Все може відбутись, як із баштанними цьогоріч: урожай великий, господарств, які вирощують їх, багато, а ціна — дуже мала. Уже продають по 1 грн/кг або навіть по 0,5 грн/кг. Тут треба бути обережними», — пояснив аграрій. 

Читати також: Жнива почалися: чи зіграють весняні ставки аграріїв?

У ТОВ «АДЕПТ-АГРО» за складних кліматичних умов отримують такі показники врожайності культур: ріпак — 3 т/га, соняшник — 2,7 т/га, пшениця — 4 т/га та горох — 3 т/га. 

Жнивна кампанія 2021 року  через примхи погоди у господарстві тривала майже місяць, тобто вдвічі довше, аніж у 2020 році. На цей момент вже було зібрано близько 1,6 тис. т пшениці, 500 т ріпаку та 300 т гороху. Збирання соняшника планується незабаром. 

Керівник господарства зауважив, що витрати на сівбу 1 га цього року значно зросли, оскільки добрива подорожчали майже удвічі. 

Технологія обробітку ґрунту

У господарстві застосовують класичну технологію обробітку ґрунту. Це, зокрема, оранка та дискування. 

«Взимку проводимо оранку. Але під пшеницю не встигаємо зорати, тому дискуємо. Далі вносимо добриво та проводимо захист рослин», — розповів пан Григорій. 

Читати ще: Артур Херувімов: Економічна доцільність встановлення зрошення починається з 24 гектарів

Аналізами ґрунту тут теж не нехтують: проводять раз на 5 років, аби уникнути перевитрат добрив та виснаження ґрунтів.  

Зазвичай вносять мінеральне добриво NutriMAP NP 10:40 у нормі 100 кг/га під пшеницю та 120-150 кг/га під соняшник. Серед ЗЗР господарство обирає такі препарати, як Танос, Дерозал, Азокс.

Для ріпаку застосовують фунгіцидну обробку одразу після того, як температура навколишнього середовища досягла +5 °C, і плановий захист за схемою. Особливо важливо обробити посіви перед цвітінням. А далі спостерігають за наявністю шкідників і за потреби проводять обробку додатково.

Техпарк господарства

Аби обробити 900 га господарству вистачає 2-х важких тракторів — Case IH Magnum MX 255 та ХТЗ, та 4-х легких — John Deere потужністю 130 к.с., New Holland TD5.110 та двох МТЗ-82. Серед ґрунтообробних агрегатів вибір пав на обладнання таких брендів, як FarmLead, Amazone та Lemken.

«Цієї кількості техніки вистачає для нашого земельного банку. Але у вересні хочемо придбати ще один John Deere. Будемо кредитуватись за програмою «Доступні кредити 5-7-9», — розповів пан Григорій. 

Читати за темою: Як правильно обрати сівалку — часті питання, критерії вибору, окупність

Власного комбайна у господарства немає, тому на час жнив винаймається Claas Lexion 480, якого, за словами керівника, достатньо, аби вчасно скосити весь урожай.

Зберігання та реалізація врожаю

Господарство має власні потужності зі зберігання зерна: підлогові склади місткістю майже 7 тис. т. Оскільки цей регіон є досить посушливим, зерно має практично стандартну вологість при збиранні та не має потреби встановлювати власну сушарку.

З поля, за словами Григорія Бахметьєва, зерно не продають, а одразу закладають на зберігання, очікуючи найкращої вартості.

«Ми зберігаємо врожай, займаємося маркетингом. Чекаємо максимальної ціни. Наприклад, ціна ріпаку досягла піку — продали, витрачаємо ці кошти. Далі слідкуємо за ціною на пшеницю. З форвардами теж не працюю, здаю на місцеві елеватори, наприклад, на «НІБУЛОН». Маю 3 вантажівки, тому з логістикою проблем нема», — розповів пан Григорій. 

Чимало думок експертів розділились щодо прогнозів на ціну зерна на найближчий час. Проте, на думку Григорія Бахметьєва, вона буде зростати, але не швидкими темпами.

«Йде тенденція до «зернового голоду» у світі. Слідкую за іноземними публікаціями: то неврожай в Канаді, то в Північній Америці, Росії. Але прогнози — невдячна справа. Все може змінитись за хвилини. Думаю, вартість буде становити близько 8 тис. грн/т», — акцентував керівник ТОВ «АДЕПТ-АГРО».  

Читати також: 6 проблем купівлі-продажу землі + бонус

Ринок землі

На думку аграрія, зняття мораторію відбулось зарано та ніяк не вирішило основних проблем фермерів. 

«Не вважаю, що торгувати землею — це правильно. Вона практично вся вже розкуплена. Хіба 50 років оренди — це практично не те ж саме, що викуп? Було б значно краще, якби землі наслідувались від фермера до його дітей. А зараз землю за безцінь продають», — поділився думкою пан Григорій. 

За його словами, найкращим виходом було б залишити довгострокову оренду та розробити закон про наслідування земель. Адже до ринку землі повинні дорости як люди, так і держава.

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.