Загальний рух в бік зменшення використання пестицидів і добрив, екологізації сільського господарства та ощадності у використанні ресурсів не оминув стороною України. Дедалі більше ми чуємо про органічні фермерські господарства різного напрямку в усіх куточках країни.

Проте ті, хто йдуть в «органіку» за більшими грошима приречені на невдачу, стверджує Роман Дяжук, який є керівником одного з найбільших у країні органічних господарств «Дунайський аграрій», що на Одещині. Органічне виробництво — це важка праця та значні витрати на маркетинг і просування продукції. Як саме вести бізнес, коли ти — виробник органічної продукції — далі в інтерв’ю фермера. 

Kurkul.com: На органіці заробити можна?

Роман Дяжук: Звісно, але цьому мають передувати певні дії. Активний і винахідливий маркетинг якраз належить до переліку цих дій. Адже органічну продукцію треба рухати і якісно презентувати у нашому інфополі. Бо наразі у нас ще високий відсоток населення, який просто не розуміє, що таке органічне виробництво. Через це фермери-органіки повинні серйозно вкладатися у просування своєї продукції.

Багато хто йде в «органіки» продукцію розраховуючи, що там більше грошей. Та це помилкове бачення, адже дві основні риси органічного рослинництва — це менші врожаї та більші ризики. З власного досвіду скажу, що на початкових етапах органічного фермерування, вся ця історія — стовідсотково не про гроші. Звісно, що вони потім обов’язково з’являться, коли вже буде надбана та відпрацьована власна індивідуальна технологія роботи з тією чи іншою культурою за індивідуальних умов (клімат, ґрунт, насіннєвий матеріал тощо). 

Читати першу чатсину інтерв'ю: Роман Дяжук: «Дунайський аграрій» — це 2000 га органічної землі

Для початку варто знайти «свої» культури, з якими вам цікаво працювати. Потім ви відточуєте доцільну агротехнологію. Далі настає черга майстерного маркетингу. Бо кожен другий потенційний покупець вашої органічної продукції ставить питання на кшталт: «Чому цей персик або кавун вдвічі дорожчий за звичайний? Чому я маю переплачувати?». 

Kurkul.com: Чи спостерігається зараз тенденція до подальшого подорожчання органічної продукції?

Роман Дяжук: Та сама органічна пшениця зараз відрізняється в ціні від конвенційної на 20-30%. Надалі ця різниця може зростати. Через відчутний вплив зміни клімату на ґрунти та рослини, ми вимушені переводити більшу частину посівних площ під полив. Сьогодні у нас вже 150 га на крапельному зрошенні. Безумовно ми маємо плани щодо придбання у недалекому майбутньому дощувальної техніки.

Kurkul.com: Загальний вектор українського сільського господарства спрямований у бік виробництва органічної продукції?

Роман Дяжук: Спрямований, але є багато перепон через складність технологій і відсутність миттєвого величезного доходу. До того ж в органічному землеробстві на перший план виходить філософський момент: органічна продукція — не просто здорова їжа. Це ще і здорова нація. 

Зменшення пестицидного навантаження на ґрунт — це соціальна відповідальність перед нашими дітьми. Все що аграрії залишають в землі, обов’язково потрапляє до екосистеми. Отже, органічна продукція — це, по-перше, турбота про здоров’я людей, по-друге — турбота про довкілля. А ці два пункти взаємопов’язані: як не крути, органічне виробництво — це патріотично. Я впевнений, що жителі навколишніх сіл, на прилеглих полях яких сьогодні працюють аграрії-органіки, через 30-50 років неодмінно їм подякують. 

Це вже встановлений факт — у місцевості, де фермери не працюють з пестицидами, мешканці найближчих населених пунктів більш здорові, ніж сусіди неорганіків. 

Kurkul.com: Яка маркетингова «фішка» у «Дунайського аграрія»?

Роман Дяжук: Це наші географічні координати. Наше аграрне підприємство знаходиться в Ізмаїльському районі Одеської області. Це — майже найпівденніша точка України, яка лежить на славнозвісній 45 паралелі, як і Євпаторія, Сімферополь та Керч у нашому Криму. 

Читати за темою: Роман Дяжук: Органіка — це не про гроші

Тому, коли мені говорять, що ті чи інші овочі — класні, адже вирощені на фермах у Херсоні, Миколаєві або Кропивницькому, я скромно відповідаю: «Ми не кращі, ми просто трішки південніше. Тут немає чого сперечатися». 

Разом з тим, коли ти говориш людині, що твоє підприємство розташовано на 45 паралелі — більше нічого не треба роз’яснювати. Тому що у всьому світі знають, що 45 паралель — це найкращі вина, фрукти та овочі. Отже, більшість маркетингових ходів крутиться довкола нашої виняткової локації.

На кожен наш кавун клеїться відповідна наліпка. Втім, як і на всі наші продукти: дині, кавуни, персики. На кожному є брендована етикетка. Тому що, коли ви приходите до супермаркету і хочете купити, скажімо, персик, ви маєте побачити, що це органічна продукція.

Якщо у вас виникне бажання перейти в «органіку», вирощувати органічні овочі, фрукти чи ще щось, вам в будь-якому разі потрібно буде вирішити, як виділити свій товар на полиці. Візуальний ряд — дуже важливий. 

Я рекомендую всім фермерам звернути увагу на те, чим унікальне ваше господарство. Щоб ви могли людині з Нью-Йорка чи з Токіо відповісти одним реченням, де ви знаходитесь і чим займаєтесь.

Читати ще: Валентина Лановенко: Аграрій повинен розуміти, що сусід — це не конкурент

Kurkul.com: На що загалом спрямований ваш маркетинг, які переваги ви показуєте споживачеві?

Роман Дяжук: Сьогодні ми працюємо над тим, як просто і зрозуміло пояснити людям, що таке органічна продукція. Бо часто люди не розуміють різниці між «фермерською органікою» та врожаєм «з бабусиного городу». Хоча насправді все дуже просто.

Органік — це продукція без ГМО, без синтетичних підживлень, без пестицидів, без хімічних протруювань. Тобто у нас зерно не протруюється хімічними речовинами. Дозволені тільки біоінсектициди і біофунгіциди. Крім того, органік — це тільки натуральні добрива, натуральні методи ведення землеробства і підтримання родючості ґрунту. А одним із важливих елементів нашої діяльності й успіху є сівозміна.

Все це ми пояснюємо на наших інтернет-ресурсах, зокрема в Instagram і Facebook. І робимо це на конкретних прикладах. Приміром, ті самі яйця. На упаковці неорганічно вироблених яєць може бути вказано, що це фермерська продукція від птиці вільного вигулу. У нас так само, але я пояснюю, у чому різниця: 99% яєць, які ви купуєте в магазині, це яйця курей-несучок кліткового утримання. На практиці це означає, що на 1 м² розміщується 4-6 голів. Птиця фактично не рухається: її годують, вона несе яйця.

Дивитись також: Карта племінного птахівництва

Тоді як наші кури гуляють вільно. Одна курка розміщується на 4 м². Тобто, щоб утримувати 3 тис. курей, потрібен майданчик площею 12 тис. м². Обов’язково приїжджають представники сертифікаційних органів, які чітко виміряють розміри вигульної площі. Плюс, вона має бути ротаційною — треба змінювати майданчики утримання тварин. Фактично для 3 тис. курей потрібно навіть не 12 тис. м², а 24 тис. або навіть 36 тис. м². З іншого боку, якийсь фермер може зробити для своїх птахів вигул 2 кроки, а потім на упаковці написати — вільний вигул. Сьогодні такі маркетингові прийоми суворо не регламентуються.

Kurkul.com: Чим ви годуєте тварин на фермі?

Роман Дяжук: У них виключно органічний раціон. Між іншим, ми і вирощуємо так багато різних культур, саме для годівлі тварин органічним кормом. На відміну від органічного, у традиційному птахівництві годівля птахів не регулюється, можна використовувати премікси й корми, вирощені із застосуванням гербіцидів, фунгіцидів і антибіотиків. У той самий час, в органічному виробництві антибіотики дозволені тільки у випадку, якщо є загроза життю тварини, і до того ж не частіше одного разу на рік.

Звичайний фермер, наприклад, може працювати з більш серйозними інсектицидами та фунгіцидами. Тоді як ми їх не використовуємо взагалі. Через це і не маємо змоги «розігнати» врожайність свого кавуна навіть на крапельному зрошенні до 80 т/га. І так у всьому: пшениці, ячмені. Більше ризиків, менша врожайність.

Kurkul.com: 45-а паралель подарувала вам можливість вирощувати екзотичні культури. Це додало вам різноманітності в арсеналі маркетингових інструментів?

Роман Дяжук: Звісно! Взагалі, така екзотика, як кубічний кавун, безперечно зачіпає людей. Якось у Швеції ми спілкувалися з представниками місцевих супермаркетів. Несподівано один зі шведських менеджерів впізнав мене. Каже: «А я тебе знаю, ти вирощуєш кубічні кавуни. Бачив у Facebook».

Ще раз скажу, — в органіці маркетинг дуже важливий. Органічний товар має бути «з лицем». Тому необхідні якісь «магніти», щоб привертали до себе увагу.

Читати за темою: Олег Рудницький: Про ринок збуту потрібно думати до посадки саду

Коли у супермаркеті  ви своїм смартфоном скануєте QR-код будь-якого продукту «Дунайського аграрія», між іншим, одразу з’являється фотографія з моїм лицем. Тобто я в буквальному сенсі відповідаю за якість нашого товару своїм лицем.

Kurkul.com: Часто виробникам органічної продукції рекомендують йти в якусь переробку? Ви вже там?

Роман Дяжук: Ми зробили сублімовані чипси з наших кавунів, динь, слив і нектаринів. А в цьому році ще й з персика. Вийшов класний продукт. У чому перевага сублімації органічної продукції? Якщо ви будете сублімувати ті самі фрукти та овочі, але вирощені з пестицидами, вплив останніх підсилиться у 10 разів, вони нікуди не зникнуть. При звичайній сушці пестициди випаровуються, а от при сублімації випаровування неможливе, тому що це — сушка у вакуумі при -40°C. І що ще важливо — ми сублімуємо наші продукти абсолютно без цукру, без будь-яких домішок. Тобто це повністю натуральні чипси.

Kurkul.com: Розкажіть про соціальну роботу і зайнятість працівників у вас на підприємстві.

Роман Дяжук: Ми дійсно дбайливо ставимося до землі, на якій працюємо. Але не менш важливо, що ми стримуємо трудову міграцію з України. Інколи мене запитують, для чого нам стільки різних культур. А відповідь насправді дуже проста: протягом сезону ми потребуємо близько 200 працівників. Якщо ту саму пшеницю, або ячмінь ми збираємо комбайнами, то такі культури, як персик, нектарин, гарбуз збираються виключно вручну. І навряд чи найближчим часом збір цих культур буде автоматизований чи роботизований. Хіба що років через двадцять. Через це сівозміну ми сформували таким чином, щоб люди були зайняті з березня по грудень. Приміром, у листопаді ми ще копали моркву і буряк.

Читати також: Володимир Цибенко: На розвиток села віддаємо 2 млн грн щороку

Отже, ті дві сотні людей не поїхали кудись на заробітки, а залишилися разом зі своїми родинами: діти бачать своїх батьків, жінки чоловіків. Особисто я вважаю цей аспект підприємництва дуже важливим і рекомендую колегам-аграріям також замислитися над цим. 

Який у вас земельний банк не має значення — 1000 га чи 10 тис. га. У будь-якому разі можна придумати якийсь «овочевий проєкт» для свого населеного пункту, щоб зберегти людей. Нехай ці культури навіть будуть нерентабельні, але ви на 9-12 місяців отримаєте працівників. І це не тільки питання доходу — це позитивно в принципі.

Саме цьому мій улюблений вислів — «Будь іншим, їж органічне». Адже органік — це майбутнє у найширшому сенсі цього слова.

Kurkul.com: Як держава могла би підтримати органічних виробників?

Роман Дяжук: Я вважаю, що на законодавчому рівні має бути підтримка. Якщо я єдиний агропідприємець-органік у районі, як ви вважаєте, до кого йтимуть усі перевіряючі? Звісно, що я не проти, «Дунайський аграрій» відкритий для всіх. Але ці постійні перевірки просто забиратимуть купу часу. Поки що той закон, що був прийнятий рік тому і мав полегшувати життя виробникам органічної продукції, не дуже працює. І нехай не буде фінансової допомоги, а хоча б якесь пільгове кредитування впровадили. Я не кажу про отримання грантів, але зменшення відсотків за банківськими кредитами з 10% до 5% значною мірою допомогло б фермерам-органікам. 

Kurkul.com: Ви орієнтуєтесь на внутрішній чи на зовнішній ринок?

Роман Дяжук: Ми повинні орієнтуватися одразу на обидва. Приміром, якщо у фермера мало землі, близько 20-50 га, то певно є сенс фокусуватися на внутрішній ринок. А ось, якщо зембанк перевищує, скажімо, 2 тис. га, то чому б не опанувати також і експортні напрямки? Коли фермер-органік отримує сертифікати якості, то для його продукції автоматично відкриваються ринки одразу багатьох країн Азії, Америки, Близького Сходу. Якщо ні, то є сенс отримати нові, дійсні у певних країнах і регіонах.

Читати ще: Овочі та овочеві продукти: географія продажів, імпортери, обсяг експорту і виробництва

В Україні ми сертифіковані компанією «Органік стандарт» за європейським законодавством. В Європі — компанією Bio Suisse, це Швейцарія. В Америці — компаніями NOP і COR, це відповідно США і Канада. Також ми отримали Сертифікат соціальної відповідальності GRASP для європейського ринку, який є добровільним доповненням до стандарту Global G.A.P. (продовольча безпека).

Сьогодні ми маємо запити на продукцію «Дунайського аграрія» з Південної Кореї, Тайваню і Японії. Тому, логічно, що ми будемо додатково сертифікуватися і на ці країни теж. Це якщо нам знадобляться окремі дозволи та товаросупроводжувальні документи, відмінні від тих, що в нас вже є. Ми вже активно постачаємо нашу продукцію до Великобританії, Австрії, Німеччини, Голландії, балтійських країн. Звичайно, що ми працюємо на внутрішньому ринку. Наші овочі та фрукти можна знайти на полицях супермаркетів усіх відомих українських мереж, крім АТБ. Але ми вже знаходимося на стадії підписання договору з ними. 

© Анна Клочко, Валентин Хорошун, Kurkul.com, 2022 р.