Якими мають бути практичні кроки фермерів задля оптимізації власного агровиробництва в умовах нових викликів, як кліматичних, так і економічних що лише примножуються? Це питання стало головним на конференції «‎Кардинальні зміни у живленні, що зроблять агробізнес сталим економічно та екологічно вже сьогодні», яку організувала спільнота експертів та агровиробників Ukrainian Food Valley (UFV). В рамках заходу своїм практичним досвідом щодо імплементації в українське агро інноваційних методів господарювання ділилися експерти як з традиційного землеробства, так і з «органічного».

Сила генетики

Про шляхи досягнення генетичного потенціалу сортів і гібридів за умови використання якісного сертифікованого та правильно протруєного насіння розповів вже Олександр Лук'янчук, менеджер з технологічного супроводу компанії Lidea.

Цей агробренд спеціалізується в Україні на реалізації насіння кукурудзи, соняшника, пшениці, сої, ріпаку, сорго, кормових та покривних культур, а також має власне насіннєве виробництво (ділянки гібридизації та насіннєвий завод), молочну ферму.

Читати за темою: Микола Волкогон: Нічого страшнішого за чорний пар для мікробіоти ґрунту немає

Kurkul.com: У чому сила формули врожайності, яка є сумою таких складових, як генетика рослин, протруєння насіння та живлення?

Олександр Лук'янчук: Сила цієї формули полягає насамперед в тому, що внаслідок сильної генетики та правильного позиціонування гібридів, ми можемо розкривати потенціал кожної зони. Генетика направлена на те, щоби задовольняти потреби фермерів, нашого кінцевого клієнта. Як не крути, задоволений фермер — це довгострокові відносини й перспектива. А головне — це реальний результат для всіх учасників аграрного ринку.

Чому важлива генетика? По-перше, вона захищає від негативних наслідків змін клімату. Вона спрямована на створення стресостійких форм, які зберігатимуть при цьому високу продуктивність. Генетику важливо поєднувати саме зі стимуляторами росту, які допоможуть розкрити та зберегти генетичний потенціал у різних грунтово-кліматичних умовах . Тенденція останніх років свідчить, що весни в нас стають доволі прохолодними. І навіть, якщо мова йде про регіон, де відсутній дефіцит вологи і є хороші показники гранулометричного складу ґрунту, проте низькі температури заважають рослинам розвиватися. 

Стресовий стан на початкових етапах розвитку таких культур, як кукурудза і соняшник (а по факту, — те саме для всіх інших с/г культур) напряму впливає на потенціал. Чим довше рослина знаходиться в стресі, тим менший потенціал врожайності зберігається, тим менший урожай отримується у результаті. Тому, саме застосування біостимуляторів і мікроелементів потрібне для максимально швидкого виведення рослини зі стану стресу, шляхом забезпечення елементами живлення на початкових етапах.

Резюмуючи, наголошу — якщо біостимулятор, призначений для розвитку кореневої системи, грамотно застосовується на початкових етапах росту рослини, у майбутньому це сприятиме кращому засвоєнню елементів живлення, більш раціональному використанню саме ґрунтових запасів, як наслідок — покращеному розвитку. 

В враховуючи важливу роль біостимуляторів та мікроелементів для рослин на початкових етапах розвитку, компанія Lidea пропонує аграріям інноваційне рішення BOOST&GO, яке базується на обробці насіння комплексом препаратів, що допомагає захистити генетичний потенціал с/г культур на ранніх етапах росту та розвитку.

BOOST&GO поєднує в собі дію 3-х компонентів:

• Комплекс мікроелементів спеціально розроблений для потреб культури. Пришвидшує появу сходів та забезпечує потужний старт росту рослин на початкових етапах розвитку

• Біостимулятор сприяє розвитку вегетативної маси та кореневої системи, що в свою чергу поліпшує засвоєння волги та поживних речовин.

• Фунгіцид та інсектицид для захисту від хвороб та шкідників на початку вегетації.

Читати також: Андрій Ковальчук: Треба розуміти, скільки можна заробити на 1 тонні українського насіння

Окрім того при обробці насіння BOOST&GO застосовується поліпшена формуляція що забезпечує більш рівномірне нанесення препарату на насінину.

Kurkul.com: Що лежить в основі концепції Hicorn, яку розробила компанія Lidea?

Олександр Лук'янчук: Концепція Hicorn насамперед покликана забезпечити фермерів урожайністю у стресових умовах. Суть її полягає в тому, щоб подовжити термін цвітіння, збільшити кількість активного пилку внаслідок поєднання гібридів з різними ФАО, але синхронізованими за цвітінням, висотою, архітектонікою і групою стиглості. Концепція передбачає покращення процесу запилення внаслідок більшої кількості пилку. Це позитивно відбивається на кількості виходу зерна з гектара, що в результаті підвищує економічну ефективність господарства.

Отже, за однакових витрат та аналогічних умов, імплементація концепції Hicorn у виробництво с/г продукції, надає фермерові кращу маржинальність в умовах зниження врожайності через погодні умови. 

Kurkul.com: А у чому «фішка» концепції Duo Silo?

Олександр Лук'янчук: Основна мета впровадження на господарстві концепції Duo Silo — збалансувати засвоюваність і вміст поживних речовин відносно маси. Іншими словами, — баланс зерна і зеленої маси. Шляхом збалансування складу крохмалю і більш пролонгованого засвоєння на всіх етапах травлення, відбувається якісніше використання саме поживних речовин із силосного матеріалу. І це дозволяє насамперед отримати кращі вихідні якісні показники молока, і збільшити надої. 

Читати ще: 5 кроків до успіху при вирощуванні кукурудзи

Через дисбаланс між клітковиною і крохмалем у силосній масі може не засвоюватися до 40% поживних речовин, що містяться у силосі. Концепція  Duo Silo спрямована на поєднання двох видів крохмалю. Перший тип крохмалю це той, що швидше засвоюється на початкових етапах травлення. Другий — крохмаль, який засвоюється вже на більш пізніх етапах травлення. Отже, концепція Duo Silo поєднує зубовидні та кремнисто-зубовидні гібриди. Така комбінація забезпечує рівномірне засвоєння елементів живлення на всіх етапах, що у результаті сприяє кращому виходу молока з вищими якісними показниками.

Чи існує «серединний шлях» для українського фермера?

Модератором одвічної дискусії «органічне vs. традиційне землеробство» під час заходу виступив Олег Максак, член Ради спілки Ukrainian Food Valley. Він спробував детермінувати місце аграрної України між крайніми проявами прихильності до тієї чи іншої технології.

Kurkul.com: Чи має український фермер рівнятися на Будду, який свого часу обрав серединний шлях? У перекладі з філософської на аграрну мову: чи має вітчизняний аграрій шукати компроміс між органічним та традиційним виробництвом?

Олег Максак: Серединний шлях — це тренд, який генерується перш за все у Європі. Європейські споживачі та уряди дбають про здоров’я, майбутнє дітей і навколишнє середовище і вживають відповідних практичних заходів. У той час, навіть, у Сполучених Штатах 94% сої та 80% кукурудзи, що вирощується, є ГМО.

Читати за темою: Ефективне збереження ґрунтів: інструкція для використання

Європейське ж законодавство щорічно розширює список заборонених найбільш токсичних ЗЗР. Через це виробники ЗЗР вимушені шукати більш безпечні замінники, які, однак, не втрачають своєї ефективності, в тому числі біологічні, що дозволені в органічному агровиробництві.

У Західній півкулі агрохімія неминуче підпадає під серйозний тиск громадськості, а тепер і влади або навіть судової системи. Так, відповідно до публікації американського видання The Legal Examiner понад 124 тис. позовів було подано у США до виробника Roundup (діюча рeчовина гліфосат). Позивачі стверджують, що гліфосат викликає неходжкінську лімфому. Компанія Bayer врегулювала приблизно 96 тис. таких позовів, заплатитивши до $9,6 млрд.

Виробник Roundup на своєму офіційному вебсайті повідомив, що задля ще більшого зменшення ризику судових розглядів у майбутньому, продукцію з гліфосату на ринку L&G (газони та сади) для житлових будинків США буде замінено новими формулами з альтернативними активними інгредієнтами, починаючи з 2023 року. Отже, поступова відмова від шкідливих хімічних препаратів в агро, це — незворотній шлях.

Kurkul.com: Яке ж місце у цих полярних підходах до землеробства займає Україна?

Олег Максак: Як споживачі, ми не надто переймаємося безпекою продукції, а держава взагалі відсторонена сьогодні від цього. Що стосується агровиробників, то, мабуть, цього «серединного шляху» зараз не існує. Наразі правила гри диктує ринок. Отже, вибір, який робить середньостатистичний агровиробник в Україні, зумовлений перш за все ціною.

Органічне землеробство сьогодні займає менше ніж 1% с/г площ. І це, на мій погляд, передова частина агровиробників, які поки що не задають тренду, але створюють прецеденти. У більшості випадків це є питанням цінностей власника органічного агробізнесу. Хоча, економіка займає не останнє місце, бо у збиток собі ніхто не працює. Органіки заробляють на різниці у цінах, адже органічна продукція як правило коштує значно дорожче, ніж традиційна. Також виробники органіки економлять на вартості хімічних ЗЗР та міндобрив, ціни на які непомірно зростають.

Kurkul.com: А як ви вважаєте, з наступного року традиціоналісти перейдуть в органіку, після того, як ціни на добрива злетіли? Чи варто очікувати масового «перевзування»?

Олег Максак: Я так не думаю. Великі агрохолдинги навряд чи швидко і масово перейдуть на органіку. У деяких із них є певні пілотні проекти з органіки, але річ у тім, що в агрохолдингах вже існують відпрацьовані роками ефективні схеми роботи з «хімією». Там агроному не треба багато думати, достатньо бути дисциплінованим технологом, що сумлінно виконує ті схеми внесення, які йому надали постачальники ЗЗР. Тоді як в «органіці» немає усталеної схеми роботи — там все залежить від лінійного агронома, його кваліфікації: наскільки точно він відстежив стан забур’яненості та вивів техніку в поле, чи вчасно йому вдалося відстежити хворобу на початкових стадіях чи шкідників, щоб ситуативно використати ті засоби, які є у його розпорядженні і які дозволені органічними стандартами.

Читати також: Роман Дяжук: Зменшення пестицидного навантаження — це соціальна відповідальність перед нашими дітьми

У традиційному землеробстві практично всі кроки та операції заплановано заздалегідь. Великим агрохолдингам буде важко одразу виконати і проконтролювати всі бізнес-процеси на великих площах у багатьох господарствах у разі швидкого переходу на органічне виробництво. Тому деякі з них починають пілотні проекти. А результат цих пілотних проектів відомий наперед: якщо цей такий проект забезпечується всіма необхідними ресурсами, він буде успішний. Якщо ж забезпечення відбувається за залишковим принципом, що я часто спостерігаю, то прихильники традиційного хімічного підходу тільки отримають додаткові аргументи для керівництва та власників про неефективність органічного землеробства.

Деякі дрібні фермери переходять «на органіку» через обмеженість грошових коштів, бо немає за що купити ЗЗР. Проте, вони швидко стикаються з браком спеціалізованої техніки, без якої дуже важко досягти результатів. Тоді як середні агровиробники, площа зембанку яких складає від 2-3 тис. до 10 тис. га, можуть дозволити собі інвестувати у спеціалізовану техніку та дозволені біопрепарати, відстежувати процеси, що відбуваються на полях, та своєчасно реагувати.

Kurkul.com: Тобто середні аграрії потенційно найближчі до переходу на органічне виробництво?

Олег Максак: Так і є. Разом з тим, великі агропідприємства з часом ризикнуть застосувати свої управлінські компетенції в органічному землеробстві. Отже, існує великий шанс для їхнього зростання саме в органіці. Але це перспектива не завтрашнього дня.

В будь-якому разі правильне застосування обраної агротехнології завжди лежатиме в основі результатів конкретного агробізнесу. Виявлення основних проблем, що мають бути вирішені засобами цієї агротехнології, є запорукою успішних рішень. Отже, дійте, аналізуйте та експериментуйте — це і є основний меседж нашого заходу.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2022 р.