ЄС на рік лібералізував торгівлю з Україною заради того, щоб забезпечити економічну стабільність нашої держави в умовах війни. Так, в частині торгівлі сільськогосподарською продукцією відбулося офіційне призупинення дії всіх квот, передбачених Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС. Також призупинено застосування системних вхідних цін при торгівлі плодоовочевою продукцією. 

Як це вплине на становище експорту з України та які галузі виграють від таких нововведень, сьогодні розповідає керівниця сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO Ірина Грузінська.

---

Чи збільшать аграрії свою присутність на ринку ЄС?

Тож 24 травня Рада ЄС ввела режим тимчасової лібералізації торгівлі з Україною, в межах якого протягом року українські товари ввозитимуться в ЄС без мит. Така лібералізація торгівлі — це можливість збільшити свою присутність на ринку для вітчизняних фермерів. 

«Це особливо позитивний момент для тих виробників, чия продукція раніше квотувалась: мед, борошно, м'ясо птиці, крохмаль, цукор, фруктові соки та, звичайно ж, зернові. Часто квоти виступали обмежувальним фактором з точки зору обсягу експорту», — зауважила Ірина Грузінська.

На її думку, попри скасування всіх обмежень, все ж залишаються й певні проблеми. Так наразі основними перепонами в українському експорті є логістичні проблеми. 

Читайте також: ЗСУ звільнили острів Зміїний: що це означає для українського експорту?

«Безсумнівно, блокування портів України є суттєвою перепоною для торгівлі, оскільки ані європейські, ані українські сухопутні шляхи не пристосовані до таких обсягів відвантажень продукції в настільки короткі строки. Проте диверсифікація шляхів постачання має свої переваги, зокрема розвиток супутніх сервісів, логістики, торговельних зав’язків із країнами-сусідами», — наголошує експертка. 

Також, на її думку, варто памʼятати, що завжди існували такі позиції, квоти за якими з різних причин не вибиралися українськими експортерами, і очікувати різкого зростання обсягу їхніх продажів зараз не варто. Йдеться, зокрема, про баранину, гриби, цукрові сиропи. 

«Не слід очікувати, що нововведення ЄС якось вплине на вихідну ціну нашої агропродукції, адже вона формується на внутрішньому ринку і залежить від багатьох факторів. Крім того, зазвичай ціна — це не той показник, яким варто маніпулювати, коли йдеться про завоювання іміджу надійного постачальника високоякісної продукції», — зазначила представниця BRDO.   

Очевидно, що європейський споживач більш платоспроможний, ніж український, і наразі зацікавлений в нашій продукції. Тож завдання наших фермерів — забезпечити висхідний попит якісних товарів та сформувати довгострокові партнерські стосунки. 

Де у Європі чекають товари з України?

Експертка розповіла, що нашими традиційними «шанувальниками» залишаються Іспанія, Португалія та Німеччина. Проте зміни чи заміни основних країн-споживачів української агропродукції можна очікувати з огляду на переформатування дистрибуції. 

Читайте також: Олександра Воловик: Через бідність фермери переходять на No-till та Strip-till

Також вона вважає, що призупинення Євросоюзом застосування «системи вхідних цін»  при торгівлі плодоовочевою продукцією — хороший шанс саме для галузі українського овочівництва (польових овочів і відкритого ґрунту) завоювати європейських споживачів. 

«Раніше українські експортери томатів чи яблук мали коригувати ціни на свою продукцію згідно з внутрішніми цінами ЄС (зазвичай це означало, що вартість необхідно було підвищувати). Тепер робити це немає потреби. Українські свіжі овочі, які досі доволі бідно були представлені на європейському ринку, мають шанс закріпитися на позиціях торгівлі без мит і квот», — повідомила Ірина Грузінська. 

Європейцям уже добре знайомі польські яблука й турецькі томати, але українська продукція має включитись в конкурентну боротьбу з цими виробниками. Допомогти та познайомити споживача ЄС з нашими овочами можуть ті українці, що вимушені були виїхати закордон. Вони можуть стати «драйвером» споживання української продукції в Європі та «інфлюенсерами» попиту, при цьому забезпечуючи повернення коштів в Україну.

«Можна очікувати, що скасування квот стане поштовхом до розширення асортименту продукції медової галузі в Україні, сприятиме розвитку супутніх індустрій та допоможе нарешті перетворити цю галузь, цитуючи самих виробників меду, «з хобі на індустрію», — додала вона.

Тобто, скасування квот ЄС кардинально не вплине, ані на об’єми експорту української агропродукції, ані на ціну. Втім вигода від лібералізації відносин очевидна. По-перше, це хороший шанс для України в час, коли морська логістика практично відсутня, налагодити потужні коридори експорту в Європу. По-друге, та наша продукція, яка раніше не була представлена на ринках ЄС, може там з’явитись. По-третє, для окремих галузей, таких як, наприклад медівництво, це шанс розширення асортименту в Європі. Ну і на останок, українці, які змушені були переїхати за кордон зможуть підтримати наших агроекспортерів.

© Kurkul.com, 2022 р.