Директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Наталія Хмиз разом із найуспішнішими аграріями завітала до Дніпра на конференцію «Мільйон з гектара», щоб поділитися досвідом та перейняти його у колег із усієї України.

Нам вдалось поспілкуватись із пані Наталією, та дізнатися, на які напрямки сільського господарства роблять ставку в Львівській області, як тамтешні фермери ставляться до ринку землі та завдяки яким міжнародним програмам галичани не лише створюють сімейні молочні ферми, але й відроджують цікаві та актуальні традиції господарювання.

Kurkul.com: Пані Наталю, конференція «Мільйон з гектара» вперше проходила у Львові. Порівняйте її з цьогорічною, яка проходить вже у Дніпрі.

Наталія Хмиз: Не варто порівнювати, адже змістовно конференціі і у Львові, і в Дніпрі наповнені дуже цікавими доповідями. Конференція на Львівщині викликала дуже великий інтерес, учасників було більше 450. Але я знаю людей, які після минулорічної конференції чітко йшли в ті чи інші виробництва і пробували себе. Можливо, не всі зразу отримали надзвичайні результати, але занурилися у вивчення технології. Ця конференція дала свої практичні результати, я впевнена, що з кожним роком їх кількість буде рости. Тому що вже зараз це видно по змістовній частині, по тому, хто сьогодні презентує доповіді, інші ніші тощо. Сподіваємося, що конференція буде направляти аграріїв у нові цікаві напрямки роботи.

Kurkul.com: Можливо, у вас є конкретні приклади сільгоспвиробників з Львівщини, які після першої конференції знайшли свою нішу?

Наталія Хмиз: Сьогодні тут присутня наша львівська компанія «Сотеко». Це надзвичайно енергійні люди, які йдуть і шукають для себе ніші. Вони вже успішні. Мають тепличне господарство, в якому вирощують огірки та помідори. І, що надзвичайно приємно, коли закрився ринок Росії, вони знайшли себе в експорті у Європу. Це суттєвий показник. Приємно, що ці люди, маючи знання і розуміння, готові йти і в нові напрямки, тому взялись ще й за вирощування грибів. Я впевнена, що вони і сьогодні почерпнуть для себе корисну інформацію, щоб реалізовувати нові проекти.

Kurkul.com: Скажіть, будь ласка, а які нішеві тренди загалом популярні у Львівській області кілька останніх років?

Наталія Хмиз: Малина. Може, це вже і не нішева продукція, але надзвичайно актуальна, тому що ми вже перейшли до дуже практичних кроків в цьому напрямку. І я тішусь тим, що справді в цей напрямок сьогодні на Львівщині пішли і господарства з великими площами, і дрібні виробники. Найголовніше те, що і перші, і другі готові кооперуватися, щоб вирощувати якісний продукт, вчитися один у одного, вийти на якісну малину і спільно шукати професійний ринок збуту. Наша мета — експорт.

Kurkul.com: Майже кожного місяця kurkul.com розповідає про сімейну молочну ферму, яка нещодавно відкрилася на Львівщині.  Скільки взагалі останнім часом було запущено ферм і скільки коштів було на це виділено?

Наталія Хмиз: Загалом на Львівщині близько 59 сімейних молочних ферм. Завдяки спільному канадсько-українському проекту, який реалізується на Львівщині, і так само тут на Дніпропетровщині, у 2016 році у нашій області відкрилося близько 17 сімейних молочних ферм. Сьогодні це ферми, в яких, утримуючи 10-15 корів, люди справді мають розуміння, скільки вони зароблять у місяць та рік, здаючи своє молоко у кооперативи, які утворені на базах цих сімейних ферм. Найуспішніші — це ті, які перейшли у власну переробку, тобто сироваріння, і мають локальний ринок збуту. Професійні виробники мають значно вищу ціну за своє молоко як сировину, і постачають його на переробні господарства нашої Львівщини по 7-8 грн/л, загалом же середня ціна на прийом молока для сімейних господарств — 5-5,5 грн/л.

Kurkul.com: У вас на Львівщині обирають географічний вид меду. Що це принесе аграріям області?

Наталія Хмиз: Львівщина була обрана для впровадження французького проекту «Підвищення інформованості та оцінка потенціалу валоризації високоякісних харчових продуктів у Львівській області». Наразі проводиться робота з географічного зазначення місць на карті виробництва та походження регіональних продуктів. У Франції дуже якісно розвинулися господарства завдяки тому, що відродилися традиційні локації, де властиво виробляти ту чи іншу продукцію. Мова йшла у цьому проекті про те, щоб на Львівщині віднайти хоча б три продукти, які традиційно у нас вироблялися. Були проведені дослідження, і ми зупинилися на таких продуктах як мед, бринза і квасоля Ясьок. Це дійсно вже багатовічні традиції. Наступним етапом вже буде практичне втілення по методології, яка застосовується в тій самій Франції. Мета проекту — зберегти цю традицію вирощування, дати їй новий виток маркетингу, налагодити збут і відродити цю культуру. Ми йдемо у кооперативне вирощування квасолі Ясьок. Зараз керівник проекту досліджує походження насіннєвого матеріалу, звідки саме його віднайти і ми плануємо, що вже цього року домогосподарства на присадибних ділянках та невеликих площах почнуть безпосереднє вирощування цієї культури.

Kurkul.com: Можливо, ваш департамент буде виділяти кошти на промоцію цих продуктів?

Наталія Хмиз: На промоцію не треба шукати державних грошей. Ми намагаємося коштами обласного бюджету підтримати саме виробництво, дати можливість людям втілити свою справу, розвинутися, щоб ці кошти були максимально доступними. У нас вже 2-й рік поспіль діє програма пільгового кредитування аграріїв під 5% річних.

Kurkul.com: Скоро посівна. Як аграрії Львівщини готуються до посівної? І чи є вже інформація про збитки, яких зазнали вони через несприятливі погодні умови?

Наталія Хмиз: Ще рано говорити про збитки, відновлення вегетації ще не відбулося. За спостереженнями «Інституту сільського господарства Карпатського регіону» критичних температур для озимих не спостерігалось. За проведеними дослідженнями відмічено загибель рослин у посівах іноземних сортів 2,3-2,9%, на вітчизняних сортах загибелі не виявлено. Ми будемо найближчим часом мати дані про сходи і відсоток втрат. Усі прогнозують ранню весну цього року, тому і посівна почнеться дещо раніше, ніж у попередні роки. На спільній нараді при Міністерстві аграрної політики та продовольства України обговорювалися питання, дуже важливі для всіх областей — насіннєві лабораторії, підготовка сертифікації насіння. Нарешті є зрушення щодо того, що ці лабораторії на цьому тижні вже запрацюють в кожній області.

Kurkul.com: Останнє питання — найактуальніше, про ринок землі. Чи готові фермери Львівщини купувати землю, і які маєте відгуки пайовиків про процеси, які відбуваються, навколо закону про прийняття ринку землі?

Наталія Хмиз: Цим подіям ми з Асоціацією фермерів на Львівщині присвячуємо конференцію, яка невдовзі відбудеться, щоб зустрітися і це питання обговорити. Тому що недостатньо, як на мене, сьогодні сказати, що слід просто продовжити мораторій. Потрібно сісти і детально напрацювати ряд обмежень, при яких умовах фермер буде сьогодні захищений, якщо відкриється ринок землі. В цьому місяці у нас запланована зустріч з фермерами, з сільгоспвиробниками, щоб дати свої пропозиції до існуючого законопроекту. Дуже важливо озвучити ті страхи і ті ризики, які дійсно сьогодні стоять перед фермерами. Зараз Львівщина є однією з перших областей, де впроваджений експеримент по проведенню аукціонів суто під ведення фермерського господарства.

Kurkul.com: Чи будуть присутні на цій конференції пайовики?

Наталія Хмиз: Ми хочемо дати можливість всім категоріям бути на одному майданчику. Якщо будуть фермери, це буде одностороння розмова зі всіма їхніми болями, дуже справедливими, але це буде справді позиція лише однієї сторони. Тому дуже важливо, щоб це рішення було консолідоване і зважене з урахуванням інтересів усіх категорій.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову.

Андрій Губін, Людмила Лутицька, Kurkul.com