Всього 1 ніч та 6 ракет кардинально змінили життя господарства СТОВ «Бакирівське» на Сумщині. До того — свиноферма, склади збіжжя, нова техніка, а після — метрові вирви, трупи тварин, що згоріли живцем, завали та пустка. Як пригадує, керівник господарства Ігор Гурбанов, живучи в окупації знищене господарство не хотілось відновлювати. Але коли загарбників прогнали, то дуже швидко вдалось відновити частину зруйнованих приміщень, провести посівну та полагодити техніку. Тому сьогодні розповідаємо, про унікальну історію Ігоря Гурбанова, який з оптимізмом дивиться в майбутнє свого господарства.
Ігор Гурбанов: Підприємство засноване на початку 2000-х. Батько був тут директором, а ми з братом тільки закінчили Харківський інститут механізації й електрифікації сільського господарства (нині — Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка — прим. ред.). Але це був кінець 90-х, важкі часи, тому ми приїхали допомогти батькові, хоча мали свої бізнеси й могли заробляти самостійно. А коли допомогли, то вже вирішили залишитись. Тоді господарство було великим, близько 1600 га. Правда, ми не витримали конкуренції і відмовились від частини зембанку.
Ігор Гурбанов: Свиноферма з'явилась тоді, коли почалися проблеми з землею. Ми їздили, скупляли свиней, відгодовували та продавали. З часом почали вирощувати свиней гібриду Макстер, породи Пʼєтрен та Велика біла. До війни у нас було близько 600 голів.
Після обстрілу довелось дуже швидко позбутися свиней. Пішли на цей крок, бо боялись, що завтра орки зайдуть і що робити далі... Тому якусь частину ми продали, дещо залишили, дещо роздав друзям. Також різали свиней і роздавали людям, возили в лікарню та військові частини.
Читайте також: Микола Бантов: Російські обстріли не зупинили мою «Мрію»
Ігор Гурбанов: До руйнувань у нас була майстерня. Бетонна, шиферний дах. Тут зберігалася техніка, були станки. В ніч на 10 березня 2022 р. був ракетний удар. Одна ракета влучила прямо всередину приміщення, а ще дві поряд. Повністю знищили комбайн, вантажівку ГАЗ, ще один комбайн пошкоджено.
Ще 2 ракети потрапили в склад, де зберігалося 300 т кукурудзи й 100 т ячменю. Також був посівний ячмінь. Згоріла віялка, навантажувач JCB, новий МТЗ, причіп. Постраждав трактор New Holland, який купили минулого року. Ми хвилювались, щоб не було пожежі, бо на складі зберігалися азотні добрива. Якось минулось.
Також ракетним ударом було знищено приміщення свиноферми, де загинуло близько 100 голів.
Ігор Гурбанов: Все що було, все знищено. Були 4 трактори МТЗ-82, дуже добре допомагали нам. Не стало помічників. Колеса, коробка — все окремо розірвало. Також знищено новий комбайн New Holland.
Решта техніки було пошкоджено. Довелось залучати спеціалістів з компанії Агроресурс, де ми мали гарантії та сервісне обслуговування. Також прийшли на допомогу охтирські підприємці, які займаються продажем запчастин і давали їх зі знижками.
Ігор Гурбанов: Страхових випадків взагалі не було, оскільки в договорі вказано, що це форс-мажор. Там чітко було прописано, що бойові дії не підпадають під страховий випадок.
Правда, сервісні компанії зробили знижку, на щось закривали очі. Вони приїжджали, дивилися, оцінювали. Деякі запчастини продавали з великими знижками. Все це було.
Ігор Гурбанов: Однозначно. Взагалі дуже тяжко без друзів. Якби не друзі та компанії з якими у нас гарні стосунки, я не знаю, що було б. Взаємовідносини з ними зберегли компанію.
А до кого ще звертатись, в таких випадках, я не знаю. З військової адміністрації до нас не приїжджали, але була комісія з нашої територіальної громади. За алгоритмом дій потрібно ще звертатись в поліцію та ДСНС. Вони теж приїжджали та внесли наш випадок в реєстр досудового розслідування. Ще ми провели незалежну оцінку пошкоджень та руйнувань.
Ігор Гурбанов: Близько $3 млн, без врахування знищеної техніки та зерна. Через обстріл згоріло 300 т соняшнику, 400 т кукурудзи, 100 т ячменю. Також знищено обладнання та станки в майстерні, які напевно не будуть оцінюватись. Навіть техніка не оцінювалась.
Емоційно дуже важко було. Руки опускалися. У ріст людини все було застелено уламками і шифером. Але найважче те, що ми не знали, що буде завтра. Коли вже стало зрозуміло, що нас деокупують, чекати було нічого. Ми взяли в руки лопати й почали все розгрібати.
Ігор Гурбанов: Наша бригада, 5-6 осіб. Колектив був увесь на місці. Також приїхали друзі. Ситуація ж така, що жінки, діти повиїжджали, роботи немає, тому, щоб з розуму не зійти, вони помагали розгрібати завали. І оце починали ми вручну, тому що навіть лопату знайти під завалами було неможливо. Потім товариш дав техніку і потихеньку процес пішов.
Відбудували майстерню, відновили комбікормову установку, полагодили техніку. Був кредит, який ми використали на відновлення. Допомогли й друзі-будівельники. Ціна на їх роботу склала 30% від вартості матеріалу. Наприклад, за будівництво даху мені називали ціну в 300 тис. грн, а в результаті товариші зробили за 100 тис. грн.
Читайте також: Андрій Тополя: Навички фермера допомогли на війні
Ігор Гурбанов: Банк, з яким ми працюємо не один рік, прийшов нам на зустріч. Наша сила в єдності.
Ігор Гурбанов: Аякже. Я і минулого року сіяв і жнивував. Тоді, знову ж, друзі допомогли, надавали техніку та насіння, допомагали збирати. З минулого сезону ще лежить соняшник та кукурудза.
В цьому сезоні плануємо сіяти соняшник, кукурудзу, ячмінь, пшеницю. Невеличкий перелік, але у нас і фонд землі невеликий — 600 га. Добрива частково закуплені, частково внесені.
Майже все насіння соняшнику у нас купує Кернел. Ми з ними довгий час працюємо. Ячмінь ми здаємо на «Оболонь». А вже кукурудзу продаємо тому, хто більше дасть.
Ігор Гурбанов: Серед тракторів маємо і Білорус, і ХТЗ. Але намагаємось переходити на імпортну техніку, наприклад New Holland. Це якість і надійність. Сівалка у нас італійська Gaspardo, а зернова — український Велес. При виборі техніки дивимось в сторону фінансів, надійності та якості посіву.
Ігор Гурбанов: Землю орендуємо та маємо свої поля. З пайовиками укладаємо договори довгострокової оренди та чітко платимо оренду. Щодо ситуації з землею, то справді є люди, які намагаються зараз продати землю. Переважно через брак грошей.
Ми також хотіли б розширити зембанк, але зараз в пріоритеті відновлення техніки для якісного обробітку землі.
Ігор Гурбанов: Якби ринок агропродукції був стабільним, ми б відновились швидко. А поки триває війна, я не можу сказати скільки потрібно років. Бо не зрозуміло, як працюватимуть зернові коридори, якою буде ціна на зерно, чи будуть трейдери купувати його.
Читайте також: Об’єднані війною: чи є у фермерів шанс на кооперацію
Ігор Гурбанов: Хотілося б зробити реконструкцію свиноферми, довести її до ладу і мабуть, на цьому закінчили б. Ну може розширялись по об'ємах. А так це рослинництво зернової групи та свинарство.
До війни ми мали ідею зробити сучасну ферму європейського зразка. Їздили на виставки, дивились на обладнання, але зараз все зупинилось.
Ігор Гурбанов: Ви знаєте, ці події показали, що сила в об'єднанні. І в боротьбі з ворогом, і в боротьбі на полях потрібно гуртуватись. Тому зараз потрібне об'єднання зусиль задля нашої Перемоги.
Повну версію інтервʼю з Ігорем Гурбановим дивіться на YouTube каналі Я-Куркуль.
© Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.