АгроЕкспедиція запам'ятовується людьми. Зустріти справжнього професіонала в аграрці, почути його розповідь, дізнатись секрети професії — найбільший успіх нашої команди. Поки ви читаєте блог з першого дня АгроЕкспедиції Соя 2017, ми навідалися у гості до господарства «Україна-2001» на Хмельниччині. Добре знайомий нашим читачам з попередніх АгроЕкспедицій Олександр Камінський, виконавчий директор компанії, розповів нам не просто секрети вирощування різних культур, а своє бачення та філософію, які допомагають отримувати результат за різних умов.
Читати по темі: АгроЕкспедиція. День 2. Хмельницькі цукрові історії
Чому не можна порівнювати технологію вирощування сої в Бразилії та в Україні? Чи збирає Аргентина 5 тис/га та які секрети інженерії приховує Олександр Камінський? На ці (та не тільки:) питання екіпаж експедиції отримав відповіді в ексклюзивному інтерв'ю в рамках АгроЕкспедиції Соя 2017.
Kurkul.com: Пане Олександре, як давно у вашій сівозміні з’явилася соя і чому?
Олександр Камінський: Соя — дуже цікава культура, нова для нас. Тому одразу відверто хочу сказати, що напрацьованої технології вирощування сої, яка б давала стабільні результати, немає. Років три тому ця культура стала дуже популярною, на хвилі ейфорії ми теж нею захопилися. Але два засушливих роки показали, що не все вдається і що не все ми знаємо. Кілька років тому я активно займався пошуком технології, був в Аргентині, Канаді, Америці. В лютому цього року ми переймали досвід Бразилії. І кожен раз я приходжу до висновку, що мало ми знаємо про цю культуру.
Kurkul.com: Тим не менше, у вас вже є власний досвід її вирощування, а на своїх помилках також вчаться.
Олександр Камінський: Так, безумовно. Але, наприклад, мало хто в Україні піднімав питання про соєві нематоди. Ми тільки два роки тому почали серйозніше займатися хворобами сої, шукати рішення. І так само кілька років тому за це активно взялися компанії, які продають пестициди. От вони вже детальніше почали розповідати, як все потрібно робити. Тому це питання не досліджене. У світі є близько 4 тис. хвороб сої, в Україні з них зустрічається більше 400. Ми ж знаємо з них 10. Тому є дуже багато питань, які потребують глибокого вивчення. Не всі фунгіциди підходять, не всі діють у наших умовах. Є країни, які накопичили певний досвід вирощування сої. Але некоректно порівнювати Бразилію з її кількістю опадів 1000-2000 мм і температурним режимом та Україну. Але у них теж є свої нюанси. Бразилія не збирає 4 т/га сої. Середня врожайність десь 3,4 т/га по сої. Так само й Аргентина збирає 2-4 т/га. І Канада 4 т/га не збирає на сьогоднішній день. У них стабільно 3,6 т/га. Але коли люди хочуть щось продати, можливо насіння чи щось інше, то вони гарні цифри називають — 5 т/га і т.д.
Kurkul.com: А як у вас із врожайністю по сої?
Олександр Камінський: На деяких полях і нам вдавалося зібрати 4-5 т/га сої. Але 6 т/га я ніколи не вирощував. У хороші роки окремі поля давали понад 4 т/га. Тому по технології ще треба працювати і осмислювати філософію сої.
Kurkul.com: Якою технологією користуєтеся на соєвих полях сьогодні?
Олександр Камінський: У нас технологія доволі проста, оптимальна для нашої компанії. Немає якихось секретів. Ми намагаємося глибоко обробити ґрунт для сої — це або глибокорозпушувачі, або оранка. Мінімальний обробіток майже не використовуємо, дискування проводимо на невеликій частині площ. З осені попередниками можуть бути кукурудза і пшениця. Також може бути ячмінь чи соя по сої. По цукровому буряку сою намагаюся не сіяти. Оптимальні строки посіву у нашому регіоні — 20 квітня. Вся соя, яку посіють раніше, потрапляє під заморозки. Весною ми даємо під культивацію 100 кг/га діамофоски 10:26:26 і 100 кг/га сульфату амонію кристалічного. Сіємо сівалками суцільного висіву з нормою близько 750 тис. насінин на гектар на глибину 4 см. Соя в основному канадської селекції Prograin, але є і SAATBAU та Probstdorf декілька сортів. Насіння протруюємо Максим XL і після цього також наносимо торф’яний інокулянт, але це ми робимо за один раз. Пробували його розводити і наносити в рідкій формі — не дуже виходить. У цьому році придумали свій агрегат-дозатор, яким наносимо, а також повторно інокулюємо насіння при засипці в сівалку.
Kurkul.com: Які результати маєте від інокуляції? Це вигідно чи ні?
Олександр Камінський: Ми ще вчимося правильно працювати з інокулянтами. Я не агроном, тому мій інженерський підхід дуже простий: взяв каністру інокулянта, відкрив — 100 тис. бактерій загинуло. Побовтав, постояло — ще 200 тис. загинуло. Вилив у бачок — ще мільйона немає. Ця культура гине постійно, але це вже потім нам це пояснили. Коли я їздив у Аргентину, я поставив питання спеціалістам компанії «Різобактер», яка займається інокулянтами. Кажу: «Я взяв інокулянт, який діє два тижні, обробив сою і дощ пішов. У поле два тижні не можна зайти. Що мені робити?». А вони відповідають: «Як що робити? Обробляй другий раз і сій». Я звичайно обурився, бо ж витратив гроші і вже провів обробку. А мені сказали: «Чудес не буває. Все, бактерій нема, час пройшов». Відповідно, там мені відкрили очі на прості речі. Наприклад, ми хочемо стерилізувати насіння від грибів і думаємо, що зараз засиплемо в бункер інокулянт, якихось бактерій змішаємо будь з чим і порядок. Ми одночасно стерилізуємо, потім заливаємо бактерії і говоримо що у нас все добре. Але це не так. І коли це вже всі зрозуміли, почали два окремі баки робити: один для протруйника, інший — для інокулянта. Я бачив і як обробляють сої в Канаді. Якщо б у нас інокулянти були такі, як закордоном і всі б дотримувалися норм, ніхто б не зміг їх в Україні купити, бо ціна була б у чотири рази вища. Навіть по кольору інокулованої сої видно, що наша і американська, канадська, аргентинська зовсім по-різному виглядають.
Kurkul.com: Навіщо проводите подвійну інокуляцію?
Олександр Камінський: Є канадський чи американський стандарт застосування інокулянта — 100 тис. бактерій на 1 насінину. Виникає питання, для чого цей стандарт, коли для нормальної інокуляції достатньо 5-7 бактерій? Тому що з тих 100 тис. спрацює у кращому випадку 10 бактерій. Моментів саме по інокуляції є дуже багато, зокрема по зберіганню. При температурі 20-25°C інокулянт може зберігатися два тижні. Уявіть, компанія-виробник завозить продукцію на ліцензійний склад, на якому має бути правильна температура. Потім дистриб’ютор повинен отримати цю продукцію, доставити її, дотримуючись того ж температурного режиму. Я повинен зберігати її відповідно, тоді нанести і потім ми отримаємо результат. Якщо на якомусь із цих етапів хтось неправильно спрацював — виникають нюанси. Тому я і перестраховуюся на всяк випадок. Здійснюю одну інокуляцію і другу.
Kurkul.com: Які засоби захисту використовуєте?
Олександр Камінський: Наша соя добре захищена. Зараз будемо обробляти від кліща. Використовуємо препарат Омайт, додаємо прилипач, обробляємо в жарку погоду, вище 25°C. Також додаємо фунгіцид Імпакт. Там є дві діючі речовини: флутріазол і тебуконазол. Дослідження канадців показали, що стробілуріни працюють погано і треба додавати якісь азоли. Відповідно флутріазол — оптимальний варіант. Він по бальній оцінці стоїть в одну лінійку з досить дорогими і серйозними фунгіцидами по сої. Коли вносимо цей препарат, він трохи підліковує кореневу систему і позитивно впливає на вегетацію.
Kurkul.com: Чого очікуєте від сої цього року?
Олександр Камінський: Ми не будуємо великих планів. Нас би цілком задовольнили 3 т/га. Наразі у нас вся соя на 4 тис. га стоїть чиста, без бур’янів.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Соя 2017. Хмельниччина: Україна-2001, Рідний край та Енселко Агро
Kurkul.com: Не секрет, що в Україні не проблема знайти ГМ-сою і спробувати вирощувати. Експериментували з ГМО?
Олександр Камінський: Не має ні гектара. Чому мені це не подобається? Все дуже просто. Я вирішив зайнятися соєю і отримати хороше насіння. Знайшов хлопців, які продають, розпитав у кого вони купили. Поїхав до тих продавців і розпитав, у кого в свою чергу вони придбали насіння. Поїхав до третього посередника, він розповів, що бере в каховських хлопців. Коли мінімум чотири «щабля» я з'ясував — лише тоді купив. Тобто перевіряємо і ставимося до цього серйозно. Кожен рік ми маємо премію за протеїн — це перше. І, відповідно, ціну за сою без ГМО — це друге. Звичайна соя має попит на ринку і продається досить непогано, за кращою ціною, ніж ГМО. Але кожного року при відвантаженні сої ми зіштовхуємося з тим, що нам закидають підозри. Щоб ви розуміли, продати 15-20 тис. т без ГМО — це дуже серйозна робота і серйозний контроль. Починаючи від насіння і закінчуючи відвантаженням. Наприклад, для відвантаження нам подають вагон, де є залишки чиєїсь сої, можливо і ГМО. Якщо вагон не очистити, у нас можуть бути проблеми, суперечки в порту, доводиться переробляти аналіз. Але останні два роки ми вийшли з честю. Всі суперечливі моменти, які були, вирішилися на нашу користь, ми забезпечили якісний продукт. Сподіваюсь, що так буде і надалі. Для нас ця тема закрита, ми цим не займаємося і нам це не цікаво.
Kurkul.com: Чи є в Україні господарство, досвід якого Ви б хотіли взяти собі за приклад?
Олександр Камінський: Упевнений, є. В Україні багато господарств із дуже цінним досвідом. У нас просто мало часу на такі зустрічі. Однак агрономи і спеціалісти відвідують всі подібні заходи для обміну досвідом. Найчастіше, їх проводять окремі фірми.
Kurkul.com: Із ким із колег спілкуєтеся найчастіше?
Олександр Камінський: Ми спілкувалися кілька разів із Юрієм Дробязко із «Аграрної технологічної компанії». Він дуже цікава людина й великий фанат сої. Такий обмін досвідом має подвійну користь: я знаю, що в них добре виходить, але знаю і те, що не вдається. І це теж потрібно розуміти, що не у всіх все ідеально.
Kurkul.com: Які висновки вже зробили щодо вирощуванні сої?
Олександр Камінський: Висновок один: із сою чудес не буває. Ця рослина формує високий протеїн, має 18-20% олії. Щоб це все сформувати треба дуже багато енергії з ґрунту взяти, зокрема, потрібна і енергія сонця, щоб бактерії працювали. Треба забезпечити достатню вологість грунту, живлення, щоб були всі сприятливі фактори. Тоді вона сформує нормальний врожай.
Kurkul.com: До чого може призвести відсутність цих факторів?
Олександр Камінський: Минулого року в нас був дефіцит вологи. Температурний режим приблизно стабільний 19-28°C. Відповідно, соя не могла сформувати достатній врожай: боби були зав’язані, але на верхньому ярусі взагалі жодного боба не було. Але технологія спрацювала, яка дала можливість зібрати принаймні 2,1-2,2 т/га.
Kurkul.com: Це негативно вплинуло на Ваш прибуток?
Олександр Камінський: Попри такі умови, ми не отримали збитків. Навіть трохи заробили, продали її за досить хорошою ціною. 2,2 т/га дозволили окупити всі затрати, бо соя — не дуже дешева культура.
Kurkul.com: Як збираєте?
Олександр Камінський: Як правило, ми сою не десикуємо, вона чиста, рівномірно дозріває і, відповідно, дозволяє зібрати урожай належним чином. Попередні роки при збиранні була вологість 9%. Це погано для насіння: соя дробиться, колеться, пошкоджується. Вологість у межах 12% — це вже добре насіння.
Kurkul.com: Вже запланували кому будете продавати?
Олександр Камінський: Хто більше заплатить, тому і будемо продавати.
Kurkul.com: Який алгоритм роботи з технологічними картами у вашому господарстві?
Олександр Камінський: Технологічні карти ми складаємо в центральному офісі. Займаємося цим цілий рік, тому що не можна сісти і просто написати карту. Є нові препарати, є результати досліджень як наші, так і колег, ми обмінюємося досвідом. Потім збираємо цей досвід і готуємо технологічну карту. У нас доволі мобільна компанія. Немає великого апарату чи погодження якихось, немає покарань за те, що хтось чогось не вніс і не прозвітував. Я завжди проводжу нараду і говорю, що даю інструмент в руки колегам. Коли вони бачать, що треба коригувати норму, то ми завжди готові до цього.
Kurkul.com: Дякуємо за час і відверту розповідь. Успіхів вам!
Нагадаємо, що про те, яку картину побачили АгроЕкспедитори у полях сої «Україна 2001» ви зможете почитати вже у завтрашньому блозі Kurkul.com.
® Вікторія Сумченко, Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2017
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.