Про кооперацію сільгоспвиробників в Україні останнім часом говорять багато й часто. І хоч вітчизняні й закордонні експерти до хрипу в голосі доводять, що фермерська кооперація може стати економічною панацеєю для наших аграріїв, самі ж фермери поки не дуже охоче об’єднуються. Але як живуть і працюють ті, хто вже створив кооператив?
Команда Kurkul.com познайомилася з Антоном Дундієм — ідейним натхненником і головою кооперативу «Родинний добробут», що був створений два роки тому у Фастівському районі на Київщині, й розпитала про особливості такого об’єднання сільгоспвиробників.
Kurkul.com: Пане Антоне, на чому спеціалізується кооператив «Родинний добробут»?
Антон Дундій: Наш кооператив розташований за 100 км від Києва. Із 2015 р. ми вирощуємо овочі, зелень, ягоди, та розвиваємо територію кооперативу, щоб створювати ще більше корисних продуктів для наших клієнтів. Зараз ми виходимо на цілорічне вирощування, тобто облаштовуємо теплиці.
У 2017 р. розпочали виробляти м’які та тверді сири, кисломолочні продукти з партнерами-інвесторами. У липні 2017 р. до нас приєдналися друзі з поголів’ям кіз і тепер у нас є своє молоко для переробки — це означає, що ми зможемо контролювати процес на всіх етапах.
У серпні ми почали переробляти яблука для виготовлення натурального сидру та оцту. Наразі маємо фінальні перемовини з нашими друзями, які так само як ми горять виробництвом якісних продуктів.
Kurkul.com: Як давно скооперувалися?
Антон Дундій: Заснували кооператив два роки тому, але реально займаємося цим трохи більше року. Наш кооператив офіційно зареєстрований як СОК (Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив).
Kurkul.com: А за якими стандартами ви зараз працюєте і які плануєте впровадити найближчим часом?
Антон Дундій: Принципово у нас все наше господарство сертифікується як органічне виробництво, тобто є сертифікат органік. Але поки є різні моменти, тобто спочатку була сертифікована наша площа. Після цього потрібно сертифікувати вже окремо рослинництво, тваринництво. Рослинництво у нас вже сертифіковано, і ми фактично продаємо органічні овочі.
Що стосується козівництва й виробництва молока та сиру, то ми тільки починаємо зараз цей процес.
Скільки триватиме цей перехідний період, скаже сама організація, що займається сертифікацією, — Органік Стандарт.
Kurkul.com: Що у вас є в кооперативі на даний момент?
Антон Дундій: Нині загальна площа разом із приміщеннями, будівлями, полями становить 21 га. Але все це сертифіковане і в роботі.
У господарстві зараз у нас 30 кіз, але ми будемо збільшувати поголів’я. Найближчим часом фермери-члени кооперативу привезуть ще 10 кіз.
Усі приміщення, де проходить переробка, поки займають близько 680 кв. м.
У нас є відремонтовані виробничі цехи для переробки: близько 180 кв. м для виробництва сирів, 100 кв. м для виробництва яблучного сидру. Ще є льох, де зберігаються сири, — це ще 50 кв. м. І, звичайно, підсобні приміщення.
Kurkul.com: А які плани щодо розширення?
Антон Дундій: Глобальні плани у нас саме по кооперації — тобто не тільки по тому, що буде у нас безпосередньо в господарстві, а й щодо залучення людей, які живуть поруч, тобто розвитку малих фермерських підприємств. Ми хочемо своє підприємство обмежити максимум 500 козами. А за рахунок того, що в нашому кооперативі будуть інші люди, які теж будуть вирощувати кіз, будемо наздоганяти загальну кількість поголів’я до до 2,5 тис. кіз і збільшувати обсяги виробництва молока до кількох мільйонів тон на рік.
Kurkul.com: На яких умовах можна стати членом кооперативу і які переваги отримують фермери?
Антон Дундій: Для кожного учасника абсолютно відкриті всі процеси у кооперативі: як виробничі, так і фінансові. Кожен може чи тільки фінансувати кошти, чи разом з цим брати участь у будь-якому процесі від вирощування до реалізації (безпосередньо, або інформативно).
Тут одним словом так не розкажеш… Залежно від проекту кооперації (а це козівництво і овочівництво — ред.) члени мають різні можливості. І умови входу в ці проекти, і кінцеві результати для кожного потенційного члена кооперативу індивідуальні.
Наприклад, є проект кооперативу саме у сфері козівництва. Людина має можливість вкласти гроші, які будуть еквівалентні одній козі. Тобто у людини є, скажімо, по життю одна коза. Це таке умовне поняття, умовна коза. Це не конкретна тварина №384. Тобто не можна прийти і сказати — «Ось це з жовтими плямами моя!». Ми називаємо це паями. Такий пай коштує $250 в еквіваленті. І коли фермер вкладає в цю козу під ключ, він отримує 50% від вартості молока. Тобто людина все життя отримує з цієї кози 50% від молока. Ось така коза дає там умовно 3 л/день молока, то 1,5 л, які в кінцевому випадку продаються, — це пай. Але це за умови, що коза перебуває у нашому господарстві.
А наприклад, у проекті теплиць, учасники кооперативу теж можуть отримувати постійний прибуток (24-45% річних) та збереження своїх коштів.
Так само люди можуть стати членами кооперативу, просто розвиваючи своє підсобне господарство.
Kurkul.com: Фермери отримують щось іще у вашому кооперативі?
Антон Дундій: Як може бути зрозуміло з назви «Родинний добробут», в основі нашої філософії лежать саме родинні цінності, адже збереження та захист традиційних сімейних цінностей — невід'ємна складова та передумова соціального процвітання України. Добробут кожної родини, а згодом і окремої територіальної громади — це наша головна мета.
Ми піклуємось не тільки про людей, а і про довкілля — усі наші проекти мають та будуть мати органічний напрямок, без використання отруйних хімічних речовин, тому і продукція буде завжди якісною та корисною.
Kurkul.com: На кого орієнтуєтеся територіально?
Антон Дундій: Було б логічно запрошувати до кооперації прилеглі регіони. У нас немає суворого обмеження по географії, але оскільки молоко доведеться возити до нас на переробку, то логічніше працювати з тими, хто ближче. Тобто з Львівської області ми не будемо возити молоко — це дорого.
Тоді для таких членів зовсім інші умови: ми можемо дати своїх кіз для старту, людина отримує комплекс ветеринарних послуг для тварин, і ми гарантуємо купівлю молока.
Kurkul.com: Тобто в будь-якому випадку ви гарантуєте ринок збуту для фермерів-членів вашого кооперативу?
Антон Дундій: Так, саме збут молока ми гарантуємо усім, хто вступає до кооперативу. При цьому ми пішли трошки іншим шляхом. Більшість молочних кооперативів, принаймні тих, що я знаю, хочуть якимось чином прив'язати своїх членів, щоб потім дешево у них купувати молоко. Припустимо, дати корову, а за це люди мали б найближчі 5 років продавати молоко не по 8 грн/л як всюди, а по 6 грн/л.
Ми в такий спосіб не робимо. Навпаки хочемо купувати у наших членів молоко дорожче. Тобто, якщо ціна ринкового молока буде 15 грн/л, то це мінімум, за яким ми його купуватимемо у своїх членів. Ні в якому разі не дешевше, бо вони члени кооперативу. Але натомість ми вимагатимемо високу якісь молока. Тобто ми готові платити дорожче, якщо молоко буде якісне й за складом сировини, і за жирністю, і за іншими показниками.
Kurkul.com: Ви сказали, що виробляєте сири з козиного молока. Звідки брали технології?
Антон Дундій: Справа в тому, що людина, яка у нас зараз варить сир, це не технолог, але у неї є освіта й досвід роботи кухаря. Ця жінка добре знається на процесі приготування їжі. А вже з сиром воно якось так пішло поступово, дослідним шляхом.
Kurkul.com: Який у вас найстаріший сир зараз?
Антон Дундій: Найстаріший це сир, якому зараз майже 3 місяці. Ми, в принципі, сироварінням займаємося менше, ніж 3 місяці навіть. Є ще перші пробні партії сирів із козиного молока.
Kurkul.com: А що передбачає кооперація овочівників у «Родинному добробуті»?
Антон Дундій: У нас уже є проект теплиць, за яким зараз ми починаємо їх будувати. Він більше схожий, скажімо так, на фінансову кооперацію, тобто люди не залучаються своєю працею, вони залучаються до спільного фінансування проекту. Людина може вкласти будь-яку суму і отримувати дивіденди потім.
Kurkul.com: Отже, зараз ви переробляєте молоко, вирощуєте овочі, зелень. Плануєте розширювати спектр продукції?
Антон Дундій: Майже два місяці тому почали виготовляти яблучний сидр і оцет. Цей напрям поки в «зародковому» стані. Але плануємо виробляти натуральний продукт без додавання дріжджів і на основі природного бродіння. Яблука закуповуємо тільки у населення, бо для своєї продукції ми не можемо купувати їх з промислових садів, тому що їх обробляють хімікатами і всі корисні мікроби гинуть.
Kurkul.com: Щиро дякуємо за розмову! Успіхів Вам!
Ось так про вихід зі звичної української зони комфорту та власний досвід кооперації розповів нам Антон Дундій. Ми щиро віримо, що команді «Родинного добробуту», як і багатьом іншим сучасним першопрохідцям-кооператорам, вдасться на власному прикладі показати всі переваги і недоліки кооперування для українських аграріїв!
© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2017 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.