Серед інших учасників ринку MONSANTO відома як компанія закрита, навіть «таємнича». Але нам вдалося познайомитися та порозмовляти із Юрієм Коваленком, керівником відділу технологічного супроводу ключових клієнтів компанії «Монсанто Україна»,  

Звичайно, ми не хотіли втратити можливість поговорити зі спеціалістом, котрий може розповісти багато цікавого не лише про кукурудзу. Адже до приходу в «Монсанто Україна» Юрій працював головним агрономом у великому господарстві, сам вирощував кукурудзу, пшеницю, ячмінь і навіть озимий ріпак, який нині багато аграріїв вважають «надто складним».

Kurkul.com: Цей рік виявився дуже складним для усіх культур без винятку. Як сильно, на Вашу думку, погодні умови вплинуть на врожайність кукурудзи?

Юрій Коваленко: Цей рік був найекстремальнішим на моїй пам’яті. І справа не лише у кліматичних умовах, хоча вони, звісно, на першому місці. Справа ще й у тім, що багато господарств не встигли підготувати ґрунт під сівбу з осені. Тому збирали кукурудзу взимку чи уже й навесні. Відповідно, й основний обробіток ґрунту проводили також весною. І це теж не найкращим чином відіб’ється на урожайності. Точні прогнози робити не берусь, та гадаю, що дуже багато аграріїв отримають відчутно менше від того, на що могли б розраховувати за більш сприятливих умов.

Kurkul.com: Які рекомендації Ви як спеціаліст могли б дати аграріям з урахуванням ситуація, яка склалася? Адже кожен рік непередбачуваний, клімат у кращий бік змінюватися ніби не збирається.

Юрій Коваленко: Перше, що хочу сказати: варто максимально готувати ґрунт з осені. І якщо вже так вийшло, що проводити основний обробіток доводиться навесні, слід чітко планувати усі операції. Бачив, наприклад, таку картину: зорали поле весною, а культивацію проводять лише через тиждень, коли земля уже суттєво підсохла. А треба було культивацію проводити відразу, тоді б і грудок не було, та й сіяти було би простіше, і сходи були б рівномірними.

І друге — вибір попередника, дотримання сівозміни грають важливу роль. Що краще сплановано у господарстві сівозміну, то краще «почуваються» на полі культури.

Kurkul.com: До речі, про сівозміни. Що Ви можете сказати про зміну структури посівів у господарствах в останні роки? Які культури займають найбільші площі, від яких починають відмовлятися?

Юрій Коваленко: Тенденція останніх 3-4 років показує, що більшість господарств уже мають постійну структуру посівних площ, відпрацьовані сівозміни. Можу зазначити, що скорочуються площі під озимою пшеницею. Кукурудза й соняшник перебувають на стабільному рівні. А ось щодо сої помітні «скачки». Озимий ріпак вирощують тільки професіонали, ті, хто уміє. Уже практично не зустріти новачків, котрі просто пробують його вирощувати. На території Полтавської області ріпак сіють усього 5-6 господарств. Найбільше дрібних підприємств, котрі його вирощують, у Харківській області. Там користуються попитом зимостійкі гібриди, завдяки яким фермери отримують стабільний урожай.

Kurkul.com: Ви й самі в минулому, працюючи агрономом господарства, вирощували озимий ріпак. Зазвичай нарікають на його погану перезимівлю. Це дійсно настільки складна культура, як кажуть деякі аграрії?

Юрій Коваленко: Я б сказав, що у рослинництві немає простих і складних культур, важливий підхід. Якщо підходити до вирощування правильно й організувати оптимальний догляд за рослинами, будь-яка культура буде вдячна і дасть результат. Необхідно чітко дотримуватися технологій вирощування. Що ж стосується конкретно ріпаку: якщо рослини добре увійдуть у зиму, то й перезимують вони добре. А для цього слід дотримуватися оптимальних строків і рівномірності висіву – вони грають вирішальну роль.

Kurkul.com: Яку максимальну урожайність Вам, як агроному, вдалося отримати, наприклад, у кукурудзи, котру Ви називаєте улюбленою культурою?

Юрій Коваленко: Я знайомий із компанією MONSANTO з часів студентства, коли вона приїжджала з лекціями про гербіциди, розповідала про Раундап і Харнес. Завдяки гібридам кукурудзи DEKALB за два роки ми вивели наше господарство на найвищий рівень за урожайністю. Із 3 тис. га кукурудзи, які я сіяв, 80% були гібридами DEKALB. Я дуже добре знав кожен гібрид, котрий вирощував. У середині 2000-х, за тих технологій, навіть від таких  «старих» гібридів, як ДК-287, ДК-391, ДК-315, ми получали близько 10 т/га у сухій вазі. А нині, якщо аграрії дослухаються до наших рекомендацій, то навіть на товарних посівах, а не лише на демо-полях, отримують 12-13 т/га.

Kurkul.com: Сьогодні, напевне, Ви знаєте гібриди DEKALB іще краще. Чи є у Вас серед них «улюбленці»?

Юрій Коваленко: Так, звичайно. Вони різняться для кожного регіону, тому що умови вирощування по-різному розкривають потенціал насіння. Наприклад, мені подобається, як показує себе у Вінницькій області ДКС 4408 — середньостиглий гібрид із ФАО 340. Там, в умовах посухи й нестачі вологи, він дає дуже навіть гідні результати. Ще можу назвати гібриди ДКС 3795, ДКС 4608, ДКС 4590. Із нових — ДКС3939, ДКС 4351 и ДКС 4014. Для різних територій уподобання, вибір та мої рекомендації господарствам будуть, звісно, різними.

Kurkul.com: А що об’єднує усі гібриди бренду DEKALB? Чи є у них якась спільна риса, важлива для агрономів?

Юрій Коваленко: Звичайно, є. Це висока стійкість до стресових факторів, передусім — до посухи та спеки. Компанія MONSANTO від самого початку робила ставку на створення високостійких гібридів. Кукурудза толерантна до посухи, ріпак — стійкий до низьких температур та розтріскування. Гібриди налаштовані на те, щоби за цих стресових умов забезпечити максимальну урожайність. Наприклад, якщо узяти всі гібриди кукурудзи й висіяти їх за однакових, причому, оптимальних для культури умов, то різниця в урожайності залежатиме лише від вологовіддачі. Та щойно виникне стресова ситуація, гібриди MONSANTO показують максимум урожайності.

Kurkul.com: Нині вже багато експертів заговорили про те, що головний лімітуючий чинник для кукурудзи в умовах клімату, котрий змінюється, — це волога. Точніше, її дефіцит. Безліч компаній пропонують стійкі та витривалі гібриди кукурудзи. Як підвищуєте конкурентоспроможність гібридів DEKALB у цих умовах?

Юрій Коваленко: Ми пропонуємо господарствам не просто насіння. Ми приходимо з технологічними рішеннями та порадами, які будуть корисними саме цьому конкретному господарству. Ми не лише допомагаємо підібрати гібриди, оптимальні для цієї зони, а й рекомендуємо певну густоту висіву, строки посіву, операції з обробітку ґрунту, системи захисту тощо. Тобто, даємо професійні рекомендації щодо всіх етапів вирощування. Аж до допомоги у виборі гібридів під наявну в господарстві агротехнологію та встановлені строки посіву.

Ми постійно відслідковуємо останні тенденції у землеробстві, проводимо експерименти й тоді вже пропонуємо нашим аграріям готові рішення. Наприклад, зараз  досліджуємо можливість застосування змінної норми висіву кукурудзи залежно від продуктивності тієї чи іншої ділянки поля. Це має такий вигляд: із допомогою супутникового моніторингу й аналізу ґрунтів складається карта поля, на якій відзначаються більш або менш продуктивні ділянки. Норма висіву розраховується для кожного з них окремо. Для продуктивних вона буде вищою, для «бідніших» — меншою. У наших планах – досконально вивчити цю тему, оцінити можливості її реалізації для господарств і потім уже, за 1-2 роки, прийти з цією пропозицією до аграріїв.

Kurkul.com: Як вважаєте, чи візьмуть до уваги таку рекомендацію? Адже це додаткові затрати праці для господарства. Чи захочуть «заморочитися»?

Юрій Коваленко: А ця пропозиція швидше для тих господарств, котрі мають у розпорядженні необхідну техніку (сівалки точного висіву, сівалки з електронними контроллерами). І для тих, хто хоче за будь-яких умов отримувати гідну віддачу від своєї праці на землі. Умови господарювання змінюються, тож чіплятися за відсталі схеми уже не просто недоцільно. Це може бути навіть згубно. Але, звісно, поки ми самі не вивчимо це питання до кінця, щоб мати можливість впевнено рекомендувати змінні норми висіву сільгоспвиробникам, говорити про це ще рано.

Kurkul.com: Ось, до речі, якщо вже мова про те, як дослухаються аграрії до рекомендацій. Наскільки складно буває переконати власників у своїй правоті? І взагалі, чи доводиться переконувати?

Юрій Коваленко: інколи буває й так, що переконувати доводиться. І словом, і ділом. Найскладніше було пояснити, довести власникам господарств, котрі не мали агрономічної освіти, що потрібно сіяти певний гібрид кукурудзи чи ріпаку. Що треба бути на крок попереду, що слід бути більш прогресивними. Переконати їх було дуже складно.

Доводилося навіть сіяти по 10-20 га на поле, щоб продемонструвати: підбір гібридів і технологій, які ми пропонуємо як агрономи, набагато ефективніший. Та самий гіркий досвід у мене був, коли побачив, що саме варто робити на полі того чи іншого господарства, але не було можливості допомогти — ані фінансової, ані технічної. Ось це для мене найстрашніше — бачити проблему, бачити рішення й не мати можливості їх застосувати.

Поговорити «за спокійних обставин» у нас все ж не вийшло. Розмову постійно переривали телефонні дзвінки: Юрієві дзвонили, щоб отримати консультацію, запитати поради з того чи іншого питання, й не завжди ці питання пов’язані були саме з гібридами й насінням. Тож, звісно, ми не втрималися, щоб не уточнити.

Kurkul.com: Скажіть, Ваш день завжди такий насичений телефонними перемовинами? Чи це лише сьогодні такий збіг обставин?

Юрій Коваленко: Узагалі розмовляти доводиться багато й часто. Люди телефонують порадитися, запитати мою думку. Я пишаюся тим, що мені довіряють. Довіра агрономів і керівників господарств – це для мене найголовніше. Тому за можливості намагаюся допомогти завжди.

Kurkul.com: А що Ви скажете про технології, котрі починають освоювати або вже й освоїли багато господарств, — no-till, mini-till, strip-till. За ними майбутнє?

Юрій Коваленко: Я не можу сказати, що є прибічником якоїсь певної технології. Я просто прибічник того, щоб отримати максимум прибутку й максимум урожаю з 1 га. Тому що всі агрономи, всі директорі господарств рахують прибуток з 1 га. У MONSANTO є гібриди як для традиційної, так і для мінімальної чи нульової технології. Маємо увесь гібридний мікс для господарств. Я не прихильник того, щоб господарство підлаштовувало свою технологію під гібриди. Ми краще підберемо гібрид під технологію господарства. Це буде неправильно й складно, якщо ми будемо рекомендувати господарству гібриди, вирощування яких передбачатиме додаткові витрати. Краще вже підібрати гібрид під технологію господарства, аніж щось у ньому кардинально змінювати.

Kurkul.com: А якщо Ви бачите, що технологія, котру застосовують у господарстві, недосконала? Що її можна покращити, та доведеться докласти зусиль і вкласти кошти?

Юрій Коваленко: У таких випадках, звісно, даємо рекомендації, як можна покращити наявну технологію, розповідаємо, що та як змінити. Але тут уже все залежить від можливостей господарства. Наприклад, на кінцевий прибуток від отриманого урожаю дуже впливає забезпеченість господарства сушарками.

В урожайні роки, коли зерна збирають багато, вологість його зазвичай теж велика, тому що намагаються зібрати одразу все. І тоді постає проблема: сушити ніде, елеватори вологе зерно не приймають, з’являються складнощі зі зберіганням. Зерносушарки могли б стати порятунком для таких господарств. Але це додаткові інвестиції, які не кожен сільгоспвиробник готовий робити.

Kurkul.com: Чи є у Вас якась універсальна порада для аграріїв, яку Ви хотіли б дати?

Юрій Коваленко: Не варто сподіватися на погоду, слід правильно вибирати гібриди й підлаштовувати технологію під себе, вибирати найкращу техніку, найкращі ЗЗР і не боятися використовувати щось нове. Умови господарювання змінюються, і потрібно бути готовими їм відповідати.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву та пізнавальну бесіду!

Наша з Юрієм Коваленком розмова виявилася дуже захопливою і насиченою. Щоб не загубити цей матеріал і познайомити наших читачів ближче із героєм інтерв’ю, ми зробили нарізку найцікавіших моментів і відповідей у відеоформаті. Пропонуємо вам послухати, яким був шлях Юрія Коваленка до аграрної галузі та про його сільськогосподарські кредо.

 

Олена Бесанець, Людмила Лутицька, Kurkul.com, 2017 р.