Прийшов час поставити крапку у кукурудзяних пригодах блогерів сайтів Latifundist.com, Kurkul.com, SuperAgronom.com і Traktorist.ua. Наша команда АгроЕкспедиторів у цьому сезоні відвідала посіви цариці полів у 16 господарствах із земельним банком від 1 тис. до 12 тис. га в 7 областях України. Прокладений маршрут з нами подолали наші друзі та партнери з компаній Bayer, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank, PEUGEOT CITROЁN UKRAINE.
Після зустрічей як зі старими друзями, так і новими знайомими — аграріями, для яких кукурудза — одна з улюблених і рентабельних культур, — ми готові дати свою оцінку кукурудзяному сезону-2017.
У 2017 р. сільськогосподарські підприємства України відвели під кукурудзу близько 3,5 млн га. Це приблизно 14% орних земель в масштабах всієї країни. У першій трійці за розміром посівних площ під цією культурою Полтавська, Чернігівська та Черкаська області.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Полтавська область: Шляхова, Орач та АПК Докучаєвські Чорноземи
З 2016 року врожайність кукурудзи на зерно в Україні становила 7,24 т/га. Цікаво, що протягом останніх 7 років середня врожайність цієї культури тільки одного разу перевищила 7 т/га.
За всіма прогнозами, показник урожайності кукурудзи цього року явно буде нижчим.
Причин для зниження врожайності цариці полів в Україні в 2017 р. насправді кілька. Так, команда АгроЕкспедіторов визначила ТОП-5 основних тенденцій кукурудзяного сезону-2017.
В таких умовах українські сільгоспвиробники змушені були проводити не менше двох інсектицидних обробок. Однієї часом бувало недостатньо, оскільки, з огляду на сприятливу для шкідників погоду, на посівах можна було зустріти повторну навалу того ж стеблового метелика або бавовняної совки.
Крім того, внаслідок заселення посівів кукурудзи шкідниками загону лускокрилих, а саме — кукурудзяним метеликом, в деяких агропідприємствах до моменту дозрівання зерна зіткнулися з фузаріозом початків. На це звертає увагу один з наших експертів, маркетинг менеджер компанії Bayer Дмитро Мілко.
«Цього шкідника необхідно контролювати на самих ранніх етапах заселення. Контактні піретроїди недостатньо ефективні на момент літу шкідника через його високу рухливость. У зв'язку з цим ми рекомендуємо працювати спеціалізованими інсектицидами в період масової яйцекладки. Ідеально для цього підійде інсектицид Протеус®, який зможе проконтролювати також і відроджені личинки. Однак не можна затягувати з обробкою, оскільки гусениці дуже інтенсивно мігрують від рослини до рослини. Зі старшими віковими групами прекрасно працює Белт®. Однак необхідно брати до уваги: якщо личинка вже розмістилася під листям початка, вкрай складно там на неї впливати хімічним або будь-якими іншими способами», — уточнює експерт.
Не у всіх господарствах вдалося вгадати з фазою розвитку марі білої і своєчасно «атакувати» її дієвим препаратом. Нерідко вже сформувався восковий наліт на її листі і почалося розгалуження, що дозволяло бур'яну вистояти в сутичці з використовуваним у господарстві гербіцидом.
Але так було до недавнього часу. Погодно-кліматичні умови диктують сільгоспвиробникам нові умови. Скажімо, в Житомирській і Чернігівській областях, де раніше сіяли кукурудзу з ФАО 220-260, аграрії поступово переключаються на гібриди з ФАО 300 і вище.
Хоча в компанії «Лімагрейн Україна» впевнені, що 2017 р. змінить точку зору сільгоспвиробників щодо вибору гібридів з тим чи іншим ФАО.
«Одна з причин — весняні холоди, які показали, що гібриди з раннім ФАО кременистої форми краще переносять зниження температур. Друга — це дозрівання гібридів. Цього року аграрії побачили, що гібриди з високим ФАО дозрівають пізніше, ніж зазвичай, особливо в північній частині України. Ці два фактори суттєво вплинуть на вибір і, я думаю, в сторону більш ранньої групи», — вважає продукт менеджер компанії «Лімагрейн Україна» Володимир Кузьмич.
За його версією, північна частина України буде схилятися в бік кукурудзи більш ранньої групи. Центральна частина перерозподілить відсоток гібридів з високим ФАО на більш низьке, тобто до 300. Південь України буде повертатися знову до ранньої групи, оскільки посуха підтвердила, що гібриди з ФАО 250 і менше є кращим вибором.
«Зниження температури і сніг показали, що потрібно вибирати гібриди з високою толерантністю до похолодань, раннім періодом цвітіння, що дуже важливо для запилення, і відійти від практики висівати тільки один гібрид або ФАО, або тільки зубовидний. Потрібно розкладати яйця в різні кошики», — додає Володимир Кузьмич.
Наприклад, в Чернігівській області в період з 1 березня по 26 вересня випало 370-410 мм опадів. Достатніх для нормальної вегетації кукурудзи 700 мм аграрії в цьому сезоні не фіксували. Навпаки, та ж лідируюча по посівним площам кукурудзи Полтавська область страждала від посухи — 30-60 мм в період вегетації — це мізер. Подібну ситуацію фіксували ми і на Кіровоградщині — в ряді районів тут молилися на дощ, але безрезультатно.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Кіровоградська область: Санті та Шанс
Рішення в питанні протистояння з такими погодними умовами все частіше аграрії бачать у використанні мінімальних і нульових технологій обробки грунту. Зокрема, пожнивні залишки попередника, залишаючись на поверхні грунту, скорочують втрати вологи. Таким чином кукурудза отримує необхідну для старту вегетації енергію. А якщо до цього додати підживлення культури мікроелементами через лист за допомогою комплексу мікродобрив — результат точно порадує.
Відвідуючи господарство за господарством, наші АгроЕкспедитори невпинно визначали для себе біологічну урожайність. За нашими підрахунками, найбільші врожаї планують отримати аграрії Київщини та Вінниччини (близько 11-13 т/га на окремих полях). А ось південніше — в Кіровоградській області — будуть раді, якщо гірші поля дадуть 4,5-5 т/га.
І хоча побачена картина в різних регіонах не вселяє надії, що аграрії зможуть отримати урожай кукурудзи хоча б рівний торішньому, сподіватися на краще ніхто не заборонить. До того ж аналітики поки впевнені, що в цілому валовий збір зернової тільки на 3% буде нижчим торішнього. Очікується, що в Україні можуть отримати 27,1 млн т кукурудзи нового врожаю.
Разом з тим, в 2017/18 МР, за прогнозами, внутрішнє споживання кукурудзи зросте на 5% (до 7,8 млн т), а ось обсяг експорту продемонструє динаміку на зниження — 19,2 млн т (-10% від минулорічного показника).
Якими будуть нові офіційні цифри — статистика покаже.
Ми ж в передчутті нових відкриттів. Команда АгроЕкспедиторів зовсім скоро відправиться оцінювати «солодкий» потенціал України. Не пропустіть нову добірку блогів про цукроваріння і не тільки :)
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.