З чого почати племінне розведення кіз? Чи можна гарантувати стабільні надої без використання пасовищ? Про це та інші питання стосовно розвитку козівництва в Україні журналісти Kurkul.com говорили на заході «АгроВесна 2019» з Олександром Романовим, директором із маркетингу племінної ферми «Лісова коза».

Kurkul.com: Коли з’явилась «Лісова коза»? З чого все починалось?

Олександр Романов: Початок був закладений у 2016 році. Тоді придбали територію з приміщеннями колгоспної свиноферми. Відремонтували будівлі та зробили перебудову приміщень, згідно з технології утримання кіз. 

В січні 2017 року завезли із Франції маточне поголів’я у кількості 312 голів. Безпосередньо на місці (племінне об’єднання Кабженс) разом із ветеринарами відбирали тварин. Всі відібрані нами тварини мають офіційні племінні сертифікати походження з відомостями про батьків, та навіть їх генетичні коди. Тоді ж, у 2017 році, пішли перші окоти, отримали власний молодняк. Особливу увагу приділили підбору  спеціалістів – досвідчених фахівців з управління стадом та племінної справи. 

Зараз  наша ферма розподілена на технологічні зони. В одній утримуємо племінних козлів (12 голів) плюс ремонтних козликів. Є окреме приміщення для дійного стада. Вирощуємо молодняк в окремому корпусі, який називаємо «дитячим садочком». Чому так? Бо там живуть козенята відразу після народження і до 3 місяців. Адже після окоту ми розділяємо козу та козенят. Молодняк годують пастеризованим молоком. Козенята швидко ростуть і розвиваються. Після переходу молодняка на грубий корм переводимо їх до окремого корпусу для утримання молодняка на дорощуванні. Там вже козлики та кізочки утримуються окремо. Із них відбираємо тварин, частково на ремонт власного стада і, частково, на реалізацію нашим багаточисельним клієнтам в якості племінного молодняка. 

Kurkul.com: Як ведеться племінна робота у стаді «Лісова коза»? Яку технологію утримання кіз практикуєте? 

Олександр Романов: Зараз добре поставлена племінна справа — наша основна робота.

А ні в нас, а ні у фермерів, які купили наш племінний молодняк, практично немає нарікань на стан тварин. Практично всі задоволені. Все завдяки якісному, ретельно відібраному ще у Франції маточному поголів’ю та унікальній технології управління стадом, яку мабуть не практикують більш ніде в Україні. 

Вперше вона була розроблена й застосована у Нідерландах та показала вражаючі результати. Вся технологія базується на семи складових. Одна з яких – це система дуже незвична для України. Якщо дуже коротко про цю систему, то ми ділимо наше маточне стадо на 3 групи, кожна з яких підібрана за своїм окремим циклом запліднення та окотів. Це дозволяє нам отримати додатковий сезон окотів. Для господарства, що спеціалізується на розведенні та продажі племінного молодняка, це дуже важливо. Для уникнення проблем близькоспорідненого схрещування чітко відслідковуємо генетичні лінії тварини та ретельно ведемо племінні реєстри. 

Kurkul.com: На племінних фермах доволі жорсткий процент вибраковування тварин. Який цей показник у вас? 

Олександр Романов: Зараз близько 25-30%. Це немало, але нормально для ферми, яка займається розведенням чистопородних племінних кіз. Звичайно, хотілося б цей відсоток зробити меншим. Але для племінної ферми, у цій справі потрібен дуже жорсткий, можна сказати безкомпромісний підхід. Тому, якщо бачимо, що тварина за якимись параметрами не підходить (перегули, проблемні окоти і т. д.), то вибраковуємо її. Для ремонту власного стада це не є проблемою, бо маємо достатню кількість ремонтного молодняка. Хоча деякі власники кіз з самого початку були шоковані такою технологією відбору, але зараз дуже активно купують у нас відбракованих кіз, здебільшого для малих приватних господарств, та примудряються повернути їх до більш-менш нормального циклу окотів і лактацій. Велика ж ферма не має змоги займатися кожною окремою козою. 

Kurkul.com: Яку маєте кормову базу? 

Олександр Романов: Випасне утримання кіз ми не використовуємо. Годуємо кіз якісним сіном та гранульованим кормом. На власному кормовиробництві ми виготовляємо концентровані гранульовані корми для кожної окремої вікової та продуктивної групи. Вивчаємо можливість введення до раціону тварин нових корисних добавок, запропонованих нашими закордонними партнерами з Нідерландів та Франції. 

Для власного кормовиробництва ми закуповуємо всі компоненти тільки у перевірених виробників та готуємо комбікорми згідно з фаховими рекомендаціями годівлі кіз і козенят. 

Найболючіше питання — сіно. Не дивлячись на наявність пропозицій, його якість в більшості випадків не відповідає бажаному. Отже, шукати якісне сіно  доводиться по всій Україні. Минулого року його купували у Рівненській області — за 800 км від нас. 

Зараз завдяки участі у різних конференціях та виставках, ми знайшли постачальників сіна люцерни із Черкаської області. Тепер, щоб зробити об’єми закупівель більш цікавими для постачальника, ми плануємо об’єднатися разом з іншими фермерами та зробити велике замовлення на цей рік. Сіно будуть вирощувати під наші потреби, враховуючи всі побажання відносно якості та поживної цінності. Це прекрасно, що ми, виробники, починаємо об'єднуватись і спільно вирішувати проблеми. 

Kurkul.com: Власного земельного банку у вас немає? 

Олександр Романов: На жаль, навіть немає власних пасовищ. Хоча останній фактор дозволив на виробництві виключити гельмінтози. Бо пасовища — головне джерело зараження гельмінтами. 

Також відсутність випасу дозволяє підтримувати стабільність органолептичних показників молока. Бо ті, хто утримували кіз у власних господарствах, знають, що достатньо тварині з’їсти 1-2 рослини з гострим запахом чи смаком, як відразу погіршиться смак і запах молока. Воно у нас без специфічного козячого запаху. Навіть сири. Часто люди куштують «молочку» та не можуть повірити, що вона від кіз. 

Kurkul.com: Які плани стосовно розвитку господарства на найближчий час? 

Олександр Романов: В майбутньому плануємо нарощування стада до 3000 голів. При цьому збільшуватимемо його поступово, відповідно до вимог ринку племінних тварин і обсягів переробки та збуту молочної продукції. 

Окрім розведення племінного молодняка та виробництва сиру, займаємось виробництвом та реалізацією кормів для кіз та дуже цінного органічного добрива – високоякісного компосту для збагачення родючості ґрунту. Завдяки своєму складу, особливим попитом він користується в садівництві та овочівництві. Доречі, цей продукт, завдяки застосованій технології переробки, є абсолютно безпечним, оскільки вона знищує шкідливі мікроорганізми, шкідників та насіння бур’яну. Можна сказати, що таким чином ми захоплюємо ринок в ширину, у різних напрямках. 

Ще один приклад, який стосується виробництва якісних кормів для кіз. На днях у нас були клієнти з Індії, які шукали в Україні якісні корми для кіз, що відповідають ряду вимог. Підхід, який ми застосовуємо при їх виробництві, їх цілком задовольнив. В результаті, ми отримали пропозицію щодо поставок нашого корму на еспорт. 

Якщо потужності кормовиробництва «Лісової кози» зараз у декілька разів перевищують її потреби, то чому не експортувати? Тим більше, маємо перевірених постачальників сировини - зернових, мікроелементів та вітамінів. 

Стосовно племінного молодняка, то для нас найцікавіші ті покупці, які закуповують племінне поголів’я для створення або ремонту власного стада та його розширення. Маємо на увазі оптових покупців тварин. Для них ми маємо спеціальні умови продажів. 

Kurkul.com: Коли плануєте вийти на самоокупність, прибутковість? 

Олександр Романов: Для традиційної ферми, що займається розведенням кіз, стандартний період самоокупності складає 5-7 років. Для нас ці рамки не підходять. «Лісова коза» дотримується іншої філософії, не женеться за прибутковістю, шкодячи якості чи здоров’ю тварин. Окрім реалізації племінних тварин та виробництва сиру, бачимо потенціал ще в декількох напрямках, які неодмінно будемо розвивати.   

Kurkul.com: Є плани просуватися в сегменті органічного виробництва? 

Олександр Романов: Звісно, ми рухаємось у цьому напрямку. Тут немає дрібниць. В органічному виробництві все починається із сировини. У нашому випадку з кормів. Ми повинні бути впевненими у якості зерна. Навіть більше, воно повинно бути сертифіковане, як органічне. Також ми відходимо від використання антибіотиків в лікуванні тварин. Плануємо перехід на використання пробіотиків. Маємо надзвичайно жорстку систему біологічної безпеки ферми, що зміцнює успішність  профілактичних заходів для запобігання захворюванням тварин. Набагато вигідніше вжити превентивних заходів та уникнути захворювань, ніж потім лікувати тварин. 

Зараз прагнемо пройти сертифікацію на відповідність за трьома напрямками: молоко корми та компост. Зараз мало хто може сказати, що виробляє органічний компост. «Лісова коза» постійно вкладає кошти в цей напрямок. Вважаємо його перспективним, бо є постійний попит від садівників, городників. Люди так і кажуть: «Дайте нам якісний компост без насіння бур'янів, гельмінтів, залишків антибіотиків та інших шкідливих речовин, і ми заберемо його у будь-якій кількості». Ми зацікавлені у збільшенні прибутковості господарства, а значить, і у виробництві компосту також. 

Kurkul.com: Які у вас є запити до державних органів, чого не вистачає для розвитку галузі тваринництва? 

Олександр Романов: Запитань до державних органів багато. Але запитання, на які ми зараз навряд-чи отримаємо конструктивну відповідь, не мають сенсу. Краще, якщо вони одразу будуть підкріплені конкретними пропозиціями з нашого боку. Готуємо. 

Останні півроку спостерігаємо зростання інтересу до цього сегменту тваринницької галузі. З нами, як з одним з лідерів українського козівництва, починають налагоджувати контакти торгово-промислова палата, місцеві та центральні державні органи. 

Поділюся планами. За ініціативи Торгово-промислової палати, та за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, наприкінці травня у Кропивницькому відбудеться конференція з розвитку козівництва та створення кооперативних відносин в цій галузі. Заплановано й відвідини нашої ферми учасниками конференції. Головне в цій справі — налаштувати діалог між виробниками та державою, заручитись підтримкою. 

Kurkul.com: Тобто в галузі повинні з’явитися лобісти, які будуть просувати козівництво? 

Олександр Романов: Я впевнений, що такі люди будуть. Але, потрібно, щоб не тільки скотарству, свинарству та птахівництву приділялась увага на рівні держави. Козівництво – це цілком окремий напрямок, який має свою неповторну специфіку. Тому у козівництво не можна так просто взяти і перенести всі технології утримання свиней чи ВРХ.

Беріть приклад з Європи, куди ми так прагнемо. Там козівництво давно має державну підтримку та міцно зайняло свою нішу у тваринництві, поряд з іншими його напрямками. 

А в Україні зараз склалась така ситуація, коли  фермер наодинці зі своїми козами «на помацки» шукає корми, ринки збуту, племінне поголів’я, досвідченого ветеринара, бідкається на непорозуміння з державними органами та окремими чиновниками.

Тому чим швидше держава знайде з ними спільну мову, тим менше питань та непорозумінь буде між фермерами-козівниками та чиновниками. 

Продовження інтерв’ю стосовно сироваріння та пошуків ринку збуту готової продукції читайте в наступному матеріалі. 

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019р.