Як за 4 роки погасити всі борги збанкрутілого господарства? Чи працюють радянські лозунги про колективну зацікавленість у результатах праці в сучасних умовах? Відповіді на ці та інші питання Kurkul.com дізнавався у Миколи Купреєва, директора господарства ТОВ СП «Мелихівське». Побувати у них у гостях вдалося в рамках проекту АгроЕкспедиція Пшениця 2019 разом з партнерами «Океан Інвест» та Credit Agricole Bank.

Kurkul.com: Як давно Ви очолюєте господарство?

Микола Купреєв: У ТОВ СП «Мелихівське» я вже 35 років. Тому досвіду маю чимало. За своє життя доводилось два господарства піднімати з руїн. Було непросто. Але горджусь тим, що ми ніколи не списували борги, не збанкрутіли. Ми взяли господарство з боргами, погасили їх, заплатили банкам кредити, розрахувалися за паї, виплатили заробітні плати за 4 роки.

Kurkul.com: Як вдалось вивести збиткове господарство у прибуткове? Зберегти колектив, розвиватися, маючи такий важкий старт?

Микола Купреєв: По-перше, я за освітою економіст. Тому розумію всю фінансову складову процесів виробництва. По-друге, ми створили гарну команду класних фахівців. У мене у кабінеті висить лозунг: колективна зацікавленість у результаті праці. Цей момент дійсно важливий і ми зараз його пропагуємо. Бо віримо: хто гарно працює, той гарно живе. З нашою появою навіть село стало іншим, можете запитати будь-кого місцевого, і він скаже, що стало краще. Парк, школа, будинок культури — це все ми відтворили. Підтримували й підтримуємо соціальну сферу, як можемо. Бо місцеві жителі — це частина команди.

Я скажу, що націлений на єдине – працювати без експериментів. Не потрібно шукати нових варіантів, але варто цікавитись, їздити до сусідів, або закордон. 

Щоб бути рентабельними, потрібно дбати про врожайність. До прикладу,  сьогодні 4-4,5 т/га пшениці — це результат, який виведе нас на 0. Тому ми працюємо над тим, аби врожайність отримати по 6 т/га, як і написали у своєму бізнес-плані. 

Kurkul.com: Плани похвальні щодо підвищення врожайності та рентабельності пшениці. Але як цього досягти? 

Микола Купреєв: Щодо пшениці, то ми використовуємо і вітчизняний, і закордонний насіннєвий матеріал. Почали гарно працювати з мікроелементами, тобто не просто вносимо добрива, а ще й робимо аналіз ґрунту. Маємо намір придбати сівалку HORSCH, тобто намагаємося купувати більш сучасну техніку. Робимо сівозміну правильно.

Kurkul.com: Детальніше про ваше сьогодення. Який зембанк у «Мелихівське»? Якими культурами займаєтесь?

Микола Купреєв: У господарстві приблизно 4000 га землі. Займаємося вирощуванням зернових культур, соняшнику, кукурудзи, сої. У цьому році спробували вирощувати нут, поки що придивляємось, не відомо, що у нас вийде. Колись пробували горох сіяти, але економіка по ньому не працює. На врожай немає ціни, а у нашій зоні досить складно отримати високу врожайність. А віддавати за безцінь не хочеться.

Якщо пройтися цьогорічною структурою посівів, то пшениця озима займає 1400 га, соя — 400 га, кукурудза — 1200 га, соняшник — 600 га, нут — 130 га. 

Kurkul.com: Чому вирішили вирощувати нут?

Микола Купреєв: Ми посіяли нут для сівозміни, адже хотіли сіяти якісь бобові культури. Горох і соя відстають від нуту, вони не такі рентабельні. Але ж, знову-таки, все залежить від року. Тому важко спрогнозувати та вгадати наперед.

Kurkul.com: На яку культуру робите ставку? 

Микола Купреєв: Робити ставку на якусь одну культуру у країні, де ситуація на ринку та ціни різко змінюються кожного року, ризиково. В Україні відсутні взагалі правила, за якими можна грати. Що ми маємо зараз? Затратна частина на дизпаливо, посівний матеріал, ЗЗР рослин та інше виросла. Підвищення затратної частини — процес невідворотній, і я як економіст, добре це розумію. Але ж ціна на пшеницю також має рости. Минулого року в липні за 1 т озимої пшениці нового врожаю давали 6400 гривень, а зараз 4500-4700 грн. Якось так виходить у нашій державі. Як тут не згадати вислів, що політика — відображення економіки. Але, на жаль, в Україні все навпаки: економіка — це відображення політики. Це досить страшно.

Я нещодавно повернувся із Франції. Ми знаємо, що там потужна хімічна промисловість, машинобудування. А от Франція — це аграрна країна. І це відображено в політиці та економіці країни. Прикро, що Україна, маючи кращий потенціал, не ставить сільське господарство пріоритетним напрямком на державному та міжнародному рівні.

Kurkul.com: Для такого чималого земельного банку та різноманіття культур потрібні власні потужності для зберігання. Маєте елеватор, сушки?

Микола Купреєв: Маємо підлогові склади. Стосовно елеватора та сушки, то за 15-20 км від нас є ХПП, з яким маємо давні хороші партнерські стосунки. Зараз вони підлаштовуються під ринок, роблять знижки, або наприклад місяць безкоштовно зберігають зерно. Тому я не бачу такої жорсткої необхідності у власному елеваторі.

Kurkul.com: Зараз багато інформації стосовно рейдерських захоплень. Ведуться депутатські розслідування, проблема активно обговорюється громадськістю. За 35 років у сільському господарстві Ви зіштовхнулися з рейдерством?

Микола Купреєв: Так, звичайно. І бачив, і чув, у нас в області досить часто таке відбувалося. Мої колеги навіть самі провокують рейдерські захоплення, починають хитрити, дурити. Рейдери на цьому і заробляють, коли їх запрошують самі господарі. Звичайно і справжні також бувають.

Kurkul.com: Говорячи про рейдерство, не можна оминути увагою питання продажу землі. Яка ваша думка стосовно цього питання?

Микола Купреєв: Має бути ринок. Ми в цивілізованій країні. Цей ринок має бути підготовлений, мають бути чіткі правила, за якими буде вестися гра. Але наразі такого немає. Має бути порядок, а для цього потрібен час. Я за відкритий ринок, але з поетапною програмою.

Kurkul.com: В очікуванні відкриття ринку землі орендарі починають підвищувати орендну плату за пай. Як ви розв'язувати це питання?

Микола Купреєв: Ми в цьому році будемо підвищувати орендну плату на землю. Зараз у нас на пай виплата в межах 15 тис. грн на руки. Вважаю, що це зовсім непогані гроші. За потреби, ми виплачуємо наперед. Вже майже мільйон таким чином виплатили. Ось чим ми відрізняємось від агрохолдингу. У цьому полягає людяність. 

Kurkul.com: Який розвиток Вашого господарства ви бачите у найближчі 5 років?

Микола Купреєв: Для того, щоб бачити перспективи, мають бути відпрацьовані й встановлені правила у державі, котрі можуть коригувати та захищати сільське господарство. Тому наразі ми можемо тільки мріяти, але не планувати.

Наприклад, для тваринництва потрібні мільйони, в мене їх нема. Ніхто не дасть вигідні кредити, пропонують тільки з великими відсотками. А це неймовірні ризики.

Тому ми будемо працювати у напрямку рослинництва. А ще ми маємо пасіку на 300 бджолосімей, хочемо в майбутньому вийти на 1000. Мрію відкрити переробіток, адже продукти бджільництва є дуже затребувані.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019 р.