На порозі «контори» ПСП «Хлібороб» в с. Ільпінь на Рівненщині команду АгроЕкспедиції Ріпак 2019 зустрів директор Петро Йосипович Мосійчук. Гостинними цілунками рук він гарантовано підкорив усіх дівчат-агроекспедиторок. Але насправді цей знаний на Рівненщині (і не тільки!) фермер уже більше 40 років успішно підкорює сільське господарство.
Нині господарство «Хлібороб», яке очолює Петро Мосійчук, обробляє 1,3 тис. га землі та утримує близько 160 голів дійного стада. А також прагне йти в ногу з часом, випробовуючи на своїх полях нові сорти і гібриди сільгоспкультур, зокрема бренду LG Seeds, а також мріє про впровадження інноваційних агротехнологій.
Про успіхи й проблеми, а також про те, завдяки якому курйозному випадку Петро Мосійчук опинився на своєму місці, більш детально він розповів в інтерв’ю Kurkul.com.
Kurkul.com: Петре Йосиповичу, розкажіть, як Ви прийшли в сільське господарство.
Петро Мосійчук: На початку червня мені вже виповнилося 64 роки — старий, як світ (усміхається — ред.). У мене рано помер батько і мені вибору не було, мав працювати, мамі допомагати. У 1976 році я прийшов з армії, закінчив меліоративне відділення Рівненського с/г технікуму. І якраз після того пішов бригадиром у колгосп за 20 км звідси. А через 2 роки одружився, виховали з дружиною донечок і багато внуків. У колгоспі я пропрацював 9 років рядовим, а потім і головним агрономом.
Kurkul.com: А як перейшли в Ільпінь?
Петро Мосійчук: У тутешньому радгоспі директором працював мій двоюрідний брат. Він давно мене сюди переманював.
Якось ми сиділи з ним в далекому 1985 році, знову мова зайшла про роботу. І я не на тверезу голову (знову сміється — ред.) написав йому розписку, що я з такого-то числа переходжу до нього в господарство головним агрономом. Число/підпис. Пропрацював тут 4 місяці головним агрономом і мене призначили директором.
Мене ж при радянській владі не хотіли призначати, бо в моїй сім’ї з боку дружини були «бандерівці». А то в той час страшні вороги були. Але потім вирішилося все.
Зараз я вже вдячний брату за те, що він мене сюди забрав, бо працюю тут прекрасно і по сьогодні. А того господарства давно вже й нема.
Kurkul.com: Якими були Ваші перші рішення на посаді керівника господарства?
Петро Мосійчук: У нас не було дороги на ферму, паркана. А я, хоч агроном за фахом, дуже люблю тваринництво. От я і почав наводити порядки там, на фермі. Спочатку паркан, далі дороги.
Є такі люди, які пройшли зі мною пліч-о-пліч цей шлях — агроном, якому зараз 73 роки, економістка, кілька механізаторів… У нас колектив маленький, збережений, свій: усього в господарстві працюють 67 людей.
Kurkul.com: Із якими складнощами довелося зіткнутися?
Петро Мосійчук: У радгоспі було 2 550 га, а зараз залишилось лише 1 300 га. Трохи землі забрали люди, а потім довелося віддати частину земель цегляному кар’єру (по сусідству ось працює цементно-шиферний завод) та під будівництво в районі.
У нас загалом гарні сусіди. Колись давно був випадок, що хотіли зламати, але ми не здавалися і вистояли. Багато сил забрав цей конфлікт, але маючи гарні відносини з усіма, маючи підтримку влади, ми вистояли. Ще й Бог, звісно, підтримав. Як то кажуть: «Без Бога не до порога». Так мене мама виховала, не дивлячись на те, що тато був злісний комуняка.
Kurkul.com: А зараз держава допомагає господарству?
Петро Мосійчук: Підтримку держави зараз ніяк не оцінюю. Головне, щоб просто не заважали. Більш нічого не треба.
А зараз тих перевірок вистачає. Приїжджає податкова, відчиняє двері, мене немає, вони щось там перевіряють. Це заважає працювати. Я працюю виключно «по-білому». Тож хай би перевіряли тих, хто працює «в тіні».
Kurkul.com: А Ви зверталися за дотаціями?
Петро Мосійчук: Користувалися програмою відшкодування відсотків за кредитами. Зараз подали заявку на відшкодування на поголів’я ВРХ. Проте цього року ще нічого не отримали.
Kurkul.com: Наскільки складно було отримати компенсацію?
Петро Мосійчук: Складнощів з оформленням дотацій і з виплатами у нас не було. Останню отримали в кінці жовтня. Щось там пару тисяч вони не додали, але то таке. А на цей рік ще добавляти будуть.
Kurkul.com: Перспектива зняття мoраторію продажу землі має право на життя?
Петро Мосійчук: Має. Але потрібно для початку все привести в порядок. Головне — не допустити хаосу в цьому питанні. Я вважаю, що продавати землі в тому стані, як зараз — це абсурд.
Kurkul.com: Яким Ви уявляєте сільське господарство України через 5-10 років?
Петро Мосійчук: Я думаю, що через 5 років ми будемо змушені шукати продукти, які найменше діють на рослину, на її кінцевий результат, тобто тоді, коли її подають нам до столу. Інакше люди самі отруять все: і воду, і тварин, і рослин, і людей.
Але без агрохімії будуть великі втрати врожаїв і зменшиться виробництво продуктів харчування, що є катастрофічно. Взагалі це глобальне питання, треба багато думати.
Якщо чесно, то я би дуже хотів, щоб вносили менше хімії та мінеральних добрив.
Kurkul.com: Виходячи з Вашого досвіду в сільському господарстві, які б поради Ви дали своїм колегам?
Петро Мосійчук: Я не вважаю себе вправі давати комусь поради. Кожен має свою думку, свою систему ведення бізнесу. А сьогодні, дякуючи технологіям, всі все знають. Але важлива сторона цієї медалі — це партнери. Треба знати, з ким маєш той бізнес. Якщо немає в тебе команди — ти ніхто. Якщо команда є, то буде робота і буде заробіток.
Kurkul.com: Якими високими результатами на виробництві можете поділитися?
Петро Мосійчук: У 2017 році ми надоїли 7 500 л молока на корову. Для нас це хороші показники. На нашій фермі 160 дійних корів чорно-рябої породи (а всього 470) і отримуємо молоко вищого ґатунку.
Що стосується рослинництва, то торік ми зібрали 8 т/га озимої пшениці на круг, 61,4 т/га силосної кукурудзи (до речі, найкраще показали гібриди LG Seeds), 5,5-6 т/га ячменю та 2,7-2,8 т/га соняшнику.
Цьогоріч ми все зробили для того, щоб зібрати під 5 т/га озимого ріпаку, але їх ще треба отримати, заслужити у Господа.
Kurkul.com: Які культури найбільш рентабельні?
Петро Мосійчук: Озима пшениця, озимий ріпак, ячмінь (я його контрактую з Суффле Агро Україна). Ріпак дає швидкий і хороший прибуток, бо їде одразу з поля на продаж. Загалом його рентабельність становить близько 35-40%, і якщо збираємо більше 3 т/га, то вже добре.
Kurkul.com: Яким можете назвати нинішній сезон?
Петро Мосійчук: Осіння посівна пройшла сухо, погано. Сходи були погані, тож існував ризик передискувати, наприклад, той же ріпак узагалі. Але передумали, дали шанс. І росте зараз, не пожаліли. Взимку сніговий покрив гарний був. Надлишку опадів весною начебто не було. Спалахів хвороб і шкідників не було. Наступного року триматимемося приблизно цієї ж лінії.
Kurkul.com: Технологія якої культури найбільш складна?
Петро Мосійчук: Ні для кого не секрет, що найскладнішою культурою є цукровий буряк. Я його дуже люблю, але не вирощую вже років із п’ять. Бо немає куди близько збувати — у нас у Рівненській області вже немає жодного цукрового заводу, усі закриті. А возити кудись далеко — просто невигідно.
Озимий ріпак, наприклад, складніше вирощувати, ніж пшеницю. Це ж стручечок — ледь що і розсипався, був здоров. Колос більш стійкий до цього, звісно. А кукурудза собі опустила качан, і їй байдуже на сльоту чи сніг. Помолотив, підсушив і пішло.
Kurkul.com: А як приймаєте рішення про продаж вирощеної і виробленої продукції?
Петро Мосійчук: Я вже роблю детальний моніторинг цін протягом останніх двох років. От торік ціна на пшеницю була 6 250 грн/т. Класно ж! Ну, візьми ти і продай всю, чого ж думать? А я приховав все ж таки, бо ждав, може, кращої ціни (і вкотре герой усміхається — ред.) А потім ціна — раз і впала. У цьому році в жнива продам всю одразу, тільки на паї залишу.
Читати за темою: Стан ріпаку в Україні в 2019 році — АгроЕкспедиція
Kurkul.com: Чи плануєте коригувати сівозміну на наступний рік?
Петро Мосійчук: Якби можна було, то ріпаку б посіяв уже не 300 га, а всі 700! Але земля і культури такого не пробачать. Розумієте, земля не розтягується: скільки є — стільки є.
Kurkul.com: Петре Йосиповичу, спасибі за розмову! Щиро бажаємо міцного здоров’я, хорошої погоди та гарних врожаїв!
© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2019.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.