Аграрний 2019 рік став для хліборобів перевіркою на стресостійкість. Особливо суховії та рекордна спека лютували на Херсонщині. Тож яким був минулий рік для херсонського фермера? І як реально отримувати достойні врожаї в критичних для сільськогосподарських культур умовах? Відповіді на ці та інші питання Kurkul.com дізнавався в Олексія Білого, директора ПП «Стелс-Агро».

Kurkul.com: Будемо знайомитись. Як інженера з автоматизації занесло у сільське господарство? З яких культур та напрямків розпочинали свою аграрну діяльність?

Олексій Білий: Треба ж було якось гроші заробляти. Десять років тому я почав займатися дистрибуцією добрив та ЗЗР. Пропрацювавши 6 років, задумався: чом і мені самому не спробувати все те, що я продаю? Сказано ― зроблено.

У 2013 р. створив ПП «Стелс-Агро». Починав із 25 га. Зараз зембанк складає 500 га. Ставку робимо на озиму пшеницю, ріпак, ячмінь, сою, соняшник, олійний льон. Минулого року вперше сіяли просо, а цьогоріч у сівозміну хочемо ввести сорго.

На початку діяльності займалися вирощуванням моркви, цибулі. Але накладно було з пошуком сезонних працівників на збір урожаю. Щодня за 80 км возили людей на роботу. Тому перейшли на зернові і технічні культури.

Зізнаюсь, починаючи займатися сільським господарством, мріяв про закритий грунт. Адже це справа дуже прибуткова. От у херсонських супермаркетах зараз турецькі фрукті, овочі дешевші за херсонські помідори на початку літа 2019 р. Це нонсенс. Проте, зараз не можу  вилучити з обігу якусь частку коштів на придбання теплиці, налагодження конвеєру вирощування овочів у закритому грунті.

Читати за темою: Сергій Рибалко: Заборонив своїм батькам садити картоплю

У 2019 р. спробували вирощувати сою на зрошенні. Експериментували на полі 10 га. Пробурили свердловину, поставили дощувальну установку барабанного типу. На виході отримали 4 т/га. Тож плануємо й надалі розширювати систему зрошення на полях.

Kurkul.com: Повертаючись до теми вирощування культур. Близько 90% українських земельних угідь, які знаходяться на зрошенні, розташовані у Херсонські області. Як ви наважились почати вирощувати сою на зрошенні? Залишилось ще радянське обладнання чи все закупила з нуля?

Олексій Білий: Раніше на полях мого господарства знаходилось КСП «Овочеве», продукція якого відправлялась по всьому Союзу. Мінімум 50% земельних угідь було на зрошенні. І все це розбомбили, розграбували, розпродали, плюс змінився і клімат. На сьогоднішній день води у нас ставки в селі практично всі порожні, сухі. Довелося бурити скважину, купувати дощувальні установки і все відроджувати заново.

Справа в тому, що ті аграрії, які працюють поблизу Херсону без зрошування, ведуть свій бізнес дуже ризиковано. Залежність від дощів — основна проблема. Додайте сюди відсутність нормальної закупівельної ціни на зернові та олійні, і зрозумієте як нам живеться. Без зрошення і продуманої технології, використання біостимуляторів прибутку майже не буде.

Kurkul.com: Як у вас із технічним забезпеченням господарства, якою технікою працюєте на полях? Про які агрегати чи технології мрієте?

Олексій Білий: Основних обробіток землі проводимо трактором ХТЗ вітчизняними грунтообробними агрегатами. У планах змінити його на більш нову техніку, але поки придивляємось до різних моделей. Посів і обприскування проводимо МТЗ 892. Збираємо культури комбайном NEW HOLLAND 6090.

Щодо планів, то хочу спробувати no till. Ця технологія цікавить з точки зору вологберізаючих властивостей. Але стримує нас відсутність відповідної техніки. Зараз маємо лише сівалку, яку теоретично можна використовувати під no till, а всі інші агрегати ще потрібно докупити. Плюс не до кінця знаємо як боротися із бур'янами при такій технології. Питань ще багато

Kurkul.com: Яким для вас був аграрний 2019 рік? Якими показниками врожайності порадували основні культури? З якими проблемами зіткнулися?

Олексій Білий: Стосовно врожайності, то вона була непогана. Пшениця дала по 3,3 т/га, ячмінь — 3 т/га, соняшник — в середньому 2,6 т/га, соя на зрошенні — 4 т/га. Перший рік посіяли просо й отримали 1,5 т/га.

Єдина вагома проблема минулого сезону, як і попередніх років — відсутність дощів. Ми всі залежимо від Бога. З усіма хворобами та шкідниками можна за допомогою ЗЗР поборотися. А от що ти робитимеш, коли поле засихає? В таких умовах маємо два виходи:

• поступово переходити на зрошування;
• використовувати біостимулятор Вітазим від «Агро Експерт».

Kurkul.com: Осінь 2019 р.була аномально теплою та сухою. Ваше господарство встигло обсіятися? Як зараз себе почувають культури?

Олексій Білий: Про аномальність погоди згоден. Щоб в середині грудня було + 15 градусів, то я такого не пам'ятаю.

Стосовно стану озимих, то ріпак, пшеницю та ячмінь ми вже четвертий рік поспіль сіємо у суху землю. Останній ячмінь висіяли 15 жовтня. Тоді і пішли перші дощі. Зараз ріпак активно вегетує. Розетка більшого розміру, ніж потрібно за стандартом. Якщо вдарять морози, то я не знаю, що буде із тим перерослим ріпаком. Пшениця та ячмінь добре зійшли, посіви вирівняні. Але мене непокоїть ситуація із шкідниками на полях. Мишей на весну буде тьма.

Kurkul.com: Розкажіть про систему підживлення та внесення ЗЗР

Олексій Білий: У господарстві постійно експериментуємо. Я ж 10 років у сфері дистрибуції добрив та ЗЗР пропрацював. І тепер все перевіряю у себе на полях. 

Практикуємо підживлення по мерзлоталому ґрунту селітрою. Наступного року хочемо спробувати КАС. Маючи доступ до продукції усіх брендів, щороку закладаємо досліди.  

Щодо ЗЗР, то вже два роки у господарстві не використовуємо протруйники насіння. Працюємо виключно з американським стимулятором Вітазим із розрахунку 1 л препарату на 1 т зерна.  Додаємо до нього мікроелементи Валагро. Після цього радує як дружність та інтенсивність сходів, так і резистентність посівів.

Оскільки займаємось олійними культурами, то без бору нам ніяк. Ще експериментуємо з іншими мікроелементами. Ну, і звісно, мінімум одна обробка Вітазимом на будь-якій стадії вегетації (по листу). Відразу підвищується стійкість рослин. Вони краще переносять суховії та брак вологи.

Я працюю з цим препаратом вже 3-ій рік і повністю відмовився від інших інтерактивних стимуляторів. А навіщо шукати щось краще, коли результати мене цілком задовольняють?

Kurkul.com: Цей вибір був обумовлений порадами дистриб’ютора, чи ви вже десь читали, бачили результати застосування?

Олексій Білий: Почув про нього від колег-аграріїв 3 роки тому. Вирішив спробувати. Результат на озимому ріпаку та пшениці порадував. Підкуповує те, що завжди бачу ефект на полях, де вносили Вітазим, та де спробували без нього обійтись. І скрізь біостимулятор проявляє себе відмінно.

Подобається ще й те, що препарат повністю розкладається за 30 днів. Тобто я можу працювати ним на будь-якій стадії вегетації, не боячись, що мій врожай буде невідповідної якості.

Kurkul.com: Якісь складнощі у застосуванні були, зміна технології тощо?

Олексій Білий: Ніяких проблем не було. По-перше, чітка і зрозуміла інструкція. Та й консультанти «Агро Експерта» завжди поруч. Можу подзвонити будь-коли і отримати вичерпну відповідь на питання. За потреби й до мене на поле приїдуть. А по-друге, «першопрохідцем» у використанні цього біостимулятора був мій друг Ігор Брагінець. То буває, і його поради спитаю.

Стосовно препарату, то працював із ним як на зернових, так і на технічних культурах. Навіть у себе на дачі в садку і на ягодах експериментував із ним. І скрізь все було, як я очікував. Скрізь, де робили досліди у себе на полях, Вітазим давав стабільно 15% надбавки до врожаю. Цього року мали взагалі парадоксальний випадок. Два поля соняшнику, між якими 900 м: одне поле обробили додатково Вітазимом, а на іншому пройшлися нашою класичною схемою підживлення та внесення ЗЗР. На першій ділянці зібрали 2,8 т/га, а без Вітазиму — лише 1 т/га. Так, це одна і та ж земля, посівний матеріал, система захисту і однакова кількість дощів. Нічого так різниця у 1,8 т/га?

Kurkul.com: Розкажіть все-таки про економічний ефект використання стимуляторів. Чи варта ця прибавка додаткових витрат?

Олексій Білий: Звісно. Чисто цифри. Один літр Вітазиму коштує приблизно 500 грн. На гектар ми використовуємо 1,2 л, хай це 600 грн. При вартості зернових десь в середньому 5 тисяч за тонну, потрібно продати 120 кілограмів пшениці, щоб купити цей літр. А врожайність після обробітку зростає на 15%, а це 300 кг мінімум. От і порахуйте самі, наскільки це вигідно.До того ж біостимулятор допомагає врятувати поле тоді, коли про врожай ще навіть не йдеться. Два роки тому я в господарстві тільки пробував сіяти озимий ріпак. На одному з полів стан посівів після зими був такий плачевний, що агроном запропонував передискувати. Я ж у відповідь сказав, що спробуємо раз пройтися Вітазимом у якості позакореневого підживлення. Через два тижні ріпак наздогнав сусідні поля. Як збирали врожай, то поле ще й рентабельним виявилось. Після цього випадку ніколи не сіємо без замочування насіння у біостимуляторі. 

Kurkul.com: Розкажіть, які ще експерименти проводите у себе на господарстві, що випробовуєте?

Олексій Білий: Наприклад, сіємо нішеві культури. Олійний льон підкорив посухостійкістю. Технологія вирощування аналогічна до технології соняшнику, але при цьому він менш вимогливий до обробки грунту та підживлень. Спершу хотів сам переробляти насіння льону на олію у власному масло-олійному цеху. Але те обладнання, що маємо, не підійшло. Довелось продавати врожай у вигляді сировини в Одеську область.

Хоча в планах докупити потрібну технологічну лінію для виробництва лляної олії. Також мрію про переробку зернових на крупи та борошно.

Дякуємо за розмову!

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2020 р.