Цьогоріч, працівники ДГ «Драбівське», що в Черкаській області, будуть святкувати 110 років із дня заснування. Свою діяльність господарство, у ті часи — «Драбівське дослідне поле», розпочала ще до революції із двох стаціонарних дослідів. Робота не припинялася тут і в ході Другої Світової та, що важливо, працівники отримували заробітну плату, навіть, у ці, найскрутніші часи. За довгий період своєї діяльності господарство не раз змінювало свою назву, а у 2017 р. приєдналося, шляхом злиття, до Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН.
Kurkul.com побував на полях господарства та поспілкувався з заступником директора черкаської дослідної станції біоресурсів НААН Лідією Іванівною Чабан та Віталієм Кравченком, кандидатом с/г наук та головним агрономом господарства, щоб показати, як сьогодні працюють у одному із найстаріших дослідних господарств країни, які технології застосовують та які результати отримують.
Лідія Чабан: Головний напрям діяльності нашого дослідного господарства залишається незмінним і донині — це виробництво репродуктивного елітного насіння й забезпечення українських господарств якісним посівним матеріалом.
Мушу зазначити, що сьогодні питання реалізації насіння стало для нас досить болючим. Раніше, у радянські часи, насіння із ДГ«Драбівське» йшло в Драбівський, Канівський, Чорнобаївський та Золотоніський райони області в обов’язковому порядку. Сьогодні, хоча за насінням приїздять з усієї України, бажаючих недостатньо. Тож якісний посівний матеріал часто зберігається в господарстві протягом двох років, після чого реалізується, як звичайне товарне зерно. Через це ми втрачаємо значну частину прибутку.
Сьогодні землі нашого господарства знаходяться в Драбівському та Христинівському районах Черкаської області загальною площею майже 2 тис. га.
Лідія Чабан: Маємо також невелику ферму, де тримаємо 50 голів свиней. Забезпечуємо м’ясом їдальню для наших працівників. Також є окремі ділянки з городиною для цих же цілей. У господарстві працює загалом 46 осіб, 10 з них у Ягубецьому відділенні, що в Христинівському районі. Тож забезпечуємо для них збалансоване харчування.
Лідія Чабан: Зазначу, що в сівозміні важливі всі культури. Та найважливіша для нашого насіннєвого господарства — озима пшениця. Хоча, звичайно, найрентабельнішою сьогодні є кукурудза.
Основні культури в нас — озима пшениця, кукурудза, ячмінь, горох, гречка, соя та соняшник. З них на підготовку елітного посівного матеріалу йде пшениця, ячмінь, горох та гречка.
Віталій Кравченко: Структура посівних площ у нас стабільна з року в рік. Озима пшениця — до 400 га, соя та соняшник 170–180 га, горох — до 120 га, гречка до 100 га, ярий ячмінь до 80 га. Також маємо понад 40 га під дослідними ділянками, де досліджуємо обробіток грунту, добрива, ЗЗР, різні сорти, сівозміни тощо.
Грунти в нашому господарстві представлені в основному чорноземом типовим малогумусним. Раз у 5 років у Інституті охороні грунтів проводять усі необхідні аналізи, щоб відслідковувати зміни в структурі грунту та вплив агротехнічних операцій, застосованих у господарстві. Згідно з отриманими результатами аналізів та рекомендацій Інституту й підбираємо відповідну систему живлення під кожну культуру.
Віталій Кравченко: Маємо власну зерноочисну лінію «Алмаз», потужністю 50 т/год насіння. Також є сушарка для доведення насіння до необхідних кондицій, якщо приїхало з поля надто вологе. ЇЇ потужностей нам вистачає, щоб висушити до 120 т кукурудзи за зміну. Врожай та насіння зберігаємо в складах — усього сім приміщень на понад 3,5 тис. м3
Віталій Кравченко: Наш техпарк представлений кількома важкими тракторами New Holland та Deutz-Fahr. З причіпного обладнання — сівалки Great Plains, Kinze, дискувальні та ротаційні борони, плуги Lemken. Зернозбиральні комбайни — новенький New Holland та ветеран Deutz-Fahr, що вже не перший рік трудиться на полях дослідного господарства.
З автомобілів — нещодавно придбали два нових ГАЗ-53, на додачу до існуючих чотирьох, які в доброму доглянутому стані. Цієї техніки нам достатньо, щоб впоратися в жнива за 10–15 днів. Старої техніки не позбуваємося, стараємось тримати в пристойному стані, адже списати проблематично, а купувати нову — недешеве задоволення.
Маємо також телескопічний навантажувач Manitou, на «плечах» якого переміщається все наше зерно. Та нещодавно довелося застосувати його в досить незвичний спосіб — у якості дрона. Посадили в ковш усіх наших наукових співробітників та підняли в полі на 7 м догори. Таким чином робили знімки з висоти. І посміялися, і корисну справу зробили.
Лідія Чабан: Якщо говорити про вплив погоди, то неприємності в нас розпочалися ще з осені. Посівні площі під озимою пшеницею довелося зменшити на 100 га — до 380 га, оскільки погода не давала провести якісний обробіток грунту. Через нестачу вологи в цей період, озима пшениця зійшла пізно, кущення було недостатнім, тож у зиму культура входила слабкою.
Віталій Кравченко: Перезимувала пшениця теж погано, снігу не було, часткове кущення продовжилось уже посушливою весною. Тому цьогоріч очікуємо на 5 т/га, що, зважаючи на обставини, теж непоганий результат. Ярі культури теж постраждали від нестачі весняної вологи, та довгоочікувані опади все ж виправили ситуацію.
Віталій Кравченко: Щоб негода не впливала на результат у бункері, додатково проводимо боронування, вносимо мінеральні добрива та біостимулятори, які застосовуємо вже не перший рік. Досвід використання біопрепаратів у нас господарстві чималий.
На даний час працюємо із біостимулятором Вітазим. Познайомилися з цим препаратом, як тільки він з’явився на українському ринку — сім років тому. Постачає нам його компанія Агро Експерт, ексклюзивний дистриб’ютор цієї продукції в Україні. Загалом, у нас довга історія плідної співпраці з ними — закуповуємо також деякі види насіння, міндобрива та ЗЗР.
Віталій Кравченко: У наших умовах він дає прибавку 10–12 % на зернових, на олійних можна й до 15 % отримати. Можу сказати, що Вітазим не один раз «витягнув» культуру, яку не пошкодувала погода. Спочатку ми протруювали ним насіння озимих, після отримання гарних результатів на дослідних ділянках господарства, почали вносити й по вегетації. Сьогодні застосовуємо по вегетації соняшника, сої та для протруєння насіння озимої пшениці та ярого ячменю.
Варто пам`ятати, що Вітазим — це не основа технології, а допоміжний засіб для отримання гарного врожаю. Ми застосовуємо його, у першу чергу, щоб вивести рослину зі стресу, з чим Вітазим чудово справляється.
На ділянці в 54 га, де посіяли цього року соняшник, була критична ситуація, яку допоміг вирішити Вітазим. Торік ми тут провели глибоке рихлення. На попереднику, озимій пшениці, вносився гербіцид із д.р. амідосульфуроном, а зважаючи на те, що протягом зими снігу практично не було — з вологою були проблеми, посіви соняшника отримали потужну післядію. До того ж він ще був оброблений по технології Євролайтінг, тож мали дуже пригнічені сходи. Була навіть думка пересівати це поле. У таких умовах прийняли рішення застосувати Вітазим у нормі 1 л/га.
Вже через два тижні після внесення, посіви соняшника почали відходити від стресу, і, як бачите, зараз у досить гарному стані. Кошики сформовані, розпочинається цвітіння. Середня врожайність соняшника в господарстві складає 3,5–4 т/га. Цьогоріч, цілком ймовірно, отримаємо ще кращий результат.
Також Вітазим допоміг позбутися наслідків квітневих заморозків на озимій пшениці — було до -10 0С на грунті.
Поле там було просто чорне — геть замерзло. Верхній ярус листків був відморожений. Тоді ми прийняли рішення застосувати Вітазим. Внесли його в нормі 1 л/га й додали ще 5 кг карбаміду. За 10 днів, ця ділянка нічим не відрізнялася від посівів, не уражених заморозками. Нижній ярус, який не замерз, розпочав активне кущення й поле відновилося.
Віталій Кравченко: Озима пшениця займає в нашій сівозміні чільне місце — щороку посівні площі під нею складають 350–400 га. Врожайність до 8 т/га не є чимось незвичним для нас, та цьогоріч, через погоду, доведеться задовольнитися значно меншими результатами.
Попередниками є гречка, горох та соя. З осені вносимо NPK та весною два підживлення азотом. Також три фунгіцидні обробітки в баковій суміші з інсектицидом по вегетації. Як виробники насіння, використовуємо вітчизняні сорти, співпрацюємо з Одеським селекційно-генетичним інститутом, з Миронівським інститутом пшениці. Сіємо насіння високих репродукцій, беремо в оригінаторів — розмножуємо її до еліти та супереліти та реалізуємо насіння першої репродукції господарствам.
Віталій Кравченко: Соя в нас — основний попередник для озимої пшениці. Середня врожайність — близько 3 т/га. Стараємося вирощувати ранні та ультраранні сорти. Обробіток грунту — оранка та весняна культивація. З осені внесли фосфор та калій, а посів проводили в середині квітня. Насіння протруюємо з бульбочковими бактеріями, робимо інокулцію.
Вирощуємо сою традиційно, та в нашій технологічній карті цієї культури є також Вітазим. При першому обробітку засобами захисту вносимо гербіцид проти дводольних бур’янів. А вже при другому обробітку проти злакових, додаємо Вітазим, який сприяє швидшому виходу сої зі стресу після внесення попереднього гербіциду. При третьому обробітку, коли вноситься фунгіцид із мікроелементами, також додаємо Вітазим у бакову суміш.
Віталій Кравченко: Гречка останнім часом дійсно стала досить рідкісною культурою для українських фермерів. Та це не стосується нашої сівозміни — під гречку ми стабільно виділяємо до 100 га посівних площ щороку. Середня врожайність коливається від 1,5 до 2 т/га. Цьогоріч, зважаючи на чудовий стан посівів, очікуємо результат у 2,5 т/га.
Основний обробіток грунту для гречки — глибоке рихлення, щоб зірвати плужну підошву. У середині квітня провели неглибоке дискування та посів, що є досить раннім терміном для цієї культури. Добрив у посіви гречки ми не даємо, тобто маємо, свого роду, чистий продукт. Восени збираємо врожай прямим комбайнуванням після десикації.
© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2020 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.