На озимині зупинилось розселення шкідників — Держпродспоживслужба

Станом на 21 квітня скрізь у посівах озимих зернових колосових культур призупинилось розселення хлібних блішок, п’явиць, злакових попелиць та інших спеціалізованих фітофагів. Ці шкідники мляво живились та пошкодили 2-15% посівів у Миколаївська та Чернівецькій областях, максимально 30% рослин у Київській області, повідомляють на офіційному сайті Держпродспоживслужби.

Вищевказані фітофаги на сходах ярих зернових пошкодили 1-8% рослин. Захисні заходи проти фітофагів рекомендується проводити шляхом обприскування крайових смуг або всуціль посівів за перевищення економічного порога шкодочинності (ЕПШ хлібних блішок — 30-50 екземплярів, жуків п’явиць — 10-30 екземплярів на кв.м, злакових мух — 40-50 екземплярів на 100 помахів сачком) рекомендованими інсектицидами.

У степових, подекуди лісостепових областях дощ, мокрий сніг та зниження температури повітря стримували переліт клопа шкідливої черепашки на посіви озимини. Масовий переліт у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління — за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів.

Скрізь 1-7% рослин гороху пошкодили бульбочковий довгоносик, осередково піщаний мідяк, південний сірий довгоносик. Багаторічним травам завдають шкоди бульбочкові, листковий люцерновий довгоносики, насіннєїди, клопи сліпняки та піщаний мідяк.

Посіви озимого ріпаку заселяють, переважно з країв полів, капустяний стебловий та великий ріпаковий прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, ріпакові листкоїд та квіткоїд, якими пошкоджено 1-11%, осередково 21% рослин у Черкаській і Чернівецькій області.

Ярий ріпак почали заселяти хрестоцвіті блішки, які в крайових смугах пошкодили 2-30% рослин, чорною ніжкою уражено 1% сходів у Київській області. У Вінницькій та Одеській областях на сходах соняшника південним сірим довгоносиком та піщаним мідляком пошкоджено 1-3% рослин.

У зв'язку з прохолодною та часом дощовою погодою вихід звичайного бурякового довгоносика на бурячищах був поодинокий, довгоносики кількістю 0,1-0,5 екземплярів на кв.м. знаходяться під грудочками землі та під поверхнею ґрунту (Київська, Черкаська обл.). За сприятливих погодних умов, що прогнозуються в кінці квітня, можна очікувати інтенсивний вихід довгоносиків на поверхню бурячищ та їхній піший хід. У Кіровоградській, Черкаській областях на присадибних ділянках відмічено поодинокий вихід колорадського жука, де ним заселено 3% рослин ранньої картоплі.

У садах триває вихід і живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд). Уповільнилось відродження сисних шкідників (кліщі, яблунева зелена попелиця, медяниця). У Вінницькій, Закарпатській, Луганській, Тернопільській областях оленкою волохатою заселено 12-20% дерев із середньою чисельністю 1-5 імаго на дерево.

Комплексом хвороб — переноспорозом, альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів — уражено 1-9% рослин. У господарствах при перевищенні шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів — 1-2 жуки на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника — 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування дозволеними до використання препаратами.

На персику проявилась кучерявість листків, осередково на абрикосі — моніліоз (у Закарпатській та Херсонська областях), на яблуні — борошниста роса. Через утримання впродовж кількох днів весняних заморозків частина загартованих рослин втратила стійкість до холодів. Зниження температури повітря до -5°C може стати критичним, особливо для квітучих плодових кісточкових. Захищають плодові насадження у фазах набрякання — розпускання бруньок інсектицидами з додаванням препаратів проти хвороб.

Повсюди на 3-50% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею та ринхоспоріозом уражено 1-16, осередково 20-34% (септоріоз) рослин у господарствах Київської, Миколаївської та Черкаської областей.

Високопродуктивні посіви під час виходу рослин у трубку оздоровлюють фунгіцидами відповідного спектру дії. Із хвороб на люцерні виявлено розвиток бурої плямистості.

У господарствах здійснююєть постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

Вибір редакції

Дефіцит часнику в Україні — наскільки вигідне його вирощування

15 листопада 577

Що готує друга адміністрація Трампа для фермерів та споживачів

19 листопада 140

Олександр Бабін: Хто завів кіз, той сам винен, або як живуть «Бабині кози»

18 листопада 246

Як фермерство гуртує і відбудовує село — історія Івана Кириковича

8 листопада 901

974973972970