Новий податковий рік уже розпочався і зміни в законодавстві зачеплять усіх. Так, фермерів теж. Про всі зміни в оподаткуванні ЄСВ, які стосуються фермерів, а також позитивні й не дуже для фермерських господарств нововведення в законах розповіла юрист-економіст Юлія Брунат на вебінарі, організованому Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA), присвяченому цим темам. Kurkul.com підготував для вас найцікавіше та найважливіше з доповіді. 

Збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати

З першого січня змінився державний бюджет на календарний рік і змінилися всі головні цифри, які є основними для бізнесу: мінімальна заробітна плата, розмір прожиткового мінімуму, розмір мінімальних податків із кожної особи, ставки податків.

Заплановане поетапне збільшення прожиткового мінімуму три рази на рік. Це матиме вплив не тільки на суми деяких штрафів, а й на розміри субсидій, субвенцій, дотацій, допомог бізнесу та інші дуже важливі моменти, які спираються саме на прожитковий мінімум.

Читати також: Зерно, дизель і валюта — ціни

Також дуже багато показників спираються на мінімальну заробітну плату. З першого січня вона становить 6 тис. грн. У погодинному вимірі — це 36 грн 11 коп. Розмір обов’язкового мінімального ЄСВ для працевлаштованих осіб становить 22% від мінімальної заробітної плати, але цьогоріч є певні особливості щодо платників-членів фермерських господарств, щодо ФОПів-фермерів та інших осіб, які мають пільги чи інші умови.

Розрахунок заробітної плати теж змінився — усе зросло на 1 тис. грн. Відповідно, зросли і витрати на одного працівника. Зараз це 7320 грн із розрахунку мінімальної заробітної плати. Важливо, що зміна мінімальної заробітної плати може відбуватися посеред року, зовсім неочікувано для підприємців, як було у вересні, коли дуже різко змінилася мінімальна заробітна плата.

Були випадки, коли підприємці про це не знали і мали проблеми, оскільки виплатили зарплати, менші від мінімального показника.

Звільнення від сплати ЄСВ

Єдиний соціальний внесок для багатьох бізнесів є важким тягарем. Мінімальний ЄСВ із цього року в нас становить 1320 грн. Це немало, якщо враховувати, що бувають місяці, коли зовсім немає прибутку і коли на одного працівника, крім ЄСВ, потрібно ще заплатити ВЗ та ПДФО. Тож ця сума в кінцевому результаті сягає до 2,5 тис. грн. У такому випадку найкраще отримати пільгу та не платити такий ЄСВ. Маємо закон 592, який був прийнятий у травні 2020 р., але набрав чинності лише 1 січня 2021 р. З цієї дати багато підприємців уже потрапили до категорій, звільнених від сплати ЄСВ.

До цього вже діяло звільнення від сплати ЄСВ осіб, які оформили пенсію за віком. Однак зараз додалися пенсіонери за вислугою років.

Залишається також категорія осіб з інвалідністю. Сюди теж додалися особи, призвані на військову службу під час мобілізації, відповідно до перехідних положень і закону про ЄСВ. Є особливості їх застосування: якщо особа була працевлаштована офіційно і призвана на військову службу, то слід зважати ще на кілька моментів: збереження робочого місця на період служби, а також сплати за нього ЄСВ.

Ще одна особливість — звільнення від подвійного оподаткування ЄСВ осіб, які є одночасно ФОПами і ведуть незалежну професійну діяльність. Якщо, наприклад, фермер паралельно займається діяльністю, яка згідно з податковим кодексом є незалежною професією, це можуть бути оцінщики майна, юристи, творчі особи, науковці тощо, то, можливо, він звільнений від сплати ЄСВ за себе з 1 січня 2020 р., наразі на невизначений термін.

Також самозайняті особи, які одночасно є найманими працівниками, можуть не сплачувати ЄСВ у місяці, коли за них сплатив роботодавець. Ця категорія працівників і ФОПів сьогодні є найбільш затребуваною серед підприємців.

Читати ще: Посівна на 1 000 га: скільки коштуватиме техніка і де взяти гроші

Тож можна бути працівником, де за тебе сплачують не менше мінімального внеску, паралельно бути ФОПом або самозайнятою особою й не сплачувати за себе пенсійний внесок.

Раніше ж роботодавець сплачував за ФОПа ЄСВ, ФОП сплачував ЄСВ за себе, а сума такого подвійного ЄСВ не враховувалась при призначенні пенсії і не мала жодного сенсу. Страховий стаж зараховувався, як за один місяць, а не як за два, хоча внесків було сплачено у 2 рази більше.

З 2017 року, коли сплата ЄСВ стала обов’язковою, багато підприємців не вели діяльність, були так званими «сплячими ФОПами» й у 2018–2019 рр. отримали дуже великі штрафи — до 30 тис. грн.

Зараз ця ситуація врегульована. Влітку, протягом трьох місяців, усім ФОПам, які були на загальній системі й не вели діяльність з 2017 р., списали борги. З грудня 2020 р. до 1 березня поточного повторно діє така ж програма, запроваджена Законом 1072. У ньому йдеться про те, що якщо ФОП на загальній системі оподаткування припинив свою діяльність і має несплачені ЄСВ, він може подати заяву встановленої форми до податкового органу та претендувати на списання таких боргів.

Якщо ж ФОП не веде діяльність у якомусь місяці та не отримував прибутку, він може не сплачувати ЄСВ.

Щодо місячного врахування, то слід зазначити, що ЄСВ не розбивається на дні. Тобто якщо був прибуток за один день, а потім 30 днів цього ж місяця не було, то за цей день доведеться сплатити повну суму мінімального ЄСВ.

Нововведення в законі про ЄСВ — для фізичних осіб підприємців, членів фермерських господарств скасовується обов’язкова сплата мінімального єдиного соціального внеску в місяці, коли не було прибутку. Це положення зафіксоване Законом 592.

У роз’ясненнях зазначено, що за бажанням такий член фермерського господарства у місяці, коли не отримував прибутку, може самостійно сплатити за себе пенсійний внесок, але не менше мінімального. Тож просто внести на свій пенсійний рахунок 500 грн, щоб вважалося, що хоч якісь дні відпрацьовано на пенсійне відрахування, неможливо. Або ж в окремі місяці не отримували прибутку й не сплачуємо ЄСВ, або сплачуємо, але не менше мінімального.

Ставка ПДВ 14% на окрему групу товарів

Наступний дуже важливий закон, з приводу якого було багато маніпулятивної інформації в ЗМІ — прийнята ставка 14% на окремі види сільгосппродукції.

Спочатку законопроєкт і закон, який був прийнятий Верховною Радою, був заблокований постановою про скасування. Це такий специфічний механізм, який дозволяє зупинити впровадження будь-якого нового закону на декілька місяців, щоб переголосувати.

Тож маємо прийнятий закон, який обіцяє пільгову ставку ПДВ у розмірі 14% на певну категорію сільськогосподарської продукції. Є уточнення, що така пільгова ставка не стосується операцій, які пов’язані з ввезеними на територію України імпортними товарами. Там залишається ставка 20%, як і для звичайних товарів.

Читайте за темою: Чи допоможуть фермерам 14 % ПДВ: думки учасників ринку

В Україні є пільгові ставки, є нульова ставка ПДВ, є ставка 7%, 20% і ось з’явилась 14%. У сфері сільгоспвиробництва завжди буває дуже багато маніпуляцій. Є схвальні відгуки, є статті, де пояснюється, чому це вигідно та добре для бізнесу. Є й дуже великі статті з економічним аналізом про те, чому це не вигідно, не практично, чому це зробить адміністрування ПДВ ще складнішим для бізнесу й до чого це призведе. Цікавим є те, що навіть голова податкового комітету у Верховній Раді Данило Гетьманцев був проти впровадження таких податкових пільг для бізнесу.

Я, як економіст, вважаю, що зменшення ставок податків — це завжди позитивно для бізнесу, це стимулює розвиток і збільшення обсягів виробництва. Але на практиці ми бачимо зовсім інше, і все буде залежати від реалізації. Наприклад, загальновідомо, що ситуація з ПДВ в Україні складна. Дуже багато податкових накладних блокуються, багато виробників потрапляють до категорії ризикових і нерідко на практиці стикаємося з тим, що доводиться закривати підприємство лише на підставі того, що воно потрапило до ризикових, і розблокувати податкові накладні вважається неможливим. 

Єдина звітність та електронні трудові книжки

Ще один подарунок цього року — єдина звітність. Це був проєкт Мінфіну, що змінив форму Д4, яку ми подавали щомісячно до 20 числа, що настає після звітного, та форму 1ДФ, яку ми подавали щоквартально 40 днів після закінчення кварталу. Вони відображали суми нарахованих доходів, виплачені працівникам, суми отриманого ПДФО та військового збору, суми придбаних товарів і послуг у фізичних осіб підприємців, відносини за договорами ЦПХ.

Читати також: «Надбавка» за оренду землі на Київщині — у чиї кишені збирається тіньова оплата?

Тепер же пропонується нова єдина звітність. Це пов’язано з тим, що було прийнято використання єдиного рахунку для сплати податків. Можна написати заяву до податкових органів, зазначити, що бажаєте сплачувати такі податки, як ПДФО, військовий збір та ЄСВ на один рахунок. Цим можна користуватися протягом року й до кінця календарного року знову повернутися на різні рахунки не можна.

Але, як і все, що робиться в нас в Україні — треба зачекати, щоб воно запрацювало як треба і щоб ці платежі розносилися по ваших нарахуваннях в електронному кабінеті правильно. Бо багато підприємців у січні стикнулися з проблемою, що заплатили податки, а платежі не розносилися в кабінеті, й почали нараховуватися штрафні санкції.

Доводилося довго телефонувати інспекторам, писати листи, перевіряти всі рахунки в електронному кабінеті, щоб розв'язати цю проблему. На це витрачали чимало часу.

Запроваджений механізм нової звітності, напевно, буде працювати добре і допоможе спростити податкову звітність, але, як завжди, є «але». Якщо б це було зроблено вчасно й технічно правильно, не було б стільки проблем, як маємо зараз.

Електронні трудові книжки впроваджуються законом, який було прийнято 5 лютого. Ми переходимо до «цифри» навіть у цьому форматі. Усі наявні трудові книжки працівників необхідно буде перевести в електронний формат і паралельно вести облік в електронному кабінеті пенсійного фонду України. Доступ до такого кабінету є в кожного роботодавця.

У нас є п’ятирічний перехідний період, коли будемо робити подвійну роботу. Ми будемо вести як електронну трудову книжку, заповнюючи її на сайті кабінету пенсійного фонду, так і вносити відповідні записи до паперової.

Наступне — це запровадження системи автоматичного призначення пенсій, що вже почала працювати в період карантину. В травні система запрацює вже в штатному режимі.

Реєстратори розрахункових операцій

Для РРО цьогоріч є певні послаблення — не використовують його особи, які перебувають на першій, другій та третій групах єдиного податку, якщо вони не перевищили граничний обсяг доходу — 1,32 млн грн.

Якщо перевищили хоча б на гривню такий ліміт, то вже з першого числа кварталу, що слідує за тим, у якому відбулося перевищення, потрібно використовувати касовий реєстратор підсумкових операцій або програмний реєстратор підсумкових операцій. Різниця полягає в тому, що касовий апарат РРО — це окремий прилад, який встановлюється підприємцем, а програмний може бути встановлений на комп’ютер, планшет, телефон тощо.

Читати за темою: Що чекає фермерів без реєстрації договору оренди землі у відкритих реєстрах

Наразі триває робота, щоб змінити податкове законодавство в частині лімітів для груп вільного податку, змінити критерії щодо впровадження РРО. Створена координаційна рада при Президенту України з розвитку мікропідприємництва та малого бізнесу, яка веде роботу щодо розробки цих законопроєктів.

Повернення перевірок

Мабуть, усі ЗМІ вже написали про те, що уряд відновив перевірки. Галасу було багато, але виявилося, що якщо прочитати постанову уряду, то маємо певні відмінності від того, що говорили в пресі.

Уряд дійсно прийняв рішення щодо скасування заборони, але лише на деякі податкові перевірки, і вони не будуть стосуватися фізичних осіб підприємців.

Це перевірки, які були розпочаті й зупинені з початком карантину, але не завершені. Це також планові перевірки, перевірки щодо відшкодування ПДВ, перевірки з фінансового моніторингу з порушення валютного законодавства. Вони мало кого стосуються, але якщо у вас є експорт і валютна виручка, порушення строків валютної виручки, то також такі перевірки відновлюються.

Корисна порада — на початку січня перевіряти свої підприємства на всі можливі перевірки. Дуже є прикрою ситуація, коли підприємець просто не відслідковує план перевірок, до нього приходять, а нічого немає, нічого не зроблено, не підготовлено. Результат — великі штрафи. Завжди можна провести внутрішній податковий, кадровий, загальний аудит діяльності підприємства. Знайти ризиковані моменти, які можна виправити законним шляхом. Можна найняти фахівців і перевірити свою діяльність на дотримання вимог ліцензування й інших особливостей. Це рятує підприємства від банкрутства, адже штрафні санкції за результатами планових перевірок дуже великі.

Читати ще: Володимир Топалов: Закон про ринок землі «доточувала» слабка команда

Щодо позапланових заходів, найбільш розповсюдженими є перевірки за інформацією, наданою контролюючому органу іншими контролюючими органами, або за скаргою споживачів, клієнтів чи інших суб’єктів господарювання.

Крім того, Держпраці перебирає на себе все більше повноважень. Там хочуть перевіряти не тільки трудові відносини між роботодавцем та працівником, а й забезпечення роботодавцем охорони праці, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту і всього, що стосується цієї теми.

Оскільки вже скоро рік, як у нас не відбуваються будь-які планові заходи й перевірки, всі контролюючі органи сидять у своїх кабінетах і чекають нагоди прийти до підприємця. Бюджет України недоотримав штрафних санкцій, які були заплановані у 2020 році, а цьогоріч у нас понад 2 або 3 млрд грн саме штрафних санкцій закладено у вихідну частину бюджету. Тому потрібно розуміти, що перевірки повернуться.

© Kurkul.com, 2021 р.