30 листопада Верховною Радою України у другому читанні та в цілому було прийнято Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». За нього віддали свої голоси 255 народних депутатів. Список голосування депутатів різних фракцій поіменно буде додано в кінці матеріалу, якщо хтось захоче знати як проголосував той чи інший народний обранець.
Варто зазначити, що ухвалений у другому читанні документ суттєво відрізняється від тієї редакції, яку народні обранці підтримали на початку липня у першому читанні. Попередній варіант законопроєкту, внесеного до парламенту Кабінетом міністрів Дениса Шмигаля містив ряд контроверсійних норм, зокрема і тих, що стосувались оподаткування аграрного виробництва.
Загалом порівняльна таблиця до другого читання містить 159 поправок і пропозицій народних депутатів, з яких 29 було винесено на врахування.
Розглянемо детально всі зміни, які торкнуться роботи агросектору вже з 1 січня 2022 року.
Читати за темою: Уряд «присипляє» фермерів: коментар до законопроєкту 4046 про діяльність фермерських господарств
Власники або користувачі сільськогосподарських ділянок, які перебувають за межами населених пунктів, відтепер зобов’язані щороку сплачувати мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ), навіть якщо на цих ділянках вони нічого не вирощують.
Ідея нового обов’язкового платежу для фермерів полягає у тому, що сума всіх сплачених податків, що сплачується за таку ділянку, не повинна бути меншою за МПЗ (з 2022 року — 4%, а з 2023-го — 5% від НГО землі). В іншому випадку, власнику землі доведеться доплачувати різницю між МПЗ та сумою сплачених податків.
Приміром, землевласник має пай у Вінницькій області розміром 5 га. Середня нормативна грошова оцінка землі по області дорівнює 27 184 грн/га. Відповідно, МПЗ вже наступного року становитиме загалом 5 437 грн. А з 2023 року МПЗ складе вже 6 796 грн за пай.
Фермер, що обробляє пай, або власник землі, якщо користується нею самостійно, має скласти разом всі податки, які він уже заплатив: податок на землю; податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці; податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із зарплати найманих працівників. У разі, якщо загальна сума всіх цих сплачених податків з паю буде меншою за 6 796 грн, то різницю власник або користувач с/г ділянки повинен буде доплатити.
Читати також: Що змінює законопроєкт № 2195 — плюси та мінуси для фермерів
Виключення:
Якщо раніше великі платники податків могли переносити збитки попередніх років у повному обсязі на наступні роки й не платити податки до повного їх погашення, то вже від 2022 року формула розрахунку податку на прибуток враховуватиме лише 50% збитків за попередній період.
«Збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50% щороку. Якщо сума збитків, що залишилась, становитиме до 10% від фінрезультату, то такі збитки враховуються у повному обсягу. Першим звітним періодом буде 2022 рік», — сказано на офіційному вебпорталі ВРУ.
Читати ще: Зміни в законах, податки, ЄСВ та перевірки у 2021 р.
Коригування фінансового результату на суми безповоротної фіндопомоги застосовується лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки.
Від податку на прибуток терміном на 5 років звільнили виробників свійської птиці. Проте, із переліку свійської птиці було виключено вирощування курей.
Також сільгоспвиробники, що займаються розведенням свійської птиці, страусів та перепелів, більше не зможуть залишатися на єдиному податку. Їх переводять на загальну систему оподаткування.
Під час голосування у сесійній залі депутати врахували 119-у правку, яка не була врахована Комітетом. Ця поправка передбачає запровадження єдиного податку для четвертої групи:
Читати також: Що готують фермерам нові законопроєкти про бджільництво і захист рослин
Зміни до Податкового кодексу передбачають додатковий податок на врожай. Спочатку автори законопроєкту хотіли оподаткувати всіх, хто вирощує врожай на власній ділянці розміром від 50 соток. Але після хвилі критики, до законопроєкту було внесено відповідні поправки.
Тепер сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% від прибутку мають ті аграрії, що вирощують на власній ділянці продукцію для продажу, якщо дохід від торгівлі за рік перевищить 12 мінімальних заробітних плат (з 2022 року це 78 тис. грн). Розмір ділянки при цьому не має значення.
У разі, коли дохід перевищує 12 МЗП, нараховуватись ПДФО буде на всю суму отриманого прибутку, а не на різницю між фактичним прибутком та 12 МЗП.
Законопроєкт 5600 передбачає розширення переліку товарів, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку тестовими зразками алкогольних напоїв та винами натуральними, без додавання спирту, міцність яких не перевищує 15%.
Таким чином виробники натуральних виноградних вин та зброджених напоїв (медових вин), звільняються від акцизного податку. Окрім того, розширено перелік дозволеної тари для розливу таких напоїв. До списку додано банки з харчового алюмінію.
Читати за темою: Богдан Павлій: Крафтове виноробство в Україні тільки зароджується
Отут законотворці попрацювали ґрунтовно, збільшивши повноваження податківців та інших «контролерів» до значно вищої відмітки, ніж досі.
Найбільш суттєві зміни:
Відтепер прийнятим законом передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Читати ще: Ринок землі: як проводяться перевірки набувача та власника землі
© Анна Клочко, Микола Сирота, Kurkul.com, 2021 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.