Соя залишається однією з найбільш рентабельних культур агропромислового комплексу України. Світові посівні площі сої збільшуються кожного року. Однак агровиробники нерідко спостерігають зниження врожайності культури. В першу чергу, аграрії пов'язують це з несприятливими агрометеорологічними умовами у період вегетації та збирання. Проте негативний вплив на врожайність сої мають й інші зовнішні фактори, зокрема хвороби сої.

Kurkul.com вирішив розібратись, які хвороби сої зустрічаються найчастіше на українських полях. Про те, які прояви вони мають, яких агротехнічних методів варто дотримуватись, аби зменшити можливість зараження рослин, а також про особливості захисту посівів сої та вибору насіння розповів керівник відділу R&D VITAGRO PARTNER Микола Сучек.

Грибкові хвороби

Найбільш поширеними та небезпечними грибковими хворобами під час вегетації сої є фузаріоз, аскохітоз, несправжня борошниста роса, біла гниль, іржа, септоріоз та церкоспороз.

Фузаріоз

Фузаріоз на сої проявляється у формі кореневих гнилей, трахеомікозного в'янення та гниття бобів. Джерела інфекції: заражені ґрунт, насіння та уражені грибком залишки рослин.

Фузаріоз сої особливо небезпечний на ранній стадії вегетації і здатний знищити до 30% врожаю культури.

Фузаріоз сої у формі кореневих гнилей найчастіше спостерігається в теплу і вологу погоду. Активне розмноження і поширення грибка відбувається при температурі +20-30 °C і вологості ґрунту близько 70%. Перебіг фузаріозу у формі трахеомікозного в'янення спостерігається в суху і спекотну погоду. Найбільше хвороба поширюється у період бутонізації — формування бобів.

Читати за темою: Підводні камені гербіцидного захисту — критерії вибору під культури та умови

Фузаріоз у формі кореневих гнилей уражує всю кореневу систему сої — загниває головний корінь, бічні корінці залишаються недорозвиненими і не утворюють бульби.

Трахеомікозне в'янення як прояв фузаріозу сої спостерігається у другому періоді вегетації, коли відбувається утворення і наливання бобів. Листя втрачає тургор, жовтіє і засихає. Стебло біля основи стає темно-коричневим. Поступово в'яне вся рослина. На бобах фузаріоз проявляється у вигляді виразок і плям.

Аскохітоз

Основними симптомами захворювання є поява плям різного забарвлення і форми, але завжди з бурою облямівкою. Відмінною рисою аскохітозу є утворення пікнід — порожніх вмістилищ, де формуються хвороботворні пікноспори.

Ураження насіння призводить до зниження схожості рослин. Недобір урожаю сої в окремих випадках може становити до 50%. Плоди утворюються недорозвиненими та поганої якості.

Читати також: Що потрібно знати про пестициди, перш ніж відкрити каністру

Розмноженню грибкової культури сприяє підвищена вологість при випаданні рясних опадів у поєднанні з температурою близько +20-25 °C. Джерелами зараження є інфіковане насіння або неприбрані залишки попереднього врожаю. Коли переважає чергування сухої і вологої погоди, розвиток захворювання сповільнюється, а при підвищенні температури до +30 °C і вище — пригнічується.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса)

Сприятливими умовами для виникнення пероноспорозу є помірні температури і підвищена вологість повітря (до 100%). Для проростання конідій грибків необхідна крапельна волога, тому захворювання часто проявляється після періоду затяжних дощів або різких добових коливань температур із випаданням рясної роси. Максимальна швидкість росту і поширення грибкової інфекції спостерігається в діапазоні температур від +16 °C до +22 °C. Джерелами інфекції є заражене насіння й уражені рослинні рештки.

Читати ще: Дослідження хвороб зернових для ефективніших рішень фунгіцидного захисту

Пероноспороз уражує рослини протягом усього періоду їх вегетації. Перші ознаки можна помітити на сім'ядолях паростків. Але масово хвороба поширюється в середині літа — на листі сої утворюються світло-жовті або зеленувато-жовті розмиті плями. Ці плями з часом збільшуються. У місцях появи плям починаються некротичні процеси, що призводять до відмирання листя.

Пероноспороз при вирощуванні ряду сільськогосподарських культур може завдати значних економічних збитків і призвести до втрати левової частини врожаю.

Патоген знижує якість насіннєвого матеріалу. Енергія проростання знижується приблизно на 30%, а польова схожість — на 10%.

Борошниста роса

Грибок борошнистої роси здатний розвиватися в широкому діапазоні вологості — від 40 до 100% і температури — від +5 °C до +40 °C. Захворювання активно проявляється при різких змінах температур з рясним випаданням роси або при тривалих опадах. Також сприятливим фактором для розвитку грибків борошнистої роси є надмірна кількість азоту в ґрунті.

Читати також: Юрій Дробязко: Земля не може закінчитися — треба просто більше заробляти з гектара

Основний симптом захворювання — поява на поверхні вегетативних органів рослин нальоту міцелію білуватих відтінків. Часто на цьому нальоті утворюються крапельки вологи. Наліт з’являється на листі, стеблах, плодоніжках і плодах рослин. Згодом він ущільнюється та набуває сірого кольору. На уражених органах розвиваються некротичні процеси, листя в'яне, оскільки грибок «витягує» вологу.

Рослини значно відстають у розвитку, на них утворюється менше плодів, ніж на здорових. При сильному ураженні втрати врожаю сої становлять 15% і більше.

Іржа

Грибки іржі розвиваються в широкому діапазоні температур — від +2 °C до +35 °C залежно від виду патогена і регіону вирощування. Всі види грибків іржі мають кілька циклів спороношення. Для проростання спор необхідна крапельна волога, тому іржа найчастіше з'являється в теплі і дощові періоди.

Читати ще: Що буде з цінами на сільгосптехніку після рекордного подорожчання сталі

Перші симптоми захворювання проявляються на поверхні листя у вигляді розкиданих жовтих або оранжевих цяток. З плином часу на цих місцях утворюються бурі подушечки, в яких дозрівають спори гриба.

Патогени викликають порушення обмінних процесів у рослин сої і передчасне всихання листя, що призводить до зменшення кількісних і якісних показників урожайності.

Біла гниль

Розвивається при відносно невисоких температурах — до +27 °C. Найбільше поширення хвороби спостерігається за дощової погоди, високої вологості ґрунту (зрошення) та за наявності густої і щільної вегетативної маси у період цвітіння.

Читати за темою: Микола Климчук: Ми виключили соняшник із сівозміни підприємства

Проявляється у фазі утворення бобів у формі передчасного старіння окремих гілок або всієї рослини. Біля основи гілок утворюється білий наліт у вигляді щільної плівки або пухких скупчень грибниці. Тканина уражених органів знебарвлюється, загниває і руйнується. Стебла та гілки втрачають міцність.

Септоріоз

Грибки септоріозу здатні розвиватися в широкому діапазоні температур — від +8 °C до +30 °C. Максимальна швидкість росту міцелію досягається за температури +20 °C. Необхідною умовою для розвитку грибка є підвищена вологість. Тому септоріоз широко проявляється в тривалі теплі і дощові періоди.

Читати ще: Чим замінити соєвий шрот у раціоні бройлерів?

Основний симптом — поява плям на листках, рідше на інших органах рослин. У початкових стадіях плями дрібні, розкидані по всій поверхні листя. Забарвлення їх зазвичай світле, з темною облямівкою. Але зустрічаються і жовтувато-бурі плями, облямівка яких має жовтий колір. У центрі плям згодом утворюються чорні крапки — ознака спороношення грибка.

Септоріоз спричиняє затримку сої в розвитку і, як наслідок, зниження врожайності культури до 30-40%.

Бактеріальні хвороби

Серед бактеріальних хвороб сої найчастіше зустрічаються: бактеріальна кутова плямистість (бактеріальний опік), пустульна плямистість і бактеріальне в'янення (вілт).

Бактеріальна плямистість (бактеріальний опік)

Бактеріоз викликає передчасне опадання листя, зменшення їх асиміляційної поверхні на 40-50%, що призводить до зниження врожайності, а у деяких випадках — до загибелі сходів і дорослих рослин.

У хворих рослин підвищується інтенсивність дихання і транспірація, знижується активність фотосинтезу і кількість хлорофілу в листі. На нижньому боці листя сої формуються дрібні маслянисті плями світло-коричневого забарвлення. Згодом хворі ділянки тканини збільшуються, набувають темно-коричневого і чорного кольору. Іноді з нижньої сторони листя виступає ексудат.

Читати також: Як фермеру продати зерно вигідно і швидко: огляд Zernotorg.ua

На сім'ядолях утворюються сіро-коричневі маслянисті плями, котрі з часом засихають. На хворих стеблах з’являються довгасті плями і згодом темнішають. На бобах плями круглі, темно-коричневі. Первинна інфекція зберігається в уражених рослинних рештках і насінні до наступного сезону.

Бактеріальний опік розвивається при температурі +25-30 °С і при достатній відносній вологості повітря. Масовому поширенню сприяють дощова погода, сильні вітри та град.

Масовий вияв бактеріозу спостерігається в другій половині вегетативного сезону, коли відбувається вторинне зараження рослин.

Пустульна плямистість

Розвивається на сої протягом всієї вегетації. Захворювання спостерігається на всіх наземних органах сої, проте найчастіше уражується саме листя. Хвороба проявляється на листі спочатку у вигляді червонувато-коричневих або зеленувато-коричневих плям, які злегка просвічуються. Тканина навколо уражених ділянок піднімається, утворюючи так звані пустули. Симптоми пустульної плямистості на початку розвитку схожі з ознаками бактеріального опіку, але, на відміну від останнього, на плямах не утворюється бактеріальний ексудат.

Читати за темою: Як вибрати насіння сої?

Перші симптоми проявляються на початку літа, а в липні-серпні відбувається масове ураження рослин. При цьому більшість листя покривається плямами різної величини буро-рожевого кольору з жовтою облямівкою й опуклим центром. На бобах захворювання проявляється в ранній фазі розвитку рослини у вигляді дрібних округлих плям із коричневою облямівкою.

Розвитку пустульної плямистості сприяють висока температура і незначна кількість опадів.

Бактеріальне в'янення (вілт)

Ураження можна спостерігати на ранніх фазах розвитку рослин. На сім'ядольному листі з'являються тріщини й округлі бурі плями. Хворі паростки відстають у розвитку, частина з них в'яне. Сім'ядольна форма бактеріозу проявляється при затяжній, вологій і холодній весні, коли немає умов для швидкої появи сходів. На насінні утворюються білясті вдавлені плями.

Читати ще: Персональний агрономічний супровід 80 Lvl: як працює програма спільного вирощування

Аналогічні округлі зеленувато-бурі або бурі плями з темно-коричневим обідком можуть з'являтися на трійчастому листі уражених рослин у більш пізніх фазах. Можливий дещо інший прояв хвороби — хлоротичне листя з темно-коричневими плямами діаметром до 10 мм й іноді з сухими тканинами. Ураження патогеном може проявлятися в зів'яненні окремого листя, гілок, а також всієї рослини. Джерело інфекції — уражені рослинні рештки та ґрунт.

Агротехнічні методи боротьби

Вирощування будь-якої культури починається з планування розміщення її у сівозміні. Не дивлячись на те, що культура придатна до культивування на одному полі протягом декількох років без зменшення врожайності, краще повертати сою на попереднє поле не раніше, ніж через 3-4 роки. Важливо пам'ятати, що чим коротшою буде ротація сої у сівозміні, тим більше ЗЗР необхідно використати при вирощуванні.

Дотримання сівозміни забезпечує пригнічення розвитку плісняви насіння, кореневих гнилей та інших бактеріальних і вірусних хвороб.

Найкращі попередники для сої — зернові культури, кукурудза на силос або багаторічні трави. Поганими попередниками є соняшник, кукурудза на зерно, цукровий буряк та інші культури, що виснажують ґрунт.

Негативно на посіви сої можуть вплинути розташовані по сусідству поля з бобовими культурами, оскільки ці культури уражують однакові шкідники.

Читати також: Аграрний симбіоз — програма спільного вирощування VITAGRO PARTNER

Перед сівбою, якщо поле засмічене бур'янами, зазвичай виконують дві культивації: першу — глибиною 6-8 см, другу — передпосівну на 3-5 см. За необхідності під час передпосівної культивації вносять ґрунтові гербіциди, адже багаторічні бур'яни є носіями бактеріальних і вірусних інфекцій, які пригнічують розвиток культури.

Кращими ґрунтами для культивації сої є родючі суглинкові і супіщані чорноземи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,5-7,0). На кислих ґрунтах соя швидко уражується фузаріозною кореневою гниллю, фузаріозним і вертицильозним в’яненням.

Фітопатологічна експертиза насіння

Для отримання гарного врожаю сої, за словами Миколи Сучека, насамперед необхідна фітопатологічна експертиза насіння з метою виявлення найбільш небезпечних патогенних організмів.

«При насіннєвому заводі VITAGRO діє власна насіннєва лабораторія, де проводиться як визначення посівних якостей насіння, так і фітомоніторинг насіннєвого матеріалу. Причому такі послуги ми надаємо і нашим партнерам. Саме за результатами дослідження підбирається протруйник із відповідними діючими речовинами», — зазначив фахівець.

Читати за темою: Захист і догляд саду — досвід господарств Ґадз та VITAGRO

Так, результати фітопатологічних аналізів насіння сої від сільгоспвиробників, які користуються послугами лабораторії компанії, свідчать, що у досліджених зразках загальна кількість ураженого насіння становила від 8 до 20%. Серед збудників хвороб найбільш численною групою були представлені гриби — у межах від 50 до 100% відносно загальної кількості фітопатогенів. Кількість насіння, ураженого бактеріями, становила 11-25%.

Незважаючи на широку присутність патогенів на насінні, лабораторна схожість його майже у всіх зразках була високою і становила в середньому 82-96%. Насіння, яке не проростало, було заражене здебільшого змішаною інфекцією.

Проти виявленої зовнішньої та внутрішньої інфекцій насіння сої знезаражують відповідним протруйником на основі таких діючих речовин, як тіабендазол + флутріафол, КС (Bayton Тевірон^®); металаксил-М, ТН; піраклостробін, ТН; тіабендазол + тебуконазол, КС; флудіоксоніл + металаксил-М, ТКС; фіпроніл + піраклостробін, ТН; протіоконазол, ТН; флудіоксоніл + кірілаксил, ТН. Підбір протруйників слід проводити з урахуванням виявленої патогенної мікрофлори на насінні.

Читати ще: Усе починається із зернятка — як народжується насіння Semelita 

Характеристики насіння

При виборі сорту сої варто звернути увагу на такі характеристики:

● Кількість білку, яку можна отримати у зерні. Це важлива характеристика для агровиробників, які планують продавати врожай на зовнішні ринки або переробляти його. Зазвичай сорти канадського походження такого напрямку позначають Quali-Pro, високобілковий сорт НР.

● Висота рослини. Від цієї ознаки залежить продуктивність рослин у цілому. Є позитивна кореляція між висотою стебла та довжиною кореневої системи. Тому зазвичай рослини високорослих сортів здатні отримувати вологу з нижніх шарів ґрунту, що є важливим аспектом для посушливих регіонів.

● Висота кріплення нижніх бобів зв'язана з висотою рослин і має важливе значення для якісного механічного збору бобів. Якщо боби кріпляться низько, існує ризик втрати частини врожаю при збиранні. Для механічного збирання оптимальна висота кріплення нижнього боба становить 12 см і більше.

«На цей показник, до речі, можна впливати: чим меншою буде ширина міжрядь, тим вище кріпитимуться нижні боби сої», — уточнив експерт.

Читати також: Фермерський огляд світової преси

● Товщина стебла рослини важлива при оцінці сорту на вилягання. Соя вилягатиме при занадто густому посіві, адже цій культурі необхідне світло. А у разі його недоотримання соя буде менше гілкуватись, тягтиметься вгору і схилятиметься.

● Скоростиглість сорту. Обирати скоростиглі сорти варто для якнайшвидшого звільнення поля для сівби озимих зернових культур. Іноді для пришвидшення збору у господарствах проводять десикацію.

● Схильність до розтріскування і висипання зерна може призвести до втрати значної частини врожаю.

● Маса 1000 насінин. Цей показник практично стовідсотково залежить від генетичних ознак сорту. Чим більша вага зерна, тим з більшою глибиною можна проводити сівбу. Однак при цьому важлива однорідність насіння за розміром, оскільки посівний матеріал розподіляється по полю нерівномірно.

Портфель сортів VITAGRO PARTNER

VITAGRO PARTNER є офіційним дистриб'ютором селекції канадської компанії Sevita Genetics, дослідницька група якої розташована в Інкермані в провінції Онтаріо.

«Рекомендую звернути увагу на канадську селекцію, адже метою компанії є розробка унікальних високопродуктивних сортів не ГМО сої з високими адаптивними якостями до різних умов вирощування культури», — розповів керівник відділу R&D.

Варто виділити високобілкові сорти сої напрямку Quali-Pro ДШ 401 (вегетаційний період 118-120 днів) компанії Sevita Genetics та сорт Опус компанії Prograin (вегетаційний період 110-115 днів). Вони показали високу врожайність (від 3,5 до 3,8 т/га) та стійкість до основних хвороб сої, котрі внаслідок підвищеного вмісту білка (44-46%) здатні генерувати додатковий прибуток для товаровиробників порівняно зі звичайними сортами.

Врожайність від 3,7 до 4,2 т/га забезпечує сорт Панорама компанії Sevita Genetics. Він добре гілкується та є пластичним до піщаних суглинків і суглинків. Серед районованих сортів в Україні має один із найвищих ступенів стійкості до посухи. Період вегетації становить 115-118 днів. Крім того, сорт стійкий до розтріскування та вилягання.

Читати за темою: «Житній» дайджест — найцікавіші матеріали про жито

Щодо української селекції, то Група компаній Vitagro виготовляє сорти як для власних потреб, так і для подальшої реалізації. Минулого року лідером за врожайністю виявився сорт Емперор — 3,6 т/га. Вегетаційний період сорту складає 118-122 дні. Олійність забезпечується на рівні 21%. Висота кріплення нижнього стручка становить 12 см.

«Цей сорт має здатність адаптуватися до різноманітних ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Крім того, він показав найвищу стійкість до пероноспорозу та аскохітозу в умовах частих дощів другої половини вегетації», — додав фахівець.

Препарати для захисту посівів сої

Однією з найважливіших фаз розвитку рослин є сходи рослин, а особливо — період винесення сім’ядолей на поверхню ґрунту. З появою листків починається асиміляція СО₂ (процес фотосинтезу), так рослина переходить із гетеротрофного до автотрофного способу життя. У цей час важливо отримати дружні сходи та не пропустити хвороби ростків, адже надалі вони тільки прогресуватимуть.

Саме тому важливо не тільки підібрати ефективний протруйник, а й комплексно підійти до захисту сої. Ефективна суміш для захисту, стимуляції та живлення насінини складається із протруйника, мікродобрив, стимуляторів росту та інокулянтів.

Читати також: Ефективне збереження ґрунтів: інструкція для використання

Протруйник необхідно застосовувати як мінімум двокомпонентний системної дії, адже інфекція найпоширенішого гриба фузаріум уражує насіння не лише зовні, а й усередині.

«Для боротьби з патогенами рекомендую використати багатокомпонентний контактно-системний фунгіцидний протруйник Bayton Тевірон^®, ефективність якого зумовлена поєднанням двох діючих речовин — тіабендазолу та флутріафолу (45 г/л та 30 г/л відповідно)», — акцентував Микола Сучек.

Для стимуляції утворення ферментів групи нітрогенази та з метою кращої азотфіксації бульбочковими бактеріями, експерт рекомендує застосувати мікродобриво EnerGreen Premium Mоllium — висококонцентрований розчин суміші молібдену та кобальту для обробки насіння бобових культур в суміші з інокулянтом та для позакореневого живлення.

За словами Миколи Сучека, одним із лідерів у сегменті стимуляторів росту та антистресантів є EnerGreen Premium Ocean — висококонцентрований розчин екстракту морських водоростей Ascophyllum Nodosum, який містить природні фітогормони, вітаміни, полісахариди та антиоксиданти, що забезпечують активну підтримку імунітету рослини в момент стресу.

«Препарат призначений для стимуляції росту всіх культур на ключових етапах вирощування. Обробка насіння забезпечує активний ріст кореневої системи внаслідок великої кількості цитокінінів. Крім того, стимулює активний розвиток вегетативної маси, збільшення площі листкового апарату внаслідок наявності природних ауксинів та гіберелінів, які містяться в екстракті морських водоростей», — пояснив експерт.

Читати за темою: Як посіяти найкраще власне насіння — поради експерта

Для правильного вибору ефективного інокулянта насамперед необхідно звертати увагу на репутацію компаній-виробників. Препарати брендів, які є визнаними у Європі, США та Канаді, мають гарантію якості.

«Одним із таких виробників є компанія Legume Technology Ltd., яка здійснює поставки продукції у понад 30 провідних країн світу. В Україну продукти компанії постачають під брендами Premium Inoculant (сухий інокулянт на стерильній торфовій основі) та Premium Inoculant Forte (рідкий інокулянт)», — розповів керівник відділу R&D.

Польові випробування даних інокулянтів показали значне збільшення урожаю сої в Канаді — на понад 70%. Випробування на посівах гороху у Великобританії показали прибавку 20% врожаю, навіть на ґрунтах зі значною концентрацією природного ризобію.

«Крім того, Premium Inoculant Forte має ряд інших переваг. Зокрема містить два штами ефективних бактерій для кращої фіксації атмосферного азоту в різних ґрунтових умовах; екстендер, що дає можливість зберігати життєздатність бактерій на обробленому насінні протягом 14 днів, та ПАР з ефектом активного покриття для більш рівномірного нанесення у порівнянні з сухими інокулянтами», — сказав експерт.

Фунгіцидний захист

При виявленні перших ознак ураження рослин сої грибними патогенами рекомендується проводити обробку посівів фунгіцидами.

Читати ще: Станіслав Стець: Я «на коні» навіть при врожайності зернових 2 т/га

Якщо на полях виявили ураження хворобами 5% рослин і більше, починаючи з фази 3-5 трійчастого листка необхідно проводити хімічний захист посівів. Високу ефективність забезпечують препарати Bayton компанії VITAGRO PARTNER.

«Агровиробники задоволені дією універсального високоефективного фунгіциду профілактичної та лікувальної дії для захисту посівів сільськогосподарських культур від широкого спектра хвороб Bayton Дункан^® (карбендазим, 250 г/л + флутріафол, 125 г/л) у нормі 0,8 л/га», — розповів Микола Сучек.

Також гарний результат забезпечує системний фунгіцид профілактичної та лікувальної дії Bayton Візерд^® (епоксиконазол, 120 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л + тебуконазол, 70 г/л).

Найбільш ефективний шлях захисту рослин сої від ураження хворобами — створення і використання для сівби стійких або толерантних сортів. А також застосування багатокомпонентних фунгіцидів з поєднанням діючих речовин із різних хімічних груп, котрі в умовах зміни клімату та численних мутацій патогенів покажуть найкращий результат.

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.