Ми вже розглянули перспективні сорти ожини, на які варто звернути увагу фермерам, особливості технології вирощування — вибір ділянки, які оптимальні параметри для ґрунту і води. У цьому матеріалі ви дізнаєтесь оптимальну схему посадки ожини, формування рослин, вирощування ожини у закритому ґрунті, частоту поливу, доцільність підживлення, а також про тонкощі інсектицидного, фунгіцидного та гербіцидного захисту насаджень ожини.

Про це все розказав фермер Олександр Ткачов під час вебінару, організованого Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку «MEDA».

Схема посадки

Оптимальна схема посадки ожини — 1 м-1,5 м між кущами та мінімум 2,5 м між рядами. За умови проведення обробки ЗЗР та проведення позакореневого підживлення технікою, рекомендована відстань між рядами становить 3,5-4 м. Таким чином буде забезпечений оптимальний прохід між рядами, адже доросла рослина ожини віком 3-4 роки сильно розростається у сторони. 

Формування

Ефективне формування ожини — американське.

Читати за темою: Особливості вирощування ожини: ґрунт, зрошення і вибір шпалери

На малюнку (а) зображена лоза заміщення, яка починає рости у квітні (Південна Україна). Оптимальна кількість лоз на кущі становить 6-8. Коли висота лози становить 2 м, її необхідно обрізати, аби почали формуватись бокові відростки. Так відбувається  стимуляція росту бокових пагонів. В зиму ожина заходить з довгими пагонами, навесні проводиться обрізка пагонів на різну довжину.

Довжина пагонів впливає на загальне навантаження куща. У сорту Loch Tay довжина повинна становити 20-30 см. У разі більшої довжини, ягоди будуть дрібнішими, буде зміщуватись строк збору врожаю на більш пізній і ягоди будуть мати кислий смак.

Проте якщо рослина має 2 лози заміщення, як у сорту Nachos, довжину пагонів можна залишити 50-70 см і більше, аби збільшити врожайність куща. 

Далі обрізана рослина переходить у вегетацію, потім в плодоношення і, якщо говорити про Loch Tay і Nachos, в кінці липня після збирання ягід, пагони потрібно вирізати до рівня землі. Залишаються лози першого року. Тобто 6 тогорічних пагонів обрізаються, а 6 цьогорічних залишаються (малюнок б). Такий цикл повторюється кожного року. 

Вирощування ожини у закритому ґрунті — тунель та теплиця

Мета вирощування ожини у закритому ґрунті — це отримання максимально раннього або пізнього урожаю. 

У південних регіонах доцільно надати перевагу тунелю, адже ожина — північна культура і у таких теплих умовах застосовувати теплиці недоцільно — пригнічується ріст рослин.

Читати також: Теплиці й тунелі для ягід — переваги закритого ґрунту

Конструкція має бути тунельного типу з гарною вентиляцією. Але все одно для рослин створюється певний мікроклімат, за якого збір врожаю відбувається на 2 тижні раніше. Таким чином можна продати ягоди за гарною ціною. Ще один важливий нюанс — створення притінення.

У північних регіонах рекомендовано вирощувати ожину в теплицях.

Полив і підживлення

Ожина — вологолюбна культура, тому рослинам потрібен частий полив. За високих температур полив варто застосовувати до 2-3 разів на тиждень. Вологість ґрунту завжди має підтримуватись на рівні 75%. Проте необхідно уникати надмірного зволоження ґрунту. 

Проводити кореневі та листові підживлення (мікроелементи, стимулятори) потрібно близько 3-х разів на місяць. Кількість внесень залежить від територіальних умов та ґрунту. Якщо це чорноземи з великою кількістю поживних речовин, то кількість підживлень можна скоротити. 

У південних регіонах кореневе підживлення проводиться один раз на тиждень, аби попередити дефіцит поживних речовин. 

Читати ще: Ірина Кухтіна: На ягідному ринку немає компаній-гігантів

У квітні починається активна вегетація рослини. До цвітіння робиться ставка на азот — з середини квітня і до кінця травня вноситься аміачна або кальцієва селітра. Проте кальцієва селітра вноситься від вегетації до кінця плодоношення, тому, що потреби в азоті у рослини є в принципі упродовж всього сезону і кальцію для здорового росту і транспортабельності ягід, вона споживає багато. 

На період цвітіння не варто одразу відмовлятись від внесення азоту, краще поступово зменшувати його кількість. Тому що на цей момент відбувається активне зростання лози заміщення, яким потрібна велика кількість азоту. Призупинити внесення азоту рекомендується після збору врожаю та вирізання тогорічної лози. Тоді варто зменшити і кількість кальцію і починати вносити калій. 

У серпні пагони досягнуть довжини у 2 м. Основна задача — створити умови для їх дозрівання і закладання бруньок для гарної перезимівлі. До холодів варто вносити монофосфат калію по листу та сульфат калію під корінь. 

Захист рослин

Рано навесні, коли починається вегетація, необхідно проводити обробку акарицидами, інсектицидами і фунгіцидами кожні 10-12 днів. Це залежить від терміну очікування препарату — період між останньою обробкою пестицидом і початком плодоношення культури. За цей період кількість шкідливих речовин в рослині зменшується до безпечного рівня для вживання. На початку вегетації застосовуються  препарати, які мають найбільші терміни очікування —  20-40 днів і більше. Перед плодоношенням можна обрати, наприклад, фунгіцид Тельдор, у якого термін очікування становить близько 4-х днів.

Читати також: Сорти ожини, на які варто звернути увагу, якщо ви хочете на ній заробити

Якщо вирізання лози відбувалось у серпні, то цього ж місяця можна провести обробку фунгіцидами та акарицидами. Наступна обробка буде у вересні, а далі — обробка залізним купоросом, коли листя вже опало і настає стан спокою до наступного сезону. 

Порада: обов'язково читайте регламент використання препарату. З чим він змішується, яке його дозування і чи можна його використовувати 2 сезони підряд, аби не викликати резистентність хвороб і шкідників.

Захворювання

Ожина не є схильною до хвороб культурою, але на ній зустрічаються такі захворювання, як:  іржа, різні гнилі, дідімелла, антракноз, вертицильоз та борошниста роса. Тому варто застосовувати профілактичний захист хімічними чи біопрепаратами. Проте при вирощуванні ожини у промислових умовах все ж надають перевагу хімічному захисту. 

Окремо виділяють ожинового кліща, який після цвітіння проникає в ягоду і починає виділяти ретарданти, які не дають ягоді повністю дозріти — вона збільшується в розмірах, але залишається червоною. 

При наявності цього шкідника місцеві обробки препаратами не допоможуть. Тому необхідно застосовувати профілактичні обробки. Навесні, коли середньодобова температура підніметься вище 10-12°C проводиться перша інсектицидна обробка такими препаратами, як Аполло, Омайт. Друга — Ніссоран, Балазо, третя — Енвідор та четверта — Вертімек. 

Крім того, при вирощуванні ожини не потрібно нехтувати гербіцидним захистом або ж механічними способами боротьби з бур’янами, адже вони пригнічують ріст культури, тягнуть на себе частину вологи та поживних речовин. Серед способі боротьби застосовують мульчування, застеляння плівкою чи агроволокном, обкладання соломою, прополювання та ін. Або ж проводять обробку Реглоном. 

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.