Цього сезону повідомлення про сплеск чисельності хрущів в Україні заполонили соціальні мережі. Також з’явилось безліч запитань і обговорень боротьби із жуками та личинками травневого хруща — основних шкодочинних комах з роду Хрущів. 

Вони завдають суттєвої шкоди в окремі роки насадженням овочевих, ягідних та садових культур, а також посівам цукрового буряку, картоплі та деяких інших польових культур. У роки масового розмноження дорослі комахи можуть повністю об'їдати листя дерев та квіти. Однак найбільшої шкоди завдають личинки другого і третього віку з травня по вересень, пошкоджуючи коріння. Найчутливіші до ушкодження молоді дерева, які часто гинуть. Тому сьогодні говоримо про шкодочинність травневого хруща та методи боротьби з ним.

---

Біологія і розвиток травневого хруща

Травневий хрущ — збірна назва групи з трьох близьких між собою видів, які поширені в Європі, в тому числі в Україні. До неї належать західний травневий хрущ (Melolontha melolontha), східний травневий хрущ (Melolontha hippocastani) та великий травневий хрущ (Melolontha pectoralis). M. melolontha зустрічається майже по всій території України, окрім Криму, M. hippocastani — окрім Чернівецької та Сумської областей. M. pectoralis поширений переважно в Закарпатті.

Жуки зимують в ґрунті на глибині 40-60 см. Навесні вони виходять на поверхню ґрунту. Цей процес залежить від погодних умов, зокрема температурного фактора. Традиційно літ хрущів починається в останній декаді квітня і триває понад місяць. Комахи починають літати в сутінках, але найактивніше це роблять вночі, харчуючись, вони пошкоджують бруньки, листя дерев і кущів, зав’язі яблуні, сливи, абрикоса тощо. 

Після вильоту хрущі починають активно паруватись і через 10-15 днів, після додаткового живлення, самиці розпочинають відкладати яйця на відстані до 300 м від місця, де вони посилено живилися листям дерев. Переважно це сади та лісосмуги. Для відкладання яєць шкідник віддає перевагу відкритим, добре прогрітим місцям, в основному поблизу дерев. За даними досліджень Херсонського ДАУ, потенційна продуктивність однієї самиці становить 47-59 яєць, які вона відкладає по 19-32 шт. у ґрунт у кількох місцях. Відродження личинок з яєць спостерігалося через 25-37 днів. Перший рік вони живляться рослинними рештками, надалі – коренями різних рослин. 

Шкодочинність хрущів у ґрунті триває все літо, а у вересні личинки заглиблюються в ґрунт на 1 м і глибше. Це пов’язано з невисокою холодостійкістю личинок. Їх загибель починається за температури -0,7…–1°С. 

Розвиток личинок триває 4 роки. Після кожної перезимівлі личинки піднімаються у верхні горизонти ґрунту, переходять у наступний вік і продовжують живлення. Після третьої перезимівлі у червні – липні линяють востаннє і заляльковуються на глибині 20-50 см. Лялечка розвивається 30-40 діб. Новоутворені жуки залишаються в землі до весни.

Чисельність хрущів різко знижується в холодні й малосніжні зими внаслідок вимерзання личинок.

Личинки старшого віку завдають істотних пошкоджень кореням деревних порід та інших культур. Особливо сильно потерпають внаслідок пошкоджень сіянці та саджанці у розсадниках і молодих посадках. Також вони люблять деякі коренеплоди, особливо моркву та буряк, картоплю та ін. Дорослі особини харчуються молодими частинами зелених дерев, як от вишні, сливи, абрикосу, груші, яблуні, а також насадженнями суниці садової та інших плодових.

Методи боротьби з хрущами

Обробка ґрунту перед висадкою

Нині садівниками досить успішно використовується захист рослин від ґрунтових шкідників протруюванням розсади та саджанців при їх висадці в ґрунт. В такому разі застосовують інсектицидні препарати, які входять до складу рідини при висадці рослин у полях плодового розсадника чи молодого саду.

Також важливою передумовою для закладання полів плодового розсадника є попереднє (за рік до висаджування підщеп і саджанців чи висіву насіння) проведення ґрунтових весняних і осінніх розкопок у полі чистого пару для дослідження їх на предмет заселення ґрунтовими шкідниками.

Винищувальні заходи слід проводити при чисельності личинок травневого хруща більш як 0,5 шт/м².

Личинок хруща потрібно контролювати щорічно

Директор департаменту агротехнологій «Ukravit» Олександр Мигловець каже, що зараз спостерігається пік поширення травневих хрущів, хоча проблема не є особливістю поточного року. 

«Шкода від дорослих особин хрущів полягає у зменшенні площі листової поверхні. Що, відповідно, позначається на фотосинтетичній активності та впливає на зменшення урожайності. Зазвичай, це не дуже критично, але меншу врожайність все ж отримати можна», — пояснює він.

Експерт зазначає, що неможливо обробити всі насадження у певному ареалі одночасно, оскільки вид активно мігрує, тому нереально проводити обприскування плодових чи інших насаджень кожні 2-3 дні.

«Зазвичай у промисловому виробництві не проводять обробки спеціально проти хрущів, частково їхня шкодочинність контролюється внаслідок впровадження інтегрованих систем захисту проти шкідників. Найбільш поширена група для контролю дорослих особин хрущів — піретроїди та неонікотиноїди. Це дає змогу знищити шкідників та мати певний період захисту», — розповів Олександр Мигловець.   

А от личинок хруща потрібно контролювати щорічно. Не тільки навесні, але й пізно восени, коли шкідник йде на зимівлю. Це дасть змогу зменшити чисельність популяції. Саме знищення личинок у ґрунті є дієвим заходом контролю популяції. Вони є більш шкодочинними, бо поширюються на багато культур: плодові, ягідні, овочеві. 

«Для контролю личинок використовуються препарати на основі біфентрину, імідаклоприду. Наприклад це препарат «Антихрущ» від Ukravit. Для захисту садових насаджень проводять проливання ґрунту біля штамба у певній концентрації, замочування кореневої системи саджанців», — рекомендує представник компанії. 

Профілактичні заходи від травневих хрущів

В агродепартаменті компанії LNZ Group нам розповіли, що захист від травневих хрущів починається з профілактичних заходів, серед яких, наприклад висівання сидератів. Серед ефективних методів є мульчування ґрунту, яке заважає шкідникам відкладати яйця. Також сюди відноситься дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами, фітомеліорація та обробіток ґрунту на глибину 20-27 см, що значною мірою може зменшити популяцію хруща, проте для повного розуміння ситуації бажано постійно проводити польовий контроль за чисельністю шкідника.

«Перш за все, для профілактики навколо ягідних та плодових ділянок від хрущів ми радимо сіяти сидерати, що активно збагачують ґрунт азотом. Це не лише відлякує шкідника, але і робить ґрунт непридатним для проживання личинок. Для боротьби з хрущем ефективні контактно-кишкові та системні інсектициди. Ми проводимо інсектицидну обробку при досягненні економічного порогу шкодочинності шкідником. Для цього варто постійно слідкувати за станом садів чи плодових насаджень», —  наголошують в агродепартаменті компанії.

Контроль шкідника проводиться шляхом ґрунтових розкопок у першій половині літа та у серпні, проводячи в середньому 20 проб/га площею 50х50 см на глибину орного шару або 30 см. Порогом шкодочинності хрущів є одна виявлена личинка на 0,5–1 м. 

З препаратів для боротьби з хрущами в LNZ рекомендують  системний інсектицид «Бомбардир» (імідаклоприд 700 г/кг), що застосовується для боротьби з травневим хрущем та іншими шкідниками на всіх стадіях розвитку. Підходить для обробки озимої пшениці, соняшнику, картоплі, томатів, баклажанів, яблунь, груш. Препарат захищає молоді пагони та листя, які відростають уже після обробки.

Рекомендації від Держпродспоживслужби

Для промислових насаджень в ДПСС рекомендують проводити хімічні обробки від поширення личинок травневого хруща. Серед рекомендованих препаратів — «Актара» (тіаметоксам 250 г/кг). Це інсектицид контактної та кишкової дії. Випускається у гранульованому вигляді, можна вносити відразу в ґрунт або готувати розчин. За добу після застосування препарату всі шкідники гинуть. 

Також дієвим є вищезгаданий засіб «Антихрущ» (імідаклоприд 100 г/л+біфентрин,100 г/л). Випускається у формі концентрату суспензії. Для захисту картоплі слід обприскувати рослину перед посадкою розчином 10 мл речовини на 5-10 літрів води. Для захисту капусти і томатів робиться розчин 10 мл речовини на 3 л води, перед посадкою корені замочуються в розчині на 1 годину, залишки рідини розчиняють в 10 л води і використовуються для поливу культури. Для захисту плодово-ягідних дерев готується розчин 10 мл речовини на 5 л води (вистачає на 0,2 сотки), розчином слід рясно поливати під корінь. Саджанці дерев обробляються також під корінь розчином 10 мл речовини на 3 л води.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.