В Україні жнива почались традиційно з озимого ячменю. Аграрії Одещини та Миколаївщини трудяться на нивах, решта регіонів на низькому старті. І тут виникає дилема: що робити з майбутнім врожаєм? Наразі трейдери пропонують ціну у 2-3 рази нижчу ніж минулого року. При тому, що ціни на МТР зросли на такий же еквівалент. То ж що робити фермерам — продавати за пропоновані 2-3 тис./т чи притримати врожай до кращої ціни?

---

Прогнози врожаю ячменю

У 2022 р. посівні площі озимого ячменю становили 969 тис. га. У порівнянні з минулим роком цифра зменшилась на 10%. Лідерами за кількістю посівів культури стали південні регіони  — Херсонщина, Миколаївщина та Одещина. Тому, зрозуміло, зібраний врожай буде меншим, ніж планувалось. І справа навіть не в ході відвоювання (ред. віримо, що скоро в Херсоні замайорить наш прапор). Обстріли, міни, підпали полів в цих регіонах зменшать результат. 

Минулого року було зібрано 4,9 млн т озимого ячменю, а середня врожайність склала 4,3 т/га. У порівнянні з 2020 р. врожай зріс на 47%. Але слід згадати, що саме у 2021 р. Україна зібрала рекордний врожай всіх зернових. 

«Порівняно до попереднього року у 2021 р. врожайність озимого ячменю підвищилася на 9%. Суттєве збільшення показника (понад 0,5 т/га) у 2021 р.відмічено в Одеській, Миколаївській, Київській, Кіровоградській, Черкаській, Хмельницькій, Вінницькій, Рівненській, Херсонській, Чернівецькій, Чернігівській, Сумській та Запорізькій обл. (від 0,53 до 2,35 т/га)», — повідомляє SuperAgronom.com.

Загалом же, включаючи ярий ячмінь, в Україні було зібрано 9,6 млн т зерна культури. Тобто озимий ячмінь становив майже 50% від загальної кількості.

Читайте також: Сезон може стати останнім для найслабших гравців: як живуть фермерські елеватори

Як повідомили в експертно-аналітичній групі Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) в сезоні 2022/2023 сезон врожай ячменю на підконтрольних територіях України може скласти близько 5,2 млн т. З урахуванням наявних перехідних залишків загальна пропозиція ячменю становитиме 5,6 млн т.

«Попередньо, загальна потреба внутрішнього ринку становитиме близько 2,9 млн т, що майже на 15% менше, ніж минулого року. На жаль, через військові дії підстав говорити про нарощування внутрішнього споживання ячменю в Україні наразі небагато», — зазначили в асоціації. 

Використання та експорт культури

Основним каналом реалізації ячменю незмінно залишався експорт. Щорічно Україна спрямовувала на зовнішні ринки понад 50% загального виробництва зернових.

«У 2020 р. Україна посіла 4 місце у світі, експортувавши понад 5 млн т ячменю, а у 2021 р. обсяги експорту зросли до майже 5,7 млн т. Основними країнами-споживачами українського ячменю є Китай, Туреччина, Саудівська Аравія, країни-члени ЄС та Лівія», — повідомили в UBTA.

Як зауважили в компанії Spike Brokers, культура споживання ячменю притаманна здебільшого арабським країнам. А це ринки збуту, до яких можна добратися лише морем. Тому єдиний варіант для ячменю — це шукати найближчий вихід до моря. На сьогодні ж логістика непередбачувана, складна і дуже дорога, особливо, якщо орієнтуватися на кінцевий пункт призначення «за морем».  

«Якщо немає логістики та перспектив вивезення продукції на експорт, то вартість такого активу в Україні, на жаль, наближається до нуля», — зауважив СЕО Spike Brokers Олександр Соловей. 

Що стосується внутрішнього ринку ячменю, то за попередніми оцінками аналітиків UBTA, на початок 2022/2023 року в Україні залишиться близько 380 тис. т ячменю врожаю 2021.

«У порівнянні з іншими зерновими експортний потенціал цієї культури у 2021/2022 був реалізований майже в повному обсязі. Насамперед внаслідок того, що основний обсяг ячменю спрямовується на експорт в першому півріччі зернового сезону», — зазначили в асоціації.

Тож для оптимального збалансування попиту та пропозиції на ринку експорт ячменю у поточному сезоні мав би бути на рівні 2 млн т. Але прогнози експорту залишаються значно гіршими. 

«За різними оцінками, експорт ячменю в новому 2022/2023 сезоні становитиме від 1 до 1,5 млн т, навіть попри стабільний попит на зовнішніх ринках. Маємо визнати, очікувати прориву експорту ячменю з України доти, поки у нас залишаються заблокованими морські порти — не варто», — підсумували в UBTA. 

Переробка ячменю

Зерно ячменю використовується для виробництва круп, зокрема перловки та ячки, а також є сировиною (солод) для пивоварної промисловості. Водночас основною статтею споживання ячменю залишається його використання у виробництві кормів для тварин, переважно, у свинарстві.

За словами аналітиків UBTA, цьогоріч у продуктів переробки ячменю є вищі шанси виїхати закордон. 

«ЄС зняв всі тарифні обмеження на ввезення української продукції, що діяли раніше. Ввезення деяких продуктів переробки ячменю були обмежені розмірами встановлених квот. Серед таких продуктів є ячмінна крупа та борошно, зерно зернових злаків, оброблене іншими способами; висівки, відходи та залишки; солод. Втім, слід розуміти, що культура споживання круп з ячменю є не достатньо розвиненою в Європі», — розповіли в Асоціації. 

Проте, і внутрішній ринок також може наростити об’єми споживання продукції переробки ячменю. Насамперед тому, що ціни на решту круп, зокрема гречку, стрімко зросли. 

Втім часто на полицях магазинів ми могли бачити ячну крупу польського чи білоруського виробництва. Проте за даними UBTA показники імпорту були зовсім незначними. Так у 2020 та 2021 рр. до України було імпортовано майже 1,1 тис. т та 0,4 тис. т ячмінної крупи відповідно. Найбільше в Україну завозили ячмінної крупи з білорусі. 

«Враховуючи складність нинішніх відносин з білоруссю, канал імпорту буде обірвано. Втім, якщо навіть магазини або мережі супермаркетів будуть замовляти таку продукцію, споживачі завжди можуть голосувати своїми гаманцями та не купляти таку продукцію, а підтримувати вітчизняного виробника, особливо у воєнний час», — вважають аналітики бізнес-асоціації.

Читайте також: Жнива ранніх зернових: які нові правила диктує війна в Україні

Як бачимо, найбільші об’єми імпорту продукції переробки ячменю є саме солод, який використовується для виробництва пива. Такий солод зазвичай ввозиться під потреби міжнародних компаній-виробників, які працюють в Україні. Звісно, український солод відрізняється від європейського, проте та обсяги виробництва алкогольних напоїв цього року в Україні можуть зазнати змін.

Ціни на ячмінь

Минулого року вартість ячменю в аналогічний час була в районі 6 тис. грн/т. Роком раніше — 5 тис. грн/т. Зараз же, через малі об’єми експорту, закупівельники пропонують фермерам ціну 2 тис. грн/т. Зрозуміло, що за ці роки та й через війну, витрати на вирощування зросли в рази. Тому, як і з іншими культурами, експорт стане вирішальною складовою формування ціни.

Попри це брокери з компанії Spike Broker повідомляють, що в ситуації з цінами є 2 позитивні новини: 

• На ячмінь є ціна, і вона досить пристойна. Зокрема, сьогодні, культура торгується на ФОБі у порту Константа на липень-серпень на рівні $350-360/т. 
• Найскладніший етап переорієнтації логістики ми пройшли. Тому є привід для обережного оптимізму, якщо говорити про перспективи експорту. З часом логістичні можливості ставатимуть лише кращими. 

«Звісно, ми втратимо свої позиції на міжнародному ринку, але це буде тимчасово. Як кажуть, часом навіть у стосунках не цінуєш, коли маєш, а усвідомлюєш цінність партнера, коли починаєш його втрачати. Тому втрата пропозиції ячменю з України, спонукатиме саме до усвідомлення цінності української продукції та важливості підтримки нашої держави загалом. Підсумую дуже доречною у цьому контексті міжнародною торговою приказкою liquidity brings liquidity (ред. ліквідність приносить ліквідність)», — поділився Олександр Соловей.

Щодо перспектив ціноутворення, то він вважає, що в умовах логістичної обмеженості на експорт, ціни на зерно завжди будуть знижуватися під тиском пропозиції, яка перевищує логістичні можливості. 

«Це аксіома до моменту розблокування портів або збільшення пропускної здатності логістики до 5 млн т на місяць», — наголосив брокер.

На думку генерального директора компанії Barva Invest Юрія Гаврилюка сезон буде дуже важкий і ячмінь, швидше за все, будемо бачити в депресивній ціновій тенденції. 

«Дуже важливе питання: чи вдасться виробникам вийти хоча б в нуль по цій культурі. Питання в тому, що навіть продати його особливо немає кому. Може дійти до банальної ситуації як в Херсоні з капустою — немає куди дівати, лиш би хтось забрав за будь-які гроші, щоб не викидати. Займати ним місце в складах, яких вільних майже немає?», — розмірковує він.

Також директор Barva Invest наголосив, що основна проблема низької ціни — це вартість логістики (автомобільної і залізничної).

«Якщо візьмемо для прикладу ту саму кукурудзу — її можна продати десь в глибині Польщі приблизно по €260/т. Виглядає ніби непогано. Але коли врахувати той факт, що доставка буде коштувати з умовного пункту А в умовний пункт Б в центрі країни десь €150/т, то ми вже розуміємо, що в нас залишається €110-120, що вже не покриває собівартість цієї кукурудзи. Аналогічна ситуація і з ячменем», — пояснив Юрій Гаврилюк.

Тому, аналітик підсумував, що зараз не стоїть питання як продати подорожче, а стоїть питання як взагалі вивільнити товар, обміняти його на гроші для наступної посівної та закриття кредитів.

Що робити фермерам з ячменем?

Тобто питання зараз ось у чому: чи продавати новий врожай за мізер, який пропонують закупівельники чи все ж притримати врожай з надією, що ціна зросте. 

Фахівці UBTA зазначають, що на сьогодні, через війну, логістика будь-якої продукції з України є суттєво обмежена пропускною здатністю Українсько-європейських пропускних пунктів та потужністю Європейських портів для вивезення насипної продукції. Тому, допоки українські порти закриті, експорт будь-якої продукції, в тому числі ячменю, може бути під ризиком. Відповідно вищих цін очікувати не варто.

«Навіть тоді, коли порти запрацюють, пріоритет потрібно надати експорту більш затребуваних та очікуваних культур — пшениці та кукурудзі. Тому фермерам слід зважити усі нюанси та правильно розставити пріоритети», — зазначили аналітики. 

Так СЕО Spike Brokers Олександр Соловей рекомендує фермерам: виділити для поповнення обігових коштів частину товару, яку варто продати з точки зору незручності зберігання, а решту законсервувати до кращих часів і продавати у разі потреби.

Фермер Руслан Сміленко вважає, що потрібно діяти за обставинами.

«Почалися перші обмолоти зернових. Сказати про ціну — краще промовчати. Поділюся своїми роздумами. Перше будемо збирати, що виросло. Далі закласти на зберігання. І в результаті діяти за обставинами», —  поділився він у Facebook.

Інші ж фермери в мережі схиляються до продажу, оскільки більшість на посівну брали позики та кошти потрібно повертати.

Тож цьогорічні жнива ставлять перед аграріями чимало викликів. Оскільки передбачити ситуацію на ринку зерна більше ніж як на тиждень вперед нереально. Відповідно не зрозуміло до кінця, що робити із зібраним врожаєм менш популярних на ринку культур, як от ячменю. За підрахунками, фермер може сміливо продавати зібраний врожай цієї культури за тією мізерною ціною, яку зараз пропонують, якщо врожайність становитиме 8-9 т/га. Саме така цифра дозволяє отримати хоча б мінімальний прибуток при шалених затратах на вирощування. Традиційно ж врожайність ячменю в Україні близько 5 т/г. Тому навіть «вийти в 0» буде доволі важко.

На питання: «що ж робити з врожаєм?», більшість приходить до висновку, що краще поділити зібране збіжжя і частину продати, щоб отримати обігові кошти чи погасити кредити, а інше — зберігати хоча б до жнив пізніх зернових. У такому випадку фермер втратить мінімум, оскільки сьогоднішня ціна і так є найнижчою з тих, які можна уявити.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.