У червні тема легалізації вирощування коноплі зазвучала знов. Це було пов’язано з тим, що Уряд підтримав законопроєкт № 7457. Саме цей документ регулюватиме оборот конопель у медичних, промислових цілях, а також у науковій та науково-технічній діяльності. Наступний крок — це прийняття закону депутатами ВРУ. І тут розпочинається найцікавіше: проти  постанови, яка б мала дозволити оборот конопель у медичних та промислових цілях виступили фермери-виробники. У чому основна проблема, та що пропонують змінити українські коноплярі?  Цю тему обговорювали на засіданні Інституту луб’яних культур НААН, про що Kurkul.com розкаже детальніше. 

---

Економіка вирощування конопель 

На сьогодні в Україні вирощується близько 3 тис. га конопель. Їх культивують в усіх регіонах України. Коноплі — це культура, яка чітко вписується в українську сівозміну, потребує мінімального застосування пестицидів, тому вона придатна для екологічно збалансованого природокористування.

«У нас є унікальний в Україні досвід беззмінного вирощування конопель на одному полі вже понад 90 років. Культура при нормальному живленні щорічно може давати близько 10 т сухої біомаси з 1 га», — зазначили в Інституті луб’яних культур. 

До того ж коноплі – це культура з довгим ланцюгом доданої вартості. По-перше, вона вигідна тому, що при переробці використовуються всі її складові частини, починаючи зі стебла, листя, костриці, насіння, і навіть коріння. 

«Згідно з даними 2020 р., витрати на вирощування 100 га конопель становили близько 2 млн грн, а чистий прибуток — від 3 млн грн. Але, якщо піти далі в глибоке перероблення, як скажімо олія, то можна отримати десятки млн доходу. Якщо включити в переробку ще й вироблення волокна, то там вже теж грошові надходження в розмірі від 3 млн грн», — повідомили в інституті. 

Тож чому Україна повинна втрачати такий сегмент бізнесу, податки, особливо в час війни. Ми повинні думати про економіку, робочі місця. А з конопель можна створювати високомаржинальний продукт, виробники повинні слідувати цьому, і не відступати від цього шляху, щоб відновлювати  економіку під час війни.

Медичні та технічні коноплі: це дві різні рослини

Законопроєкт 7457 передбачає вирощування рослин роду конопель (Cannabis) для медичних, промислових цілей, у науковій та науково-технічній діяльності. Він передбачає: маркування кожної партії та одиниці фасованої продукції унікальним штрих-кодом, ведення електронного реєстру обліку переміщення сортів рослин роду коноплі (Cannabis) для медичних цілей, або вироблених з них лікарських засобів на всіх етапах обороту.

«У нас технічні коноплі, які належать до агрокультур, і ми б хотіли, щоб нами опікувалося Мінагро, а не МОЗ, як передбачено в законопроєкті. Медичні коноплі зовсім з іншої галузі. Тому нехай Держлікслужба чи МОЗ і далі опікується цим продуктом», — наголосив директор інституту Сергій Ткаченко.

Читайте також: Юлія Жуланова: Фермер, який займається переробкою, може отримати до 8 млн грн грантових коштів

В пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що він розроблений в стилі імплементації кращого досвіду у сфері виробництва міжнародного законодавства обігу конопель. Насправді ж, він базується на конвенції ООН 1961-го року. 

«Хотів би звернути увагу, що окрім статті 1, де є визначення канабісу, є стаття 28, де чітко прописано, що дійсна конвенція не поширюється на рослини канабісу культивованої виключно для промислових цілей. Там же визначено, що таке промислові цілі — це виробництво волокна та насіння. Наші ж законотворці цього не врахували», — зауважив заступник директора з наукової роботи Інституту Юрій Мохер.

Він додав, що решта статей законопроєкту 7457 також містять ряд неточностей та колізій. Тому в Інституті пропонують доповнити деякі. Зокрема:

— Статтю 2, абзац «норма даного закону і підзаконних актів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів не поширюється на промислові коноплі, при зазначенні для одержання волокна, насіння та виробництва іншої продукції, якщо  вміст тетрагідроканнабінолу не перевищує встановлених норм». 

«Промислові коноплі мають концентрацію ТГК у суцвітті та листі 0,3% у ваговому відношенні. Зараз у законопроєкті прописано ТКГ на рівні 0,08%, тут не заперечуємо. Проте дивно, загальноприйнятими нормами технічна конопля — рослина з вмістом ТГК до 0,2%. Медична конопля чи канабіс – рослини коноплі з вмістом ТГК вище 0,2%. Звідкіля взялась цифра 0,08% — незрозуміло», — пояснює Юрій Мохер.

 — Статтю 4. Має бути прописано, що держава сприятиме діяльності суб’єктів господарювання розкультивування промислових конопель. 

— Статтю 11. Зокрема, скасовувати впроваджені дозволи на використання приміщень для переробки промислових конопель.

«Все-таки, стебло канабісу у всьому світі розглядається не як наркотична сировина, тому навіщо отримувати дозвіл на те приміщення, де буде виробництво. Знову ж таки костриця конопель — це відходи від виробництва, вони теж не мають ніякого ризику», — розповідає Юрій Мохер.

 — Статтю 15. Зокрема, є пропозиція, розділити її на окремі частини: культивування рослин маку, культивування медичних конопель, просто конопель і культивування промислових конопель. 

«Ця стаття фактично ставить під загрозу існування всього коноплярства в Україні для промислових цілей. І тут чітко потрібно розмежувати, що таке промислові цілі — це виробництво волокна та насіння. Оскільки ми маємо чітко розуміти, що не підлягає під дію закону про наркотичні коноплі», — зазначає науковець.

— Статтю 14. Скасувати будь-які квоти на вирощування промислових конопель, оскільки вони не є наркотичними засобами.

«Ми хочемо наголосити,  що коноплі є звичайною сільськогосподарською культурою, оскільки вміст ТГК в них  значно менший, ніж в тих, які визначаються наркотиків. Тому для чого виробництво цієї культури обмежувати? Цей бізнес уже в Україні є і його потрібно підтримувати», — пояснює Юрій Мохер.

Тобто, Інститут луб’яних культур разом з фермерами-виробниками цілком підтримує дії уряду щодо забезпечення доступними ліками, але водночас виступаємо за чітке розмежування промислового і медичного коноплярства. В результаті 35 компаній-виробників, представників переробного сектору та науковці-коноплярі створили спільну резолюцію, де і виклали свої зауваження.

Законопроєкт 7457 вбиває селекцію і науку, обтяжує експорт та посилює бюрократію

Голова Ради директорів «Асоціації розвитку льонарства і коноплярства України» Ірина Баглаєнко зазначила, що законопроєкт нібито має підтримувати й науково-практичну діяльність у сфері коноплярства, про що сказано у назві проєкту. Але фактично заганяє вітчизняну селекцію в глухий кут. 

«Наприклад, на сьогодні в науковому секторі відсутня охорона дослідних ділянок. Законопроєкт пропонує ввести цю охорону, тобто для 15 наших розсадників і 15 ізольованих ділянок. І це безглуздо, оскільки наші сорти, промислові взагалі не мають ТГК, тобто наркотичних речовин. Таке нововведення ніяка економіка не витримає, особливо в час війни», — зазначила вона.

Науковиця розповіла,  що дослідний інститут займається виведенням сортів луб’яних культур, як у закритому, так і у відкритому ґрунті. А таке також не передбачає розроблений законопроєкт. Попри закон існують, ще й накази МВС, які не дозволяють висівати коноплі у межах міст.

«Ну, ось, уявіть, наукова діяльність з одного боку дозволяється, з іншого боку ми маємо виїхати за кілька кілометрів від міста і проводити ці дослідження. Це теж нонсенс для науки. Все має бути в межах інституту, поруч, бо іноді досліди потрібно робити дуже оперативно», — пояснила вона. 

З її слів, селекціонери-дослідники не відмовляються від роботи над медичними сортами. Наприклад, на сьогодні створено медичні сорти, що вкладаються в рамках TГК до 0,08%, але при цьому мають великий вміст каннабідіолу і каннабіхромену. Також створено сорти, з яких можна використовувати й верхівки, і стебла, і насіння і все інше для виробництва. При цьому законопроєкт допускається великої помилки вказуючи норми ТГК у цих складових.

«Коли пишуть, що вміст ТГК у висушеній соломі не повинен перевищувати якийсь показник, ну це просто абсурд. Законодавство США чітко визначає, що зріле стебло конопель без листя, без квіток не є наркотичною сировиною. Знаєте, це просто призведе до того, що ми поховаємо коноплярство. І я дійсно боюся, що ми прийдемо до цього, якщо цей законопроєкт ухвалиться», — підсумувала вона. 

До речі селекційний інститут був один з перших в Європі, хто створив ненаркотичні сорти конопель, які потім поширилися по всьому світу і стали поштовхом для розвитку галузі коноплярства.

«Фактично, країні, яка створила безнаркотичні сорти, яка змінила природу конопель, яка створила промислові коноплі з терапевтичними властивостями, не дають розвиватися. Тому, я думаю, що ми маємо розробити законодавство стосовно промислових конопель, їх залучення у різних сферах виробництва», — зазначила Ірина Баглаєнко.

Читайте також: Як продати пшеницю дорожче або чи є у фермерів план «Б»

Засновник компанії «Нempire» Сергій Коваленко створив стартап з будівництва споруд з конопляних блоків. Він також вважає, що технічні коноплі мають бути відділені від медичних.

«Дайте фермерам вирощувати її, дайте прибирати її компаніям-переробникам. Для того, щоб мінімізувати корумпуючу складову. А не як зараз: фермери виходять на збір, одразу ж  приїжджають представники МВС і пишуть акти, коли до біомаси потрапило листя чи суцвіття», — висловився він. 

Особисто для бізнесу Коваленка законопроєкт обтяжуватиме процедуру експорту та й взагалі посилить бюрократичну складову.

«Ми будуємо будинки з переробленої костри коноплі. Возимо тоннами фури з нашою продукцією за кордон. Але за новим законом, щоб це робити, доведеться отримувати пачки паперів у різних органах влади. Я вважаю, що це абсолютна маячня», — зазначив він.

Тож, законопроєкт 7457, який мав би регулювати вирощування й обіг коноплі, фермери, переробники та представники науки вважають руйнівним для галузі. Насамперед тому, що законотворці, які не порадились з профільними асоціаціями, змішали в одну кашу поняття медичної та промислової коноплі. Остання ж не має нічого спільного з наркотичними речовинами, оскільки індекс ТГК практично на нульовому рівні. Якщо закон приймуть, то аграрії-виробники та переробники будуть обтяжуватись бюрократичною процедурою з видачею ліцензій та контролем від МОЗ чи МВС. Тому представники профільних організацій випустили спільну резолюцію, де вказали, чому незгодні з проєктом закону №7457.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.