Одного вечора кілька місяців тому я почула довгі автомобільні сигнали та гуркіт моторів, які доходили з автостради. На годиннику було пізніше 20.00 і це мене дуже здивувало, бо перебувала я в Бельгії. Після восьмої вечора, тут говорити голосно не прийнято, а наразі стояв страшенний шум. На питання: що трапилось, власник будинку відповів коротко: «Do not worry. It's a farmers' party». Вже наступного дня в місцевій газеті, я прочитала, що ця «вечірка» триває тут 3 роки. Здавалося б центр Європи, яку ми вважаємо стабільною та забезпеченою. Що може не вистачати фермерам? Але розібравшись в ситуації, я й сама приєдналась до цього руху. І зараз розповім чому.

---

Проти чого протестують фермери у Нідерландах?

Бельгія та Нідерланди, в більшості українців асоціюються з шоколадом та сиром. Втім заїхавши в цю країну перше, що ви побачите — вітряки та безкрайні поля кукурудзи. І справді обидві країни є потужними гравцями в агросекторі Європи. Особливо гарно розвинуте тут тваринництво. На кожному кроці зустрічаються ферми з ВРХ, як молочних, так і м’ясних порід. (ред. свинину жителі Бенілюксу вживають рідко). А більшість полів кукурудзи засіяна силосними сортами. Роками, традиційне фермерство тут не змінюється.

Але… У 2018 р. науковці підрахували, що промислове тваринництво є джерелом трьох парникових газів: метану, діоксиду азоту та вуглекислого газу. За даними Chatham House, тваринництво викидає 39% усього метану та 65% діоксиду азоту у світі. Метан утворюється під час травлення у тварин та через велику кількість гною, який накопичується на фермах. Відтак в дослідженні Національного інституту громадського здоров'я та навколишнього середовища підрахували, що фермери відповідальні за 46% викидів азоту в Нідерландах. Тому уряд країни у вересні 2019 р. запропонував скоротити в половину поголів’я ВРХ. Також вводилось обмеження на використання азотних добрив. Що це означало б для фермерів? Половина з них залишаться без роботи та прибутків. Втратять роботу й працівники ферм. Втім влада наполягала на своєму і до 2030 р. хоче втілити свій план в життя.

Натомість фермери розпочали страйковий рух, для того, щоб відстояти свої і права і повагу до професії. Головне гасло ж «No farmers — no food» (ред. Немає фермерів — немає їжі). По-перше, вони заявили, що уряд підтасував цифри досліджень і деякі чиновники мають власну вигоду зі скорочення поголів’я. Зокрема, йшлось про урядовців вищого рангу, які володіють виробництвами штучного м’яса. По-друге, фермери почали скаржитись, що відчувають неповагу та знецінення власної професії. 

Фермери вже 3 роки навмисне створюють затори в країні

У жовтні 2019 р. почався масштабний протест фермерів. Тисячі тваринників вирушили до Гааги на тракторах, що викликало величезні затори. Також протестувальники пошкодили паркани, знаки та ландшафт. (ред. слід пам’ятати, що ми в цивілізованій Європі, тому одразу після мітингів фермери компенсували збитки за зруйноване).

Після цього страйку, деякі провінції скасували або призупинили дію азотних обмежень. Проте протести не закінчувались, до кінця 2019 р. тваринники перекривали дороги, бойкотували видачу безкоштовної їжі напередодні Різдва та заявили про незгоду з владою по радіо. На щорічному марафоні NPO Radio 2 Top 2000, 9 місце зайняла пісня «De boer dat is de keerl» (Фермери, що буде далі…). Це ремейк на американську пісню, яка вийшла нідерландською мовою. В композиції йдеться про працьовитого та недооціненого фермера, якого позбавляють грошей.

В лютому 2020 р. фермери знову почали страйкувати. Уряд Нідерландів боровся з фермерами і силовими методами і штрафами, проте законодавство не змінювали. Влітку десятки тракторів заблокували дистриб’юторський центр Albert Heijn та Jumbo (ред. мережі магазинів по типу АТБ в Україні), через що без молочних і м’ясних продуктів зашилось 230 магазинів. Окрім азотних обмежень фермери також не погоджувались з низькою закупівельною ціною на їхню продукцію.

Після незначного ковідного затишшя, у 2021 р. аграрії знову ж час від часу нагадували владі про себе. Вони навіть погодились, щоб азотні реформи відклали на пізніший термін, до 2035 р. Всі страйки були більш мирними та цивілізованими.

Читайте також: Олена Безрук: Війна відкинула наш лавандовий бізнес на стартову позицію

Наступний вибух стався влітку 2022 р. Після того, як уряд виділив €24,3 млрд на фінансування сільськогосподарських реформ, які, ймовірно, змусили б фермерів різко скоротити поголів’я худоби або взагалі позбутися її. 

«Пропозиція уряду спрямована на скорочення вдвічі забруднення країни оксидом азоту та аміаком до 2030 р. За оцінками уряду, це може призвести до закриття близько 30% тваринницьких ферм у Нідерландах», — пише видання Express.

До внутрішніх додались ще й зовнішні фактори. Перше — це аномальна спека і посуха, яка просто спалила врожаї зерна. Але уряд, замість того, щоб допомогти, видає наказ, який забороняє фермерам брати воду з каналів для поливу. По-друге, російсько-українська війна, а за нею енергетична криза. Тарифи на електроенергію та газ зросли у 2,5 раза. Тому збитковим став агробізнес пов’язаний з теплицями, а їх у регіоні чимало. 

Протести 2022: люди стали на захист фермерів

Широкомасштабні акції протесту стартували 22 червня. Фермери знову їздили на своїх тракторах по шосе, що призвело до заторів і серйозної аварії на автомагістралі А12. Через тиждень протестувальники перекрили низку автошляхів тракторами та тюками сіна. Для підтримання порядку уряд навіть відправив солдатів та поліцію. Деякі мітингарі були затримані.

Через тиждень в м. Апелдорн запровадили надзвичайний стан через демонстрації та ймовірну спробу втечі протестувальників, щоб звільнити раніше заарештованих активістів, які перебували під вартою в місцевій поліцейській дільниці.

Протести відбувались тижнями: фермери й далі блокували автомагістралі та рух суден по каналах. Увечері 5 липня поліція підстрелила 16-річного юнака, який керував трактором після спроби заблокувати шосе у Фрісландії. Ніхто не постраждав, але хлопця затримали. Також у липні деякі рибалки почали блокувати порти на знак солідарності з фермерами. 

Читайте також: Максим Талько: Без земельного аудиту ніколи не отримаєш землі конкурентів

Наприкінці липня тваринники придумали нову акцію. Вони почали викидати сміття на автошляхи. Це спричиняло аварії, а водіїв, які хотіли прибрати сміття, фермери словесно ображали та погрожували розправою. Через це, принаймні один фермер був спійманий на місці злочину та отримав 80 годин громадських робіт, умовний термін ув’язнення на 1 тиждень і штраф в понад €3 тис. Іншого ж протестанта засудили до 100 годин громадських робіт, умовного 60-денного тюремного ув’язнення та вимоги про відшкодування збитків у розмірі €3,6 тис.

На початку вересня відбувся масштабний страйк з підпалом шин та сіна в м. Хостратен. (ред. це місто-бренд по вирощуванню ягід. Аналогічно як з брендом «херсонський кавун» існує «полуниця з Хостратену»).

До руху долучились і звичайні люди, які стали на захист фермерів. Вони й беруть участь у страйках та символічно підтримують фермерів. Відтак, за останній місяць все більше людей вивішують на своїх подвір’ях та авто червоні фермерські хустки, які символізують солідарність та підтримку.

В магазинах з’явились ось такі стенди, які пропонують купити прапор чи хустку і повідомити владі, що фермерів потрібно поважати.

Вчора я також придбала таку бандану. Її вартість €2,5. Тепер ця хустка прикріплена до моєї машини поряд з синьо-жовтим прапорцем. А вже увечері я прочитала новину про те, що на фоні протестів Міністр сільського господарства природи та якості продуктів харчування Нідерландів Хенк Стагхауер оголосив про свою відставку. Тобто гра триває…

---

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.