Третьою культурою у нашому чек-листі альтернативи на сезон 2023 став амарант. Він поряд з гречкою та льоном, може стати не тільки чудовою культурою для сівозміни, але й поповнити кишені фермерів. Тож в сьогоднішньому матеріалі рахуємо вигоду від вирощування амаранту.
Через високу рентабельність та використання у різних напрямках переробки, Продовольча комісія при ООН визнала амарант культурою XXI ст. І справді, в останні роки популярність амаранту в Україні зростала, як і посівні площі.
«У сезоні 2020-2021 рр. було зростання посівних площ і ми дійшли вже до 3500 га. У 2022 гарантовано було 1500 га. Якщо врахувати, що війна, а амарант — нішева культура, то це непоганий показник», — зазначив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда.
Зі слів фахівця, на кількість посівів крім війни вплинув і вибір сівозміни. Наприклад, у 2021 р. більшість фермерів, які раніше сіяли амарант, перейшли на соняшник. Тому близько 50% всіх посівних площ середньопізніх сортів було засіяно пожнивно та поукісно.
Поступове зростання популярності культури відбулось завдяки відмінній роботі української науки та профільної асоціації. Важливою передумовою стало те, що в Україні розробили власну потужну насіннєву базу. До Державного реєстру сортів рослин занесено 16 сортів амаранту. З них 8 зернового напряму використання, 4 — силосного, 2 — для озеленення, 1 — лікувальний. Найбільш поширені сорти амаранту у сільгоспвиробництві: Харківський-1, Лєра, Ультра, Сем, Студентський. Потенціал українських сортів 5 т/га, а в промислових посівах — 2,5 т/га.
«Понад 4 роки органічна фірма «ДВІПА» вирощує амарант. Дуже подобається сорт Лєра з бордовим забарвленням листя. Збирають насіння та листя на чай. В цьому році обсяги реалізації амарантового чаю зросли в рази. Це добрий знак — наші співвітчизники оцінили його лікувальні та імуностимулюючі властивості», — зазначив Олександр Дуда.
З його слів, українське насіння є одним з найкращих на європейському ринку. Наприклад, після 3 років експериментів, Франція у сезоні 2022 почала закуповувати українську селекцію амаранту. Бо великі насіннєві компанії не звертають увагу на цю культуру. Також українська амарантова спільнота надає консультативну допомогу фермерам з Молдови, Болгарії, Латвії, Литви, Грузії, Казахстану, Кенії.
Закупівельна ціна амаранту не змінюється вже 4 роки поспіль. Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції закуповує у фермерів зерно за ціною 25 тис. грн/т. Виникає логічне запитання: а чи є інший варіант продажу, окрім асоціації? Насправді — амарант це експортна культура. Але трейдери не займаються ним, через непопулярність. Тому всі складнощі експортної процедури бере не себе Асоціація.
Читайте також: Вирощування льону — чи можлива альтернатива соняшнику
Якщо ж такий варіант вам не підходить — можна самостійно шукати покупців за кордоном.
Щодо внутрішнього ринку, то переробка амаранту — це галузь з великим потенціалом, яка тільки зароджується і швидко розвивається. Але знову ж переробники працюють переважно з Асоціацією.
«Фермери здають нам амарант, ми його очищуємо, фасуємо, складуємо, зберігаємо і продаємо переробним підприємствам уже по 30 тис. грн/т. Ціна органічного амаранту трішки вища. У 2020 р. він коштував 40 тис. грн/т, а торік ціна зросла до 60 тис. грн/т», — зазначив голова Асоціації.
При цьому завжди існує можливість продати продукцію, через торговельні агромаркети чи соціальні мережі.
Також Олександр Дуда зробив прогноз ціни на наступний рік.
«У 2022 р. закуповували за ціною 25 000 грн/т. У 2023 ціна буде не меншою. Це точно», — зазначив він.
Витрати на вирощування амаранту протягом 2020-2021 р. становили близько 10 тис. грн/га. В 2022 році витрати виросли до 15 тис. грн/га.
Як бачимо, найдорожчою статтею витрат в сезоні 2022 була логістика та післязбиральна доробка, а найменшою — насіння. Хоча тут її можна було і не додавати, враховуючи те, що в сезоні 2022 Асоціація пропонувала посівний матеріал безкоштовно.
Цікаво, що за наявності власної техніки та розміщення недалеко від місця реалізації рентабельно сіяти ділянки від 5 га.
Як і з кожною культурою, виробництво продукції з доданою вартістю примножує прибуток. Як зазначив Олександр Дуда, в Україні сьогодні понад 50 підприємств займаються переробкою амаранту, і їхня кількість зростає.
Традиційними продуктами переробки є: амарантова олія, борошно та амарантова крупа.
А способи їх застосування — це край фантазій та експериментів. Успішні досліди учасників амарантової спільноти Олександр Дуда публікує на своїй Facebook-сторінці. Наприклад, з амаранту можна пекти хліб, печиво, виготовляти цукерки без цукру, кукурудзяно-амарантові палички, наповнювачі до шоколадних паст. Новинками стали амарантовий лікер, амарантова котлета чи навіть борщ з амаранту.
Читайте також: Найрентабельніша культура останніх років — шукаємо альтернативу кукурудзі
Цього року, особлива увага експериментаторів була націлена на продукцію, яка б допомогла нашій Перемозі. Тому було випущено противірусні засоби та мазі для загоєння ран та регенерації шкіри після опіків, поживні каші та енергетичні протеїнові порошки.
«Наразі завдання номер — допомогти військовим на передку. Перероблена продукція Руслана Камінського допомагає вирішити дуже важливу задачу — повноцінного харчування в екстремальних умовах. Це не про висококалорійну їжу, це про комплекс продуктів та інгредієнтів, які дають людині енергію, ситість, концентрацію та імунітет. Тому ми надсилали захисникам кашу «Амарантова доба», — зазначив Олександр Дуда.
Окремим напрямом переробки стало виготовлення продукції для сфери медицини та косметології.
Останнім винаходом став загущувач амар-агар (амарантовий агар-агар або амарантовий желатин) для виготовлення соусів.
«Амар-агар зроблений з амарантового протеїнового концентрату. Але не простого, а очищеного від всього зайвого. Тут ще є над чим працювати: зробити варіації смаку, здешевити продукт, якщо використовувати амарантову макуху або шрот, комбінувати з іншими рослинними білками», — розповів Олександр Дуда.
Окремо можна виділити використання амаранту у тваринництві. Тут, можна експериментувати, як від банального амарантового силосу та прямої годівлі, так і до складників в кормах чи в комбікормах.
1. Висока врожайність.
При дотриманні агротехнології можна отримати врожайність до 3-5 т/га.
2. Дешевий посівний матеріал.
3. Посухостійкість культури.
Має найменший транспіраційний коефіцієнт (прим. кількість води (у грамах), що витрачається на утворення 1 г сухої речовини) серед сільськогосподарських культур, що вирощуються в Україні.
4. Можна використовувати, як корм для тварин.
Амарант має високий вміст білку, тому з рослини виготовляють силос та корми.
5. Можна вирощувати без добрив.
На родючих ґрунтах амарант можна вирощувати без внесення добрив, тому що, завдяки розгалуженій та глибокій кореневій системі він в достатній кількості забезпечує себе макро- та мікроелементами.
«Амаранту добрива не потрібно. Але якщо фермер бачить з якихось причин, що треба вносити добрива, то потрібно орієнтуватись на половину норми внесення соняшнику. Вносити багато нема сенсу», — наголосив Олександр Дуда.
6. Стійкий до хвороб.
7. Приморозки під час збору врожаю стануть плюсом, бо будуть діяти як природна десикація.
Збір амаранту може продовжуватись до середини жовтня. При цьому рослини почуваються комфортно, оскільки мають високу стійкість до вилягання та осипання.
«Складний рік для всіх, зокрема й для амаранту. На Чернігівщині вдалося провести жнива тільки по мерзлій землі. Але амарант вистояв, дочекався. Затримка зі збиранням пов’язана з безперервними опадами. Перед збиранням амаранту треба мати вікно хоча б три дні з сонцем та вітерцем», — пояснив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.
8. Можна використовувати в суміші покривних культур, оскільки збагачує ґрунт азотом та «витягує» сіль.
9. Стабільна рентабельність та висока ціна.
10. Перспективний для переробки.
1. Для посіву амаранту необхідні спецагрегати.
Початківцям для обробітку землі перед посівом знадобиться трактор, культиватор, борона та плуг. Насіння амаранту дуже дрібне, тому тут є певні вимоги щодо сівалки. За бажанням можна переобладнати наявні сівалки, щоб уникнути небажаних проблем при посіві амаранту. Виготовлення власної унікальної сівалки може обійтися господарству в $5-10 тис.
2. Теплолюбний, тому боїться приморозків.
Культура проростає та сходить при температурі ґрунту 12-14ºС, тому оптимальним для посіву є травень місяць. В цей період різке зниження температури може негативно вплинути на розвиток рослин.
3. Потрібно підсушувати.
Врожай збирається сучасним комбайном при повній стиглості насіння та вологості 12-20%. Стандартна вологість для зберігання — 10%.
4. Шкідники.
Амарант не боїться хвороб, але в посівах можуть завестись шкідники, такі як попелиця, буряковий довгоносик чи амарантовий стеблоїд.
Тож, про потенціал амаранту в аграрних колах говорять вже давно. Особливої популярності культура набула в останні роки, коли стали модними здорове чи органічне харчування.
Втім фермери оминали амарант надаючи перевагу соняшнику, який в рази дорожчий у вирощуванні. Ті ж з аграріїв, хто «розпробував» культуру, вирощують амарант з року в рік. Поки що культура, зрозуміло, не замінить соняшник чи кукурудзу, але може стати хорошою, дешевшою альтернативою в сівозміні, щоб уникнути сівби «соняшника по соняшнику».
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.