Фермери Північної Дакоти Кларк Колмен та Кемерон Пірс у своїх господарствах вирощують кукурудзу, сою, пивоварний ячмінь, яру та озиму пшеницю. Вони є прихильниками комплексного підходу до сівозміни, значно розширюючи традиційні уявлення про землеробство. Своїми технологічними секретами вони поділилися в рамках конференції про технології та людей Re:Farm-2025.

Одна з найцікавіших технологій, що застосовується фермерами — система подвійних культур, за якої в межах одного сезону отримують два врожаї. Восени сіють вику або тритикале, які збирають приблизно до кінця травня. Потім, в ідеалі до 10 червня, сіють кукурудзу.

«Зібрану вику використовуємо для відгодівлі худоби. А кукурудза в основному йде як силосна, хоча інколи вдається довести її до зерна», — розповідає один із фермерів.

Однак у Північній Дакоті не все так легко — адже є виклики, які фермерам доводиться постійно долати.

За словами Кемерона Пірса, серед основних викликів регіону:

• нерівномірність опадів — ключова проблема, яка суттєво впливає на стратегію ведення господарства; 
• маркетинг та ціноутворення — складність прогнозування цін на продукцію;
• дефіцит робочої сили —  фермери намагаються вирішувати ситуацію залученням до роботи членів своєї родини,
• але потреба в робочій силі лишається.  

Від шкідників допомагають черв’яки 

Фермери цього регіону практикують no-till — технологію, що вимагає особливого підходу до боротьби з бур'янами. Кларк Колмен і Кемерон Пірс приділяють значну увагу збереженню вологи через підтримання рослинних залишків на полях. Також мають свої напрацювання у внесенні добрив, а саме:

• активно застосовують мікроелементи: залізо, мідь, бор;
• експериментують з альтернативними джерелами живлення, зокрема гуміновими кислотами для нарощування вмісту органіки; 
• широко використовують препарати на основі продуктів життєдіяльності червʼяків (вермикомпост).

Для боротьби зі шкідниками використовують протруювання насіння біостимуляторами.

«Цей продукт називається черв’якові кашки, ним ми обробляємо насіння — і, перш за все, він ефективний проти шкідників, зокрема метеликів. На практиці ми побачили, що популяція значно зменшилась внаслідок використання просто червʼякових кашок. Це нова технологія, і вона від якогось місцевого метелика дуже серйозно допомагає», — каже Кемерон Пірс.

Кемерон Пірс також використовує передові методи й для відновлення та збереження ґрунтів. 

«Треба розуміти, що за одну-дві години можна знищити до 2,5 см ґрунту, але щоб його відновити знадобиться років 500», — наголошує Кемерон. 

Важливими фермери також вважають і стартові добрива, особливо в умовах холодної вологої посівної. Для розрахунку необхідної кількості азоту використовують коефіцієнт 16 кг/т запланованого врожаю кукурудзи.

«Якщо на полі попередником була соя, то ми відмінусовуємо 33 кг на га діючої речовини азоту під заплановану врожайність», — пояснює Кемерон.

Перед соєю для забезпечення азотом практикують покривну культуру — жито або австрійський озимий горох.

По сої вносять стартові добрива 10-34-0 у кількості 80 кг/га при посіві (метод бендингу 5 на 5 см). 

Примітка. Термін «бендинг» (від англ. banding) використовується як загальний термін для стрічкового внесення, але в українській агрономічній термінології він менш поширений. 

Розміщення добрива відбувається на відстані 5 см глибше і 5 см вбік від насіння, що запобігає прямому контакту добрива з насінням та молодими коренями і захищає їх від опіків.

Цікаво, що при потенційній можливості отримати врожай 12-13 т/га, азотні добрива вносять з розрахунку на врожай лише 6 т/га через непередбачуваність опадів та небажання ризикувати надмірними інвестиціями. Тут працює вже економіка, тобто логіка американського фермера наступна:

«Якщо є великий ризик того, що ми не зберемо запланований врожай, ми не будемо під нього заряджати добрива, навіть якщо шанси є», —  пояснює фермер.

Стосовно видів добрив, то 28% КАС фермер використовує, коли холодно, а 32% — коли погода стає теплішою. 

«Мені колись говорили, що за зиму втрачається мінімум 10% азоту, який ви внесли — це за найбільш сприятливих умов», — уточнив Кемерон Пірс.

Генетично модифікована кукурудза

Щодо використання ГМО, фермери мають прагматичний підхід. 

«Для того, щоб користуватися тільки гліфосатом, ми не розглядаємо ГМ-кукурудзу, тому що в нас є багато інструментів, які дієвіші. ГМ-кукурудза з погляду використання гліфосату не цікава», — розказав Кемерон.

ГМ-гібриди застосовують у таких випадках,  коли  погано відпрацювали по злакових бур'янах, і вони значно шкодять в кукурудзі. Тоді гліфосат працює найкраще.

Також є ГМ-гібриди, які захищають від діабротики, особливо якщо ви кукурудзу по кукурудзі багато років вирощуєте і діабротика постійно докучає.

«Це один з інструментів, які ми використовуємо, коли потрібно. Він у нас не на постійній основі, але є. Коли треба, то використовуємо», — підсумовує фермер.

Крапельне зрошення вдвічі ефективніше, ніж дощування

Для зрошування кукурудзи використовують як крапельний полив, так і дощувальні машини. 

«Єдина проблема, яку я бачу з крапельним зрошенням, спостерігається при проростанні, оскільки стрічка знаходиться на глибині набагато нижчій, ніж насінина, вона не впливає на проростання», — зазначає Кемерон.

За ефективністю крапельна система зрошення вдвічі перевершує дощування, проте має суттєвий недолік.

«Ефективність вдвічі більша, але все одно не можна подолати повітряну посуху. Тобто в такому випадку дати вологу тільки кореню недостатньо», — додає фермер.

Система зрошення дозволяє збільшити запланований урожай кукурудзи до 14 т/га. Джерелами води для зрошення служать річка Міссурі та власні свердловини.

Уряд США покриває ризики фермерів

У США найбільшою формою державної підтримки фермерів є доступне агрострахування. Аграрії отримують дешевше страхування від тих самих  ризиків, що комерційно коштувало б дорожче». Система працює на основі задокументованих показників врожайності за останні 50 років, дозволяючи планувати врожай кукурудзи, сої чи інших культур.

«Внаслідок участі уряду фермери у нас отримують дуже багато варіацій підтримки. До прикладу, у нас є таке поняття, як індекс прибутковості. Страхова сума буде або 50%, 60% або 75%. Тобто портфоліо страхових продуктів збільшується внаслідок допомоги від держави», — наголошує Кемерон.

Для фінансування господарства використовують позики, проте часто виникають ситуації, коли швидкий продаж продукції для погашення кредитів економічно невигідний, тому фермери шукають можливості зберігати врожай до підвищення цін.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025 р.