Усе, що відбувається в Нідерландах, має залишитися в Нідерландах. Але іноді для цього правила треба робити винятки. Особливо якщо українські виробники і переробники їдуть до голландських колег запозичувати досвід.
Отож, по обіді у вівторок, 17 квітня 2018 року, українська делегація приземлилася в аеропорту «Схіпхол» неподалік Амстердама. Нас зустрічали організатори візиту — координатори нідерландського державно-приватного партнерства FoodTechLink.
Ця організація об’єднує голландські компанії, наукові установи та уряд і має на меті побудову довгострокових відносин з українськими колегами. Традиційно компанії, що входять до консорціуму FoodTechLink Україна, можуть запропонувати широкий спектр інформаційних технологій та обладнання для виробництва харчових продуктів (м’ясних і молочних), а також для фруктів, ягід, овочів і грибів.
«Агротуристами» цього разу стали власники і топ-менеджери компаній, що вирощують та переробляють м’ясну і молочну продукцію на всій території України, а також державний експерт якості та безпеки Мінагрополітики. Ну, і, звичайно, куди ж без кореспондента Kurkul.com :)
Дивіться також: Українські с/г виробники в Нідерландах: тур FoodTechLink (ФОТОЗВІТ)
Півторагодинна дорога до готелю дала зрозуміти, чому Нідерланди посідають перше місце за обсягами експорту с/г продукції в ЄС та друге — за обсягами у світі. Навіть у пробці на виїзді із міста вловлюємо ледь відчутне амбре і розуміємо, що зовсім поряд є ферма. Ще кілька кілометрів їзди ідеальними хайвеями — неподалік дороги уже видно овець, корів, кіз, коней і будівлі типової нідерландської ферми. До речі, статистика свідчить, що в Нідерландах працюють близько 116 тис. фермерських господарств.
Впадає в око те, що тут не зустрінеш величезних полів на кілька сотень гектарів та тракторів, які вдень і вночі працюють під час посівної, як у нас. Загальна площа Нідерландів складає 41,2 тис. кв. км, а землі сільськогосподарського призначення становлять приблизно 65% території країни. Із них найбільше (аж 42%) пасовищ, у чому ми могли переконатися на власні очі. Орні землі становлять усього 27%, тепличні господарства та інші інфраструктурні комунікації — 20%.
Увечері нас чекало знайомство з голландськими колегами, а рано-вранці наступного дня українська делегація вирушила в офіс і на виробництво компанії Jan Zandbergen — виробника широкого спектру м’ясної продукції.
«Наша сімейна компанія працює на ринку вже понад 50 років. Ще мій дідусь у власній м’ясній лавці був і продавцем, і бухгалтером. Зараз у нас індустріалізоване виробництво, ми працюємо з HoReCa рітейлом і вже самі створюємо тренди у виробництві м’ясної продукції», — говорить управляючий директор Jan Zandbergen Йогем Верслут (Jochem Versloot).
Jan Zandbergen закуповують сировину у нідерландських фермерів, також працюють із перевіреними постачальниками в усьому світі. Виробничі потужності компанії складають близько 85 тис. т продукції (курятини, яловичини, свинини, ягнятини), а річний обіг — €405 млн. Компанія Jan Zandbergen продає продукцію в Нідерландах, Німеччині, Великій Британії та загалом у всій Європі.
«Ми постачаємо м’ясо у всі куточки Європи, навіть у найвіддаленіші острови Середземномор’я», — усміхається пан Верслут.
У компанії здійснюють контроль продукції абсолютно на всіх рівнях: тут є лабораторії, цехи для переробки сировини, техпарк для транспортування товарів та величезні склади для зберігання продукції.
Заглянути за лаштунки виробництва дозволили і нам. Отож, у роздягальні видали одноразові халати й шапочки (адже так вимагають стандарти безпеки на виробництві), і вже інший суворий світловолосий голландець зустрічав нас на контрольно-пропускному пункті.
Звичайно, повністю відкрити завісу одного з найпотужніших м’ясних виробництв у Європі нам не ризикнули, адже конкуренція — справа тонка. Однак у цехах нам вдалося поглянути на різні види продукції, яку виготовляє компанія, трохи померзнути у величезних 30-метрових холодильниках і під шум обладнання послухати все того ж суворого блондина на виробництві.
Нашу увагу привернули дві речі: величезний паллетайзер, який за 20 секунд обмотує поліетиленом і пакує кілька десятків ящиків із продукцією, і підлога в цехах. Як розповів координатор FoodTechLink Рене Кремерс (Rene Kremers), підлога на виробництві надзвичайно міцна, а в разі пошкодження її миттєво лагодять, щоб уникнути попадання і розмноження небажаних мікроорганізмів.
Через щільний графік довго гуляти територією заводу українська делегація не могла, тож ми були вимушені швиденько ретируватися в автобус і їхати на іншу локацію.
«Виробництво, звичайно, вражає. Не те, щоб я шукав тільки недоліки, але в них теж не все ідеально. Проте нам все одно є до чого прагнути і досягати того рівня», — ділиться враженнями директор Eurocommerce Володимир Рудьківський.
Але бізнес є бізнес: пакувальник на виробництві Jan Zandbergen українським переробникам сподобався, проте, кажуть, «ціна кусається».
Далі мчимося маленькими містечками, минаємо гігантські вітряки, пасовища з худобою та канали з небаченими досі десятками лебедів на них. Тим часом прибуваємо в компанію RBK Deventer.
Вражаючих видовищ нам тут не пообіцяли, але «хліб» (тобто обід) та багато інформації для роздумів нам дали. Партнер і директор із продажів Тео Флік (Theo Vliek) детально розповів про розробки RBK Deventer у галузі комплексного будівництва підприємств харчової промисловості.
«Діяльність нашої компанії базується на чотирьох основних засадах: розробка планів і логістики, інжинірингова розробка, реалізація і супровід проектів, безпека для навколишнього середовища. Тому переробникам завжди варто думати на багато кроків уперед і організовувати своє виробництво з поглядом на перспективу», — розповідає Тео Флік.
Зокрема, пан Флік розповів про вже реалізовані проекти компанії у всьому світі: забійні цехи та цехи з переробки м’яса в Нідерландах, комплекси з переробки і логістики м’ясної продукції в Німеччині, фруктосховища в ОАЕ, молочні виробництва в Єгипті та Росії. У компанії навіть був досвід будівництва цехів із мармуру. Як кажуть, будь-який каприз за гроші замовника :)
Далі нашу делегацію чекали в GD Animal Health — провідній голландській компанії, що спеціалізується на здоров’ї тварин. Робота в цій організації побудована на тому, що весь агросектор і споживачі зацікавлені у моніторингу і контролю здоров’я с/г тварин. Адже це є основою добробуту тварин та сприяє сталому сільському господарству.
Як розповів нам менеджер з міжнародного розвитку GD Animal Health Ян Віллем де Фріс (Jan Willem de Vries), основа компанії — найбільша мережа ветеринарних лабораторій у Нідерландах і світі.
Крім того, GD Animal Health має команду ветеринарів, спеціалістів, вчених, які проводять моніторинг, прикладні дослідження та розробки для профілактики та контролю захворювань.
«Ви, напевне, чули, що Нідерланди посідають передові місця з виробництва та експорту сільгосппродукції. Умови роботи для фермерів у нашій країні є суворими, у нас багато вимог і правил. Тому ми змушені розвивати високотехнологічне, ефективне й продуктивне господарство. І якість нашої продукції має бути найвищою, щоб ми могли працювати на експорт», — так пан де Фріс пояснює потребу в роботі їхніх лабораторій.
… А поки менеджер GD Animal Health розповідав про структуру компанії та її можливості, нашу увагу постійно відволікав працюючий вітряк, що стоїть зовсім недалеко від офісу.
Чоловіча частина нашої делегації оживилася, коли доповідати вийшла ветеринарний спеціаліст, доктор Жанін Вігель (Drs. J.Wiegel). Пані Вігель спеціалізується на птахівництві і розповіла, що цей сектор у Нідерландах має низку особливостей.
«Птахівництво в господарствах Нідерландів включає в себе діагностику хвороб (тестування, виявлення антигенів), має низку програм контролю захворювань. Також тут моніторять здоров’я птахів: відстежують стан стада та реєструють використання антибіотиків. У нас існує відкритий і постійний обмін інформацією про ситуацію на ринку між приватним сектором та державою. Регулярно проводяться навчання для фермерів та ветеринарів», — розповідає пані Вігель.
Про те, що в Нідерландах особливу увагу приділяють зменшенню кількості антибіотиків у сільгосппродукції, ми почули неодноразово. Науково доведено, що при великих кількостях АБ у продуктах споживання, з’являється резистентність до цих медикаментів, тож лікування і хвороб тварин, і людей ускладнюється.
З 2009 р. в Нідерландах діє окрема політика, спрямована на зменшення кількості антибіотиків у продуктах харчування.
«Спеціальну голландську політику щодо зменшення кількості антибіотиків у сільгосппродукції розробили спільно із агросектором Нідерландів. Держава за пропозицією самих же фермерів встановила цілі щодо зменшення антибіотиків на кожен рік. Так, у порівнянні з 2009 р., протягом наступних двох років виробники мали зменшити кількість антибіотиків на 20%, а в 2015-2016 рр. ця цифра мала сягнути 70%», — говорить доктор Вігель.
Нині нідерландським птахівникам вдалося зменшити кількість антибіотиків у продукції на 72%. За словами Жанін Вігель, цього результату досягнули завдяки низці заходів. Так, у Нідерландах діє реєстрація використання антибіотиків: фіксують продажі медикаментів для ветеринарії і всі приписи для лікування птахів і тварин. Саме у 2009 р. ввели реєстрацію усього процесу лікування на фермах і фабриках, коли в єдину базу даних ветеринар вносить усю інформацію про необхідність використання антибіотиків, тривалість лікування та результат.
Далі увагу української делегації прикував виступ спеціалістки GD Animal Health Дебори Сміт (Debora Smith). Пані Сміт добре знається на здоров’ї ВРХ.
За її словами, спеціалісти компанії і весь агросектор Нідерландів ставлять перед собою кілька цілей: раннє виявлення спалахів хвороб, виявлення нових хвороб та інфікуючих агентів, інформування про тренди і розвиток у галузі здоров’я та хвороб тварин.
Пані Сміт звернула увагу на те, що у профілактиці хвороб тварин (і людей також) важливе значення має комунікація між фермерами, ветлікарями й урядом.
«Що відбувається, коли є випадок і ми маємо про нього повідомити? Якщо ситуація потребує негайного втручання, ми одразу телефонуємо або надсилаємо листа компетентним органам влади. Також щокварталу готуємо звіти для керівних органів щодо ситуації та розробляємо рекомендації для них. І також ми завжди спілкуємося безпосередньо із фермерами та ветлікарями, надаємо поради та консультації», — розповідає Дебора Сміт.
Фахівці GD Animal Health також уповноважені кожні два роки робити проактивне тестування: вони запрошують у фермерів зразки молока для проведення аналізів і визначення епізоотичної ситуації в регіонах.
Контроль за зразками із збірного молока здійснюють, зокрема, для виявлення лейкозу, лептоспірозу, сальмонельозу, неоспорозу, інфекційного ринотрахеїту та вірусної діареї у ВРХ. Для діагностики типових захворювань ВРХ існують спеціальні державні програми.
І насамкінець про здоров’я і хвороби свиней у Нідерландах розповів спеціаліст Том Дуінхоф (Tom Duinhof). Зокрема, поговорили про вірус респіраторного і репродуктивного синдрому свиней та АЧС. Моніторинг цих хвороб здійснюють регулярно на фермах, де є 31 і більше свиней. Зразки для тестування беруть і на самих фермах, і в забійних цехах.
«Моніторинг хвороби Ауєскі проводимо залежно від типів ферм: на фермах типу B, D, F зразки беремо тричі у триместр, на фермах типу А, С, Е — 12 разів у місяць. Зразки на виявлення класичної чуми свиней беремо з ферм типу А, С, Е теж 12 разів у місяць. А на сальмонеллу перевіряємо свиней забійних кондицій 12 разів у триместр. Також проводимо моніторинг везикулярного стоматиту у свиней», — інформує спеціаліст GD Animal Health.
Після ґрунтовних доповідей провідних спеціалістів на тему здоров’я тварин нашу делегацію очікувала зустріч-знайомство із представниками кількох голландських компаній. Такі компанії пропонують обладнання для виробництва м’ясної, молочної і навіть рибної продукції, зокрема, Van Lente, Difco, JOZ, Elpress, HOSbv та Omore Europe. Тож учасники візиту розпитували про все, що їх цікавило.
А от що стало справжньою несподіванкою — голландець у нашій вишиванці, а тим більше (хоч і з сильним акцентом) українська мова з його уст…
«Радий зустрічі з вами, бо багато чув і знаю про Україну. Моя дружина українка. Тож трохи вас розумію. І сьогодні вирішив змінити звичайну сорочку на вишиванку», — гордо сказав менеджер із продажів Іван Оомс (Iwan Ooms).
Після зустрічі в GD Animal Health у нашому щільному графіку знайшлася годинка на прогулянку Девентером — зовсім невеличким, але так по-голландськи прекрасним містечком. Дехто встиг поїсти голландського національного продукту — оселедця з цибулькою, а хтось — навіть забігти в знаменитий кофішоп.
Весь наступний день «молочники» і «м’ясники» провели окремо: делегацію поділили на дві групи. У кожної — свій насичений план.
За цим із традиційною голландською суворістю слідкувала представниця співорганізаторів візиту Шарлотта Моріц. Пані Моріц також представляє компанію Phaff Export Marketing BV, яка спеціалізується на експортному маркетингу та просуванні експорту для сільського господарства і є членом ДПП FoodTechLink.
Отож, представники української м’ясної групи відправилися вивчати досвід компанії — світового лідера з виробництва телятини Van Drie/Ekro, завітали до компанії Coldstore Lagemaat, подивилися на пакувальне обладнання Omori Europe та познайомилися із рішеннями компанії DGS Processing Solutions.
Натомість «молочники» завітали до Lekkerkerker Group.
На вході в офіс нас зустрів усміхнений молодий чоловік і привітався російською. Це був Максим Каган — він родом із Ульяновська, але кілька останніх років працює техніко-комерційним директором Lekkerkerker Dairy&Food Equipment. Саме ця компанія реставрує вживане обладнання для молочної промисловості.
Тож протягом наступної години ми разом із гідом блукали величезними складами із сироварними ваннами (була навіть ванна 70-х років), молочними станціями, пастеризаторами, гомогенізаторами, сепараторами та обладнанням для фасування й пакування. Саме тут голландці із Lekkerkerker дають нове життя вживаному обладнанню.
«У нас уже давно зрозуміли, що вживаний — не означає поганий. Часто наші лінії з реставрованого обладнання виявляються живучішими за новенькі і блискучі. І якщо на вході ви бачили старезну бочку зі вм’ятинами, то найбільш імовірно, що ми використаємо інші її деталі. Завжди треба правильно оцінювати обладнання», — говорить Максим Каган.
Багато наші розпитували про те обладнання і варіанти купівлі для своїх компаній. Але найгостріше завжди стоїть питання ціни.
«А торгуватися можна?», — питає й усміхається Ірина Годун із Коропського сирзаводу.
Поміж цим обладнанням і величезними стелажами ми помітили навіть мотоцикли та ще багато різного. Максим пояснив, що власник компанії любить реставрувати не тільки молочне обладнання, а й багато інших речей.
Далі за планом наша група відвідала інші виробництва Lekkerkerker Group, де також встановлено і реставроване обладання, і нове. Отож, завітали ми на завод вершкових сирів LEBO-kaas, завод йогуртів та десертів KASI-food, а також до виробника твердих сирів Overbeek разом із невеличкою фермою.
На заводі KASI-food українські гості так прагнули попри сувору заборону сфотографувати і зафільмувати весь процес, що привернули увагу ще одного суворого голландця. Тому нам так і не вдалося роздивитися повністю виробничі цехи і спробувати йогурти. Однак прогулятися по території зовні і заглянути до прийомного цеху ми все ж змогли. А от із заводу LEBO-kaas вийшли навіть із подарунками — невеличкими пакунками запашних крем-сирів.
Втомлені, але повні вражень ми поїхали на знамениту сімейну ферму De Schep у Бергамбахті.
Нас зустріло подружжя Яп Шеп (Jaap Schep) і Ріанне де Віт (Rianne de Wit). Разом із сином Тімом (14 років) та донькою Евою (10 років) вони проживають у затишному будиночку, розташованому тут же на фермі.
На фермі De Schep утримують 540 молочних корів та 300 теличок. Ще тут виробляють власний сир. І зовсім недавно родину фермерів нагородили почесним званням «Підприємці Середньої Голландії», а раніше сири їхнього виробництва отримали нагороду «Золотий фермерський сир».
Взувши величезні поліетиленові чоботи, ми майже одразу пішли знайомитися з фермерським господарством. А прямо в корівнику нас чекали смачна кава і солодощі.
«Усе молоко, яке виробляють наші корови, ми переробляємо на сир тут же у власних цехах на фермі. Нині в господарстві 240 га землі, із них 200 га — винятково пасовища для наших корів, решту засіваємо кукурудзою на силос і пшеницею», — розповідає Яп Шеп.
Нам багато розповіли про розведення, утримання корів, годівлю, показали виробничі цехи і завели у власний магазинчик на фермі, де продаються їхні сири.
Українські «молочники», звичайно, багато розпитували про селекцію корів на фермі De Schep. Адже, за словами самого містера Шепа, вони обрали інтенсивний розвиток ферми. У господарстві добиваються того, щоб отримати якомога більше молока від однієї корови та з високим вмістом жиру і білка (для Нідерландів норма жиру у молоці становить 4,5%, білка — 3,6%). Детальніше про сімейну ферму De Schep ми напишемо на сторінках Kurkul.com трошки згодом.
Увечері ми зустрілися з м’ясною групою і обмінялися враженнями.
«Ми розуміємо, що для українського ринку деяке роботизоване обладнання, яке ми сьогодні побачили, — це майбутнє. Але бачити і знайомитися з цим все одно необхідно. Тим більше, що є можливість. Ми щиро сподіваємося, що ці кілька днів були для вас і ваших компаній продуктивними й корисними», — говорить у заключному слові співорганізатор візиту і координатор ДПП FoodTechLink Бенно Грімберг (Benno Grimberg).
Тож українські агробізнесмени під час візиту встигли, як кажуть, «і на людей подивитися, і себе показати». Щиро хочеться вірити, що голландські технології допоможуть українському сільгоспвиробнику вийти на суттєво новий, вищий рівень!
…Наступного дня ми знову летимо над безкрайніми українськими полями і з висоти пташиного польоту бачимо, як метушаться трактори, бо тут, в Україні, гаряча пора — посівна...
© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.