Українська компанія Goodvalley Ukraine має данських інвесторів та є сестринською компанією сільськогосподарського підприємства Goodvalley Polska у Польщі. Goodvalley Ukraine спеціалізується на вирощуванні свиней на базі генетичного матеріалу з Данії. Представлені на ринку України вже близько 15 років.
Який шлях подолала компанія Goodvalley Ukraine, щоб нині упевнено почуватися на українському ринку, та яких принципів дотримується у роботі — її керівництво розповідає для Kurkul.com.
Виробляти свинину слід у тій країні, де є попит саме на цю продукцію. Такий підхід у своїй діяльності використали данські інвестори. І так більш як 30 років тому утворили підприємство, яке спеціалізується на вирощуванні свиней, у Польщі. 15 років тому зайшли на український ринок, відкривши компанію Goodvalley Ukraine.
На сьогодні у Goodvalley є 14 тис. свиноматок. На рік реалізовує приблизно 500 тис. свиней. В українському підрозділі мають уже близько 700 працівників. Майже чверть персоналу задіяні в будівельному департаменті, адже компанія молода й активно розбудовується.
Goodvalley — це не лише тваринництво. Підприємство також має 19,4 тис. га землі та займається рослинництвом, продукція якого в основному йде на виробництво кормів для свиней. Це дає їм змогу знати на 100 відсотків, що споживають свині, та бути впевненими в якості продукції.
«Із поля — до виделки. Усі ці етапи ланцюга виробництва, починаючи від їжі для свиней, яку ми вирощуємо на своїх полях, і закінчуючи вже готовим м’ясом на виделці, контролює наша компанія. Це дозволяє нам бути впевненими та гарантувати якість кінцевого продукту», — говорить головний інженер господарства Goodvalley Мортен Альбертсен.
Мортен Альбертсен працює в Україні з 2013 р. Його головне завдання — тримати в порядку парк техніки, необхідної для виконання будь-яких завдань, котрі ставлять агрономи компанії. Розповідає, що тоді, 7 років тому, приїхати в Україну було для нього справжнім викликом.
«Агрономія і моя пристрасть до техніки — це основні причини, чому я тут. Мої батьки в Данії, де я виріс, мають невелику ферму — 90 га землі та 60 корів. Із дитинства мав цікавість до цього всього, тож не дивно, що потім пішов здобувати агрономічну освіту. Усі ці біологічні процеси, безумовно, надзвичайно цікаві, та все ж найбільша моя пристрасть — це техніка. Мені неймовірно цікаво було спостерігати цей бурхливий технологічний розвиток за останні 10 років. Ще донедавна ми не могли повірити в те, що буде специфічна техніка, яка здатна виконати будь-яке, навіть найнеймовірніше завдання, поставлене агрономами, а нині це все реально», — говорить Мортен Альбертсен.
Після закінчення університету Мортен 2 роки працював в агробізнесі в Австралії. Повернувшись назад у Данію, був спеціалістом зі збиральної техніки в AGCO (один зі світових лідерів з виробництва і постачання сільськогосподарської техніки та обладнання).
Читайте також: АгроПолігон John Deere: підготовка грунту під сівбу пшениці у ПСП ім. Суворова.
Коли в компанії з’явився новий дилер у Польщі, то буквально за рік продали 150 зернозбиральних машин. Тоді Мортенові Альбертсену видалася унікальна можливість об’їздити всю Польщу, навчаючи покупців нюансів експлуатації техніки. За його словами, вони були абсолютними різними — від маленького фермера, який купив невеличкий комбайн, до більших підприємців, котрі по 6 комбайнів брали за один раз.
Після Польщі повернувся на кілька років до Данії, і вже з 2013 р. почав працювати в Україні.
«Це для мене стало викликом. Я приїхав до України дуже холодної зими. Як казав один мій знайомий, приїжджають в Україну заради виклику, а лишаються заради дівчат. Ну, це теж правда. Той рік, коли я почав тут працювати, видався доволі складним. Ми якраз збільшили обсяги землі з 7 до 10 тис. га, і це, звичайно, викликало потребу в новій техніці», — говорить головний інженер господарства Goodvalley.
Техпарк Goodvalley, розповідає головний інженер компанії, включає в себе два комбайни John Deere S760. Їх використовують для збирання кукурудзи та сої. Ще 10 зазвичай орендують для інших зернових.
Оранку у своїх технологіях компанія не використовує, але культивують завглибшки до 25 см. Для цього, говорить Мортен, використовують культиватори Horsch. Технологія не нова, активно її практикують у Європі й Америці, польський підрозділ свиноферми також працює за нею, тож і в Україні вирішили спробувати. Результат, зізнаються, їх не розчарував.
«Ми навіть зробили у господарстві такий експеримент — одне поле обробили плугом, інше — культиватором. Утім, різниці в урожаї не було. Варто зазначити й те, що, маючи культиватор з глибиною обробітку 25 см і шириною захвату 6-9 метрів, нам виходить набагато дешевше за паливо-мастильними матеріалами, а ще ми можемо набагато швидше обробити землю, порівняно з оранкою. Тому це більш раціональна технологія, на наш погляд, тим паче, що різниці за врожайністю не помітили. Поля після кукурудзи, наприклад, які не засаджували озимими, ми культивуємо на зиму на 20-25 см, а навесні ще раз проводимо неглибоку культивацію, і в результаті маємо чудово підготовлене поле для посіву», — говорить Мортен Альбертсен.
Головний інженер Goodvalley зазначає, що 2009 року в компанії Goodvalley було 9 стандартних обприскувачів, з баками на 7 тис л. Відповідно, мали через це шалені складнощі з логістикою для заправки машин. Адже дозаправника-вантажівки із цистерною на 30 тис. л та 2 тракторів із причепами-бочками по 15 тис. л не вистачало.
Читайте також: Олександр Коваленко: Держава має бути найбільшим замовником в аграрному секторі.
Також складнощі були й через те, що землі, які обробляло підприємство, досить розпорошені. Подекуди відстань між ділянками сягала близько 50 км. Якщо до цього всього ще й додати стан українських доріг, то це дійсно створювало проблеми.
Дані фактори спонукали керівництво компанії у 2013 р. інвестувати в технології. Тоді обрали техніку Danfoil — провідного виробника в галузі польових обприскувачів у Данії.
«Ми побачили набагато кращі показники в логістиці. Наприклад, один обприскувач Danfoil ConCorde за продуктивністю та автономністю удвічі перевершував традиційні моделі. І це попри те, що мав удвічі менший за об’ємом бак, аніж звичайний наш обприскувач. Але був ефективнішим», — розповідає Мортен Альбертсен.
У своєму техпарку також мали данські обприскувачі Lindus. Утім, відзначає Мортен Альбертсен, ці обприскувачі набагато затратніші, ніж моделі Danfoil. Для порівняння, типова норма внесення в них 130 л/га, а в ConCorde (Danfoil) — 35-40 л/га.
«Спочатку ми мали один 3000-літровий спреєр ConCorde (Danfoil), потім узяли ще два. Цих трьох машин нам вистачало, щоб закривати усі наші потреби. Також використовували на деяких роботах дві машини традиційного обприскування», — вважає Мортен Альбертсен.
Відмінність обприскувачів Danfoil порівняно зі звичайними конвенційними, очевидна, підтверджує Андрій Омельченко, представник компанії Аgrilink Україна, яка спеціалізується на продажі данських обприскувачів Danfoil та низки інших відомих брендів в Україні.
«Філософія Аgrilink взагалі полягає у тому, що ми пропонуємо агровиробникам нішеву продукцію, яка має певну концептуальну інноваційну складову. Мається на увазі не просто там, наприклад, лапи по-іншому стоять на культиваторі, чи колеса кругліші. Я кажу про техніку, яка дійсно відрізняється, пропонує концептуально інший підхід у певних агротехнологіях. Це можемо сказати і про машини Danfoil. Їх навіть називають повітряними обприскувачами, адже рідина в них розпилюється на рослини як спрей, а не краплинами, так би мовити, дощовим методом, як це у конвенційних обприскувачів. По-перше, чим вони відрізняються, так це нормою внесення. Машини Danfoil можуть давати від 30 л на га, а деякі наші клієнти в Данії примудряються навіть виходити на показник у 25 л на га. Для порівняння, у звичайних обприскувачів типова норма внесення — 150-200 л на га», — говорить Андрій Омельченко.
Друга відмінність обприскувачів Danfoil — це сам принцип роботи. Технологія розпилення відбувається таким чином: коли під тиском повітря подається рідина у форсунку, робочий розчин розганяється в них, і за допомогою цього ж таки повітряного тиску регулюється вже величина краплі. До всього, на виході з форсунки, ці краплі (навіть завбільшки у 100 мікронів) мають у 2-3 рази більшу кінетичну швидкість, порівняно з розчином, який виходить зі звичайної конвенційної форсунки.
«Це говорить про те, що потік більш стійкий до заносу вітром. Тобто ви самі можете регулювати за допомогою тиску цей процес обприскування. Наприклад, коли заходите в густі посіви зернових, то можна зробити сильніший потік. Рідина рівномірніше покриває рослину меншою краплею, але більшою кількістю цих крапель. Наші дослідження показали, що обприскувачі Danfoil показують мінімум у 2-3 рази краще покриття нижньої частини листка (середні і нижні частини рослини). Тобто основна перевага Danfoil — це неймовірна автономність, що дає заодно економію води, ефективність розпилення робочого розчину, та ще й логістика, звичайно», — зазначає Андрій Омельченко.
Бренд Danfoil, що тільки зайшов в Україну, розповідає Андрій Омельченко, на сьогодні стає все відомішим для українського покупця. В Україні вже декілька компаній користуються цими машинами, деякі навіть повністю перейшли на обприскувачі цієї фірми.
Зробивши ставку на передові технології, Goodvalley отримало неабияку економію. Підприємство є фактично першопрохідцем у застосуванні технологій Danfoil в Україні.
Нещодавно Goodvalley розширила свій земельний банк і ми почали обробляти не 10 тис., а до 15 тис. га. Тому керівництво ухвалило рішення купити ще більшу техніку фірми Danfoil — Air-Hammer. Це обприскувачі з баком на 10 тис. л. Підприємство придбало 4 таких машини, які дозволили їм покрити всі роботи із обприскування на 15 тис. га. Адже один Air-Hammer за один раз здатен обробити 300-400 га.
«Це машина якраз для українських реалій. Ідеально підходить для доріг у цій місцевості — у неї шасі на 4 колеса, там є повітряна подушка на кожне колесо. Тобто ви можете покласти на будь-яке місце Air-Hammer звичайну гайку, проїхати 100 км сільськими українськими дорогами — і та гайка буде на місці. Це я сам перевіряв. Випускаючи ці машини в поле, можемо спокійно ставити наші ConCorde і традиційні обприскувачі на паркування. Чотири 10-кубові велетні Air-Hammer ми одночасно випускаємо на поле. І от, наприклад, із 7-ї вечора до 7-ї ранку (адже саме в нічний час, коли рослина підготовлена, процес обприскування найбільш ефективний) вони здатні охопити 1400 га за типову зміну, нікого не турбуючи для дозаправки», — говорить Мортен Альбертсен.
Представник «Аgrilink Україна» Андрій Омельченко підтверджує, що ті компанії, які у своєму автопарку мають Air-Hammer, можуть відмовитися від інших обприскувачів, адже ці моделі дають неймовірну перевагу в логістиці.
«Судячи з думок, у деяких компаніях співвідношення роботи й дозаправки обприскувача становить 50/50. Тобто 50% часу машина реально працює, а 50% —готується робочий розчин і заправляється резервуар обприскувача. Якщо порівнювати їх навіть із 3-кубовими моделями Danfoil, то останні можуть вийти на показник 75 га з нормою виливу 40 л на га, а звичайний 3-кубовий із нормою виливу 150 л може покрити у цей час лише 20 га. Тож виходить, щоб зробити 75 га, звичайному обприскувачу потрібно чотири рази заправитися, а нашому (Danfoil) — вистачає одного разу», — вважає Андрій Омельченко.
Економію підприємство може отримати також на витратах у внесенні препаратів. Невелике споживання хімічних речовин досягається за рахунок кращого покриття рослини робочим розчином. Це надає можливість проводити роботи з обприскування з меншою дозою хімічних речовин і досягти тих же або навіть кращих результатів.
Зі слів Андрія Омельченка, компанія Danfoil провела дослідження серед свої клієнтів з цього приводу, і результати показали, що близько 90% опитаних фермерів досягли 10%-40% економії на пестицидах при роботі обприскувачем Danfoil.
Якихось глобальних оновлень техпарку, зізнається головний інженер, компанія не робить, утім, все ж знаходять ресурс замінювати стару техніку. Принаймні, намагаються купити хоча б дві нові машини на рік. Адже переконані, що найбільш ефективна експлуатація техніки можлива лише в перші 15 (максимум 20) тис. мотогодин.
Компанія Goodvalley Ukraine є ще й прикладом втілення принципів безвідходного виробництва. Рослини, вирощені на їхніх полях, ідуть на корм свиням. А продукти життєдіяльності тварин тут переробляють на біогазовому заводі, де отримують і паливо, й чудове органічне добриво, яке, знову ж таки, йде в поле. І так по колу. Завод із виробництва біогазу, розповідає Мортен Альбертсен, запустили восени 2013 р. Його максимальна потужність — приблизно 1 мегават і паралельно 1 мегават теплової енергії. Це тепло підприємство використовує для обігріву свинарників.
І хоча нині планів щодо розширення у керівництва компанії немає, найближчі роки планують розвивати вже те, що мають. Зокрема, нарощувати інноваційну складову, щоби процес отримання врожайності та виробництво свинини налагодити з умовою максимально гармонійної взаємодії з довкіллям.
© Олеся Боровик, Андрій Яцина, 2019 р., Кurkul.com
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.