Коли всі готувалися до футбольного уікенду минулих вихідних (так-так, 26 травня Київ приймав фінал Ліги Чемпіонів), ми отримали запрошення від засновниці ФГ «Татусеві кізоньки» та заступниці керівника ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко. Пані Наталія запропонувала разом із членами кооперативу «Родинний добробут» та гостями провести день у с. Великі Гуляки на Київщині і розділити з ними радість — нарешті цех для виробництва сирів із козиного молока готовий до експлуатації.

Спекотного суботнього ранку на території СОКу «Родинний добробут» гостей зустрічали його засновники Антон Дундій і Наталія Якименко. На розігріві — колектив місцевого Великогуляківського будинку культури.

Читайте також Антон Дундій: «Родинний добробут» — маленький кооператив із великими амбіціями

Колись тут був великий тваринницький комплекс: на 21 га залишилися корівники, сушарки, склади і навіть погріб панських часів, на які члени «Родинного добробуту» мають великі плани.

Зараз в екс-корівники заселили 600 кіз, на території звели кілька сучасних теплиць загальною площею 0,3 га, а колишню контору переобладнали в сирний цех за всіма стандартами. У недалекому майбутньому на цій території планують створити рекреаційну зону із міні-готелем, а гостей частуватимуть власними продуктами з козячого молока та органічними овочами (адже теплиці вже мають сертифікат Органік Стандарт, козівництво — скоро отримає).

Коли зібралися запрошені гості — місцева влада, представники контролюючих органів і Мінагрополітики, партнери та друзі кооператорів, Наталія Якименко повела у своє «дітище» — цех для виробництва сирів.

Реконструювати приміщення площею 800 кв. м вдалося за рахунок внесків членів кооперативу та фінансової підтримки від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Незабаром у цій сироварні планують переробляти близько 2,5 т козиного молока на день.

«Це перший у Фастівському районі сільськогосподарський кооператив, тож ми покладаємо великі надії на нього в плані розвитку села і регіону в цілому. «Родинний добробут» буде прикладом для багатьох сіл, адже саме завдяки ньому тут з’являються нові робочі місця й можливості для місцевих селян», — розповідає начальник відділу АПР Фастівської РДА Петро Мартинчук.

Не менші надії на свій кооператив покладають і самі його члени. Нині до «Родинного добробуту» приєдналися вже 36 людей, однак новим членам тут будуть дуже раді.

«Кооперація — це те, що в майбутньому рухатиме Всесвіт. І саме тут, у «Родинному добробуті», ми на власному прикладі показуємо, як це працює. Адже без об’єднання усіх зусиль у нас би, мабуть, нічого не вийшло», — ділиться співзасновник кооперативу Антон Дундій.

Антон Дундій, голова кооперативу «Родинний добробут»

Отож, поки що в кооперативі є два напрями: вирощування органічних овочів та козівництво. Козячий напрям бере початок із СФГ «Татусеві кізоньки» на Кіровоградщині —  саме там у 2005 році родина Якименків отримала в спадок три кози. Поступово поголів’я кіз у господарстві збільшилося до 20 і виникла потреба збувати молоко та переробляти його на продукти з доданою вартістю.

«Коли я приїхала в гості до батьків Григорія і Нелі, то була в шоці. Тато продавав козяче молоко усього по 3,2 грн/л… Можете собі уявити? Ці люди ростили кіз у любові і витрачали на це своє немолоде здоров’я, але не могли заробити на улюбленій справі. І ми вирішили зробити на цих 20 козах власний сімейний бізнес. Через якийсь час ми змогли заробляти більше $1 тис. у місяць, продаючи молоко та сири звичайних «дворових» кіз», — розповідає історію родинного бізнесу Наталія Якименко.

Григорій та Неля Якименки, засновники СФГ «Татусеві кізоньки»

А вже згодом виникла ідея кооперації: і «Татусеві кізоньки» з Кіровоградщини перебралися в кооператив «Родинний добробут» за 80 км від Києва.

Однак пані Наталія говорить, що на цьому етапі зіштовхнулася з великою проблемою на загальнодержавному рівні. Адже, за її словами, козівництва як напрямку тваринництва в Україні фактично немає: жодних стандартів, уніфікованих вимог чи загальних правил ринку. Тож, крім розвитку свого бізнесу, родина Якименків поставила перед собою задачу — зробити козівництво в Україні потужним сільськогосподарським напрямком.

«Справді підсектори козівництва і вівчарства в нашій державі є, м’яко кажучи, недорозвинутими. Історично так склалося, що кіз і овець в Україні утримують переважно господарства населення, тому говорити про промисловий розвиток галузі і племінне розведення цих тварин поки складно. Тому комерційне козівництво фактично перебуває на етапі зародження. Є певні пробіли з боку державного регулювання галузі, над якими в найближчому майбутньому ми тепер працюватимемо», — ділиться планами заступниця міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Ольга Трофімцева, заступниця міністра аграрної політики з питань євроінтеграції 

Після презентації кооперативу та новенької сироварні гості відправилися на екскурсію: заглянули у загін до кізочок, нагодували листям із сусідніх дерев, покуштували овочів прямо з грядки в теплицях, позаглядали в напіврозвалені будівлі, які незабаром знайдуть своє призначення, і навіть помилувалися пейзажами на місцевому ставку.

Після того на гостей чекав обід — страви готували дівчата-членкині кооперативу із усього, що було вирощене і виготовлене тут, у «Родинному добробуті». Частували навіть справжнім яблучним сидром власного виробництва.

«За фахом я дієтолог, тож разом із Наталією Якименко ми розробляємо рецепти з продуктів, які вироблені в нашому кооперативі, і експериментуємо. Так стараємося запропонувати нашим споживачам якомога більше корисної та здорової їжі», — зазначає членкиня «Родинного добробуту» Настя Лукаш.

Настя Лукаш, членкиня СОК «Родинний добробут»

Про чіткий розподіл обов’язків у кооперативі розповів Андрій Гриб. До слова, за сумісництвом сомельє і ресторатор, а зараз присвятив свою діяльність козам.

«У нас чітко розподілені обов’язки: хтось випасає кіз, хтось займається доїнням, хтось продумує меню і готує сири та інші продукти, хтось відповідає за доставку нашої продукції споживачам, в основному, в Київ. Комунікації з нинішніми і потенційними клієнтами зараз — моя справа», — каже Андрій.

Ще довго на подвір’ї «Родинного добробуту» гомоніли люди, гості потихеньку від’їжджали, а самі кооператори, як величезна родина, залишалися й весело обговорювали сьогоднішнє свято та свої плани на майбутнє. А ми щиро віримо, що у «Родинного добробуту» більше немає шляхів до відступу і цей кооператив стане одним із показових прикладів для українських фермерів.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018.