Що робити з виноградом в осінньо-зимовий період, як підготувати до зимівлі, коли проводити обрізку, як вберегти від хвороб? На ці важливі питання відповідає завідувач відділу виноградарства ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» Андрій Штрібу у вебінарі «Догляд за виноградними насадженнями в осінньо-зимовий період». Далі — пряма мова спікера.
Перш ніж розповісти про посадку винограду, потрібно розуміти відповіді на два питання:
1) Де дозволено садити виноград? Є землі різної категорії, виноград дозволяється садити на ділянках сільськогосподарського призначення. Це земельні ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва, фермерського господарства, а якщо це невеликі розміри — індивідуальні сільські та підсобні господарства, індивідуальне, колективне садівництво. Також бувають ділянки під городництво. Якщо одна з тих категорій, які я перерахував, відноситься до вашої землі, то ви можете вільно закладати на ній виноградник.
2) Які екологічні умови території, де буде закладений виноградник? Це його географічне розміщення, а також сума активних температур, які необхідні для того, щоб виноград вчасно дозрівав і давав урожай. На кожній географічній точці є своя сума активних температур. Якщо це Одеська область, то це приблизно 3200 оС, а на найвіддаленіший північній точці України — 2600 оС. Виходячи з суми активних температур, можна підбирати склад по строках дозрівання. Наприклад, сорт Каберне Совінйон: для того, щоб виноград був якісний, йому потрібно не менше 3000 оС активних температур. Якщо ви його спробуєте вирощувати, скажімо, на тій же Чернігівщині, то зрозуміло, що якість буде не зовсім та.
Якщо будете знати, яка температура у вашому регіоні, відповідно, будете підбирати ті чи інші сорти по рядах дозрівання, за допомогою селекціонерів. Другий показник, який потрібно враховувати — це показник середніх і абсолютних температур на території. З правого боку, в нижній частині, на карті України видно проведені кордони ліній ізотерми з температурами. Крайні лінії — температури, які бувають у середніх і абсолютних мінімумів. Тому все, що закладається північніше, ніж ось ця лінія, в принципі потрібно ховати, щоб виноград не вимерз у зимовий період. Зрозуміло, що бувають зими більш м’які, а втім, один раз в 5 або 10 років буває така зима, яка може повністю знищити всі виноградники. Тому, якщо ви закладаєте в більш північній зоні, то потрібно передбачити цей фактор і ризики, які можуть вплинути або принести якісь наслідки.
Ділянки потрібно підбирати з горбистим рельєфом, щоб схил був не більше, ніж 10 градусів. Не допускається закладання виноградників у нижніх частинах схилів, з північного боку схилу. Зазвичай така закладка не увінчається успіхом, і ваші виноградники будуть більше страждати, ніж давати позитивні результати і прибуток.
Також важливо в закладці виноградників — ґрунт цієї земельної ділянки. Не всі ґрунти підходять для винограду, він не скрізь буде рости. Бажано перед створенням виноградника зробити аналізи у спеціалізованій лабораторії. Я буду говорити про показники, які найбільш важливі для виноградників, і які з них оптимальні для того, щоб виноград ріс. В Україні виділяють приблизно 90 видів ґрунтів, які придатні для виноградників. Найсприятливіші — чорнозем південний або карбонатний і чорнозем звичайний.
Вміст гумусу у ґрунті — це показник, який можна визначити у лабораторії. Показник у межах 2-3% — це оптимальний вміст гумусу. Не рекомендується для винограду, скажімо, 4% гумусу — це вже дуже високий показник, лоза на таких ґрунтах дає сильний приріст і дуже слабо визріває.
Інший показник — гранулометричний склад, його оцінюють за вмістом фізичної глини, і він вважається для винограду оптимальним, якщо вміст від 35-45% — це характерно для глинистих ґрунтів. Водночас допустима межа — це 10%. Все, що менше 10% — пісок, характерний для пустелі, верхня межа — не вище за 65%. Якщо вміст глини вищий — для вирощування винограду такий ґрунт не підходить.
Наступний показник — це вміст карбонатів. Для винограду велике значення має вміст активних або рухомих форм карбонатів у ґрунті, які в певній концентрації можуть викликати пожовтіння листя або хлороз. Чому він шкодить? Високий вміст карбонатів блокує або переводить форми заліза у недоступну для рослин форму. Справа в тому, що виноград — це прищеплена культура, її прищеплюють на американські види винограду. Так ось на американському континенті переважно ґрунти не карбонатні, а у нас вони карбонатні, тому всі види на наших ґрунтах проявляють таку негативну форму, як фізіологічний хлороз.
Використовують в Україні здебільшого три підщепи — це РР 101-14, СО4 і Кобер 5 ББ. Так от, якщо ви провели аналіз на наявність карбонатів, і він у вас становить до 8-10,5%, то можна прищеплювати на всіх підщепах, вони без винятку витримають таку концентрацію. Бувають такі не рідкісні випадки, коли вміст активних карбонатів більше ніж 11%. В цьому випадку, якщо ви посадите саджанці, прищеплені на РР 101-14, то це гарантована умова прояву хлорозу. У цьому випадку не можна прищеплювати саджанці на цій підщепі, краще використати більш стійкі — СО4 або Кобер 5ББ.
Наступні аналізи — реакція грунту рН (кислотно-лужний баланс). Він оптимальний, якщо реакція в межах 6,5 (слабокисла) до 7 (нейтральна), допускається, якщо кислотність буде до 5 і лужність до 8,7, якщо відсутні якісь інші лімітуючі фактори. Один із таких важливих показників — вміст поглинених речовин у ґрунті. Частинки гумусу — це колоїдні рештки, які засвоюють у свою структуру катіони (кальцій, магній, натрій, калій).
Залежно від того, скільки ця частка засвоїла, проявляються властивості ґрунту, пов’язані з солонцюватістю і несолонцюватістю. Оптимально, якщо цей поглинаючий комплекс ґрунту буде містити 80-90% кальцію. Якщо він у комплексі поглинає натрію більш ніж 3%, або магнію більше ніж 20%, то це вже свідчить про те, що ґрунт солонцюватий. Ґрунт буває солонцюватий від неякісного поливу, іноді це відбувається з природних причин. Якщо ґрунт був раніше заболочений, потім під природним дренажем він став придатним для вирощування с-г культур. Якщо є солонцюватість, то земля у вологому стані схожа на глину, вона володіє гідрофобними властивостями, куди не може проникати волога. Якщо ґрунт солонцюватий, то виноград не рекомендується садити, тому що знову ж таки буде той же хлороз, слабке зростання і дуже погана якість ягід.
Дуже важливо враховувати глибину залягання ґрунтових вод, як правило, вона дуже добре пов’язана з солонцюватістю ґрунту. Для винограду максимально допустимий рівень ґрунтових вод — 1,5 м. А також потрібно враховувати засолення ґрунту, воно зазвичай буває при наявності ґрунтових вод. Зрозуміло, що ці аналізи потрібно замовляти у відповідних лабораторіях, вони не дорого коштують, однак перш ніж закладати виноградник, їх потрібно зробити.
Організація земельної ділянки під посадку винограду
Питання, здавалося б, просте, але дуже делікатне, і цілком серйозно потрібно підходити до нього. По-перше, треба створити план території, знати розмір ділянки і нанести його на план. Там будуть відзначені технологічні зони. Це розворотні смуги для руху трактора, мотоблоку, і навіть ті зони, де потрібно буде складувати або тару для збирання, або якщо вигрібати лозу. Тут варто розуміти принципове значення — виноград висаджується не на один рік, а, як мінімум, на 15. Тому помилки, які допускають на стадії організації земельної ділянки, в майбутньому дуже дорого обходяться. Це або пересаджувати, або корчувати, переплановувати. Тому дуже важливо передбачити всі ці питання.
Далі потрібно визначитися зі схемою посадки. Якщо виноград садити за прямокутною схемою, то ширина міжрядь повинна встановлюватися, виходячи з наявності техніки для майбутньої обробки. Якщо це мотоблок або міні-трактор, тут ширину міжрядь можна звужувати до 2 м, в промислових масштабах виноградники садять з шириною міжрядь не менше ніж 3 м. Далі визначаємося з відстанню між кущами в ряду. Для того, щоб її встановити, потрібно знати, який ґрунт за вмістом гумусу і поживних елементів. Якщо ґрунт родючий, то зрозуміло, що потрібно збільшувати відстань між кущами. Також потрібно враховувати силу росту сорту. Якщо вона висока, виноград потрібно садити рідше, ніж низькорослий сорт. Але знову ж таки ці дані потрібно брати у селекціонерів або розплідників, де купуєте посадковий матеріал.
Важливо також враховувати санітарні норми, зокрема, відстань до населених пунктів. Якщо це за межами населеного пункту, від виноградника промислового має бути не менше 50 м. Відстань до водойм, якщо це промислові виноградники. Якщо приватні — відстань до сусідньої ділянки, яка повинна бути не менше метра, і так само відстань від крайнього куща до будинків або інших споруд — півтора метра. Це державні норми зі стандартизації. І їх дуже важливо дотримуватися з тієї причини, що бувають звернення і випадки, коли сусіди не можуть поділити кущ винограду, який посаджений ближче, ніж 1 м до краю ділянки.
Посадка винограду в осінній період
Вимоги:
Посадка в осінній період має дві ключові переваги:
З чим пов’язана така специфіка посадки? Коренева система рослин, у тому числі і винограду, не має біологічного спокою. Якщо посадити виноград у зимовий період, він буде розвиватися й укорінюватись. Саджанець краще приживається, він швидше набирає силу і буває, що вже на другий рік можна отримати урожай винограду. А при весняній посадці урожай з’являється, у кращому випадку, на третій рік.
Недоліки осінньої посадки:
Як правило, ризик вимерзання виникає, якщо не дотримуються, по-перше, термінів посадки, по-друге, якщо висаджувати у сухий ґрунт.
Посадковий матеріал
Є різні типи посадкового матеріалу, але я як фахівець віддаю перевагу все-таки однорічним саджанцям. Чому це принципово? Є і дворічні, трирічні саджанці, вони відповідають стандартам, але якість, звичайно, не та. Спайка (місце щеплення між привоєм і підщепою) знаходитися зверху — вона повинна бути кругова і стійка на злам. Якщо ви спробуєте їх роз’єднати, і вона стійка, значить, зрощення якісне і саджанець гарний. Якщо при найменшому натиску спайка зламається, то такий саджанець не приживеться. Зверніть увагу на довжину коренештамба — вона повинна бути 40 см. Це ключовий фактор, якого потрібно дотримуватися. Така довжина дозволяє зберігати коріння від промерзання. Коренева система повинна бути не менше 15-20 см з товщиною коренів 3 мм. Посадкового матеріалу дуже багато, при чому він різної якості. Якщо будете купувати, обов’язково зверніть увагу на те, що я сказав.
Як висаджувати виноград?
Розглянемо питання посадки вручну, тому що в промисловості є й інші варіанти посадки — посадочними машинами. На ділянці, якщо ви її підібрали і організували, розбили на місця для посадки, потрібно викопувати ямки, приблизно 40 см у ширину, а глибина 60 см. На дно ямки потрібно насипати приблизно 20 см перегною або суміш ґрунту з перегноєм, або ж родючий ґрунт, перемішаний з мінеральними добривами. На одну ямку потрібно давати добрива від 100 до 300 г нітроамофоски або інших, але за вмістом діючих речовин, щоб було відповідне співвідношення.
Після того, як на дно насипали 20 см родючого ґрунту, потрібно встановити саджанець корінням вниз, при чому ці корені бажано розподілити по всьому діаметру ямки так, щоб вони були у різних напрямках. Далі засипаємо ґрунтом приблизно 30 см і далі родючим ґрунтом ще 10 см. Потім потрібно добре ямку залити. Дуже важливо, щоб 10-15 літрів води потрапило під рослину. Це важливо для того, щоб ґрунт добре контактував з корінням, також, щоб зменшити пори, які утворюються між частинками ґрунту. У землі не повинно бути повітря, тому що при наявності ось цих повітряних прошарків виникає пошкодження під час зимівлі. Залили водою, ущільнили і засипали. Засипати потрібно з верхівкою, щоб місце спайки було на 15 см вище ґрунту. Якщо ви будете дотримуватися цього, то результати перезимівлі, вкорінення цих саджанців будуть, як мінімум, 99% — при гарній якості посадкового матеріалу.
Закриваємо тему посадки молодих виноградників. Перейдемо на плодоносні насадження. Які основні етапи і роботи зараз можна проводити на плодоносних виноградниках?
Визрівання лози та довжина обрізки
По-перше, потрібно розуміти стан виноградників: як лоза визріла і як вона вступає у майбутню зиму. По визріванню є приблизні показники, як от осіннє забарвлення пагонів. Якщо воно коричневе, якщо при згинанні лоза потріскує — це пряма ознака того, що є диференціація деревини і ця лоза накопичила потрібні для зимівлі речовини.
Більш точні показники — фізіолого-біохімічні. По-перше, вологість її повинна бути на рівні 48-52%, сума цукрів саме восени невелика — 2-6%, крохмалю повинно бути не менше 8-10%.
Що таке крохмаль і цукор? Крохмаль — це у нас складні поліцукри, крохмаль в процесі зимівлі розкладається на цукри. І ось ця енергія, яка виділяється при розкладанні крохмалю, використовується рослинами для різних процесів.
Зимівля — це не повне припинення вегетації, вона йде, але дуже слабо. Тому здебільшого після зимівлі крохмалю залишається дуже мало, а цукрів — дуже багато. Тому якщо хвилюєтесь, як у вас підготувалася рослина до зимівлі, то можете провести аналіз лози на наявність цукрів і крохмалю. Якщо в межах 8-10% крохмалю, то можете сказати з впевненістю, що лоза визріла і готова до зимівлі.
Наступний показник — це закладка ембріональних суцвіть. Виноград — саме та культура, коли вже майбутній урожай можна побачити в цьому році. Ось зараз, якщо розрізати вічка (бруньки) і під мікроскопом подивитися, то тут вже можна побачити зародкові грона. Таким чином можна визначити, як залягають зародкові грона і на майбутнє, як можна різати (коротко, середньо, довго), скільки вічок потрібно залишити, щоб отримати запланований урожай. Цей показник дозволяє розрахувати оптимальне навантаження і визначитися, з якою обрізкою треба виходити.
Захист від хвороб
Далі поговоримо про обробки. Що потрібно знати і розуміти саме в цей період. Потрібно знати, що на лозі зберігаються зимові стадії або форми хвороб. Це такі: сіра гниль, оїдіум і чорна плямистість. Далі ви повинні знати, що у вічках на лозі зберігаються так само хвороби і навіть зимують в них кліщі.
У корі багаторічної деревини, на штамбах, на рукавах є стадії шкідників, які зимують. Найнебезпечніший шкідник — гронова листовійка. В опалому листі теж зберігається джерело шкідників і хвороб. Зокрема, оїдіум, він саме в опалому листі перезимовує. Це одна з найбільш небезпечних хвороб для винограду. Так само зимують краснуха, сіра гниль, чорна гниль. І в ґрунті переважно зимують шкідники: скосар (слоник), совки, п’ядуни і ряд інших.
Для чого це потрібно знати? Якщо будете розуміти ці всі моменти і враховувати зимуючі стадії шкідників і форми хвороб, то дуже добре можете спланувати профілактичні заходи. По-перше, це збирання опалого листя. Тобто якщо це у вас город, невелика ділянка, обов’язково потрібно листя винограду зібрати, адже це колосальне джерело хвороб.
Якщо ж це ділянка велика, то після листопаду проводиться або осіння оранка, або чизелювання з таким розрахунком, щоб це листя виявилося в ґрунті і всіма процесами було перероблене.
Другий комплекс заходів — це збір і спалювання або компостування лози після обрізки. Якщо видалити грамотно цю лозу, то вважайте, інфекція, яка є на винограднику, буде знищена.
І як профілактичний метод — обприскування виноградних кущів рано навесні. Це вже після обрізки контактними препаратами. Можна використовувати або залізний купорос, або бордоську, або бургундську суміш і їх замінники, а так само колоїдну сірку та її замінники. Багато рекомендують препарат 30-Д. Ці обприскування більше несуть профілактичний характер, щоб придушити початкові стадії розвитку від хвороб.
І не потрібно забувати про ранньовесняне боронування, тому що ці шкідники, коли зорете ґрунт, частково вийдуть назовні і взимку замерзнуть, а частина все-таки залишиться. Тому ранньовесняне боронування теж дає хороший результат. Це все потрібно враховувати і максимально видаляти з виноградника всі джерела інфекції.
Це те, що стосується зимуючих стадій шкідників і хвороб. Всі вони зимують в інших формах, не в тих, в яких проявляються влітку, тому якщо будете це враховувати, то можна фітосанітарний стан виноградників набагато поліпшити і знизити пестицидне навантаження, адже препарати сьогодні дуже дорогі і це не зовсім екологічно. А профілактичні методи — це гарантія гарного захисту з мінімальними витратами і шкодою для вас та навколишнього середовища.
Обрізка
Я говорив, що є формування неукривні — при вирощуванні винограду в більш південних регіонах, де немає небезпеки промерзання взимку. Тут обрізку потрібно починати восени, якщо є проблема з робочою силою і брак цієї робочої сили. Великі господарства рано починають обрізку кущів у зв’язку з тим, що великі обсяги, а робочої сили не вистачає. Іноді вже навіть виноград починає розпускатися, а обрізка все не закінчується.
Щоб встигнути до початку вегетації, великі господарства приходять до того, що починають обрізку після листопаду. Як правило, ми рекомендуємо при такій обрізці давати ще додаткове навантаження — довшу обрізку робити на 20-25%. Це пов’язано з тим, що бувають різні зими, буває, коли температура досягає критичних для винограду показників, навіть така температура як -22, -24 оС — це вже 100% якийсь відсоток пошкодження бруньок. Щоб був якийсь страховий запас, обрізку збільшують на 20-25%. Потім, якщо зима пройшла сприятливо, то цю обрізку потрібно трохи підкоригувати, трохи вкоротити плодові стрілки і сучки. Це зазвичай дуже швидко робиться.
Якщо ж мова йде про обрізку на укривних виноградниках — це більш північні регіони, то там обрізка восени обов’язкова. Саме коли листопад, попередньо потрібно зрізати всі непотрібні частини, щоб можна було формування потім укрити на зиму. Ось це два поширені випадки, які потрібно розмежовувати.
Обприскування залізним купоросом восени
Давайте розбиратися. Що таке осіннє обприскування? Я казав, що хвороби не в тій стадії, в якій вони виявляються влітку. Хвороба зимує в стадії спор. Ці спори вкриваються такою пружною оболонкою, яка потрібна для того, щоб добре перезимувати.
Пружна оболонка механічно стіка. Навіть якщо потрапить препарат на цю спору, він фізіологічно нічим не подіє. Восени обробіть виноградник, але у нас дощі йдуть, сніги, зледеніння, відлиги... Те, що внесете восени, просто розчиниться, змиється, й ефекту ніякого не буде.
Краще обприскувати кущі ранньою весною, коли починає прокидатися все. Насамперед, коли починає проростати хвороба. Зимуючі форми виділяють спори, які потім вітром і вологою розносяться на зелені ділянки. Коли ви навесні обприскуєте, то це буде така захисна оболонка, через яку вони не зможуть прорости, а навіть якщо потраплять на оболонку, то ця діюча речовина не дасть спорі прорости всередину в тканини. Тому я більше схиляюся до того, щоб обробки проводили саме у весняний період.
Коли проводити підживлення
Тут потрібно розрізняти — підживлення й основне внесення добрива. Це два принципово різні технологічні прийоми. Восени можна вносити добриво. Підживлення проводиться зазвичай обробкою ґрунту, бажано вносити такі форми мінеральних добрив, що не вимиваються водою.
Якщо мова йде про фосфор і калій, то їх форми малорухливі і можна вносити восени, вони не вимиваються. Якщо мова йде про азотні, то є форма нітратна — вона розчинна, тому по осені вносити нітратну форму азоту не рекомендується. Є форма амонійна — вона більш стійка, не так швидко виноситься, таку форму можна восени вносити.
Що стосується підживлення кореневого чи листового, коли добрива вносяться безпосередньо по листі, коли йде вегетація, коли бачите, що хлороз, наприклад. Але якщо говорити, що восени потрібно вносити під основний обробіток ґрунту — це фосфор, калій, амонійна група азоту. Все інше — нітратні форми азоту, мікроелементи — потрібно проводити влітку.
Укриття місця щеплення на шестирічних кущах
Укриття робиться тільки перші 3-4 роки. Це молоді виноградники. Як правило, потім цей прийом не робиться. Тому на шестирічних я не бачу великої доцільності проводити такий прийом. У нас після шестирічного, навіть чотирирічного віку можуть тільки екстремальні якісь випадки привести, тому що доведеться кущ різати на «чорну голову». Тобто місце щеплення вже міцне і зрослося, тож у шестирічному віці не потрібно укриття.
Обприскування опалого листя деструктором і азотом з наступним заорюванням
У практиці агронома деструктори працюють. Але що таке деструктор? Це суміш бактерій, які розкладають целюлозу. Бактерії самі по собі дуже добре живуть, розмножуються в певних умовах, коли мова йде про внесення, не факт, що їх ці умови влаштують. Якщо мова йде про те, щоб обприскати листя, потім його заорати в ґрунт, то це одна справа, а якщо просто обприскати, то не бачу в цьому доцільності. Вони працюють добре по однорічних культурах по стерні. Але найкраще навіть не деструкторами, найкраще сечовиною обробити — результат буде той же. Якщо збираєтеся працювати деструктором — це тільки заорювання в ґрунт, а якщо не заорювати, то великого сенсу немає.
Видалили кущ із бактеріальним раком. На якій підщепі краще посадити на місце новий кущ?
Бактеріальний рак — це бактерії. Підщепа абсолютно ніякої не грає ролі. Будь-які підщепи бактеріальним раком будуть пошкоджуватись. Тут немає стійких до бактеріального раку підщеп.
Ось проблема нематод — дійсно проблема. У нас, звичайно, вона не сильно глибоко вивчається, але за кордоном навіть створили стійку до нематод підщепу. Нематода — це що? Якщо росте кущ на тому ж місці, вони сильно розмножуються і ґрунт заражений. Якщо посадити молодий саджанець, то це не раціонально.
А з приводу бактеріального раку інше. Підщепа ніякої ролі не грає. Тут потрібно садити на інше місце або максимально велику викопати яму і засипати абсолютно новий ґрунт. У такому випадку може бути якийсь результат і якийсь гарант. В іншому випадку від бактеріального раку нічого не допоможе.
Закладка виноградника чубуками
Що таке чубук? Чубук — це черенок. Це ви зрізаєте певної довжини лозу, вона вкорінюється, отримуєте урожай. Майже до кінця 19 століття виноград тільки так і вирощували. А коли завезли філоксеру, то вона просто його знищила. Тому дієвий спосіб, який знайшли в боротьбі з філоксерою — щеплення. Чубуком можна садити, я сам у цьому переконався. Чубуки дають урожай хороший до 10-го року, потім вони починають пошкоджуватись, вмирати. Якщо плануєте садити на довший термін — на 20-30 років, не обмежувати себе коротким терміном, то краще, звичайно, щеплений виноград посадити.
Є місця, де піщаний ґрунт, там філоксера менше розмножується, менше шкодить, там навіть допускається в промислових масштабах садити виноград чубуками. Є також «гібриди, прямі виробники», ми не будемо говорити про них, вони законом заборонені до вирощування. Але є інші сорти, є стійкі до філоксери гібриди, їх вільно можна садити як кореневласні культури. Багато городників, фермерів так і роблять.
Боротьба з бур’янами
Відповім жартом. Є гербіцид, який називається «Сапазін» — це вручну, за допомогою сапи боротися. Справжні гербіциди при обприскуванні молодих бур’янів їх знищать. Дуже багато способів боротьби з бур’янами.
Перший — це механічний, як я говорив, з допомогою сапи або ще якихось пристосувань. Другий спосіб — хімічний, тобто використання гербіцидів. Гербіциди можна придбати в будь-якому спеціалізованому магазині, там добре розкажуть як вносити, коли вносити. Але якщо мова йде про невеликі ділянки, то все-таки краще вручну боротися. Тому тут самі вирішуєте, який вам спосіб більше підходить.
Що робити, якщо виноград влітку хворів, вся ягода згнила?
Тут найімовірніше була якась проблема в захисті. Можливо, виноград ріс раніше без хімічних обробок, але зараз хімічне обприскування — обов’язкова складова для того, щоб отримати урожай. Хоча мінімально два-три рази, але потрібно обробляти. Якщо виноград загнив — це не проблема рослини, це проблема його захисту від хвороб і шкідників.
Наскільки при боротьбі з бур’янами ефективна мульча з соломи?
Вона ефективна. Як діє мульчування ґрунту? По-перше, воно запобігає надходженню сонця до бур’янів, по-друге, можна використовувати, але ця операція не дає максимального ефекту при боротьбі з бур’янами. Мульча може запобігти сильному зростанню і розвитку бур’янів, але викорінити цю проблему вона не може.
© Kurkul.com, 2019 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.