Нещодавно Kurkul.com опублікував матеріал пам'яті канадського українця Тараса Казни, який врятував стадо бізонів від забою та мисливців.

Народившись у Житомирської області, втікши з радянського корабля вплав, він оселився у Канаді.

Щоб цього недопустити, Тарас Казна у 2007 р. вирішив купити стадо бізонів та оселити його на власній землі. З цього часу розпочалась нова сторінка його життя.

«Якщо вони тобі подобаються, допоможи мені відправити їх на волю», — писав фермер у соцмережі.

Так він заохочував інших людей на добру справу.

Українець доклав немало зусиль, аби привернути увагу інвесторів: викладав відео на YouTube.com, розміщував фото у Facebook.com. На жаль, очікуваного результату він не отримав.

Бізони відчували себе настільки затишно, що відпочивали прямо у дворі фермера.

«Мій бізон пахне як бузок» — так мило характеризував Тарас Казна своїх улюблених велетнів.

Фермер ховав деякі насадження від бізонів. Так, він підняв цибулю на деяку висоту, щоб бізони не змогли її з'їсти.

Чоловік називав їх друзями і кожного міг відрізнити один від одного.

Бізон Дадіо — батько, йому сім років. Поруч із ним три його сини.

Ці красені були найкращими оздобленнями для галявин біля ферми Тараса Казни.

У своїй сторінці на Facebook фермер описує це фото як «кімната з видом».

Повсякденний вигляд Канадської галявини на фермі Тараса Казни.

Бізони чоловіка вігукувались лише на українську мову.

«Колись довелося відлучитись із ферми. В цей час приїхали туристи, бажаючи зробити селфі з бізонами. І кликали їх, і підманювали, але тварини так і не вийшли. Мій сусід побачив те і відповів, що бізони розуміють лише українську мову і на англомовні заклики не вийдуть», — розповідав Тарас Казна.

Насадження овочів фермера.

Окрім бізонів, він тримав також інших тварин. Чоловік вважав, що свині щасливіші, коли живуть у природному середовищі.

Фермер міг годувати їх прямо з рук.

«Бджоли терплять мене» — зазначав Тарас Казна на Facebook.com.

Відкривши одного разу декілька мертвих вуликів, фермер знайшов мистецтво, створене бджолами.

Іноді зерном, яким Тарас Казна годував бізонів, ласували й оленята. Слідуючи за фермером, вони випрошували їжу стукаючи ногами та схиляючи голови, допоки він не поділиться із ними також.

Фермер мав надзвичайну любов до природи та усього, що вона створила.

Чоловік вболівав за події на сході країни, писав вірші про природу та філософські роздуми про буття українською та англійською мовами. У жовтні 2016-го у нього гостював Надзвичайний і Повноважний посол України в Канаді Андрій Шевченко. 

Повний матеріал про Тараса Казну читайте за посиланням «Тарас Казна — свій серед бізонів».