Переклад з англійської. Усі рекомендації наводяться для умов США, тому редакція попереджає читачів, що вказана інформація повинна допомогти зрозуміти підходи до живлення кукурудзи та загальні правила застосування добрив і не є чіткою інструкцією до дій.

Для хорошого врожаю кукурудзи повинна бути відповідна родючість ґрунту. Вимоги до неї залежать від запланованої врожайності, рівня родючості ґрунту та системи землеробства. Збалансоване управління родючістю необхідне для  отримання більшого прибутку при вирощуванні кукурудзи. Урожайність кукурудзи часто обмежується низьким рівнем pH ґрунту, дефіцитом поживних речовин або його токсичністю. Важкі проблеми з родючістю ґрунту можуть також сприяти іншим стресам, оскільки вони знижують здоров'я рослин.

Аналіз ґрунту

Аналіз ґрунту є найкращою практикою управління та має бути основою прийняття рішень щодо підживлення кукурудзи. Аналіз ґрунту виключає здогадки, дозволяючи вам вирішувати будь-які проблеми з поживними речовинами. Ви повинні перевіряти ґрунт щонайменше раз на три роки, використовуючи правильну методику відбору зразків та відповідне обладнання.

Кукурудзу в Міссісіпі зазвичай вирощують у щорічній ротації з іншими культурами. Більш часті або навіть щорічні аналізи ґрунту можуть бути корисні, оскільки потрібні культурам поживні речовини часто сильно відрізняються.

РH ґрунту

Низький рН, або кислі ґрунти є поширеними в більшій частині Міссісіпі через високу кількість опадів ― від 40 до 55 дюймів на рік (1000-1400 мм ― прим. ред) та високі температури, які прискорюють вивітрювання ґрунту і винесення основних катіонів. Ґрунти можуть стати більш кислими і через застосування добрив.

Ідеальним рН грунту для вирощування кукурудзи є від 6,0 до 7,0. При рН грунту менше 5,5 в кукурудзи починають з’являтись проблеми. Значення pH ґрунту може впливати на доступність поживних речовин. Алюміній і марганець стають більш доступними в кислих ґрунтах і можуть досягати рівнів, які пригнічують або вбивають рослини. Низький рН ґрунту також робить фосфор, азот, калій, сірку, магній і кальцій менш доступними для рослин. Кислий  ґрунт може обмежувати ріст коренів і активність деяких корисних ґрунтових мікроорганізмів.

Читати за темою: 10 секретів кукурудзяного рекорду від Адріана Кокса

Ви можете додати вапно в ґрунт для вирішення проблем кислотності. Вапно краще застосовувати восени, щоб  кислотність ґрунту нейтралізувалася до початку росту культури. Але якщо ви не можете застосувати вапно восени, застосуйте його навесні, це все ж краще, ніж взагалі не застосовувати його.

Рекомендації щодо вапнування для сільськогосподарських культур включені в звичайні тести ґрунтових аналізів. Рекомендація стосовно вапнування базується на буферній ємності певного ґрунту.

«Буферна ємність» ― це природна здатність ґрунту протистояти зміні рН. Вона залежить від здатності ґрунту обмінюватися катіонами, які визначаються вмістом органічної речовини і глинистих мінералів в ґрунті. Часто ґрунти з близьким рН мають різні рекомендації щодо вапнування, оскільки їхня буферна ємність відрізняється.

В Міссісіпі є кілька придатних для вапнування мінералів: кальцити, мергелі і доломіти. Мергелі є м'якими відкладеннями карбонату кальцію і зазвичай дуже вологі. Кальцитне вапно ― це дуже твердий карбонат кальцію. Доломітові вапняки містять і карбонати магнію, і кальцію. Мергелі добувають в межах Міссісіпі, але більш вживаними є кальцитові та доломітові вапняки. Вартість транспортування сировини робить її дорогою, тому використовуйте вапно хорошої якості. Клас вапна залежить від того, наскільки воно чисте і якісне.

Закон вимагає від продавців сільськогосподарських вапняних матеріалів подавати зразки для проведення державних перевірок цих двох властивостей. Постачальники повинні надати ці результати на запит.

Читати за темою: Вплив основного обробітку ґрунту на урожайність кукурудзи

Тонко подрібнене вапно більш бажане, ніж вапно грубого помелу, тому що менші частки вапна розчиняються швидше, що більш ефективно нейтралізує кислотність ґрунту. Якість вапна оцінюють за відсотками частинок, які можуть проходити через сита різного розміру. Частинки, які не можуть пройти через сито у 10 меш (1,68 мм - прим. ред.) не є дуже цінними для зміни рН ґрунту в розумних часових межах. Дослідження показують, що половина частинок, які достатньо дрібні, щоб пройти через сито 10 меш, але занадто крупні, щоб пройти через сито 50 меш (приблизно 0,3 мм - прим. ред.) розчиняються і реагують з ґрунтом протягом 3 ― 4 років. Всі частинки дрібніші, ніж 50 меш, реагують протягом 3 ― 4 років.

Дослідження показують, що крупним частинкам вапна можуть знадобиться від 4 до більш ніж  20 років, щоб розчинитися в ґрунті.

Якщо ви використовуватимете низькосортний, грубий матеріал і сподіватиметесь, що воно врешті-решт розчиниться і працюватиме, ви будете витрачати ваш час і гроші.

Читати за темою: АгроПолігон John Deere. Кукурудза у Продексім на Херсонщині

Положення, прийняті у 2005 році, вимагають у постачальника повідомити вам  Відносну Нейтралізуючу Цінність (RNV) кальцитового або доломітового вапняного матеріалу. Це оцінка того, наскільки добре вапно робить ґрунт менш кислим. Цей розрахунок також іноді називають Ефективним Еквівалентом Карбонату Кальцію (ECCE):

RNV чи ECCE = CCE × ((% часток, що проходять сито 10 меш ― % часток, що проходять сито 50 меш)/2 + % часток, що проходять сито 50 меш) Приклад розрахунку RNV: Значення у постачальника: CCE ― 92% Часток, що проходять сито 10 меш ― 94% Часток, що проходять сито 50 меш ― 50% RNV або ECCE = 0.92 × ((94 ― 50)/2 + 50) = 66.24%

У цій формулі ви віднімаєте відсоток часток вапна, який може проходити через решітку 50 меш від відсотка вапна, що може проходити через 10 меш. У цьому прикладі треба відняти 50 від 94, залишок 44. Потім поділіть різницю на 2. Тут, результат ― 22. Додайте відсоток, який пройшов сито 50 меш. У цьому випадку цей відсоток становить 50, сума для цього прикладу ― 72. Потім помножте цю суму на значенням CCE. У цьому прикладі значення CCE становить 0,92. Коли ви помножте попередню відповідь 72 на 0.92, ви отримуєте 66.24. Це означає, що 66% цього зразка буде ефективно змінювати рН ґрунту в прийнятний період часу.

Ці значення можна використовувати, щоб з'ясувати, скільки вапна потрібно внести відповідно до рекомендацій, які ви отримуєте від лабораторій. Ви також можете використовувати їх для порівняння цін на різні матеріали. Рекомендації грунтових тестів можуть базуватися на матеріалах з CCE 100%, але ваше вапно може не мати 100% CCE. Отже, вам потрібно змінити кількість вапна, яку ви вносите відповідно до цінності матеріалу, який ви фактично використовували.

Азот

Важливо керувати азотом (N) як з фінансових, так і з екологічних причин. Кукурудза може засвоювати більше азоту, ніж  ґрунт або повітря можуть забезпечити. Управління азотом в рослинництві викликає занепокоєння через ризики переміщення в ґрунті і поверхневих водах.

Рослини кукурудзи з дефіцитом азоту спочатку набувають блідого жовтувато-зеленого забарвлення. Пожовтіння листя часто розвивається спочатку у вигляді перевернутого V-подібного візерунка на кінчиках нижнього або старшого листя. Якщо дефіцит посилюється, тканина листка може «згоріти» або відмирати по схемі, яка описана вище.

Дорадча служба Державного університету штату Міссісіпі рекомендує використовувати 1,3 фунта фактичного азоту на кожен бушель кукурудзи (28,58 кг/т - прим. ред.) для досягнення запланованої врожайності. Наприклад, рекомендація щодо азоту для досягнення врожайності 160 бушелів на акр складає (10 т/га - прим. ред.)

(1,3 фунт N × 160 bu/A) = 208 фунтів N/А (285,8 кг азоту/га)

Але дослідження показують, що можна використовувати на 10-15% менше азоту, ніж рекомендується зазвичай, якщо ви вирощуєте кукурудзу на більш легких, піщаних ґрунтах. Рекомендації щодо азоту для кукурудзи на Півдні базуються виключно на врожайності кукурудзи, бо наші теплі, вологі зими не сприяють утриманню і перенесенню азоту з ріку у рік. Тут є відмінність із Середнім Заходом, де послідовно холодні, сухі умови ефективно зупиняють втрати азоту взимку.

Оскільки весни у Міссісіпі часто дуже мокрі, ми пропонуємо вносити азотні добрива в різний час, відповідно до потреб культури. Цей роздільний спосіб застосування знижує ймовірність значних втрат азоту внаслідок мокрої погоди перед засвоєнням культурою. Кукурудза використовує менше 10% потрібного азоту, перш ніж почнеться швидкий вегетативний ріст. Цей ривок росту зазвичай відбувається в кінці квітня до середини травня, в залежності від дати посадки і сезонних температур.

Азот можна використовувати більш ефективно, якщо застосовувати лише невелику частину азоту одразу після проростання рослин. Додайте основну масу азотних добрив безпосередньо перед ривком росту, коли рослини потребують його найбільше. Наша стандартна рекомендація щодо використання азоту полягає у застосуванні не більше однієї третини від загального обсягу азоту в час посіву/сходів культури. Внесіть азот, що залишився, приблизно через 30 днів. Кукурудза має бути вище 12 дюймів (30 см - прим. ред.) або на V6-стадії росту під час другого застосування добрив.

Через раннє внесення можна втратити багато азоту, особливо якщо є довгий період вологої погоди до початку швидкого росту кукурудзи. Втрата азоту на перезволожених ґрунтах відбувається в основному через денітрифікацію, особливо на важких, глинистих грунтах. Денітрифікація відбувається тоді, коли мікроорганізми перетворюють нітратний азот в газоподібний. Ці гази потім вивітрюються. Висока температура ґрунту пришвидшує цей процес. Дослідження денітрифікації показують, що темпи її темпи складають 2-3% на добу при температурі ґрунту від 55 до 65оF (13-18 оС). Темп денітрифікації збільшується приблизно до 5% на день, коли температура ґрунту вища.

Азот легко рухається у вологій землі. Всі форми азоту можуть змінюватися досить швидко, порівняно до інших поживних речовин. У теплому, вологому кліматі, наприклад, в Міссісіпі, ґрунтові зміни N відбуваються протягом року.

Ви повинні вирішити, який азот купувати, спираючись на ціну, доступність, легкість застосування, і потенціал випаровування. Всі джерела азоту однаково гарні, якщо вносити їх належним чином в правильних ситуаціях.

Читати за темою: Все, що треба знати про ціну добрив в Україні

Використання правильного джерела азоту та спосіб його внесення може бути більш важливим для врожаю зерна кукурудзи, ніж кількість, яку ви застосовуєте. No-till дослідження в Міссурі і Теннессі показують, що КАС і сечовина, внесені на поверхню ґрунту, зменшують потенціал урожайності кукурудзи на 9-23% у порівнянні до аміачно-нітратного внесення врозкид, введення КАС в ґрунт, або введення безводного аміаку в ґрунт.

Джерела азоту, що містять карбамід, включаючи розчин КАС (32%, або 28-0-0-5) і сечовину (46-0-0 або 41-0-0-5), також можуть працювати не дуже добре, тому що вони втрачаються через випаровування, коли вносяться на поверхню ґрунту (вносяться врозкид чи у рідкому вигляді). Поверхнево внесена сечовина легко випаровується, коли є багато рослинності або рослинних залишків на землі, коли температура вища 55 ˚F (13 оС - прим. ред.), і коли норма внесення перевищує 100 фунтів N на акр (112 кг/га - прим. ред.), доки опади «зв’яжуть» азот. Ви, ймовірно, втратите багато азоту через випаровування, якщо внесете урозсип сечовину безпосередньо перед тривалим сухим періодом.

Ви можете зменшити випаровування шляхом додавання інгібіторів уреази, таких як Agrotain, до гранульованої сечовини або КАС. Інгібітори уреази тимчасово уповільнюють активність уреазного ферменту. Але вам все ж потрібне своєчасне випадання опадів або попереднє зрошення, щоб отримати на основі сечовини N в ґрунті у доступній для використання рослинами формі. Зазвичай слід уникати поверхневого внесення розчину КАС чи сечовини у вашій програмі підживлення кукурудзи.

Фосфор і калій

Застосовуйте фосфатні та калійні добрива згідно до результатів проведених аналізів ґрунту. Дорадча служба MSU дає результати аналізів  і значення індексу у фунтах на акр: дуже низький, низький, середній, високий або дуже високий. Зразки ґрунту з високими і дуже високими показниками зазвичай не реагують на додаткове підживлення, тому підживлення не рекомендується. Якщо дослідний зразок вашого ґрунту має середній або низький показник, результати включатимуть рекомендації щодо застосування добрив.

Фосфорні добрива важливі для дозрівання зерна, розвитку кореня і стебла, передачі та накопичення енергії. Молоді рослини кукурудзи часто стають фіолетовими, якщо у них спостерігається дефіцит фосфору. Забарвлення проявляється спочатку на кінчиках нижнього листя і рухається по краях листа, поки весь лист не стає пурпуровим.

Нові листки, що виходять з завитка, зазвичай зелені, але можуть досить швидко стати пурпуровими.

Молоді рослини часто розвивають симптоми дефіциту фосфору, коли піддаються високим температурам при настанні сонячної погоди одразу після прохолодної та вологої. Ці умови спонукають рослини рости швидше,  ніж корені можуть їх забезпечувати. Як результат, рослини не можуть отримати достатню кількість фосфору для підтримки росту. Це особливо проблематично для молодих рослин, оскільки їх коренева система мала, а фосфор не рухається активно в ґрунті. Рослини нормально відновлюються за сприятливих хороших умов вирощування, поширення коріння в ґрунті і забезпеченні більшого поглинання поживних речовин.

Читати за темою: Посібник із вибору гібридів кукурудзи

Дефіцит фосфору дуже поширений при вирощуванні кукурудзи після рису. Затоплення змінює фосфати двовалентного заліза, які рослини можуть засвоювати, до фосфатів тривалентного заліза, які рослини не можуть використовувати. Це також часто зустрічається, коли кукурудза вирощується в ротації з бавовником чи соєю, тому що кукурудза використовує майже удвічі більше фосфору, ніж бавовна і соя.

Гібриди кукурудзи часто сильно відрізняються тим, наскільки пурпуровими вони стають ― так що не хвилюйтеся, якщо колір на одному гібриді яскравіший, ніж на інших. Гібриди відрізняються виробництвом пігментів, відповідальних за фіолетовий колір.

Зазвичай фіолетовий колір зникає раніше, ніж рослини досягають висоти 2 ― 3 футів (60-90 см - прим. ред.), навіть якщо рівень фосфору в ґрунті низький. Дефіцит фосфору все ж може знизити врожайність шляхом затримки дозрівання, знижуючи ріст коріння, а також зменшуючи передачу та запасання енергії.

Багато агрономічних чи екологічних факторів можуть обмежувати ріст коренів, роблячи дефіцит фосфору гіршим. Це наприклад:

• низькі температури
• занадто вологий або сухий ґрунт
• низький pH ґрунту
• ущільнений ґрунт
• пошкодження гербіцидами
• пошкодження комахами
• пошкодження коренів грунтообробними знаряддями

Рівень pH ґрунту також може сприяти дефіциту фосфору. Низький рівень pH ґрунту може сильно обмежити рослини в засвоєнні фосфору, викликаючи симптоми дефіциту, навіть коли в ґрунті багато фосфору. Рівень рН ґрунту менше 5,5 може зменшити наявність фосфору в ґрунтовому розчині більше ніж на 30%. Кислий ґрунт також знижує ріст коренів, необхідний для поглинання фосфору.

Виправлення дефіциту фосфору потребує часу тому, що фосфор є нерухомим у ґрунті. Коріння рослини повинне прорости у зону, де вносились добрива, щоб мати змогу поглинути фосфор для використання рослиною. Якщо ви вносите фосфорне добриво на поверхню ґрунту, то воно буде доступним тільки в кількох верхніх дюймах ґрунту. З цієї причини внесення врозкид фосфорних добрив проводиться тільки на зрошуваних площах і/або ґрунтах з мінімальним обробітком та істотним рослинним залишком на поверхні ґрунту. Ці фактори сприяють підвищенню вологості ґрунту, активності коренів і поглинання поживних речовин з кількох верхніх дюймів ґрунту. У більшості ситуацій, особливо на посушливих полях, ви повинні вводити фосфор, як бічне підживлення. Але будьте дуже обережні, щоб не пошкодить коріння при боковій обробці.

Загалом потрібно застосовувати фосфор для наступної культури ще восени. Так обробіток ґрунту допомагатиме включити добриво в ґрунт. Застарілі системи сівалок і вологі ґрунти навесні часто роблять весняне внесення неефективним. Осінній обробіток ґрунту допомагає включити добриво в ґрунт, підвищуючи доступність поживних речовин до коренів і зменшуючи потенціал втрат при змиванні. Підживленням за допомогою впорскування рідких добрив можна досягти тих же цілей.

Багато виробників кукурудзи використовують стартове добриво для доповнення своєї програми живлення кукурудзи, покращуючи доступність фосфору. Стартове добриво сприяє ранньому дозріванню, збільшує енергію рослин, і часто покращує врожайність зерна, особливо в мінімальних чи No-till системах обробітку ґрунту.

Стартове добриво працює переважно за умови внесення концентрованого фосфору в зону коренів молодих рослин. Розміщення фосфору дуже важливе для молодих рослин з малою кореневою системою, тому що фосфор не рухається в ґрунті. Наприклад, азот, який є важливою частиною стартового добрива, може рухатися в ґрунті. Тому розміщення азоту не таке важливе для живлення кукурудзи, тим більше, що кукурудза має мичкувату кореневу систему з великим бічним ростом. Тому, тільки азотні добрива не дуже цінні як стартове підживлення.

Читати за темою: Особливості весняного підживлення: обираємо добрива

Найбільш поширений у використанні вид стартових добрив ― це поліфосфат амонію (10-34-0 або 11-37-0). Багато марок ортофосфатних добрив є легкодоступними. Але вони значно дорожчі, мають більш низький вміст поживних речовин і зазвичай не показують різниці в урожайності у порівнянні з поліфосфатними добривами в польових випробуваннях.

При внесенні стартового добрива у насінневу борозну, використовуйте не більше 4 галонів на акр (37,5 л/га - прим. ред.) амонію поліфосфату при міжрядді від 38 до 40 дюймів (96-100 см - прим. ред.) або 5 галонів на акр (47 л/га - прим. ред.) при 30-дюймових (76 см - прим. ред.) міжряддях. Інакше можна спричинити засолювання і пошкодження сходів. Виробники кукурудзяного поясу часто використовують сошники, які вносять стартове добриво збоку і нижче насіння. Ці системи ефективні, безпечні для рослин і результативні.

Кукурудза потребує стільки ж калію, як і азоту. Калій необхідний для побудови сильного стебла, боротьби з хворобами і переміщення води в рослині. Основним симптомом дефіциту калію є хлороз (пожовтіння) з наступним некрозом (відмиранням тканин) уздовж нижнього краю листка, починаючи з кінчика.

Багато культур, що потребують калію, беруть перероблений в ґрунті калій із рослинних залишків. Однак якщо рослинність видаляється з поля, як наприклад, у кормових культур чи силосних, рекомендації щодо внесення калію будуть значно вищими. Хороший силос з рослин кукурудзи виносить більше 200 фунтів калію з акра (225 кг/га - прим. ред.). Соя виносить більше калію з ґрунту, по відношенню до ряду інших культур Міссісіпі, оскільки багато калію локалізується в насінні ― у зібраному урожаї близько 1,4 фунтів калію на бушель зерна (23 кг/т - прим. ред.). Дефіцит калію спостерігається при вирощуванні кукурудзи у сівозміні із соєю.

Дефіцит калію може бути більш  імовірним у системі No-till, де розподіл  рослинних залишків залежить від розкидача комбайна. Якщо залишки  валкуються позаду комбайна, на полі буде узор із ділянками, де менше калію. На цих ділянках вірогідніший розвиток дефіциту в наступній культурі.

Можна застосовувати калійне добриво восени, тому що, як і фосфор, калій відносно нерухомий в більшості ґрунтів. Але калій вилуговується на піщаних ґрунтах з ємністю катіонного обміну менше ніж 8,0. На цих ґрунтах рекомендується застосувати калій навесні або в сезон.

Сірка, магній і цинк

Високопродуктивні посіви кукурудзи беруть більше ніж 30 фунтів (13,6 кг - прим. ред.) сірки і магнію. Дефіцит сірки та магнію, швидше за все, є на піщаних ґрунтах із менше ніж 1% органічної речовини, особливо під час прохолодних, вологих умов. При дефіциті сірки і магнію з’являються жовтувато-білі інтервінальні смужки або загальне пожовтіння листя. Ви можете побачити симптоми нестачі сірки спочатку на верхніх листках і симптоми нестачі магнію на нижніх листках.

Якщо ви діагностуєте дефіцит сірки на культурі, що росте, застосуйте сульфатну форму сірки якомога швидше. Джерела сульфатної сірки включають суміш однорідних добрив з додаванням сірки, сульфат амонію, гіпс, K-Mag, і тіосульфат амонію (рідина 12-0-0-26). Можна вносити елементарну сірку для профілактичної підтримки, але їй потрібно кілька місяців для зміни у форму, яку рослина зможе використовувати. Двома основними джерелами магнію є K-Mag і доломітовий вапняк (якщо рекомендується вапно).

Дефіцит цинку найбільш поширений  на піщаних, з низьким вмістом органічних речовин ґрунтах, особливо під час прохолодних, вологих умов. Високі рН і рівень фосфору збільшують імовірність дефіциту. Симптоми дефіциту цинку зазвичай проявляються через кілька тижнів після виникнення світлих інтервінальних смуг або білуватих смуг, які починаються з основи листка молодого листя. Слідкуйте за ґрунтовим тестом і аналізом рослин, щоб уникнути дефіциту цинку.

© За матеріалами, Extension.msstate.edu, Kurkul.com, 2019 р.