Афлатоксин — це речовина, що є побічним хімічним продуктом від росту гриба аспергіл жовтий (аspergillus flavus) на кукурудзі та інших культурах. Зерно, що містить афлатоксин, токсичне для тварин і птиці. Тому об’єкти, які взаємодіють з зараженим зерном, наприклад, транспорт чи вантаж, потребують регулярної перевірки.
Проблеми афлатоксину частіше зустрічаються у штаті Міссісіпі (США), ніж у кукурудзяному поясі, оскільки гарячий, вологий клімат штату ідеально підходить для росту грибів. Крім того, нині дуже мало дієвих методів знезараження, а ті які є, не завжди успішні та схвалені державою.
Кліматичні умови Середнього Півдня США обумовлюють те, що афлатоксин продовжуватиме загрожувати виробникам кукурудзи, доки не будуть визначені дієві заходи контролю. Ця речовина історично розвивалася протягом багатьох років в умовах високотемпературного стресу, особливо у поєднанні з дефіцитом води та пошкодження качана і стебла комахами. У 1977 і 1998 роках у Міссісіпі були серйозні проблеми із зараженням кукурудзи афлатоксином.
Звести до мінімуму ймовірність виникнення цієї проблеми можна, використовуючи здорову агротехнологію, належним чином зберігаючи і висушуючи зерно, підтримуючи якість зерна і дезінфікуючи обладнання для його обробки.
Афлатоксин може інфікувати кукурудзу спорами з повітря у полі або під час зберігання та обробки. Зараження може відбуватися через приймочки, качан або прямий контакт. Спори грибів зимують на рослинних залишках у ґрунті. Тим не менш, методи управління, які спрямовані знизити рівень інокуляту, мають незначний вплив на розвиток афлатоксину у наступні роки, оскільки майже щороку на Середньому Півдні багато грибка.
Афлатоксин розвивається тоді, коли кукурудза піддається впливу жорстких умов навколишнього середовища. Саме стресові умови сприяють розвитку грибкової інфекції у колосі.
Для уникнення зараження потрібно проводити своєчасну посадку, правильне підживлення, контроль за бур'янами та комахами, додаткове зрошення. Правильний підбір стійких гібридів також сприяє зниженню потенціалу афлатоксину. Хоча оцінюючи наявні у продажу гібриди, можна сказати, що резистентність до афлатоксинів слабка. У той же час є гібриди, які добре показують себе в умовах посухи і мають нижчу концентрацію афлатоксину.
Виробники можуть знизити ймовірність накопичення афлатоксину у полі, збираючи урожай кукурудзи до досягнення промислового стандарту вологості 15,5%. Ці качани можуть піддаватися впливу несприятливих умов сушіння, що спричинятимуть розвиток афлатоксину у полі. Кукурудза досягає фізіологічної зрілості приблизно при 30% вологи і може бути зібрана у будь-який час після цього. Дослідження показують, що кукурудза зазвичай втрачає близько 0,6% вологи за добу протягом періоду висихання. На цей показник значною мірою не впливає гібридна зрілість. Таким чином можна пришвидшити збір на 1-2 тижні, збираючи кукурудзу при вологості 20-25%.
Недоліком раннього збору врожаю є те, що вологе зерно є ідеальним середовищем для швидкого поширення афлатоксину, якщо воно не обробляється належним чином. Потрібно просушити зерно з високою вологістю (16-30%) до вологості нижче 15% протягом 24 годин після збирання або негайно перевезти його до елеватора (який висушить зерно).
Не зберігайте зерно у вантажних автомобілях, комбайнах, бункерах або будь-якому іншому місці більше 4-6 годин. Ці умови швидко збільшують рівень афлатоксинів і погіршують якість зерна, тому що грибковий ріст і дихання зерна швидко зростатимуть у зерні з високою вологістю, особливо при температурі повітря у серпні та на початку вересня +20-25 °C.
Читати за темою: 10 секретів кукурудзяного рекорду від Адріана Кокса
І навпаки, афлатоксин наближається до допустимого рівня, коли вологість зерна падає приблизно до 12%, особливо коли температура повітря знижується до +13 °C. Якщо заплановано висушити зерно самостійно, не варто збирати тільки стільки, скільки можна просушити за добу.
Проблеми афлатоксину часто розвиваються у зернових бункерах, які використовуються для сушіння кукурудзи. Для швидкого висушування кукурудзи з високою вологістю за допомогою системи сушіння необхідно звести до мінімуму глибину зберігання зерна у контейнері (зазвичай вона 1-2 метри). Перемішування зерна може сприяти висушуванню, але не може подолати проблеми аерації, які обмежують швидкість сушіння. Інші системи сушіння, такі як безперервний потік та портативні сушильні установки, нормально висушують зерно в цих межах, якщо його кількість не перевищує обсяг ємності системи сушіння.
Можна покращити якість зерна шляхом зміни процедур збору та обробки. Грибок легко проникає у зернину з тріщинами або пошкодженою насіннєвою оболонкою.
Читати за темою: Вплив основного обробітку ґрунту на урожайність кукурудзи
Збільшення швидкості обертання вентилятора, відкриття сит і зниження швидкості руху повітря сприяють підвищенню якості зерна при зборі комбайном. Потрібне щоденне очищення техніки від кукурудзи і сміття, що залишилося у комбайнах, вантажівках, ямах, зернових візках і шнеках; чистка бункерів перед використанням, тому що це потенційні джерела забруднення. Спори грибків на інфікованому зерні можуть легко розвиватися під час обробки, заражаючи інше зерно. Розчин хлору для очищення (3/4 чашки відбілювача + 4,5 літра води) знищує ріст грибків у приміщеннях для обробки.
Методи, що історично використовують для виявлення афлатоксину, варіюються від візуальних спостережень до складних лабораторних аналізів. Тест «чорне світло» використовує довгохвильове ультрафіолетове світло для освітлення яскраво-жовто-зеленої флуоресценції, що свідчить про продукт грибкового метаболізму, який часто є попередником виникнення афлатоксину. Цей продукт називається коджиковою кислотою і її не слід плутати з афлатоксином. Даний тест має обмежене застосування — використовується тільки в якості попереднього досліду для більш точного хімічного аналізу.
Елеватори повинні використовувати хімічні аналізи для визначення вмісту афлатоксинів. Також можна подати зразки для аналізу до Державної хімічної лабораторії або купити тест-набір для виявлення афлатоксину від компаній, що постачають хімічну продукцію.
Тестування на афлатоксини є поширеною процедурою, оскільки незначна кількість зерен зазвичай забруднена афлатоксином (менше 0,1%), але концентрація окремих зерен часто дуже висока.
Читати за темою: Підживлення кукурудзи ― рекомендації науковців США
Щоб поліпшити вибірку, збільшують її розмір та використовують правильні методи відбору проб. Хімічна екстракція афлатоксину вимагає подрібнення зразків зерна.
Лаборанти повинні подрібнити відібраний зразок перед відбором підвибірки. Це покращує розподіл заражених частинок. Ці рекомендації можуть збільшити час і витрати, пов'язані з процедурою аналізу, і можуть бути непрактичними в деяких ситуаціях.
Дослідження показують, що забруднена афлатоксином у певних межах кукурудза не завдає шкоду здоров'ю конкретних тварин, що перелічені, або людям, які споживають отримані від цих тварин продукти.
Рівні впливу FDA для кукурудзи, забрудненої афлатоксином, включають наступне:
Максимальний рівень | Використання |
20 ppb | Харчування людини, корм для незрілих тварин (включаючи птицю) або молочних тварин, або невідомого призначення |
100 ppb | Комбікорми для розведення великої рогатої худоби, розведення свиней або птиці |
200 ppb | Корм для кінцевого вигодовування свиней більше 50 кг |
300 ppb | Корм для м'ясного скотарства |
За матеріалами extension.msstate.edu.
Ⓒ Kurkul.com, 2019 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.