Біологічний метод, як система захисту рослин, тобто контроль шкідників за допомогою їх природних ворогів-ентомофагів (комах, а згодом і кліщів, нематод, вірусів, грибів, найпростіших) людство успішно застосовує вже близько 120-ти років. Звичайно, за давністю використання цей метод значно поступається хімічному, проте вже на зламі ХІХ – ХХ століть біологічний метод заявив про себе як повноцінний ефективний інструмент захисту сільськогосподарських угідь. З того часу він застосовувався й розвивався поряд з хімічним. Потужна, часом слабо контрольована індустрія останнього, впродовж останніх десятиліть отруєння довкілля пестицидами, створила реальну загрозу екологічної катастрофи. Не додає оптимізму й факт звикання шкідників до хімічних пестицидів, внаслідок чого необхідно розробляти все нові, більш токсичні.

Тож саме на часі говорити про актуальність застосування для захисту рослин саме біологічного методу, тим більше, що всі ці роки наукова база та практика його використання успішно розвивалася у світі й в Україні зокрема. Чи можна сьогодні говорити про можливість застосування біоконтролю, як ефективної альтернативи хімічному захисту рослин? На це та ряд інших питань цієї теми дає відповіді керівник компанії «Біобаланс» Любов Лисенко.

Максимальний ефект за найменшої шкоди

Не можна категорично стверджувати, що біометод у всіх випадках може замінити використання хімпрепаратів, як, власне, й навпаки. У кожному конкретному випадку визначається необхідність застосування того чи іншого методу. Так, трапляється, що застосовувати біометод вже пізно, тоді єдиним обґрунтованим ефективним кроком буде цілеспрямоване внесення хімічних пестицидів, часто в «ударних» обсягах.

Проте, говорячи саме про біологічний метод захисту рослин, можна відзначити, що створений він не людьми. Регулювання кількості шкідників на ранніх фазах розвитку за допомогою їхніх же природних ворогів-ентомофагів – один з мільйонів процесів, що відбуваються у Всесвіті. Та часточка, яку ми підгледіли і взяли на озброєння, чи, скоріше, поставили собі на службу, щоб захистити посіви, завдаючи найменшої шкоди довкіллю.

Читати за темою: Шкідники ріпаку

Адже поле, будь-який агроценоз – живий організм з багатьма мешканцями. Тут, як, скажімо, бактерії у кишечнику людини, мешкають і корисні, і шкідливі організми. За нормальних умов, корисні контролюють рівень шкідливих і зберігається певний баланс. Тож від того, які умови створимо для життєдіяльності корисних організмів, залежатиме й результат. У нашому випадку – стан здоров’я  посівів, та врешті й урожай.

Якщо стоворити умови, в яких пригнічується діяльність ентомофагів, а це, очевидно, відбувається сьогодні, коли на поле вносять гербіциди, фунгіциди, інсектициди, десикант з прилипачем, словом, застосовують вже звичний агресивний метод ведення сільського господарства, то шансів на виживання у всього корисного залишається мінімум. Тож зараз стоїть завдання саме відновити кількість корисних організмів в агроценозі. І внесення, зокрема, трихограми, в науково обґрунтованих обсягах, дає змогу контролювати популяцію шкідників за межею економічного порогу шкодочинності. Іншими словами, запобігти збитків, не наносячи шкоди довкіллю.

Щоб не боліла голова у агронома — інтегрований підхід

Зараз у світі, й в Україні зокрема, і це відрадно, все більше повертаються обличчям саме до застосування біометоду, в тому числі й трихограми. Але тут є ряд важливих моментів, на яких варто зосередити увагу. Трихограма, як зазначалося – це природний ворог ряду лускокрилих шкідників, що знаходить і знищує їх ще на стадії яйця. Але ефективним засобом боротьби, так би мовити, агрономічним інструментом, вона може стати лише за умови правильного застосування.

Читати за темою: Запилювачі та шкідники лохини

Як правило агроном, придбавши трихограму для свого господарства, слабо дотримується температурних режимів, елементарної обережності при транспортуванні; а потім ще й внесення відбувається з порушенням вимог щодо погодних умов, належної концентрації препарату, з впливом інших факторів. Така ситуація призводить не лише до економічних збитків через неефективне застосування методу, а й до компрометування самого методу в середовищі сільгосптоваровиробників: мовляв, «он він вніс, а совка урожай поїла – тільки даремно втратився!». Він не розуміє, що внесення трихограми, як і будь-який метод, вимагає суворого дотримання певних вимог, науково обґрунтованих і практично перевірених.

 «Коли ми задалися вивченням цього питання, прийшла очевидна відповідь: кінцевим продуктом виробництва слід зробити не трихограму, як товар, а саме захист сільгоспкультур на конкретному полі за конкретних умов. Тільки тоді метод запрацює, коли правильно застосований. Так виникла ідея створення послуги інтегрованого захисту посівів, вирішення, так би мовити, питання з головним болем агрономів та керівників господарств», — розповідає Любов Лисенко.

Вирішення проблеми — системний захист посівів

Поставлене завдання вимагало глибокого вивчення проблеми і комплексного підходу до її вирішення.

«Нині «Біобаланс» має власну агрономічну службу, яка разом з науковими знаннями, озброєна сучасним технологічним обладнанням. Для точного розрахунку необхідних обсягів та часу внесення трихограми потрібно встановлювати на полі світлові пастки, за допомогою яких можна відстежувати інтенсивність льоту шкідників, і у онлайн режимі отримувати дані про умови. З тим, щоб застосування її було максимально дієвим і, у той же час, економічно обґрунтованим для господарства», — зазначила Любов Лисенко.

За словами фахіця, наступний крок – отримання у лабораторії розфасовану під кожне поле трихограму, яку оперативно доставляють у господарство, контролюють її внесення авіацією з дотриманням усіх параметрів – погодних умов, висоти, інтенсивності тощо. Потім відслідковуються результати. За необхідності, весь процес повторюються.

Читати за темою: Українські аграрії отримують новий «інтелектуальний» інструмент для прогресивного розвитку

«Крім трихограми, можна вносити габробракон. Не у таких обсягах, як трихограму, проте  серед наших клієнтів – ті, хто займається екологічним землеробством, хто імпортує сертифіковану екологічну продукцію, овочеві господарства. Габробракон застосовуємо, коли трихограма спрацювала, але якийсь відсоток шкідників відродився в гусінь. Саме проти гусені ефективно діє цей ентомофаг-хижак. Вприскуючи в неї паралізуючу речовину, габробракон знерухомлює шкідника й відкладає яйця на його тілі, вмістом якого живиться потомство ентомофага», — говорить експертка.

Любов Лисенко додає, що внесення ентомофагів проводиться за допомогою малої авіації, запроваджуємо безпілотні технології... «Біобаланс» забезпечує вирішення всіх організаційних питань, надаючи клієнтам послугу, так би мовити «під ключ». Офіційно бере на себе відповідальність, гарантуючи високий рівень ефективності наданої послуги. Слід зазначити, що вартість застосування біометоду, порівняно з хімічним, за умови використання якісних пестицидів, буде набагато нижчою.

«Ми ніколи не кажемо, що біометод – панацея від усіх сільськогосподарських бід. Коли, за результатами досліджень, виявляємо необхідність внесення хімпрепаратів, повідомляємо це керівникам підприємства, показуємо оптимальну за даних умов діючу речовину», — зазначає керівниця компанії «Біобаланс».

Довідка: ТОВ “Біобаланс” — компанія, що займається біометодом, має власне виробництво та співпрацює з сільгосппідприємствами 17-ти областей України. Засноване в 2010 році, підприємство вже має багатий досвід в сфері захисту рослин за рахунок використання різних видів ентомофагів, що сприяє збереженню урожайності рослин, «біологізації» сучасного сільського господарства.

© Любов Лисенко, ТОВ «Біобаланс», 2019 р.