На Близькому Сході знову неспокійно: ракетні удари в Ірані, стрибки котирувань на нафту та загроза нового економічного, політичного та військового протистояння Ірану та США...

Чи відіб’ється ця ситуація на Україні, зокрема, що буде з цінами на агропродукцію та ресурси виробництва? Kurkul.com розпитував експертів.

Що відбулось

Поштовхом до названих подій в Ірані став авіаудар США, у результаті якого в Багдаді було вбито іранського генерала Касема Сулеймані, якого вважали майбутнім президентом та другою за впливовістю людиною в країні.

Цьому авіаудару передував погром американського посольства у Тегерані,  який вчинили десятки розгніваних прихильників іракської шиїтської воєнізованої групи, що прийшли помститися за загибель в ході ще одного авіаудару США 25 бойовиків іракської шиїтської воєнізованої групи «Катаїб Хезболла», підтримуваної Іраном. 

Вже 5 січня Іран повідомив про повний вихід із ядерної угоди, яка була укладена між іранською владою і шістьма країнами-посередниками в 2015 році.

Паралельно парламент країни прийняв резолюцію, в якій просив уряд скасувати прохання до США про військову допомогу країні (її надали кілька років тому для допомоги у боротьбі з «Ісламською державою»). Основна мета цієї резолюції — змусити США вивести близько 5 тис. американських військових, присутніх в різних частинах Іраку.

Іранська влада пообіцяла відповісти за смерть генерала, але не уточнила, які саме заходи може вжити.

Після загибелі Сулеймані різко виросли ціни на нафту, вартість палива марки Brent наблизилася до пікових значень вересня 2019 року. Котирування золота, головного захисного активу для інвесторів, теж підвищилися до максимуму за чотири місяці.

Удар по Сулеймані ще сильніше загострив і без того напружені відносини між США і Іраном.

До суперечностей навколо іранської ядерної програми (США звинуватили Тегеран у недотриманні угоди про обмеження ядерних розробок і вийшли з неї), танкерів і суден (Іран влітку затримав кілька кораблів), безпілотників (Іран збив американський безпілотник, і США мало не відповіли градом ракет) і удару по об'єктах саудівської нафтової компанії Saudi Aramco (США вважають винним Іран) додалося ще одне. Влада США при цьому запевняє, що не має наміру починати війну з Іраном.

Місце Ірану на світовому ринку

Перш за все, слід зауважити, що Ісламська республіка Іран (ІРІ) перебуває під санкціями США, ООН та різних країн і організацій.

Це накладає відбиток як на експорт продукції до країни, так і на імпорт до Ірану. особливо складно постачальникам вирішувати проблему міждержавних валютних розрахунків, оскільки ІРІ було відключено від платіжної банківської системи SWIFT.

Але торговельні обмеження компенсуються високим рівнем внутрішнього виробництва. За даними Всесвітнього Банку, за рівнем ВВП Іран станом на 2018 перебував на 18 місці у світі, виробляючи товарів на $1 695 млрд.

Основні економічні показники ІРІ:

• ВВП ― $1 695 млрд (18 місце у світі);
• Загальний імпорт ― $41,24 млрд;
• Загальний експорт ― $96,62 млрд;
• Позиція у рейтинзі імпортерів ― 58;
• Позиція у рейтинзі експортерів ― 38.

Загалом Іран є чистим експортером. У світовому імпорті він займає частку у 0,3%, а в експорті ― 0,2%. Для порівняння, наведемо показники України, яка виробляє значно менше товарів, ніж ІРІ.

Основні економічні показники України:

• ВВП ― $390 млрд (49 місце у світі);
• Загальний імпорт ― $57,19 млрд;
• Загальний експорт ― $47,33 млрд;
• Позиція у рейтинзі імпортерів ― 49;
• Позиція у рейтинзі експортерів ― 52.

Аграрний баланс Ірану

Хоча ІРІ і закуповує багато сільськогосподарської продукції за кордоном, але також є виробником та експортером різних аграрних товарів.

У сільському та лісовому господарстві працює 1/3 населення країни.

Основні сільськогосподарські культури — зернові (пшениця, ячмінь, рис), бобові та олійні. Із технічних культур переважають бавовна, цукрові буряки, цукрова тростина, тютюн, чай. Вирощують плодові, баштанні, виноград, горіхи.

Екстенсивне тваринництво (вівці, кози, верблюди, велика рогата худоба тощо), шовківництво, морське рибальство, заготівля деревини. 

ТОП-10 аграрних позицій експорту Ірану у 2018 році, $:

• горіхи та фрукти ― 1 718 млн, з них до України ― 18 млн;
• овочі та картопля ― 1 074 млн, з них до України ― 0,86 млн;
• молокопродукти, мед, яйця ― 615 млн;
• фруктові й овочеві соки та консерви ― 545 млн;
• крупи, борошно, крохмаль ― 443 млн;
• кава, чай та спеції ― 393 млн;
• риба, ракоподібні та молюски ― 313 млн;
• цукор ― 274 млн;
• олії та жири ― 99 млн;
• какао ― 89 млн.

Як бачимо, розмір експорту з Ірану сільськогосподарської продукції переважно незначний, окрім певних вузьких позицій, на зразок екзотичних фруктів та горіхів. Частка ж іранської агропродукції на ринку України взагалі мізерна.

ТОП-10 аграрних позицій імпорту Ірану у 2018 році, $:

• зернові ― 4 312 млн, з них з України ― 221,9 млн;
• насіння олійних ― 1 503 млн,  з них з України ― 73,3 млн;
• олії та жири ― 1 066 млн, з них з України ― 119,5 млн;
• м’ясо та субпродукти ―  786 млн;
• корм для тварин ― 725 млн;
• фрукти та горіхи ― 395 млн,  з них з України ― 2 млн;
• кава, чай та спеції ― 379 млн;
• молокопродукти, мед, яйця ― 273 млн,  з них з України ― 0,11 млн;
• овочі та картопля ― 238 млн;
• тютюн ― 212 млн.

Розмір аграрного імпорту Ірану доволі значний, особливо за першими трьома позиціями: зернові, олійне насіння та олії і жири.

Тому не виключено, що виробники зернових та олійних культур зазнають опосередкованого впливу через коливання світових ціна на зерно і олійні культури, у разі жорсткого економічного протистояння на Близькому Сході, а також прямих втрат у разі зупинки співпраці та торгівлі.

Українсько-іранські аграрні відносини

Головними позиціями аграрного експорту з України до Ірану, за даними МінАПК, були кукурудза, соя, соняшникова олія, горіхи та кондитерські вироби. Перспективними напрямками вважались також експорт ячменю, ріпаку, соняшникового шроту, живої худоби, яловичини та баранини.

Двостороння торгівля між Україною та Іраном за 2014-2018 роки

У ліквідованому нещодавно міністерстві аграрної політики України Іран називали одним з основних торговельних партнерів України за обсягами закупівель сільськогосподарської та харчової продукції. Водночас, протягом останнього часу спостерігається тенденція зменшення обсягів двосторонньої торгівлі.

Найбільшими перешкодами на шляху розширення присутності українських компаній на ринку сільськогосподарської продукції ІРІ є:

• відсутність шляхів здійснення міжнародних банківських розрахунків; 
• потужна конкуренція з боку Казахстану, РФ, Бразилії та  Аргентини на іранському ринку, який традиційно вважається більш «дорогим» у порівнянні з іншими регіонами.

Ринок землі та інші інтереси Ірану в Україні

Слід окремо відзначити, що у квітні 2016 р. Меджліс ІРІ прийняв постанову щодо підтримки іранських підприємств, які бажають придбати у власність чи оренду землі агропромислового призначення за межами Ірану з метою вирощування сільськогосподарської продукції та її подальшого постачання до ІРІ.

При цьому пріоритет надається трьом країнам – Україні, Казахстану та Гані. 

Іранські підприємства виявляють стійкий інтерес до оренди українських земель сільськогосподарського призначення для їх подальшого використання для вирощування та постачання до ІРІ агропромислової продукції, зокрема, зернових культур.

Крім того, іранська сторона надає перевагу оренді земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності.

Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС окремі іранські експортери агропромислової продукції виявляють значний інтерес до можливості реекспорту своєї продукції (в основному, плодів, горіхів, морепродуктів та фруктів) до країн ЄС із залученням українських підприємств як в якості імпортерів, так і офіційних представників іранських компаній на території нашої держави.

Думки експертів

Президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко так прокоментував наслідки ірансько-американського конфлікту для АПК виданню AgroPolit.com:

«Через новий виток військової напруги торгівля з цією країною зменшиться ще більше, в тому числі, й з Україною. Певне скорочення торгівлі між Україною та Іраном ми побачили вже у 2018 році, а в 2019-му тенденція посилилася. 

Наразі експорт продовольства призупиняється через цю ситуацію з військовим напруженням. Бізнес-партнери з України дуже збентежені, бо дехто з них уже підписав контакти, вклався у це і потрібно поставляти. Тобто будуть збитки.

Найбільше поставок до Ірану здійснюється з України за такими групами товарів: кукурудза, ячмінь, пшениця, олійні та інше. Оскільки на іншому боці конфлікту знаходяться США, то Україні буде особливо важко співпрацювати з Іраном, як з політчиних, так і з безпекових міркувань.

Щодо міжнародних ринків, то неможливість Іраном купувати агропродукцію на глобальному ринку призведе до надлишку продукції. Особливо, в частині зернових. Традиційно для цього періоду ціни на зернові мали б уже зростати, бо сезон збирання завершився. Втім, через фактор Ірану зростання на зернові на міжнародному ринку може призупинитися».

Поки що обережні з прогнозами і трейдери ― вони радять стежити за розвитком ситуації, бо поки що рано робити висновки із ситуації.

«Світ вже звик до рішучого і непередбачуваного стилю управління Дональда Трампа, але вбивство високоповажного в Ірані генерала Сулеймані ― це не просто спосіб помірятися м'язами, а скоріше спосіб публічного приниження гарячих перських хлопців і вираження своїх необ'ємних амбіцій.

Результат: зростання ціни на нафту на + 3,5% за одну торгову сесію 03/01/2020.

Чи позначиться цей вплив на інших товарних активах? Так, але тільки за умови, якщо конфлікт продовжить динамічно розвиватися. Т

оді чекаємо зростання інфляції і падіння економічного зростання основних світових лідерів США і ЄС, а також у нетто імпортерів сирої нафти.

А така комбінація чинників зовсім не додає ентузіазму вкладати гроші в товарні активи», ― прокоментував Latifundist.com трейдер Spike Trade Юрій Гаврилюк. 

В Багдаді не все спокійно: як убивство Сулеймані вдарить по сировинних ринках

А от на думку менеджерки з розвитку бізнесу Maxigrain Олени Нероби, зниження цін на агропродукцію може бути ситуативним. Але подальше зростання цін на нафту «підтягне» за собою і ціни на етанол, а в подальшому на кукурудзу і сою.