Агрофірму «Обрій» із села Коломійці на Дніпропетровщині давно називають еталонним вітчизняним сільгосппідприємством і добре знають не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Чому? Бо саме тут застосовують передові технології, інновації й селекцію у тваринництві та рослинництві. Почавши експерименти з рідкими добривами ще 10 років тому, нині агрофірма успішно застосовує свою технологію вирощування сільгоспкультур в посушливих умовах українського Степу.

Про особливості переходу від традиційних сухих добрив до рідких розповіли директор агрофірми «Обрій» Віталій Головко, головний технолог Сергій Яланський та заступник директора по рослинництву Сергій Вакуленко. 

Читати за темою: Біологічне, органічне та біодинамічне землеробство — як врятувати ґрунти і людей

Симбіоз тваринництва й рослинництва

Основними напрямками діяльності АФ «Обрій» є вирощування, розведення та продаж племінного молодняку великої рогатої худоби молочних і м'ясних порід та овець. Реалізують продукцію як в Україні, так і у країнах ближнього зарубіжжя. 

У господарстві є три власні племінні заводи з розведення корів червоної степової та голштинської породи, овець романівської породи, а також племрепродуктор із розведення корів ангуської породи. Зрештою, породних тварин родом із Коломійців можна знайти вже в Узбекистані, Казахстані, Грузії, Азербайджані й навіть Туреччині.

Загалом на фермах нині утримують близько 2 200 голів великої рогатої худоби та 2000 овець. А отже, в АФ «Обрій» велику увагу приділяють рослинництву, бо воно забезпечує тваринництво якісними кормами в потрібній кількості з власного комбікормового заводу.

На близько 8 тис. га підприємство вирощує озиму пшеницю і ячмінь, ріпак, соняшник, горох, кукурудзу на зерно і силос, багаторічні трави. Щороку тут виробляють по 15 тис. т зерна, 16 тис. т силосу, 6 тис. т сінажу, близько 1,5 тис. т сіна й до 9 тис. т соняшнику.

Рідкі добрива як спосіб оптимізувати живлення с/г культур

Спеціалісти господарства з Коломійців «заточені» під вирощування великого валу сировини для кормів, товарного зерна та збереження високої рентабельності цього процесу. Одним із важливих рішень, які допомагають досягти бажаного, були зміни в системі живлення рослин і перехід на рідкі добрива. 

Читати за темою: Як створити карту для внесення добрив: огляд сервісу Atfarm

«Ми детально вивчали це питання: читали фахові видання, наукову літературу, їздили за досвідом за кордон, зокрема у Канаду та США. Саме там фермери в 50-60% застосовують рідкі добрива. Європейські фермери використовують трохи менше РКД», — згадує директор агрофірми Віталій Головко.

За його словами, різниця на полях, де працювали гранульованими і рідкими добривами, дуже велика. Серед основних переваг рідких добрив керівник агрофірми називає їхній спосіб дії та швидку доступність для рослин.

Фермер каже, що сухі добрива можуть тривалий час (особливо в умовах нинішньої посухи) лежати в землі, втрачати якість і далеко не зразу віддавати поживні елементи рослинам. Натомість рідкі добрива після внесення асимілюються в ґрунті і стають доступними.

За словами директора господарства, протягом останніх років кількість опадів та продуктивної вологи на Дніпропетровщині суттєво зменшилась: тепер доводиться працювати в діапазоні 280-430 мм опадів на рік. В таких посушливих умовах сухі добрива не можуть показати свою ефективність та допомогти рослинам розкрити свій потенціал.

«Доступність РКД для сільгоспкультур складає близько 80%! Тоді як сухі добрива засвоюються лише на 50%», — роз’яснює Віталій Головко.

Крім того, аграрій каже, що при переході на новий спосіб внесення добрив фахівці підприємства порахували економічну складову. Дійшли висновку, що витрати при використанні класичних добрив не є співвідносними з їхньою реальною ефективністю. Тому саме з точки зору фінансової вигоди використання рідких добрив є більш доцільним.

Якщо оцінювати економічну вигоду, то РКД не нижчі за ціною, ніж традиційні, але їх треба менше. Щоб отримати еквівалентний до гранульованих добрив ефект, рідких можна внести на 30% менше. 

Таку думку підтверджує головний технолог господарства Сергій Яланський. За його словами, позитивний результат переходу на РКД видно неозброєним оком.

«Це добре відображається на врожайності. Ми закладали експериментальні ділянки, де вносили при сівбі і сухі гранульовані добрива, і рідкі комплексні. Прибавка при внесенні рідких добрив на 15-20% гарантована», — каже Сергій Яланський.

Головний технолог «Обрію» каже, що все більше господарств, зокрема по сусідству, на півдні Дніпропетровської області, переходять на внесення КАСу та загалом РКД при сівбі. І, власне, рідка формуляція добрив — це вимога часу та агрокліматичних умов, тож скоро українські аграрії повністю або частково перейдуть на рідкі добрива.

Ще однією перевагою рідких добрив, за словами директора агрофірми, є те, що виникає менше проблем із логістикою та робітниками. У господарстві раніше виникали проблеми при завантаженні-розвантаженні біг-бегів із гранульованими добривами чи розрахунком норм при завантаженні в сівалки абощо. Між іншим, це стало однією з причин відмови від сухих добрив в АФ «Обрій». Після переходу на рідкі добрива людям стало простіше працювати під час проведення агротехнологічних операцій.

Сергій Вакуленко каже, що рідкі добрива також дають можливість проводити листкове підживлення. Це дозволяє «допомогти» рослинам у потрібні фази і правильно стимулювати їх задля отримання хорошої врожайності.

Насправді РКД відомі українським фермерам ще з радянських часів. Зараз же виробництва добрив із високим вмістом фосфору в Україні майже не залишилось. Найбільшим попитом РКД користуються в посушливих регіонах. Там вони зазвичай показують максимальну ефективність. 

Досвід «Обрію» застосування рідких добрив

Рідкі комплексні азотно-фосфорні добрива можна вносити у ґрунт як на певну глибину спеціалізованою технікою (переобладнані культиватори або сівалки), так і поверхнево (обприскувачі) з подальшою заробкою у ґрунт. Внаслідок цього досягається рівномірне внесення по поверхні поля.

Читати за темою: Чому вашим полям потрібен сульфат амонію і як його застосовувати

Рідкі добрива в агрофірмі «Обрій» застосовують у різні періоди і при різних операціях: вносять при глибокій обробці ґрунту з осені, а також при посіві та по листу.

Для того, щоб перейти на нову технологію, в АФ «Обрій» самостійно переробили обладнання як для просапних, так і для зернових культур.

«Тепер на наших сівалках є спеціальні ємності для рідких добрив, туди заливаємо робочий розчин. До кожного сошника підведені шланги, і за допомогою насосів добрива подаються під кожен сошник. Таким чином вони потрапляють у землю і йде одночасний посів насіння», — пояснює Віталій Головко.

На самому початку замовляли рідкі добрива в одного з місцевих виробників, але іноді виникали складнощі: такі добрива могли кристалізуватися або були не зовсім належної якості та не давали потрібного ефекту.

А кілька років тому після обговорень із агрономічною службою підприємство замовило пробну партію рідких добрив у компанії «УТК ХімАльянс». І з того часу всі рідкі добрива АФ «Обрій» закуповує в цього виробника, ставши фактично одним із його перших потужних клієнтів.

«Ми спочатку спробували і зрозуміли, що в УТК ХімАльянс зовсім інша технологія виробництва добрив. Бо це було помітно навіть по кольору розчину і якості живлення культур», — каже директор агрофірми Віталій Головко.

У 2019 році, за його словами, рідкі добрива від УТК ХімАльянс вже застосовували на всіх культурах АФ «Обрій». Основу системи живлення складають азотно-фосфорні добрива марки РКД BLAU Phos АРР 10:34 та NPS 8:16+4s. Це високоефективні, концентровані добрива з підвищеним вмістом поживних речовин.

«У нас переважно 4-пільна сівозміна, ми відмовилися від оранки і, наприклад, під соняшник практикуємо глибоке рихлення. Рідкі добрива вносимо під час чизелювання на глибину до 30 см. Точну норму розраховуємо, але знаю, що це буде близько 120-150 кг/га», — розповідає головний технолог Сергій Яланський.

Плюс подвійного внесення рідких добрив під соняшник, тобто восени й навесні, полягає в тому, пояснює Сергій Вакуленко, що коренева система на більшій глибині отримуватиме поживні речовини і вологу одночасно. Якщо підживити культуру тільки навесні, то поживні речовини вона братиме з неглибоких шарів ґрунту на рівні 15-20 см. Це суттєво відображається на врожайності: різниця складає близько пів тонни соняшнику з гектара.

«Для пшениці ми при посіві восени вносимо NPS 8:16+4s в нормі 150 кг/га. Навесні плануємо вносити по 150 кг/га КАСу та 30 кг/га NP як листкове підживлення рослин перед виходом у фазу трубки. При підготовці полів під соняшник із осені внесемо близько 100 кг/га азоту й фосфору та дамо ще при посіві 50-80 кг/га», — зазначає агроном.

Склад необхідних добрив спеціалісти агрофірми та компанії-виробника визначають з урахуванням результатів аналізу ґрунту, потреб рослин та виносу поживних речовин. Технологію в господарстві корелюють під кожен тип ґрунтів: десь дають більше, десь менше. А на бідних піщаних ґрунтах вносять ще й органічні добрива з власних ферм АФ «Обрій».

«Для кожної культури у нас своя формула. Під озиму пшеницю одну формуляцію вносимо, під просапні — іншу. Для соняшнику, зокрема, навесні ми вносимо рідке добриво NP 10:34, де більш концентрований фосфор. Більший відсоток фосфору потрібен саме соняшнику», — пояснює головний технолог Сергій Яланський.

Спеціаліст додає, що цьогоріч для ріпаку також використовували добрива NPS 8:16+4s, адже ті 4% сірки є надзвичайно важливими. Сірка є складовою амінокислот, наприклад, метіоніну або цистеїну, та обов’язково необхідна для утворення білків. Сірковмісні ензими беруть участь у перетворенні в рослині нітратного азоту на амідний. Тож ріпак чудово «відгукується» на внесення сірки. 

Отже, культура використання рідких добрив повільно повертається в Україну. Тепер головна задача фермерів — порахувати економічну доцільність їх застосування та вартість переходу від традиційних гранульованих до рідких добрив для свого господарства. Бо 10-річна практика агрофірми «Обрій» показує, що така технологія цілком має право на життя й застосування в умовах сучасного сільського господарства.

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 р.