Білорусь прогнозує ріст цін на азотні добрива на €25 за тонну

8 вересня 2021 240 0

Ринкова ціна азотних добрив для країн Балтії, Польщі, України може збільшитись мінімум на €25 за тонну через західні санкції щодо Білорусі, в тому числі підприємства «Гродно Азот», вважає генеральний директор підприємства Ігор Ляшенко. За його словами, виростуть витрати на логістику для постачальників добрив. По це повідомляє Fixygen.ua з посиланням на білоруське державне видання «Білорусь Сьогодні».

«Конкуренти намагаються видавити білоруські добрива традиційних експортних ринків: Балтії, Польщі, України. У цьому випадку, відкинувши інші чинники, збільшаться витрати на логістику постачальників добрив. За нашими оцінками, ціни виростуть мінімум на €25 за тонну. Це дуже суттєва динаміка і дуже болюча для сільськогосподарських виробників», — повідомив Ігор Ляшенко.

Керівник підприємства зазначив, що виробництво продовжує працювати у штатному режимі, а менеджери опрацьовують альтернативні варіанти для контрактів. Тому проблем наразі немає.

««Гродно Азот» — технологічне і сучасне підприємство, наша продукція ліквідна, «прохідна» за собівартістю. Вона завжди знайде свого споживача. Тим більше що на тлі зростання попиту на продовольство зростають продажі та котирування добрив, в тому числі й азотних», — зазначив він.

Гендиректор також підкреслив, що інвестиційні плани підприємства діють.

«Всі заходи будуть виконані. Але графік переглядається з урахуванням нових умов. Безсумнівно, мета санкцій — уповільнити розвиток підприємства. Зараз коригуємо стратегію свого розвитку виходячи з нових умов»,— коментує Ігор Ляшенко.

Для довідки Ігор Ляшенко у минулому віцепрем'єр міністр Білорусі, був поставлений Олександром Лукашенко на посаду гендиректора «Гродно Азот» 26 січня 2021. До цього з травня 2020 року Ігор Ляшенко керував представництвом «Гомельтранснафта Дружба» у Мінську.

З 3 червня 2021 року розпочали діяти заморожені з 2015 року санкції США стосовно дев'яти білоруських підприємств нафтохімічного комплексу. В «чорний список» Управління з контролю над іноземними активами (OFAC) США повернулися концерн «Белнефтехім», його торгове представництво у США, «Нафтан», «Гродно азот», «Гродно хімволокно», «Лакокраска», «Полоцьк скловолокно», «Білоруський нафтовий торговий дім», «Белшина».

Читайте також: На українському агрохімічному ринку з’явилася нова компанія

У заяві Мінфіну США від 19 квітня 2021 року говориться, що забороняються транзакції не тільки з підсанкційних компаній, але і з підприємствами, в яких частка компаній з блек-листа становить 50% і більше. Санкції щодо нафтохімічного комплексу були підтримані Євросоюзом. Рада ЄС 24 червня ухвалила рішення про введення секторальних санкцій щодо Білорусі.

Санкції безпосередньо не торкнулися виробників азотних добрив, проте вони передбачають, в тому числі заборону на торгівлю окремими видами калійних добрив, нафтопродуктами, тютюновими виробами, а також їх транзит.
Раніше також повідомлялося, що на тлі посилення західних обмежувальних заходів Білорусь переорієнтує логістику експорту нафтопродуктів, переводячи частину постачання з портів Литви та Латвії в порти РФ.

Крім того, повідомлялося, що «Гродно Азот» планує будівництво нового виробництва азотних добрив. Вартість проєкт становить $1,2-1,3 млрд. У березні білоруський президент Олександр Лукашенко говорив, що пропонує «Газпрому» брати участь в будівництві нового виробництва. На початку серпня він заявив, що Білорусь хоче побудувати новий азотний комбінат, фінансуючи цей проєкт шляхом залишку коштів російського держкредиту на будівництво БелАЕС.