Наприкінці минулого року парламент прийняв у другому читанні законопроєкт № 3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій із постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», який, зокрема, передбачає зниження ставки ПДВ для агросектору на операції з продажу окремих видів продукції з 20% до 14%.

До списку потрапили:

• 0102 (велика рогата худоба, жива)
• 0103 (свині, живі) 
• 0401 (у частині незбираного молока)
• 1001 (пшениця) 
• 1002 (жито) 
• 1003 (ячмінь) 
• 1004 (овес)
• 1005 (кукурудза) 
• 1201 (соєві боби) 
• 1204 00 (насіння льону) 
• 1205 (насіння свирiпи та ріпаку) 
• 1206 00 (насіння соняшнику) 
• 1207 (насіння і плоди інших олійних культур)
• 1212 91 (цукрові буряки).

Автори законопроєкту наголошували, що переробні підприємства зможуть заощадити 6% витрат під час закупівлі продукції завдяки меншим податковим зобов'язанням виробника. Крім того, передбачалося, що новий закон допоможе усунути стимули для оптимізації податкових зобов'язань, так звані «скрутки».

Читайте також: Труба Медведчука — що буде з цінами на дизпаливо після націоналізації трубопроводу «Самара – Західний напрямок»

Й ось, кілька днів тому, закон № 3656 потрапив на стіл до Президента України, Володимира Зеленського, де й був підписаний.

Емоції та думки щодо цього закону, як у Верховній Раді, так і в профільних комітетах вирують різні, подекуди, діаметрально протилежні. Та Kurkul.com вирішив запитати думку в тих, кого цей закон стосується безпосередньо — в аграріїв.

Андрій Біба, керівник ФГ «Колос»

Керівник ФГ «Колос» загалом позитивно оцінює новий закон, та все ж, із певними застереженнями.

«Треба зазначити, що наразі невідомо, які підводні камені можуть чекати на нас на практиці. Усе залежить від реалізації. Для сільгоспвиробників, це було б чудово, але схема роботи за цим законом наразі не зовсім зрозуміла. Якщо вже хотіли зробити краще для нас, було б простіше та логічніше, повернутися до старої схеми відшкодування ПДВ», — каже він.

Також, він наголосив, що новий закон не сприяє зменшенню адміністративної ланки, що обслуговує процес відшкодування.

«Водночас, зниження ставки в кінцевому результаті може призвести до того, що ці 6 % ляжуть на наші плечі», — висловив побоювання Андрій Біба.

Валерій Діброва, директор ТОВ «П’ятидні»

У ТОВ «П’ятидні» не спішать із висновками й чекають на реакцію ринку. Валерій Діброва вважає, що при такій серйозній зміні податкового законодавства, не можна сказати достеменно, як буде реагувати ринок і економіка галузі, тож тут є як плюси, так і мінуси.

«Плюс у тому, що ставка ПДВ зменшена. А мінус, якщо взяти, наприклад, моє господарство, ми стільки ПДВ отримували вхідного й багато експортували, що сьогодні можемо мати від’ємний баланс у 42 млн грн по відшкодуванню ПДВ. Хто мені це відшкодування зробить? Звісно, що ніхто», — впевнений аграрій.

Крім того, Валерій Діброва вважає, що новий закон може додатково підштовхнути нечистих на руку ділків шукати лазівки, щоби при реалізації сільськогосподарської продукції отримати відшкодування через так звані «скрутки» — зменшення податкового зобов’язання зі сплати ПДВ, нарахованого із продажу бізнесом одного товару, завдяки податковому кредиту, отриманому при купівлі іншого.

«Також потрібно розуміти, про цілком реальну перспективу зниження закупівельних цін, оскільки трейдер буде отримувати відшкодування з бюджету вже не 20 %, а 14 %. У кінцевому результаті товаровиробник може недоотримати обігові кошти, на які міг би розраховувати при повній ставці ПДВ», — зазначає він.

На думку Валерія Діброви, правильно було б повернутися до старої схеми, коли ПДВ, яке повинно спрямовуватися до бюджету, акумулювали на спецрахунку, і скеровували на розвиток підприємства за окремими статтями видатків.

«Або ж, наприклад, я б не весь ПДВ акумулював би на рахунках господарства, який мав би йти до сплати, а хоча би 50 %, це була б прозоріша схема роботи», — розмірковує Валерій Діброва.

Крім того, Валерій Діброва підкреслив, що для злагодженої роботи галузі, у всьому ланцюжку сировини й готової продукції повинна бути одна ставка ПДВ.

«Коли ми сьогодні сировину закупляємо при ставці 14 %, а готову продукцію з даної сировини потім будемо продавати при ставці 20 %, то про що можна говорити. Це ж призведе до зловживань та можливого хаосу в нарахуванні і сплаті ПДВ. Тут і вибіркові перевірки, й адміністративний тиск. Хтось неодмінно захоче заробити, когось притиснути, чийсь бізнес, взагалі, «прикопати», — каже керівник ТОВ «П’ятидні».

Читайте по темі: Зерно, дизель і валюта — ціни

Він впевнений, що в економічно слабкій державі повинна бути послідовна законотворча діяльність. Оскільки постійна зміна податкового законодавства веде до хаосу в економіці.

«Розумієте, у нашій країні 90 % законів приймається для того, щоб їх потім не виконувати, тож і спрогнозувати реакцію економіки та галузі важко. Я ж не хочу бавитися з бюджетними грошима, не хочу вникати у всі ці сірі схеми, комусь носити презенти, щоби мені цей ПДВ відшкодували», — наголошує Валерій Діброва.

У ТОВ «П’ятидні», за словами Валерія Діброви, витримують розумний баланс ПДВ завдяки власному експорту продукції. Тепер же створюється підґрунтя до розбалансування по ПДВ, тож такі нововведення аграрія не надто тішать.

Роман Дяжук, керівник ТОВ «Дунайський аграрій»

Роман Дяжук, керівник ТОВ «Дунайський аграрій», підтримує новий закон, та зізнається, що очікував більшого зниження ставки.

«Я підтримую цей закон. Давно потрібно було це зробити. Чесно кажучи, було б добре знизити ставку й до 10% на певні види продукції, як у деяких європейських країнах, ну 14 так 14», — усміхається фермер.

Він додав, що два роки тому, не відчував би жодних змін від цього закону, тому усе йшло на експорт і ПДВ завжди був за суміщенням. Якщо ж дивитися на нинішню ситуацію та ще і врахувати проблеми з посухами та неврожаєм, це буде хороший плюс для фермерів.

Аграрій висловив солідарність із колегами, що через цей закон є цілком реальна й неприємна можливість відповідного зниження закупівельних цін трейдерами.

«Тут великі агрохолдинги завжди зможуть порозумітися з трейдерами, ось невеликі фермерські господарства впливу ніякого не мають. Тож виключати такий сценарій справді не варто» — каже Роман Дяжук.

Читати ще: Ринок міндобрив 2021 — виклики та прогнози

Фермер також додав, що попри заяви деяких чиновників, не вірить, що закон допоможе виправити ситуацію зі «скрутками».

«Щодо заяв про те, що закон допоможе боротися з так званими «скрутками», то не впевнений, що тут щось зміниться. Уже понад 20 років із ними воюють і ніяк побороти не можуть. Я не бачу можливості реалізації цих скруток без участі деяких посадовців. Тож якщо поглянути на ситуацію з цієї точки зору, то виходить, що вони впроваджують цей закон не для держави, а для себе. Я не знаю, як це все вони «провертають», але диму без полум’я не буває, так багато говорять про ці скрутки не просто так. Тож тут навряд чи щось зміниться», — стверджує аграрій.

Загалом Роман Дяжук вважає, що попри існуючу думку про можливе лобіювання цього закону трейдерами та холдингами, в цілому від нового закону залишаться у виграші всі гравці галузі, як великі, так і малі.

Як бачимо, попри стриманий оптимізм, однозначну оцінку жоден аграрій наразі не готовий дати. Це й не дивно, адже найкращий закон із максимально позитивними намірами може розбитися об гострі кути української бюрократії та «схем». Що ж отримаємо насправді — дізнаємося дуже скоро.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.