«Потравите бджіл — спалимо пшеницю!» — усе, що наразі треба знати про давнє протистояння пасічників та фермерів.

Щороку в розпал медоносного сезону з усіх куточків України надходить інформація про загибель десятків і сотень бджолосімей через нібито неякісні або невчасно чи без попередження внесені пестициди, які аграрії застосовують для захисту посівів і насаджень від хвороб, шкідників і бур’янів.

Багато років поспіль сторони такого протистояння сідають за «стіл переговорів», намагаючись створити спільний алгоритм для розв'язання проблем із загибеллю бджіл через дію пестицидів.

---

Які основні причини загибелі бджіл?

Причин для масової загибелі бджіл може бути кілька. При цьому часто відбувається поєднання різних факторів.

● Перша причина — патогенні мікроорганізми та захворювання бджіл (зокрема вароатоз, що зумовлений кліщем Вароа).

● Друга причина — харчовий стрес, що призводить до зниження імунітету бджіл. Такий стрес може виникати в комах через неправильний догляд та зменшення біорізноманіття рослин, скорочення кормової бази.

● Третя причина — високотоксичні пестициди та неправильне використання будь-яких ЗЗР, адже це може спричинити безпосередньо отруєння льотних бджіл.

● Інші чинники — агресивність бджіл інших порід, вплив магнітних частот сучасних засобів зв’язку тощо.

Читати за темою: Весняні роботи на пасіці ― підготовка до ранніх та середніх медозборів

---

Як відбувається отруєння бджіл пестицидами?

Пестициди попадають (надходять) в організм бджоли разом із нектаром, пилком, водою та при безпосередньому їх контакті (що найбільш небезпечно). А в результаті цього забруднюються товарна продукція та кормові запаси бджолосімей.

Токсикози виражаються в ослабленій життєдіяльності сімей, зниженні їхньої продуктивності, і масовій загибелі бджіл.

За даними Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, попередньо дослідження показали, що в 95% випадків хімічний токсикоз викликають інсектициди, в 4% — гербіциди і 1% припадає на інші препарати.

---

Які діючі речовини і яким чином найчастіше шкодять бджолам?

Найбільшої шкоди бджолам, як пояснює Максим Яновський, наносять переважно інсектициди з групи піретроїдів, фосфорорганічні сполуки, карбамати, деякі неонікотиноїди.

Читати ще: Рекордний експорт меду: як виглядає «солодкий ринок» в Україні

---

Які рекомендації мають знати/пригадати фермери при застосуванні пестицидів?

Головне, що мають пам’ятати фермери, — варто уникати хімічних обробок у період масового льоту бджіл та проводити їх тільки у ранкові й вечірні години відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» і Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Основні правила безпечної хімічної обробки полів:

● забороняється використовувати пестициди та агрохімікати, які не включені до чинного національного «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (Київ, 2020 р.);

● роботи з пестицидами варто проводити в ранкові (до 10:00) і вечірні (18:00-22:00) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. У цей час льотки вуликів слід закрити для попередження контактів бджіл і засобів захисту рослин;

● винятково допускається проведення обробок у денні години у похмурі та прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 °С;

● завчасно, але не менше ніж за 2 доби до початку проведення кожної хімічної обробки, агрофірма сповіщає сільські громади, населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і способи застосування пестицидів;

● у період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи;

● обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне);

Читати також: Вирощування овочів і розсади на Кременчуцькій овочевій фабриці

● зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому обприскуванні та гербігації дощуванням — 300 м;

● при застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів та інших об’єктів, що підлягають санітарному захисту;

● перед авіаційним розпиленням пестицидів замовник таких робіт повинен за 3 дні до початку робіт повідомити населення відповідної місцевості про місце, строки та час використання пестицидів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче 1 км до місця проведення робіт, про необхідність розміщення пасік на відстані більше 5 км від місця застосування пестицидів на період до 5 днів. Також замовник повинен встановити спеціальні попереджувальні знаки, у тому числі із зазначенням строків розпилення, на відстані 300 м від місця розпилення та на дорогах, які проходять через відповідні поля. Лише після вжиття цих заходів та після отримання дозвільних документів допускається авіаційне оброблення угідь пестицидами;

● забороняється проводити авіаційні обробки полів пестицидами на відстані до:

а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водозабезпечення, місць випасання домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду;

в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм, посівів сільськогосподарських культур, які споживаються без термічної обробки (кріп, огірки, томати, полуниця, малина тощо), садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт;

● не дозволяється авіаційне розпилення препаратів для знищення дерев та кущів (арборицидів) на відстані ближче ніж:

а) 3,5 км до місць відпочинку дітей та дорослих;

б) 2 км до населених пунктів;

● авіаційне застосування мінеральних добрив та біологічних препаратів дозволяється при дотриманні санітарно-захисної зони від ділянок обробки до населених пунктів, тваринницьких та птахоферм, джерел водопостачання — не менше 500 м та швидкості руху вітру до 8 м/сек.

Дивитись також: Що ви знаєте про захист рослин від хвороб і шкідників?

---

Хто в Україні контролює обіг ЗЗР і має забезпечувати комфортне співіснування фермерів та бджолярів?

Використовувати лише препарати,  що включені до чинного національного «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (Київ, 2020 р.) аграріїв зобов’язує Закон «Про бджільництво».

Контроль за поширенням пестицидів розділений між кількома державними інституціями. Перелік дозволених пестицидів визначає Міністерство захисту довкілля  та природних ресурсів України. Умови їхнього зберігання та ліцензії перевіряє Державна екологічна інспекція. А вплив на людей та тварин, зокрема й бджіл, перевіряє Держпродспоживслужба.

У статті 247 КПК передбачена кримінальна відповідальність за порушення законодавства про захист рослин. Відповідно, прокуратура та поліція мають розслідувати ситуацію, коли масово гинуть бджоли і є підозра, що причина — в пестицидах.

---

Які групи діючих речовин можна вважати відносно безпечними для бджіл?

Як зазначив експерт ФМС Україна, важко говорити про безпечність для бджіл окремої групи. У кожній є різні діючі речовини, які можна вважати малотоксичними для бджіл. При цьому завжди треба пам’ятати: основна шкода навіть від таких препаратів виникає при прямому контакті. Тому фермери мають дотримуватися базових рекомендацій при проведенні захисних обробок посівів і насаджень.

Читати за темою: Як збільшити ефективність ЗЗР — вплив ад'ювантів

Із точки зору відносної безпеки для корисних комах варто виокремити одну з наявних хімічних груп д.р. — це антраніламіди. Зокрема представниками цієї групи є інсектициди Кораген^®, Ексірель^®, Верімарк^®.

В Європі проводилася низка досліджень із застосуванням інсектициду Кораген^®, зокрема, у  закритому ґрунті. Летальних випадків серед медоносних бджіл та джмелів не було зафіксовано. Препарат можна використовувати на квітучих рослинах тих культур, на яких він зареєстрований. Проте обов’язково потрібно дотримуватися всіх правил і рекомендацій щодо хімічних обробок полів і багаторічних насаджень.

---

Як працює «вибірковість» дії препарату Кораген^® на шкідників і корисних комах?

Діюча речовина в інсектициді Кораген^® — хлорантраніліпрол. Вона належить до окремого класу діючих речовин, тому до неї нема перехресної стійкості у шкідників, що вже не контролюються іншими препаратами.

Це контактно-шлунковий інсектицид, високоефективний проти широкого спектру шкідників: зокрема лускокрилих — Lepidoptera (плодожерки, молі, листокрутки) та деяких твердокрилих — Coleoptera (колорадський жук).

Інсектицид є високоефективним для захисту рослин при різних стадіях розвитку шкідників — яйця, гусениці (личинки), дорослих жуків. Водночас Кораген^® є малотоксичним для бджіл, інших комах-запилювачів і ссавців.

Препарат активує ріанодинрецепторні гени (RyRs) шкідника, які відіграють ключову роль у скороченні м’язів. Після прийому препарату активізується виведення внутрішніх запасів кальцію (Са₂) з м’язів, що зупиняє їх скорочення та миттєво спричиняє параліч шкідника, відповідно, комаха втрачає здатність до руху та живлення й гине впродовж 24-72 годин.

«Відмінності у дії Кораген^® на різні групи комах полягають в еволюційних та структурних відмінностях їх білків — рецепторів RyRs. Адже RyRs-рецептори Lepidoptera, Coleoptera та Hymenoptera є відмінними за своєю білковою структурою (знаходяться на різних гілках дендрограми)», — пояснює Максим Яновський.

Читати за темою: Боротьба зі шкідниками — захист томатів і капусти відкритого та закритого ґрунту

Експерт додає, що діюча речовина цього препарату хлорантраніліпрол має різну афінність (силу зв’язування) до цих рецепторів. Скажімо, рецептори  родини Hymenoptera (бджоли, їздці, трихограма тощо) формують взагалі окрему гілку і відмінні від решти груп. Урешті-решт, як бачимо, саме тому діюча речовина інсектициду Кораген^® має різний вплив на комах різних груп.

---

Тривала дія Кораген^® дає змогу зменшити частоту застосування інсектицидів. Яку економію фермерам це дає у грошовому вираженні?

Кораген^® здатний контролювати лускокрилих шкідників понад три тижні після обприскування.

«Якщо взяти до уваги, що більшість продуктів із групи піретроїдів працюють до 5-7 днів, фосфорорганічної групи — 10-12 днів, то можемо легко порахувати рентабельність застосування інсектициду Кораген^®, поділивши його вартість на кількість днів захисту. Крім того, потрібно пам’ятати про інші витрати — вартість додаткових обприскувань, людські ресурси тощо», — зазначив Максим Яновський, експерт ФМС Україна.

---

Чи впливає малотоксичність препарату Кораген^® на його реальну ефективність?

Цей інсектицид зареєстрований і дозволений для використання в Україні на картоплі, яблуні, томатах, кукурудзі, сої, соняшнику і ріпаку.

Серед переваг цього препарату — можливість застосовувати його навіть при високих температурах повітря (до 28-30°С), що часто спостерігаються протягом останніх агросезонів. Зазвичай при підвищенні температури повітря понад 25°С більшість фосфорорганічних препаратів та піретроїдів у рази знижують свою інсектицидну дію.

Ось чому цей інсектицид вважається світовим лідером щодо високої ефективності проти багатьох шкідливих видів сільськогосподарських культур. Його застосування є екологічно виваженим і економічно доцільним. При його правильному застосуванні фермер отримує водночас надійний захист посівів і багаторічних насаджень від шкідників та комфортне співіснування з пасічниками.

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2021 р.