Добре відоме гасло рятувальників «Запобігти, врятувати, допомогти» цілком успішно можна застосовувати для роботи в сільському господарстві. Особливо, якщо мова йде про вирощування сільгоспкультур.

У цьому випадку місія фермера та агрономічної служби зазвичай зводиться до таких ключових принципів: запобігти поширенню збудників хвороб та шкідників, врятувати самі культури (якщо вже з’явилися ознаки ушкоджень шкідливими організмами) та допомогти довкіллю уникнути ризиків, пов’язаних із втручанням людини.

Тримати цей баланс в агросекторі буває часом дуже складно. Однак нині наука і ринок пропонують багато рішень, які цілком можуть слугувати ефективному захисту сільгоспкультур і мінімізувати глобальні ризики для навколишнього середовища.

Хімізація сільського господарства

За оцінками зарубіжних науковців, третина сільськогосподарської продукції у світі виробляється завдяки застосуванню засобів захисту рослин. Без використання цих ЗЗР втрати плодів, овочів та зернових від шкідників, хвороб і бур’янів сягали б від 30% до 100%.

До всього, експерти з ФАО говорять, що людство недобирає в середньому 34% потенційно можливого врожаю сільськогосподарських культур. Прибуток від застосування пестицидів у три рази перевищує витрати на їхнє виробництво.

Читати також: Захист рослин і бджоли: як закінчити війну?

«Олії у вогонь підливає» прогноз IHS Markit: очікується, що до 2050 року кількість світового населення досягне 9,8 млрд осіб, але площі для вирощування агропродовольства навряд чи збільшаться. Отже, потреба в інтенсифікації сільського господарства та ефективних засобах захисту рослин у контексті розбудови глобальних стратегій стійкого сільськогосподарського виробництва набуває все більшого значення.

«Використання засобів захисту рослин з 1950 року зросло у 2-3 рази, при цьому втрати врожаю через шкідників і хвороби досі залишаються на вкрай високому рівні. Глобально ринок ЗЗР у світі в грошовому вираженні, наприклад, у 2019 році оцінювали в $59,8 млрд. Є всі підстави вважати, що до 2023 року цей ринок зросте до $66,703 млрд», — зазначають аналітики IHS Markit.

Однак у 1990-x роках в Україні відмічалася тенденція до скорочення обсягів застосування засобів захисту рослин. У 1991 році ïx обсяг становив 89,1 тиc. т  aбo 2,7 кг/гa; y 1995 році — 32,5 тис. т або 1,1 кг/гa. У 1997 році, за даними офіційної статистики, пестицидне навантаження на 1 га ріллі становило 0,7 кг, а вже у 2000 poцi ця цифра зменшилася до 0,4 кг/гa.

А от уже у 2018-2019 роках, як пише Держстат, ця середня цифра зросла до 1,3-1,4 кг на гектар (пестициди в активній речовині). Усього, наприклад, обсяг застосування ЗЗР в Україні з розрахунку активної речовини складав у 2017 році — 24 тис. т, у 2018 році — 25 тис. т, у 2019 році — 24 тис. т, у 2020 році — 23 тис. т.

Особливо пестицидне навантаження проявляється у випадку впровадження інтенсивних технологій. Власне, під час вирощування озимої пшениці пестицидне навантаження іноді може зрости до 6-10 кг/га, кукурудзи і буряків — до 12-16 кг/га, овочевих культур — до 45-50 кг/га, плодових — до 165 кг/га.

Так, наприклад, за даними Дepжпpoдcпoживcлyжби, у 2020 році українські аграрії провели захист посівів с/г культур від шкідників, хвороб і бур’янів на 46,2 млн, в тому числі на 1,7 млн га були використані біометоди. Усього торік було використано 40,7 тис. т пестицидів.

У Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, у 2020-2021 році є понад 1200 нaймeнyвaнь пpeпapaтiв, якi дaють змoгy зaбeзпeчити пpoвeдeння вcьoгo кoмплeкcy зaxиcтy пociвiв зepнoвиx, тexнiчниx, oвoчeвиx кyльтyp, бaгaтopiчниx плoдoвиx i ягiдниx нacaджeнь вiд шкiдникiв, xвopoб i бyp’янiв.

Проблеми використання пестицидів

Пестициди відіграють життєво важливу роль у захисті врожаю сільгоспкультур, забезпеченні людей продовольством та отриманні прибутку агрофірмами. Це є базова та беззаперечна перевага різних засобів захисту рослин.

Водночас не завжди грамотне, часто надто наполегливе й надмірне використання тягнуть за собою багато ризиків, у тому числі для навколишнього середовища, екологічних систем та здоров'я людей.

Читати за темою: Томатна міль: чітка інструкція для боротьби

До проблем використання пестицидів відносять:

● «моральне старіння пестицидів»;

● забруднення токсичними речовинами зі складу пестицидів атмосфери, ґрунтів і вод;

● препарати-підробки, дію яких на культури і довкілля складно передбачити;

● порушення рекомендацій щодо використання (неправильне приготування робочих розчинів, недотримання температурних режимів тощо);

● поява резистентності до діючих речовин у збудників хвороб та шкідників;

● фітотоксичність для культур та інших рослин;

● шкода для корисної ентомофауни, у тому числі бджіл, трихограм, сонечок тощо.

Читати також: Як збільшити ефективність ЗЗР — вплив ад'ювантів

Нові рішення на ринку агрохімії

Потенційна загроза пестицидів, їх нагромадження в природному довкіллі потребують наукового пошуку та розробки нових підходів до організації захисних заходів. Такими є інтегровані системи захисту рослин, які мають природоохоронний напрям. Їх проводять та планують з урахуванням біологічних особливостей розвитку шкідників у посівах і насадженнях сільськогосподарських культур, фаз розвитку рослин та агрокліматичних умов.

Відмінним рішенням будь-якого фермера буде грамотна, виважена і природоорієнтована технологія захисту сільгоспкультур. Вона включатиме вибір і застосування відносно бeзпeчиx для здopoв'я людей і тварин пpeпapaтiв, покращення схеми ïxнього викopиcтaння, зacтocyвaння в oптимaльниx дoзax i здiйcнeння бeзпepepвнoгo кoнтpoлю зa якicтю пpoдyкцiï.

Так, наприклад, компанія FMC свого часу створила та вивела на ринок інсектицид Кораген^® —продукт для захисту від лускокрилих шкідників на кукурудзі, яблуні, томатах, сої, соняшнику, ріпаку та колорадського жука на картоплі. Має широкий спектр дії, у тому числі на стеблового, лугового метелика, яблуневу плодожерку, мінуючу міль, бавовникову совку та інші види совок, акацієву вогнівку і колорадського жука.

Читати ще: Боротьба зі шкідниками — захист томатів і капусти відкритого та закритого ґрунту

Інсектицид можна застосовувати протягом вегетації культури в період масового льоту імаго шкідників. Оптимальним періодом застосування препарату є початок та масове відкладання яєць шкідниками.

Як свідчить сам виробник, цей препарат може добре «вписатися» в антирезистентні програми захисту та програми інтегрованого захисту сільгоспкультур.

«Новітність інсектициду Кораген^® полягає в його діючій речовині – хлорантраніліпрол. Вона зовсім з нової хімічної групи — антраніламіди, тому у шкідників не виникає перехресної стійкост до неї, як до інших препаратів», — кажуть експерти FMC.

Кораген^® має доволі тривалий термін захисної дії — до 3 тижнів. Також препарат володіє ові- та ларвіцидною дією і є високоефективним для захисту рослин на різних стадіях розвитку комах-шкідників — яйця, гусениці (личинки), дорослі особини.

Крім того, із точки зору еко-френдлі (eco friendly  —  у перекладі з англ. «дружній до довкілля») пестицидів препарат Кораген^® може стати еталонним рішенням у системі захисту.

Цей інсектицид має високий стандарт безпечності для працівників та природного довкілля і високу селективність до корисних комах (трихограми, кокцинеліди, бджоли).

Читати за темою: Вирощування овочів і розсади на Кременчуцькій овочевій фабриці

Для таких культур, як ріпак, соя та соняшник велике значення мають комахи-запилювачі, адже саме від якісного запилення великою мірою залежить майбутній урожай. Тож про безпеку бджіл у цьому випадку вигідно дбати не лише пасічникам, але й агрономам. Давно відомо, що «захищені» від негативної дії інсектицидів бджоли фактично можуть стати джерелом додаткового приросту врожайності на бджолозапильних культурах.

«При запиленні бджолами соняшнику, кількість розвинених насінин складає 87-93%, без запилення — 76-78%. Врожай зерна соняшнику із запиленням бджолами підвищується на 15-20%. А при запиленні сої бджолами відмічається збільшення кількості бобів. Врожай насіння із запиленням бджолами підвищується на 30-50%», — відмічають експерти FMC.

Зрештою, фізико-хімічні властивості інсектициду Кораген^® дозволяють поєднувати його з біологічними методами захисту рослин.

При правильному використанні та дотриманні всіх рекомендацій компанії-виробника препарат не шкодить корисній ентомофауні (личинки сонечок, золотоочки, дзюрчалки тощо), які, наприклад, харчуються попелицями на кукурудзі. Бо, як відомо, одна личинка сонечка з’їдає до 50 попелиць за добу.

Відповідно, якщо використовувати препарати з вмістом інших діючих речовин та інших класів, зокрема, піретроїдів, які знищують всіх комах у посівах кукурудзи, в тому числі і корисних, то внаслідок їх застосування різко розмножуються попелиці, тому що відсутні їхні природні вороги.

Також Кораген^® дозволяє зберігати в посівах сої популяції корисного хижого кліща (на противагу фосфорорганічним препаратам і піретроїдам). Це сприяє зниженню шкідливої дії павутинного кліща, дорослі особини, німфи і личинки якого активно висмоктують соки з листків, що призводить до порушення водного балансу рослин, зниження вмісту хлорофілу та призупинення фотосинтезу.

Тренди в захисті культур: біологізація виробництва та інноваційні системи

Справді останнім часом вибудовується стійка світова тенденція до скорочення застосування хімічних засобів захисту рослин. Враховуючи ризики для довкілля через застосування пестицидів, уряди багатьох країн постійно розробляють нові програми для контролю за обігом пестицидів, обмеження застосування пестицидів, мінімізації залишків діючих речовин у кінцевих продуктах споживання. Деякі діючі речовини в окремих країнах забороняють для застосування взагалі.

Отож, нині вce бiльшoï пoпyляpнocтi нaбyвaють eкoлoгoбeзпeчнi зacoби бopoтьби зi шкiдниками, xвopoбaми тa бyp’янaми. При цьому самі виробники біопрепаратів говорять про швидке закінчення «епохи пестицидів» та перехід до біологізації. Прогнозують навіть щорічне зростання ринку біопрепаратів на 15% вже до 2035 року.

Читати також: Віктор Шеремета: Вирощуємо те, що дає найбільший валовий прибуток

Уже кілька років поспіль в Україні, за спостереженнями фермера з Київщини Віктора Шеремети, спостерігається тренд на біологізацію виробництва.

«Чудово розумію, який вплив мають хімічні засоби захисту рослин. Але тут живу я, моя родина, діти, онуки друзі, знайомі… І я все частіше задумуюсь над тим, як зменшити кількість пестицидів, перейти на більш безпечні, але не менш ефективні засоби захисту рослин. Мотивую своїх колег-аграріїв шукати нові підходи до агровиробництва», — каже фермер.

Справді, на щастя, усе більше українських агровиробників звертають увагу на те, якими препаратами вони обробляють рослини в полях, які це може нести ризики, і шукають альтернативні системи захисту. Отож, навіть для інтенсивної технології вирощування сільгоспкультур ринок може запропонувати якісні і відносно безпечні препарати, як-от Кораген^®.

Нині вже багато фермерів в Україні переглядають свої підходи до захисту сільгоспкультур, синхронізуючи їх із світовими трендами, та успішно поєднують грамотний агрохімічний захист із різноманітними біологічними та механічними методами.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2021 р.