Після того, як у 1997 році чиказька букмекерська контора почала приймати ставки не тільки на спорт, а й на погоду, перед багатьма постало питання: навіщо взагалі працювати, щоб заробити? Азартні гравці раділи, що поставивши на опади в місті N чи на максимальну температуру або посуху в певному районі, можуть підняти пристойні гроші. Але стрімкі зміни клімату, які зараз відчувають на собі жителі кожного куточка планети, помітно ускладнили життя гравцям: прогнози погоди, на які вони спиралися у своїх ставках, стали більше схожими на передбачення з китайського печива. Що вже казати про фермера, якому і до цього було важко, а стало ще складніше отримати запланований урожай.

Саме тому Kurkul.com проаналізував прогнози метеорологів, агрономів та фермерів щодо цьогорічного врожаю, спираючись на перебіг посівної кампанії. А тепер, вже в середині літа, ми можемо порівняти ті прогнози із ситуацією, що складається на полях під час жнив.

Урожай-2021 — більше, краще, вище

За прогнозом ННЦ «Інститут аграрної економіки», валовий збір зернових і зернобобових культур у 2021 році має скласти 70,7 млн т, що на 8,8% повинно перевищити показник попереднього року (65 млн т) і стати другим рекордом після 2019 року.

«Збільшення валового збору відбудеться найімовірніше внаслідок отримання рекордних врожаїв озимої пшениці — на рівні 28,5 млн т і озимого ячменю — 3,95 млн т, а також збільшення валового збору кукурудзи на зерно з 29,8 млн до 31,1 млн т», —  зазначив в інтерв’ю директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко.

Читати також: Як фермеру продати зерно вигідно і швидко: огляд Zernotorg.ua

Він додав, що обсяги виробництва озимих зернових збільшаться на 15,9% порівняно з минулим роком. При цьому зростання ярих зернових очікується на рівні 3,1%, а зернобобових — 8,7%.

Українська зернова асоціація у своєму весняному прогнозі оцінювала майбутній врожай зернових та олійних культур разом на рівні 96,25 млн т.

«Цьому сприятиме добра перезимівля всіх озимих культур та сприятливі погодні умови для росту і вегетації культур. Якщо погодні умови й надалі будуть сприятливими аж до отримання врожаю, то цього року Україна отримає один із кращих врожаїв», — зазначили в УЗА.

Майбутній врожай пшениці в асоціації оцінювали у 27,7 млн т, кукурудзи — 35,5 млн т, ячменю — 8,2 млн т, соняшнику — 16,56 млн т.

Погодне ралі

Однак аграрії такі прогнози ще до червневих погодних катаклізмів вважали завищеними і наголошували на неминучості їх коригування.

«Думаю, що точно можна буде говорити, коли почнеться збиральна кампанія. Ми спілкуємося з колегами із Півдня, вони наче задоволені дощами цього сезону, тобто результати по озимині мають бути непогані. А що буде з ярими культурами, наразі казати рано. Вважаю, що прогнози завищені», — ще в травні казав Валерій Любіцький, головний агроном ТОВ «Агрофірма Київська».

Читати за темою: Валерій Любіцький: Як обрати гібрид кукурудзи під конкретне поле

А вже у червні ми стали свідками страждань аграріїв українського Півдня від тривалих та інтенсивних опадів.

Директор СФГ «ім. Шевченка» Анатолій Мороз тоді підтримав позицію колеги та зауважив, що вірити прогнозам — невдячна справа, тим паче, що результати напряму залежать від погодних умов, які постійно змінюються.

Перестрибуючи у часі від посівної до нинішніх жнив, маємо найсвіжіші показники валового збору врожаю пшениці станом на 22 липня. Вони складають 8,86 млн т, що на 3,96 млн т менше, ніж в аналогічний період 2020-го. Це пояснюється більш пізнім початком жнив, адже минулого року пшениця просто «згоріла» на полях, тоді як на аналогічну дату 2021 року вегетація озимих ще тривала.

Збір врожаю ячменю теж наразі відстає від минулорічних показників на 1,46 млн т і складає 4,97 млн т. Станом на 22 липня вітчизняні аграрії зібрали 14,1 млн т зернових і зернобобових культур із 21,8% площ. У лідери вийшли сільгоспвиробники Херсонщини, намолотивши 2,2 млн т зерна з 69% площ. Трохи поступаються їм аграрії з Миколаївщини при результатах: 2,183 млн т та 60% обмолочених площ.

Проте жнива у розпалі, і можливо, результати наприкінці кампанії все ж таки потішать українських фермерів.

Читати ще: Аналіз ґрунту: оптимальний розмір інвестицій заради підвищення врожайності та економії добрив

Початок жнив ярих культур також буде зміщено у часі, відповідно до затримки весняної посівної кампанії. Ми стали свідками того, що посівну майже у всіх регіонах довелося відкладати і гальмувати через низьку температуру повітря і ґрунту.

«Ми почали посівну фактично з 27 квітня. Звісно, овес і люцерну ми висіяли ще 1-2 квітня, хоча ще був нестиглий ґрунт, котрий важко оброблявся. Але оскільки овес любить вологу, думаю, буде гарний урожай. Ми за 1,5-2 доби мали 70 мм опадів, отож, це ускладнило сівбу», — розповідає Валерій Любіцький.

За його словами, строки сівби були дуже стиснуті, адже ґрунт пізно прогрівся до необхідної температури (13-14 °C), а вночі все одно були перепади на 2-3 °C. Перші спроби сівби у підприємстві здійснювали ще 13-15 квітня, але прикатні колеса сівалки не могли зімкнути рядка, оскільки ґрунт був сирий.

«Через досить складну посівну довелось приймати нестандартні рішення з точки зору швидкості сівби. Бо гібриди були придбані з різними ФАО та вегетаційними строками. Тому були сумніви. Але вдалось швидко посіяти — до 15 травня», — додав пан Валерій.

Читати за темою: Не погоріти на продажу: експортні вимоги до ріпаку

Коли ж погода покращилася, аграрії «увімкнули турборежим сівби»: соняшником засіяли навіть на 337,5 тис. га більше, ніж у 2020 році. По кукурудзі показники цього та минулого років відрізняються незначно: у 2020 р. — 5376,21 тис. га, у 2021 р. — 5351, 57 тис. га.

Посівна кампанія у цифрах

Згідно з даними проєкту «Посівна онлайн 2020/21», станом на початок червня ярих зернових та зернобобових культур було посіяно на площі 7,46 млн га, що становить 99% від прогнозу. Цього сезону збільшились площі під пшеницею — на 360 тис. га, під житом — на 31,5 тис. га, під ячменем — на 77 тис. га.

У розрізі культур було посіяно:

• ярої пшениці — 175,4 тис. га або 99% від прогнозу у 176,6 тис. га;

• ярого ячменю — 1,35 млн га або 97% від прогнозу у 1,39 млн га;

• вівса — 193,83 тис. га або 100% від прогнозу у 194,05 тис. га;

• гороху — 238,16 тис. га або 101% від прогнозу у 235,4 тис. га;

• цукрових буряків — 227,14 тис. га або 100% від прогнозу у 226,9 тис. га;

• кукурудзи — 5,34 млн га, або 100% від прогнозу у 5,33 млн га;

• соняшнику — 6,43 млн га, або 100% від прогнозу у 6,4 млн га;

• сої — 1,39 млн га, або 99% від прогнозу у 1,4 млн га;

• гречки — 71,12 тис. га або 89% від прогнозу у 79,6 тис. га;

• проса — 97,66 тис. га або 84% від прогнозу у 116,8 тис. га.

Результати посівної у господарствах

Джон Ротшильд був скептичним щодо статистики, порівнюючи її з в’язнем під тортурами: потрібними прийомами від неї можна добитися будь-яких свідчень. Тому ми напряму опитали представників агросектору про результати посівної кампанії, щоб звірити зі статистичними даними.

Так, Валерій Любіцький зауважив, що у його господарстві сівозміна порівняно з минулим роком не змінилась:

«У нас 6,2 тис. га, з них 2,08 тис. га відведено під кукурудзу, з якої близько 500 га на силос; 1,05 тис. га соняшнику, 200 га сої, 290 га картоплі, 100 га вівса, майже 80 га люцерни, оновлюємо трохи поля. А озимини — пшениці 1,13 тис. га, ріпаку 760 га та 420 га жита», — розповів агроном.

Читати за темою: Чи допоможуть фермерам 14 % ПДВ: думки учасників ринку

Марія Завгородня, керівниця СФГ «Анкор», розказала, що цього року найбільші площі були відведені під кукурудзу — 200 га. Також у господарстві посіяли 150 га соняшнику і 130 га озимини.

Ставку на кукурудзу роблять і у СФГ «ім. Шевченка»: посівні площі були збільшені на 200 га порівняно з минулим роком. А от посівні площі сої навпаки — зменшили на 300 га.

«Озимого ріпаку посіяли 180 га, пшениці — 570 га, соняшнику — 420, ячменю — 80, кукурудзи — 580 га і сої — 110 га. Вирішили додати 200 га кукурудзи і зменшити сої на 300 га. Цього року ріпак добре перезимував, а торік вимерз, пересівали», — розповів Анатолій Мороз.

Геннадій Костенко, керівник ФГ «Кайман-А» зазначив, що цьогоріч у господарстві стан посівів ячменю знаходиться у гарному стані, а горох довелось передискувати.

«Ячменю озимого посіяли 20 га. Такий гарний цього року, знав би — більше б посіяли. Озимої пшениці — 50 га, 70 га соняшнику і 40 га кукурудзи. Сіяли і горох, але він якось не розвивався, передискували і засіяли соняшником», — поділився керманич господарства. 

Читати ще: Геннадій Костенко: Після претензії за затримку постачання залишився без насіння взагалі

У холдингу A.G.R. Group, яким керує Місак Хідарян, за словами головного агронома Олександра Аракеляна, посівну завершили у першій декаді травня, щоправда, подекуди ще досівали сою у другій декаді.

«Насправді від цієї весни я очікував гірших результатів, але завдяки злагодженій команді, де кожен знає свій фронт робіт, нам вдалося вкластися в оптимальні терміни сівби», — розповів агроном.

Він додав, що господарства холдингу мають двопільну сівозміну, вирощують сою та кукурудзу. Але цього року у Броварському кластері на пісках посіяли 1400 га соняшнику.

«Це площі, які були під кукурудзою 6 років поспіль, тому прийняли рішення сіяти соняшник, щоб зробити якусь сівозміну. А ще спробували цьогоріч посіяти 100 га сої у Херсонському кластері, будемо пробувати вирощувати бобову ще й на Півдні», — пояснив Олександр Аракелян. 

Читати за темою: Відомий агрохолдинг відкрив новий елеватор на Сумщині

Що стосується погоди, то, за словами агронома, цьогорічні температурні гойдалки та понаднормові опади власне сівбі не завадили, а завадили скоріше весняному обробітку ґрунту. Через дощі довелось зайти в поля пізніше, ніж зазвичай, тому це вже вийшов передпосівний обробіток.

«Хоча у нас в технології передпосівного обробітку немає, ми просто закриваємо вологу й одразу сіємо. В цілому ж у терміни вклалися, серйозних проблем через холоди та дощі не було. І хоча під час внесення ґрунтових гербіцидів подекуди лежав сніг, нічого критичного на полях я зараз не бачу», — підсумував агроном.

Експерти розділились у прогнозах впливу таких кліматичних умов на урожай 2021 року: коли одні вбачали майбутній «суттєвий недобір», інші налаштовані позитивно, адже «нинішні запаси вологи дають надію на кращі, ніж торік, показники врожайності».

Погодний беттінг

Цей матеріал, присвячений прогнозам в агросфері, розпочався з метафори щодо букмекерства, сама сутність якого — передбачення результату події, на яку ставляться гроші. Ця ставка робиться на основі прогнозів. У бетторському всесвіті гравці покладаються на капперів — професійних аналітиків, які заробляють на спортивних прогнозах. У всесвіті ж аграрному роль каппера напевно належить фахівцям Гідрометцентру.

«Що стосується впливу на сільськогосподарські культури, то така кількість опадів, а Україна їх отримала від 100% до 200% норми, — це подарунок долі. Тому що вперше за останні 10 років в Україні в кінці квітня практично не було площ, охоплених посухою. У нас прекрасні перспективи для зернових культур, не тільки для озимих, а й для ранніх зернових», — прокоментувала начальниця відділу агрометеорології «Укргідрометцентру» Тетяна Адаменко.

На її думку, цієї весни температурний режим і кількість опадів в Україні були надзвичайно сприятливими для врожаю ранніх зернових культур. Однак щодо пізніх теплолюбних культур існувала певна напруга з накопиченням тепла для активного розвитку. Але, попри це, назвати цьогорічну весну аномальною, за її словами, неможливо.

«Аномалія — це відхилення від норми температур до 5 градусів. А в цьому році лише на 1-2 градуси прохолодніше, ніж зазвичай. Такі погодні умови були і у 2020, і у 2017, 2016, 2008 і 2014 рр. А в 1999 р. після такого прохолодного початку весни спостерігалася одна з найсуворіших посух в історії України», — додала фахівець.

Читати ще: Рекордна врожайність в умовах посухи на Одещині — «Дачні» секрети українських науковців

Натомість літо–2021 принесло нам низку температурних рекордів: ще 14 червня українці дивувалися снігу і нульовій температурі у Карпатах, а вже до кінця місяця у Києві мали рекорд — +35,5 °С, чого не траплялося за останні 136 років. Гігантська теплова хвиля накрила не тільки Центр та Північ України — світові ЗМІ рясніють повідомленнями про екстремально спекотну погоду у Європі та Північній Америці.

А за нею прийшла негода: на Київщині було зафіксовано суцільне вилягання посівів проса через ураган, неодноразово шквальний вітер переривав збиральну кампанію на Херсонщині. Через зливи Німеччина зазнала катастрофічних руйнувань, а саме зараз просто замерзає Південна Африка. Тобто спрогнозувати наступний «вибрик» погоди вже майже неможливо.

Згідно з даними Сумського обласного центру гідрометеорології, станом на 9 липня середньодобова температура повітря на території Сумщини становила 22-25 °С, що на 4-5 °С вище норми, зокрема температура повітря вдень підвищувалась до 28-33 °С, вночі знижувалась до 14-19 °С. Ось і маємо ті самі 5 градусів, що свідчать про наявність аномалії.

Перебіг жнив у фермерських господарствах 

Все ж аграріям ніколи дивуватися погоді. Цьогоріч жнива ранніх зернових розпочалися на два тижні раніше. Як доповіли у Департаменті агропромислового розвитку, це сталося через підвищений рівень температур, спекотну та суху погоду, що сприяло прискореному дозріванню зерна.

Середня врожайність зернових та зернобобових культур наразі становить 4,18 т/га. А лідером за цим показником є Волинь, де зібрали 6% площ при врожайності 6,05 т/га. Наступні вісті надійшли з полів Полтавщини.

Читати за темою: Бонус до врожаю: фінансові інструменти, як додаткові можливості для аграрія

«Торік отримали не дуже гарні результати по озимих — 4-4,5 т/га через пізні весняні морози. Результати цього року тішать більше. Можливо, ці показники стали результатом збільшення кількості фунгіцидних обробок через специфічні погодні умови навесні. На зернових у господарстві було збільшено азотне живлення. Збирання ранніх зернових закінчили. В цьому році вони показали себе краще внаслідок весняної вологи. Найкраще проявила себе пшениця сорту Антонівка — понад 6 т/га. Трохи гірша ситуація із закордонними гібридами. Я зробила висновок, що причина — в їхній непристосованості до різких підвищень температури в наших широтах: зерно не достигло, а згоріло... Тепер чекаємо кукурудзу та сонях. Сонях наче стабільний. Ранні гібриди кукурудзи почувають себе непогано, а от із пізнім ФАО можуть бути проблеми з виповненістю качанів», — ділиться спостереженнями Марія Завгородня, керівниця СФГ «Анкор».

Головний агроном ТОВ «Агрофірма Київська» Валерій Любіцький в цілому задоволений проміжними результатами жнив.

«На рахунок прогнозів із озимими, на мій погляд, все так і сталось, як прогнозувалося — врожай є. Він не захмарний, але на рівні, зважаючи на примхи погоди, з якими ми зіштовхнулися: у кого град, у кого «озера» на полях. Ярі зернові наразі вже страждають без вологи. А це не дуже добре у період цвітіння та запилення. Так чи інакше, все буде більш-менш зрозумілим наступного місяця. Питання одне: чи будуть опади у першій половині серпня?», — зауважує Валерій Любіцький.

Читати ще: Михайло Шевченко: При хорошому врожаї та ціні на податки увагу не звертаєш

Володимир Шевченко, керівник елеватора СФГ «Урожай», порівняв власні весняні прогнози з поточною ситуацією на полях:

«Наші прогнози на проміжні результати жнив, можна сказати, справдилися. Якщо чесно, озимі вийшли з зимівлі не в дуже гарному стані, тому ситуацію попервах виправили тим, що вчасно підгодували КАСом. До речі, КАС на самому початку весняно-польових робіт ми використовували із власних запасів, бо як показав досвід минулих років, перебої з постачанням можуть бути, і цей рік став не виключенням. Тільки завдяки власним запасам вдалося вчасно внести КАС на озимі. Коли вносили перед посівом кукурудзи, перебоїв із постачанням вже не було. Зиск від агроприйомів, звичайно, був, адже ми вчасно внесли КАС, також вносили препарати від хвороб і бур'янів. Єдине, що вплинуло на врожайність озимих і показник натури зерна, — це аномальна спека у червні, із-за якої підгоріли озимі на полях. Але це вже від нас не залежало».

Читати також: Анатолій Мороз: Дружина думала, що бути фермером несерйозно

Для керманича СФГ «ім. Шевченка» Анатолія Мороза майбутні проблеми з кукурудзою вже очевидні, адже на південному сході Сумщини вже місяць немає опадів, проте не вщухає рекордна спека.

«Не вистачає вологи ні в ґрунті, ні в повітрі. Рання пшениця показала на 20% менше, ніж торік. Врожайність ярого ячменю маємо на рівні 52 ц/га, озимого ріпаку — 33 ц/га».

Наразі підтверджувати або спростовувати прогнози ще зарано, отже, тримаємо руку на пульсі разом із Kurkul.com! Дякуємо фермерам за коментарі та бажаємо, аби навіть 100 млн т стали реальністю. Щоправда, одну річ українські аграрії вже зрозуміли напевне: «Не треба просити дощу, треба просити гарного врожаю!».

© Анна Клочко, Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.