ПСП «Агрофірма Привілля» знаходиться у Сватівському р-ні Луганщини. З 3 березня 2022 р. — тимчасово окуповане російською федерацією. Тобто знаходиться під загрозою фізичного знищення. Але окрім окупантів, господарство може зникнути й через іншу обставину. До війни ПСП «АФ Привілля» взяло кредит за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» в «ПроКредит Банку», який зараз в судовому порядку вимагає негайної сплати кредитних коштів. Господарство зі свого боку не відмовляється сплачувати кредит, а просить почекати деокупації через неможливість фізично реалізувати урожай та отримати гроші за нього.

---

Господарство, яке розвивалось, поки «восємь лєт бамбілі Домбасс»

ПСП «Агрофірма Привілля» засноване у 2003 р. У 2014 р. на територію Луганщини прийшла війна. За 8 років АТО господарству вдалось збільшити земельний банк, платити пайовикам кошти без затримок, побудувати молокопереробний завод та створити 300 робочих місць.

«Просто, треба зрозуміти, що керівник господарства (йдеться про Дмитра Оденчука) дуже віддана своїй справі людина. Він завжди працює на совість, вкладав в це господарство крім грошей і душу», — розповів адвокат підприємства Дмитро Наумов.

Примітка. З сім'єю Оденчуків редакція Kurkul.com познайомилась давно. Ще у 2019 р. ми опублікували матеріал «Родина Оденчуків: Своїм дітям довіряєш, як нікому».

Основний напрям виробництва «АФ Привілля» — це рослинництво. Сіяли пшеницю, овес, кукурудзу та соняшник. Також займались розведенням ВРХ та свинарством. До речі, утримували корів м’ясної породи Шароле. Мʼясо та молоко переробляли на різноманітну продукцію.

Читайте також: Микола Бантов: Російські обстріли не зупинили мою «Мрію»

Були в «АФ Привілля» й пасіка, сади яблук, груш та горіхів, ягідники, теплиці.

«Ми виготовляємо сиров’ялені ковбаси різних видів, бастурму, варені та варено-копчені ковбаси, сало копчене, сирі ковбаски, фарш, яловичі стейки вологої витримки, м'ясо яловиче, свинину та баранину. 

Наявність власного екологічно чистого молока сприяла відкриттю цеху з переробки молока, який почав свою діяльність з кінця 2019 р. Ми виготовляємо м’які, плісняві та тверді сири, сири розсільні, копчені, кілька видів сметани, кефір, ряжанку, сиркову масу та інші натуральні молочні продукти», — йдеться у Facebook дописі на сторінці підприємства.

У 2022 р. продукція ПСП «Агрофірма Привілля» стала номінантом єдиного в Україні професійного, незалежного дегустаційного конкурсу Favorite Food&Drinks. Для реалізації продукції відкрили мережу магазинів «Привілля» в Сєвєродонецьку, Сватовому, смт Білокуракине, смт Троїцьке, с. Привілля та навіть у Києві.

Про свою діяльність компанія розповідала на сторінках Facebook та Instagram.

Історія одного кредиту

Як і багато підприємств, агрофірма «Привілля» брала кредитні кошти, які після жнив повертались. Як стверджує юрист, кредитна історія була бездоганною, тому багато банків пропонувало співпрацю. 

«У 2021 р. в «ПроКредитБанку» нам запропонували відкрити кредитну лінію для підтримки рослинництва за державною Програмою «Доступні кредити 5-7-9 %». Ми підписали договір про відкриття кредитної лінії та отримали кредит, який мали сплатити до 2024 р., а завдяки Програмі держава компенсувала відсотки за кредитом», — розповів Дмитро Наумов.

Ці кошти підприємство мало використати на розвиток рослинництва. Зокрема, за них купили паливні матеріали та ЗЗР, провели польові роботи від посівної до збору врожаю.

«Всі гроші були використані за цільовим призначенням, і підприємство отримало готовий продукт для реалізації. При цьому працівники банку перевіряли реалізацію коштів і жодних зауважень не було», — додав він.

 Як господарство перетворилось на проблемного клієнта «ПроКредит Банку»  

А далі відбулось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Луганщина перебувала під постійними обстрілами. Востаннє повітряну тривогу в регіоні було оголошено 4 квітня 2022 року о 19:45 і з того моменту її жодного разу по сьогоднішній день не скасовували. Тобто вже понад рік регіон обстрілюється. 

«Одразу почались перебої зі звʼязком. Інтернету зрозуміло, що не було. Мобільний зв'язок росіяни також глушили, щоб наші люди не передавали інформацію українським військовим. Ми намагались ловити російський звʼязок тільки для того, щоб зідзвонитись з родинами та сказати, що ми живі», — розповів адвокат.

Лозно-Олександрівську селищну територіальну громаду Сватівського р-ну Луганської обл., де знаходиться підприємство з 5 березня 2022 р. включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Не дивлячись на всі обставини, 22.08.2022 року АТ «ПроКредит Банк» надіслав «АФ Привілля» повідомлення про зупинення участі у Програмі «Доступні кредити» та зміну процентів по кредиту, встановивши їх на рівні 11.4% та 03.11.2022 року направив Вимогу про одностороннє дострокове розірвання кредитного договору та потребував повернути усі кредитні кошти з процентами, а саме — 50,7 млн грн. Банк пояснив такі дії тим, що працівники «АФ Привілля» не виходили на звʼязок, але зрозуміло, що такої можливості в господарстві не мали.

«Коли ми вибрались з окупації, то мали 3 зустрічі з представниками банку: перші були з нашим менеджером, наступні — з менеджерами по роботі з проблемними клієнтами. Ми пояснювали про форс-мажорні обставини, про те, що весь урожай, що ми виростили на їхні кредитні гроші, у нас, але ми не маємо можливості його реалізувати. Але все було марно. Вони питали, де знаходиться заставне майно, наше зерно, чому не можемо віддати гроші з вторгованих коштів з молокозаводу. Вони напевно не розуміють просто, що таке робота в окупації», — поділився Дмитро Наумов. 

До речі, справді Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 визнала форс-мажорною обставиною військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 р.

Читайте також: Життя фермерів в окупації: як росія намагається повернути правила «совка»

До війни господарство заробляло з продажу виробленої продукції. Знаходячись на окупованої території під цілодобовими обстрілами там не мали ані технічної, ані фінансової можливості здійснити посівну. Зерно з врожаю-2021 залишилось, але продати його росіянам в господарстві не намірені, вивезти в Україну — неможливо.

«Ми просто намагаємось зберегти те, що в нас залишилось. Я не хочу нічого більшого і не знаю, яка доля чекає моє господарство, але просто хочу не втратити його», — розповів нам керівник господарства Дмитро Оденчук. 

«Питання повернення 50 млн грн — це питання 50 км просування ЗСУ»  

Після невдалих переговорів, Банк подав позов до суду про стягнення коштів та вимогу накласти арешт на все майно підприємства. 

«Нам дуже прикро, що банки, попри рекомендації КМУ та Нацбанку, думають лише про отримання прибутку, начебто живуть не в Україні, а в паралельній реальності, не хочуть нічого розуміти та увійти до становища сільгосппідприємства. Мало того, що російський агресор на окупованій території знищує підприємства, так ще й Банк, який не перебуває в окупації, добиває тих, хто намагається вижити й зберегти виробництво», — йдеться в пояснювальній записці підприємства. 

Фактично термін повернення кредиту за попереднім договором — 2024 рік, але суд присудив сплачувати щомісяця банку 250 тис. грн. Хоча такої змоги в господарства нема.

«Ми намагались дійти компромісу з банком, але не вдалось. Не повідомляючи за нашими спинами, банк подав до суду. До того ж без попередження були стягнуто всі кошти з мого персонального рахунку. Я вибрався з окупації і розраховував на них жити. Але це нікого не цікавить», — додав керівник господарства.  

 

В пояснювальній записці вказано всі ризики такої роботи банку: «через Банк господарство опиниться у катастрофічному положенні — буде накладено арешт на всі рахунки та майно товариства, при цьому підприємство не зможе обробляти землю, виплачувати заробітну плату, більш ніж 300 працівників залишаться без роботи та поїдуть, це призведе до того, що провідний сільгосптоваровиробник у Луганській обл. буде просто ЗНИЩЕНИЙ».

 «Ви розумієте, що ми абсолютно не відмовляємось від сплати цього кредиту. Ні, навпаки. Ми чесно працювали, розвивались, платили податки, все працювало «на біло». Ми просто просимо трохи почекати. Питання повернення 50 млн грн — це питання 50 км просування нашої армії до с. Привілля, де ми знаходимося та віримо й чекаємо на швидку деокупацію», — наголосив адвокат.

Позиція банку

Звичайно, щоб прояснити ситуацію ми звернулись за коментарями до «ПроКредитБанку». На офіційний запит відповіді не отримали. Але кілька хвилин поговорили з менеджером, який вів клієнта. Він сказав, що важко щось коментувати, оскільки дії Банку законні.

«З «АФ Привілля» ми домовитись не змогли. Але справді, тут швидше законодавча прогалина, яку треба вирішувати на державному рівні. Ми діяли за законом», — прокоментував він. 

    

За рекомендаціями юристів в таких випадках, господарству слід звернутися до Національного Банку України, оскільки тільки там можуть впливати на банк. В «АФ Привілля» стукали в усі двері. Відповіді вони отримують, але ніхто допомогти не може. 

«Ми писали листи і вищому керівництву банку, в НБУ, народним депутатам. Звертались в правозахисні організації, а також в Аграрний союз України, членом якого був Дмитро Оденчук. Звертались і у ВАР. Але ніхто допомогти нас не може», —  зазначив адвокат.

Нещодавно представники господарства прийшли на зустріч з першим заступником міністра аграрної політики та продовольства України Тарасом Висоцьким. З ситуацією в Мінагро знайомі, але як допомогти, коли вже є вирок суду не знають.

На думку Дмитра Наумова, ситуацію можна змінити тільки законодавчо.

«От я аналізував, є звичайно такі господарства, які взяли ці кредитні кошти й десь розтринькали. Але ж є добра частина тих, хто реально працював і готовий був сплатити кредит. Зараз війна. Як таким бути? Ми ж не відмовляємось сплачувати цей кредит. Були б ми неокуповані, то завтра ж продали своє зерно і заплатили кошти. Тому тільки влада може допомогти підприємствам в окупації», — міркує він.

В ситуації з «АФ Привілля» справу обтяжує ще і той факт, що вже є вирок суду, а оскаржувати його в господарстві не мають змоги.

«Щоб подати апеляцію нам потрібно сплатити 200 тис. грн судового збору. Ми не маємо таких коштів. Зараз наше господарство працює на 1%. Його обслуговують люди, які там залишились і зарплату отримують виробленою продукцію. Тобто ми ще забезпечуємо життя цього регіону. Але ніхто в наше положення входити не хоче. Тому  тільки держава зможе нам допомогти», — підсумував  адвокат.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.