Заради більших прибутків виробники плодоовочевої продукції шукають нові культури. Чимало фермерів із вирощування овочів борщового набору переходять на виробництво ягід. Ще 10-15 років тому ми могли милуватися ожиною чи чорницею тільки на картинці, однак сучасний ринок ягід відрізняється різноманітністю барв і смаків. Тож які ягоди найбільш перспективні для виробництва? Про це, а також про особливості агротехнологій вирощування ягід та їх післязбиральної доробки для реалізації на свіжий ринок під час вебінару, організованого UHBDP, розповідає заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН, кандидат с/г наук Олександр Ярещенко.

Ми відібрали найцікавіше з виступу та структурували за темами, щоб ви змогли швидко знайти відповіді на всі свої запитання. Отож, представляємо вам секрети справжнього ягідного експерта. Далі — пряма мова спікера.

Ожина

Сьогодні поговоримо про нішеві ягідні культури, які з нашої точки зору можна було б рекомендувати для комерційного вирощування на півдні України. Це перш за все: ожина, агрус, порічка червона і біла, міні ківі (актинідія аргута) і чорниця високоросла.

Площа насаджень ожини в Україні не така і велика, сумарно нараховується не більше 100-150 гектарів.

Чим цікава ожина?

Перш за все це дуже продуктивна культура, її урожайність може бути від 20 до 40 т/га, при правильній агротехніці та підбору сортів.  Ця культура скороплідна, після висадки на другий рік вже отримуємо перші врожаї. Існує великий вибір різних сортів як за формою ягід, так і за термінами достигання. Це практично з другої половини червня і до вересня, і навіть ремонтантні сорти можуть плодоносити до перших приморозків. Досить приваблива ціна, невисока конкуренція. Насправді є масовий інтерес від переробних підприємств.

Складнощі вирощування

1. Істотні витрати на закладання плантації ожини. Обов'язково потрібна шпалера, проста, складна, але однозначно потрібна.

2. Невисока  зимостійкість сортів, але практика показує, що для півдня України це не критично. Більшість сортів у не екстремальні зими, які там трапляються не часто, нормально зимує навіть без укриття, а укриття гарантуватиме вам стовідсоткову збереженість рослин.

3. У багатьох сортів є досить високі вимоги до післязбиральної доробки. Ягоду бажано зібрати у правильній фазі стиглості. Хоча є ряд сучасних сортів, вже більш-менш збалансованих, що довго зберігаються.

Особливості вирощування

Оптимальний саджанець — це гарно сформований дворічний кущ з приростом надземної частини у літрових контейнерах.

Висаджувати ожину краще навесні, за схемою 3х3,5 метри міжряддя і від 1,5 до 2 метрів, навіть, в окремих випадках, 2,5 метра у ряду.

Обов'язковим є встановлення шпалери, мульчування ряду. Це може бути плівка, тканина, агроволокно або мульча з органічних матеріалів, краплинне зрошення, ручний збір — без цього нікуди. Таку плантацію ви можете експлуатувати приблизно 15 років при гарному догляді.

Класичне формування ожини дає можливість укрити її на зимовий період. Суть цього способу вирощування у бо перший рік формуються пагони однорічні, потім вони викладаються на шпалеру. А з наступного року, коли з весни будуть відростати молоді пагони,  і досягнуть довжини приблизно 50-80 см, їм роблять пінцировку і вирівнюють, підв'язують або до землі, або до нижнього ряду шпалери. Це дає можливість прокинутися брунькам, які були в пазухах цих молоденьких пінцерованих пагонів. І вони дають молоді прирости, які набагато легше зігнути.

В основі інших способів формування пагона зазвичай цей же принцип, відрізнятися може лише підхід. Але основа одна — молоді пагони вкорочують і отримують з пазушних бруньок нові, які і будуть плодоносити наступного року.

Однозначно шпалера - це додаткова, але обов'язкова інвестиція. Формування й укриття - найбільш важлива та енергомістка складова технології. Навіть, якщо ви будете вирощувати ожину без укриття, то формувати пагони обов'язково потрібно, яку б систему формування не вибрали. У цій культурі дуже важливо виконувати вчасно технологічні операції, які стосуються формування. . бо дуже важко працювати з пагонами, які переросли і не були вчасно підігнуті, загнуті, заплетені, пінцировані. Зазвичай, краще пагін, який переріс, підв'язати нижче до шпалерного дроту, бо інакше він зламається при основі при спробі його сформувати.

Види шпалер для ожини

На фото представлена найбільш проста шпалера — однорядна, є  пласка шпалера з трьома рядами і мульчуванням агротканиною, таке формування абсолютно прийнятне  для півдня України, де не обов'язково взагалі вкривати на зиму.

Для садів, у яких є небезпека підмерзання, була розроблена так звана рухома поворотна шпалера, яка у робочому положенні складається з двох рукавів: короткого і довгого. Вона передбачає три основні положення: літнє базове, зимове і весняне. У чому суть і чому така хитра конструкція? Насправді це - поєднання унікального агротехнологічного рішення і особливої системи формування пагонів рослини. Вона дозволяє отримувати не просто високий врожай, а врожай, який зручно збирати і який дозволяє підвищити продуктивність ручної праці, уникнути сонячних опіків на ягодах в спекотні періоди, що є проблемою насправді не тільки ожини, а й малини.

Як працює рухома шпалера?

• У літньому положенні плодоносні пагони другого року викладені на довге плече шпалери, а молоді, які відростають, формуються на короткому плечі.
• У весняному положенні: верхнє плече підняте паралельно поверхні ґрунту, всі латерали (плодоносні гілочки), які будуть відростати, будуть рости вертикально, тому всі квіти будуть з однієї сторони шпалери. Коли таку шпалеру переводять у робоче (літнє) положення, ягоди зростають з однієї сторони. Буде зручно збирати, бо ягоди всі назовні. І другий момент — вони притінені і немає прямого попадання сонячних променів, відповідно немає сонячних опіків.

Сорти

Найбільш поширеним сортом в Україні є Торнфрі. Серед нових рекомендуємо сорт Чачанська Бестрна, дуже продуктивний, можливо, недостатньо смачний, але як для переробки, заморозки, виготовлення винних матеріалів і тому подібного абсолютно підходить. Ще хотілось би згадати про сорти ремонтантні, найбільш відомі з них це:  Прайм Арк 45, Прайм Арк Фрідом, Прайм Арк Тревелер та їм подібні. Ці сорти в умовах центральної України зимують погано, тому на другий врожай їх проблематично залишати. Якщо говорити про осінній урожай, то він встигає достигнути до ранніх осінніх приморозків, тому я вважаю, що ремонтантні сорти —  це, однозначно, для півдня України і для захищеного ґрунту. Тільки у такому разі можна повністю реалізувати потенціал, отримати ягоди осіннього врожаю до листопада включно і мати додаткову вартість при реалізації цих ягід.

Лох Тей — смачний ранньостиглий сорт британської селекції, гарна лежкість, висока врожайність. Одним із недоліків є величина ягоди, вона середня, тому для нього будуть доречними агротехнічні заходи, направлені на збільшення плодів.  У Британії він дещо нестійкий до грибкових хвороб — іржі, наприклад. В Україні я подібних симптомів не відмічав.

На нашій дослідній ділянці сорт Карака Блек також виглядає, як велика шовковиця. Ранні плоди дуже великі. Сорт високопродуктивний, на ньому отримували вже близько 30 т/га, навіть в Україні. Не скажу, що ягода ідеальна на смак, але дуже приємна. Недолік — це околючені пагони. Колючки невеликі, але густо розміщені, тому бажано працювати в рукавицях,  особливо при формуванні куща.

Натчез — ранньостиглий не колючий сорт селекції США. Велика ягода, смачна, транспортабельна, кущ прямостоячий, напіврозлогий, але ближче до прямостоячих. Урожайність у нього недостатня, я б сказав, навіть посередня, але все одно Натчез вирощують через високоякісну ягоду. Висаджують більш щільно, і таким чином середню урожайність на одиницю площі з гектару намагаються все-таки підняти.

Чачанська Бестрна — це дуже продуктивний і невибагливий сорт, достатньо крупноплідний, середньоранній. За нашими дослідженнями, навіть ближчий до середньостиглих сортів, зимостійкий, його точно можна вирощувати на півдні України без укриття на зиму.  З недоліків, можливо, недостатні смакові якості, сорт більш орієнтований на переробку.

Карака Блек — це новий новозеландський сорт, має прекрасну товарність ягід,  найбільш ранньостиглий серед сортів, звичайного плодоношення, досить вдало вписується у технологію вирощування на шпалерах, бо має тонкі пагони, які легше формувати.

Продаж та маркетинг

По-перше, культуру знають, готові купувати; по-друге, світовий ринок ожини найбільш реальний для тих підприємців чи господарників, які мають немаленькі товарні плантації.  Тобто в Україні є експортні запити на ці ягоди, глобальної конкуренції в світі немає, або вона невелика бо ближчі наші сусіди ожини вирощують дуже мало.

Внутрішній ринок обмежений, тобто необмежений у кількості, однак ягоди продати важко. Але цей ринок є, і є торгові мережі, так звані рітейли, що готові брати ягоду на реалізацію. Переробники також готові у певних невеликих обсягах брати ожину. І з напрямків це може бути як переробка, так і свіжий ринок, особливо, органічні технології вирощування. Ожина дуже добре вписується в органіку, бо може бути вирощена практично без застосування або з мінімальним застосуванням як фунгіцидів, так і інсектицидів. Це культура, яка забезпечить ягідний конвеєр тривалістю близько двох із половиною місяців, тільки шляхом традиційних сортів. Разом з ремонтантними період збору врожаю можна розтягнути до всіх п'яти місяців — від початку червня до кінця листопада. Якість і комерційні сорти — це дійсно запорука успіху, успішних продажів.

Ефективність вирощування

За нашими підрахунками, навіть, з вартістю шпалери і цінами на свіжий ринок близько 45 грн/кг — це вже в упаковці — та на переробку, плантації ожини окупляться вже на третій рік. Це абсолютно реальні цифри, не завищені і не занижені. Тобто те, що ми прив'язували до тієї цінової політики і до тих реалій, які маємо сьогодні в Україні.

Ціна саджанців

Ціна залежить від розміру саджанця. Якщо саджанець в літровому контейнері з закритою кореневою системою, то його ціна буде близько 30-35 грн/шт., це гуртова ціна для промислових виробників. Звісно, роздрібні ціни можуть бути на 50-60% більші. Так, якщо вам потрібно 5-10 саджанців, то ціна може бути 45-50 грн/шт. Якщо саджанець з відкритою кореневою системою, тобто той, який був вирощений у розсаднику у відкритому ґрунті і викопаний восени, на нього ціна буде приблизно на 30-40% меншою, ніж на саджанці у контейнерах.

Яку плантацію може обробляти одна людина?

Все залежить від працездатності. Як на мене, потрібно відразу визначити, з якою метою ви вирощуєте. Якщо для забезпечення власних потреб, то достатньо двох-трьох кущів. Насправді, враховуючи врожайність, ви забезпечите себе як свіжою ягодою, так і ягодою, яку  переробите. Якщо мова йде про вирощування і реалізацію на ринку, наприклад, то я вважаю, що одна людина може обслуговувати близько 100-200 кущів і вчасно виконувати всі операції. Навряд чи більше, звісно, залежить від зайнятості, але це абсолютно реально.

Чорниця високоросла

Чорниця садова, лохина високоросла, лохина садова — це все одна культура. Насправді, не така вже й нішева культура, бо її площі налічують понад 1500 га на початок 2018 року. Але це найбільш маржинальна, динамічна і цікава для ягідників культура, бо вона має найвищу ціну, що починається від 500 грн/кг на першу ягоду і не опускається нижче 80-100 грн/кг.

Це культура, яку непросто закласти. Чорниця не росте у звичайному ґрунті, їй потрібно створити умови з багатою органікою і низьким PH, так званий кислий субстрат, який складається з торфу, тирси деревини у співвідношенні, наприклад, 40% торфу на 50% тирси, і ще дати кору дерев, яка додасть структурованості та аерованості. Це, насправді, проблема для південних регіонів, бо логістика компонентів субстрату є дорогою і має свої особливості.

Наскільки реально вирощувати чорницю високорослу у південних регіонах? Ще кілька років тому, я б сказав, що незрозуміло, як вона буде переносити високі температури повітря, але є позитивний досвід. Перша компанія, що почала займатись промисловим вирощуванням сорту Лоллі Беррі, знаходиться на півдні Молдови. ЇЇ власник, великий ентузіаст своєї справи, довів, що насправді немає проблем виростити чорницю у південних регіонах, навіть сорти, які вважаються більш придатними для території з менш контрастним, з менш континентальним кліматом. Єдина обов'язкова умова — щоб у вас вистачило води, бо у період плодоношення, особливо в посуху, під час активного росту вона вимагає дуже суттєвого зрошення — в межах 50 м3 води кожен другий-третій день на гектар насаджень.

Сорти

Дюк — найпоширеніший ранньостиглий сорт, має компактний кущ, високу зимостійкість з пізнім цвітінням, що дозволяє уникнути весняних приморозків. Река — смачний, середньоранній. До речі, сорти Патріот і Река знамениті тим, що вони невибагливі до ґрунтових умов і легше переносять не зовсім оптимальний pH. Сорт Блюголд — дуже врожайний. Ліберті — новий сорт із дуже високоякісною ягодою.Такі сорти рекомендується висаджувати з контейнерів 0,5-1 л.

Порічка

Ягода, яка не так давно була, відверто кажучи, забута. Зараз до порічки знову відновився інтерес. З переваг тут — високопродуктивність, рослина, відносно довговічна, одночасно достигає, непогано зберігається. Сучасні сорти мають широкий конвеєр від ранніх до дуже пізніх сортів порічок, особливо довгогронних.

Яку технологію вибрати?

Підготовка ґрунту тут класична. Рекомендується висаджувати з мульчуванням ряду і зрошенням. Формування — це традиційна технологія формування кущів з пагонами різного віку: одно-, двох-, чотирьохрічних. П'ятирічні пагони вже потрібно видаляти. Інший варіант, коли формується кордон —  плоска шпалера з гілками, де обрізаються бокові пагони і отримується щось на зразок шпалери культури. Насправді саме такі зараз останні віяння у технологіях вирощування — вертикальний кордон з трьома скелетними гілками, решту гілок видаляють.

Якщо формується три гілки, то садять кущі через 0,7 м з таким розрахунком, що через 20-25 см буде прохід між усіма гілками. Найголовніше, чого дає можливість досягти така технологія — дуже довгі грона з великими ягодами у будь-якому сорті порічок. Якщо регіон із надлишковим зволоженням, то використовують накриття.

Сорти

Найбільш поширеним і відомим є сорт Ровада — це середньопізній сорт голландської селекції. У нього дуже довгі грона, гарна вирівняна ягода, сорт високоврожайний і вирощується майже в усій Україні. Сорт у відкритому ґрунті нестійкий до грибкових хвороб. Тому це обов'язково потрібно контролювати.

Є дуже цікавий український сорт Святомихайлівський —  такий покращений замінник відомого сорту Джонкер Лантез. Із нових вітчизняних є сорт Росинка. Ласуня — десертний, солодкий сорт, дуже смачний.

Наші підрахунки насправді показують, що економічна ефективність червоної порічки при вирощуванні на шпалері, враховуючи її вартість, дозволяє вийти на окупність насаджень десь на 4-й приблизно рік після садіння. Ціна на свіжий ринок - в межах 35 грн/кг, а на переробку - в межах 20 грн/кг.

Інші матеріали на основі вебінарів UHBDP читайте тут.

Повний запис вебінару від UHBDP можете переглянути на відео:

За матеріалами сайту uhbdp.org, Kurkul.com, 2019 р.